1 Кирста н.Р. Методика використання поетичної спадщини Марійки Підгірянки в лексичній роботі з дітьми старшого дошкільного віку: Автор, дис.... Канд. Пед. Наук. - Одеса, 1997.

активної розмови. Пропонуємо можливі варіанти використання віршів-забавок, віршів-жартів.

Григорій Бойко «У слона болить нога».

Доцільність використання: якщо виникла суперечка -між дітьми через бійку; або якщо діти знайомляться або закріплюють поняття про величини; для усвідомлення зіставлень. Вихователь читає вірш:

У слона болить нога

Слон сьогодні шкутильга:

Гостював комар у нього,

Наступив йому на ногу.

Потім можна запропонувати вправу на зіставлення: «Зустрілися слон і комар і стали одне одного хвалити: — ти такий..., а ти зовсім...» (діти допомагають). Вихователь може запропонувати дітям зобразити мімікою, жестами, ходою, як комар віддавив слонові ногу.

Генадій Усач «Красень».

Доцільність використання: як доповнення до розмови про ведмедя; коли діти крутяться перед дзеркалом; на вечері розваг; коли є бажання пожартувати; під час психологічного етюду «Знайомся, це — я!»

Вихователь зацікавлює дітей розгляданням себе у дзеркалі (кого бачать діти, яке обличчя, посмішка, очі, настрій). Робить висновок — дзеркало показує тобі тебе таким, який ти є.

• Якщо немає дзеркала, як можна себе побачити? (У вікно, скло, у воді, темних окулярах).

• Маленьке ведмежатко цього не знало. Ось як все було. Читає вірш.

Запитання:— Кого б ще міг побачити ведмедик в ручаї? (Вужа, рибку). Чого він злякався? Що допомогло зрозуміти ведмежаткові, що він помилився? Кумедний ведмедик! І т. ін.

Анатолій Камінчук «Сміхота»

Доцільність використання: коли діти регочуться без причини; до розмови про жарт, про смішне; як початок творчої розповіді; перед вправою, зміст якої полягає в поясненні значення слів.

Кіт питає у кота:

• Що таке сміхота? Кіт коту відповіда:

• Штука ця не проста.

Це коли у кота миші викрадуть хвоста.

Після розповіді може відбутися така розмова: — Це ж в якого кота можна вкрасти хвоста? Може ще й приліпити чужого хвоста?

Заучування віршів плануються вихователем як індивідуальні заняття (до трьох дітей однакового рівня розвитку) один раз на тиждень у ранкові години, на прогулянці чи у другу половину дня. Вихователь читає вірш (один або два рази) і пропонує дитині повторити. Використовують прийоми спільного читання, підказування слова, закінчення рядка вірша дітьми і т. ін. Діти обов'язково мають знати автора, поета, і назву вірша.

З дітьми старшої групи один-два рази на рік проводять вечори поезії, на яких діти читають, драматизують і інсценують знайомі вірші.

Поетичні твори використовуються і з метою лексичної роботи з дітьми. Так, Н.Кирста провела дослідження щодо використання поетичної спадщини Марійки Підгірянки в лексичній роботі з дітьми старшого дошкільного віку.¹

Аналіз лексики творів Марійки Підгірянки засвідчив, що основний масив слів, який складає лексичну тканину поезій, належить до категорії загальновживаної та емоційно забарвленої лексики. Використання означених лексичних шарів робить мову творів поетеси простою й доступною для розуміння дошкільників, а різноплановість у семантичному відношенні відповідає вимогам розвитку мовлення і мислення дітей. Діалектизми нараховують мінімальну кількість прикладів і вживаються поетесою у випадку особливої ситуації для створення місцевого колориту, індивідуалізації мови персонажів. Уміло використовуються Марійкою Підгірянкою й образні вирази. їх небагато, але вони відзначаються змістовністю, влучністю, барвистістю, легкістю для запам'ятовувння. У зв'язку з цим поезія Марійки Підгірянки за своїми художніми особливостями може слугувати ефективним засобом збагачення словника дітей емоційно забарвленою лексикою, образними виразами.

Започатковуючи формувальний експеримент, автором було розроблено дидактичну модель комплексної роботи за поезіями Марійки Підгірянки (в аспекті розвитку словника).

На першому етапі (відбірково-аналітичний), відповідно до двох програмних тем «Навколо рідної природи», «Українські обряди і традиції», було відібрано 22 твори Марійки Підгірянки,

здійснено їх лексичний і морфологічний аналіз, виділено тематичні групи ключових слів і образних виразів, складено словничок слів з національно-культурним змістом.

Другий етап (первинно-ознайомлювальний) був розрахова­ний на 3-4 заняття і передбачав розповідь вихователя про життя і творчість поетеси, читання її творів, слухання грамзаписів, вільну розмову з дітьми за змістом прочитаного, ігри-інсценізації. Робота розпочиналася серією спеціально розроб­лених автором занять під загальною назвою «Знайомтеся, любі діти» й виступала складовою частиною комплексного ознайомлення старших дошкільників з письменниками рідного краю.

Третій етап (репродуктивно-творчий) — стрижневий етап дослідження. Він передбачав використання творів Марійки Підгірянки як поетичної основи (робочого матеріалу) для вирішення загальних і спеціальних завдань словникової роботи. Було складено перспективний план роботи з відібраними поетичними творами та розроблено технологію роботи за віршованими текстами в аспекті розвитку словника дітей, у такій послідовності: розвиток поетичної спостережливості; забезпечення тематичного засвоєння ключових слів і образних виразів; використання системи лексичних ігор та вправ, спря­мованих на закріплення поетичної мови творів; створення умов для використання лексики і образних виразів у різних видах діяльності і повсякденному спілкуванні.

На четвертому етапі (діяльнісний) поетичні твори Марійки Підгірянки, відповідно і її віршоване слово, використовувалися у ході святкових ранків, вечорів поезії, літературних вікторин, поетичних хвилинок.

У процесі дослідження було визначено ефективні педагогічні умови розвитку словника дітей засобами поетичних творів. Серед них: цілеспрямоване збагачення поетичного досвіду, емоційного фонду для сприймання поетичних творів; раціональне планування роботи з віршованими формами в аспекті розвитку словника впродовж року; наявність орієнтовних тематичних словників; комплексний підхід у використанні методів ознайомлення дітей з довкіллям і прийомів словникової роботи; удосконалення навичок вживання лексики й образних виразів у словесних іграх та вправах; відображення змісту поетичних творів в ігровій і продуктивній діяльності; створення емоційно позитивних стимулів активного використання поетичної мови творів у нових ситуаціях спілкування.

За експериментальними даними було виявлено деякі тенденції розвитку словника дітей засобами творів Марійки Підгірянки; пояснення значень слів за принципом підведення їх до родового поняття; активне вживання таких частин мови, як дієслова, прикметники і прислівники; влучне використання емоційно забарвленої лексики і образних виразів; ріст не­стандартних відповідей з використанням поетичної мови творів; зменшення кількості повторів у відповідях на запитання за змістом віршів; збільшення загальної кількості слів у розповідях дітей; самостійні художньо-мовні прояви в різних видах діяльності і повсякденному житті.

У дослідженні встановлено, що в основі збагачення словни­ка дітей засобами поетичних творів лежить безпосередній чут­тєвий досвід дитини; ефективність засвоєння поетичної мови творів залежить від рівня розуміння дітьми лексичного значення слів і образних виразів, що становлять їх канву; темпи засвоєння лексики і образних виразів обумовлюються рівнем розвитку у дітей поетичного слуху, індивідуальних особливостей мовленнєвого розвитку; міцність засвоєння лексичного матеріалу старшими дошкільниками залежить від рівня активності дітей в процесі його використання в різних видах діяльності і повсякденному спілкуванні.

Отже, в дошкільному закладі використовуються різноманітні види роботи з поетичними творами.