1 Білан о.І. Розповідання за ілюстраціями в дошкільних навчальних закладах. -с. 55.

Вибір прийомів керівництва розгляданням ілюстрацій залежить від тих завдань, які вирішуються у зв'язку з показом даної книжкової ілюстрації. Тому показ у середній і старшій групі ілюстрацій на суспільно-побутову тематику буде істотно відрізнятися від показу книжок-картинок у молодших групах, з допомогою яких дітей вчать точно і правильно називати предмети і явища. При розгляданні ілюстрацій на суспільно-політичну, побутову тематику, увагу старших дошкільників спрямовують на взаємовідносини людей, їхню працю, відпочинок, героїчні вчинки. Велику роль у цьому відіграє вміла постановка вихователем запитань. Запитання на кшталт: «Розкажіть, про що намальовано», - спонукають дітей до уза­гальнення й передачі всього змісту ілюстрації. Такі запитання здебільшого ставлять старшим дітям.

Дітям молодшого дошкільного віку бажано ставити запитання на кшталт «Скажіть, що (хто) тут зображений?» Це наштовхує дітей на впізнання і називання предметів, їх якостей, дій, характерних ознак.

У процесі розглядання ілюстрацій вихователь спрямовує дітей на впізнавання речей, персонажів («Впізнай, хто це?», «Покажи, де хто, чи що?»), зіставлення тексту з ілюстраціями («Знайди картинку до таких слів...»; «Які слова підходять до цієї картинки?»), оцінювання художньої виразності ілюстрації («Що тобі подобається в картинці?", «Чому тобі подобається картин­ка?»), пригадування епізодів художніх творів за ілюстрацією і т. ін.

З ілюстраціями можна проводити різні дидактичні ігри з метою закріплення знань дітей про зміст художніх творів. Це ігри: «Куди не підеш — у казку потрапиш», «Казковий буди­ночок», «Добери ілюстрації до цієї казки», «Від кого прийшов лист? ». Матеріалами для цих ігор можуть бути ілюстрації старих книжок, книжки-ширмочки, книжки-іграшки.

У дошкільному закладі використовують різноманітний ілюстративний матеріал: книжкові ілюстрації, серії ілюстрацій картин художників, листівки, фотографії, альбоми, журнальні ілюстрації, плакати, малюнки, діафільми, діапозитиви тощо.

Особливе місце в роботі із старшими дошкільниками займає ознайомлення їх з роботами художників-ілюстраторів казок і дитячих книжок.

Ю.Васнєцов — один із відомих ілюстраторів дитячої книжки. Він є автором своєрідного декоративного і життєра­дісного стилю в оформленні дитячих книг. Його ілюстрації привертають увагу не тільки дітей, а й дорослих. Народні казки, пісні, усну народну творчість ілюструють художники: Ю.Васнєцов, Е.Рацев, Є.Чарушин. Дієвими особами в їхніх ілюстраціях виступають звірі, тварини, птахи. Ілюстрації цих художників вирізняються простотою й реальністю зображеного.

Видається, ніби малюнки наповнені життєвими спостереженнями за живою природою. В уяву дітей входять, як живі, лагідні, жваві, життєрадісні звірята з усіма їхніми повадками. Нелегко зобразити на ілюстраціях до художнього твору тварину, яка б увібрала в себе всі людські риси. Треба зуміти дуже тонко передати її характер. Так, Є.Чарушин є автором художніх творів про тварин і художником-ілюстратором до них. Саме в цих дитячих книжечках спостерігається органічний взаємозв'язок ілюстрацій з текстом. Художник створив дитячі ілюстровані книжки для найменших дітей («Про великих і маленьких» тощо). Він є автором ілюстрацій до книжок інших письменників, таких, як: «Птахи у клітці» С.Маршака, «Мишка-бишка» В.Біанки і т. ін..

Вихователі старших груп мають в доступній формі ознайомлювати дітей з творчістю цих художників. Так, можна провести серію занять під назвою «Вчимося розглядати ілюстрації», «Що за диво ось ці звірі!», «Розповідь вихователя про малюнки художників». Наприклад, заняття на тему «Що за диво ось ці звірі/» у старшій групі.

Завдання: познайомити дітей з ілюстраціями художника Ю.Васнецова. Викликати інтерес до книжок, бажання розглядати їх. Вчити дітей впізнавати ілюстрації Ю.Васнецова. Матеріал: книги з ілюстраціями Ю.Васнецова, серії з альбомів народних казок.

Хід занятт.: Вихователь читає уривки з книги «Що за диво ось ці звірі!» (Л.Кудрявцева, М., 19 79), показує у процесі читання ілюстрації Ю.Васнецова. Розповідь вихователя: «Художник сидів у своїй майстерні за великим столом. Він працював. Перед ним лежали пензлики, олівці, фарби. На підлозі, біля його ніг, лежали аркуші паперу.

• Тату, що це? - запитала донька художника й підняла з підлоги аркуш.

• Коти, - відповів художник. На дівчинку дивилися великі зелені очі, а сам кіт був синій з цяточками.

• Які дивні коти, чому вони не схожі на нашого Мурчика?-запитала дівчинка?

• Тому, що я малюю казкового кота, - відповів художник. У казках всі звірі дивні, не такі, як насправді.

• Ю.Васнєцов - добрий художник, продовжує вихователь. - Його звірятка ніколи не сваряться, не ображають одне одного, вони дружні, працьовиті. Ось сорока-білобока запросила на гостини лісових друзів, а ось спить собі котик у своєму ліжечку. Тут казковий кінь. Грива і хвіст у нього пухнасті, кучеряві, не може встояти коник на місці, видається, що ось-ось він кудись поскаче. А де ж вовки, лисиці, ведмеді, сердиті й злі звірі, які хитрують, обдурюють і нападають на добрих лісових мешканців? Звичайно, вони також є і в малюнках Васнецова. Без них не можна обійтися в казках. Малює Васнецов звірят і поганих, і хороших, і злих, і добрих. Але художник намагається їх показати не стільки страшними, скільки смішними, тому картинки в нього завжди веселі, яскраві, гарні. Йому допомагають фарби. Художник знає, як їх потрібно поєднати, як розташувати на малюнку. Знайдіть на ілюстраціях голубий колір, червоний, зелений, жовтий».

По завершенні заняття вихователь запитує дітей, з якими малюнками, якого художника вони познайомилися; що можна розповісти про тварин і звірят, яких намалював художник Ю.Васнєцов; які вони; як одягнуті; які кольори роблять малюнки яскравими та інше.

На наступному занятті вихователь знайомить дітей з ілюстраціями Є.Чарушина. Наводимо хід такого заняття.

Вихователь показує дітям ілюстрації, виконані Ю.Васнєцовим, просить назвати автора, сказати, які малюнки їм запам'яталися, чим вони їм подобаються.

- Сьогодні я познайомлю вас з роботами ще одного художника - Євгена Івановича Чарушина.

Читає уривки з книги Л.Кудрявцевої «Що за диво ось ці звірі!» (М. 1979), супроводжуючи читання показом малюнків до казок «Теремок», «Зайчикова хатка», оповідань про звірів, написаних самим художником.

- Художник Чарушин найбільше любив справжніх живих звірят. їх було завжди багато у нього вдома: папуги, їжачки, кошенята, лисенята, цуценята і, навіть, зайчата. Всі вони дружили між собою. Чарушин лікував звірят, годував їх, спостерігав за ними і малював їх. Ось чому звірі на його малюнках є такими, якими він бачив їх насправді. Малята - лагідні і веселі, а дорослі звірі - серйозні і сильні. Чарушин знав про те, що дітям подобаються різні веселі історії про звірят, і він став малювати казки. Ось живуть-поживають у лісі коза і її семеро козенят, а тут у своїй хатці жив сірий зайчик. А ось тут ведмідь розвоювався в теремку. Але найближчі для Чарушина - звірята-малята. Про них він склав свої власні казки і картинки до них намалював.

Далі вихователь показує картинки-ілюстрації до казок і оповідань Є.Чарушина, проводить бесіди за їх змістом.

При проведенні наступних занять, вихователь пропонує дітям порівнювати малюнки обох художників, виконаних до однієї і тієї самої казки, вчить дітей розглядати ілюстрації і складати розповіді за їх змістом. Після занять у вільний час діти малюють на теми казок, пісень, оповідань.

У дошкільних закладах часто використовують серії картин-ілюстрацій до казок. У них художники створюють барвисті образи казкових персонажів-птахів, тварин, звірів, наділяючи їх людськими рисами і характерами.

Прийоми показу ілюстрацій (серій картин) залежать від змісту і форм літературного твору. Якщо казку читають вперше, то під час бесіди за її змістом обов'язково ознайомлюють з ілюстраціями. У молодшій групі вчать дітей уважно розглядати ілюстрації і впізнавати на них героїв казки. У середній групі вчать розуміти сюжет, описувати ілюстрацію за запитаннями вихователя. У старшій групі діти мають за допомогою ілюстрацій відтворити в пам'яті й описати події в тій послідовності, якій вони сприймали казку. Під час розглядання серії ілюстрацій до казки можна використати прийом складання колективної розповіді за змістом казки. Початок розповіді складає вихователь, а далі продовжують діти - за змістом серії ілюстра­цій.

У старших групах вихователі використовують різні види роботи з серіями ілюстрацій до казок: ознайомлення з серією ілюстрацій ще до початку заняття; придумування назв до кожного епізоду ілюстрації в ході заняття; пригадування і розповідання епізодів казки за ілюстраціями; переказ казки за серією ілюстрацій; проведення ігрових літературних вікторин («З яких ми казок?», «Звідки я до вас прийшов?» і т. ін.).

Вихователі самостійно і разом з дітьми згідно програми своєї вікової групи і з метою створення в дітей інтересу до різних суспільних подій роблять добірки ілюстрацій на різні теми. Так, наприклад, добірки ілюстрацій «З чого починається Батьківщина», «Про символи України» і т. ін. допомагають проводити бесіди з дітьми на різні теми. А добірки листівок, вирізок з газет, фотографій, плакати, марки ознайомлюють дітей з дійсністю, народним мистецтвом, доповнюють уявлення дітей про навколишній світ, життя і працю українського народу. Ілюстрації малого розміру, набори листівок, марок, діапозитиви показують дітям через епідіаскоп чи діапроектор. Показ супроводжує художнє читання чи розповідання, бесіду з дітьми на якусь тему, вступні бесіди при вивчені напам'ять віршів, складанні розповідей, під час пояснення незнайомих слів і т. ін.