1 Езикеева вл. Ознакомление детей дошкольного возраста с иллюстрацией // Известия апн рсфср.- Вып. 69. - м., 1955 - с. 132.

З групкою дітей (за 7-10 днів) готують інсценівки (наприклад, «Телефон», «У крамниці», «Уроздягальні», «Навули­ці», «На вокзалі» іт. ін.), складені вихователем, з життя дітей та на основі художніх творів. Наводимо приклад конспекту етичної бесіди.

Тема: Чуйність, доброзичливість, скромність. Етична бесіда.

Завдання: уточнити уявлення дітей про моральні поняття (чуйність, доброзичливість, скромність), учити правильно вживати ці слова в мові; оцінювати поведінку товаришів і свою власну. Виховувати скромність, чуйність, доброзичливість.

Хід заняття. Розповідь вихователя про один випадок: «Йшли три жінки, несли важкі сумки. Назустріч їм три дівчинки, їхні дочки. Перша побачила матір і засміялася: «Ой скільки ти накупила всього - ледве несеш!» Друга подивилася, що в мами зайняті обидві руки, і каже «А я хотіла, щоб ти мене за руку взяла, а ти он скільки несеш!» Третя дівчинка з ніжністю подивилася на матір і каже: «Матусю, давай удвох будемо сумки нести, я тобі допоможу.» Як можна оцінити поведінку цих дівчат? Хто з них виявив чуйність? Які ви знаєте твори про чуйність, доброзичливість? Діти пригадують твори, аналізують поведінку героїв. Які ви знаєте твори про скромність героїв? А тепер пригадайте, в якому творі герої вихваляють себе? Пригадайте, які ви знаєте прислів'я про чуйність, скромність, доброзичливість?

Аналіз і оцінка поведінки дітей групи. Моральна задача: «У старшій групі захворіла дівчинка, вона лежала вдома і нікуди не виходила цілих півроку. Як повинні були діяти діти цієї групи?»

Виведення морального правила: «Потрібно завжди бути скромним, не вихвалятися, а краще зробити приємне іншим людям, тоді тебе поважатимуть і дорослі, і діти".

2.6. Методика роботи з художніми ілюстраціями

Ілюстрація - (від латинського і11иі,гаі;іо) - живий опис, наочне або графічне зображення явищ; малюнок; пояснення, тлумачення за допомогою наочних прикладів; зображення, що супроводжує й доповнює текст.¹

'УРЕ: У 12Т/За ред. М.П.Бажана. - Т. 4 - К.: Наукова думка, 1979. -С. 356 ² Советский энциклопедический словарь / Под. ред. А.Прохорова. - М.: Сов. енциклоп., 1982. - С. 697.

Ілюстрація - типовий опис, наочне зображення, галузь образотворчого мистецтва (головним чином, графіки), пов'язана з образною інтерпретацією змісту літературних і наукових творів.²

Отже, ілюстрація - наочне відображення змісту літератур­ного твору.

В.Єзикеєва у статі «Ознайомлення дітей дошкільного віку з ілюстрацією» підкреслює значення ілюстрацій в роботі з дітьми дошкільного віку, розкриває методи ознайомлення дітей з ілюстрацією. Зазначає, що сприймання творів зображувальної діяльності розвивається у дітей при активному впливі педагога. Під його керівництвом сприймання дітей стає цілеспрямованим: вони помічають характерні ознаки зображення, що характеризують певний персонаж, явище, предмет, адже в дітей виникає не лише інтерес до змісту ілюстрацій, але й до зображувальних засобів, які використав художник.¹

Суттєва особливість ілюстрації полягає в тому, що художник підпорядковує свої творчі завдання ідейному змісту літературного твору, який він ілюструє. Ілюстрація займає підпорядковане місце; провідним є художній текст; вона розкриває зміст твору у всьому обсязі й повноті, показує розвиток подій, зміни, що відбуваються у зв'язку з розгортанням сюжету. Ілюстрація статична, вона зображує окремі епізоди, портрети героїв, картини природи. Діти отримують повну уяву про зміст твору тільки після того, як він буде прочитаний. У книзі для дітей взаємодіють два види мистецтва: художнє слово (текст), що виражає ідейний зміст у цілому, та ілюстрація, що зображує його сторони, які доступні й зрозумілі дітям; ілюстрації містять сюжет, що дозволяє показати неіснуючий світ, світ фантазії, уяви.

Ніхто з дорослих не надає такого значення зовнішньому вигляду книги та ілюстраціям що супроводжують її зміст, як дитина. Більше того, дитина обирає книгу за малюнками. Відтак, першим «подає» книгу дитині-художник. З однаковою точністю дитина запам'ятовує текст ілюстрацій та зміст літературного твору. Вона може забути зміст літературного твору, але назавжди запам'ятовує зображення на малюнках героїв творів. Не маючи ще достатнього життєвого досвіду, дитина не завжди може самостійно скласти конкретне уявлення про те, що написано у книзі; саме ілюстрація завдяки своїй наочності допомагає їй у цьому.

Ілюстрація розширює уявлення про навколишній світ, розвиває спостережливість, вміння виділяти головне і другорядне. Дивлячись на ілюстрації, дитина ніби подумки діє разом з героями твору, переживає за них. Ілюстрації живлять дитячий розум позитивними уявленнями про людські вчинки, розвивають зорову пам'ять.

За дослідженнями Н.Сакуліної, діти дошкільного віку здатні досить тривало розглядати ілюстрації. «До кінця дошкільного віку сприймання стає більш довільним», - вважає Н. Сакуліна.¹ Відтак, завданнями розглядання можуть бути такі: виділити предмет, встановити його індивідуальні якості, знайти подібності з іншими предметами.

Основним зображувальним засобом ілюстрацій (малюнка) є лінія, штрих, тон, а основними видами малюнків є лінійний, світлотіньовий і умовний.

Лінійний малюнок створюється за допомогою графічних ліній, типу накреслень, замальовок, етюдів. Він легко сприймається. Світлотіньовий малюнок передає предмети, образи в більш реальному плані, за їх об'ємом. Умовний малюнок - це стилізоване, спрощене площинне зображення.

Діти молодшого дошкільного віку краще сприймають умовне зображення, оскільки їх обізнаність з різноманіттям форм досить обмежена. Розглядаючи малюнок, діти передусім звертають увагу на основні форми того, що зображене, деталі залишаються поза їхньою увагою.

Діти середнього і старшого дошкільного віку вже більш підготовлені до сприймання світлотіньових малюнків, оскільки в них уже сформовані поняття про форму і колір.

Лінійний малюнок краще сприймають діти старшого дошкільного віку. У цих малюнках їм доступне сприймання як об'єму, так і ритміки ліній.