5.8. Педагогічний контроль. Призначення, функції, рейтинги

Важливе місце під час навчального процесу відводиться педагогічному контролю. Адже, кожна виконана робота учнем, студентом має бути відповідно оцінена.

Оцінювання знань – це активний, систематичний і водночас разовий процес, під час якого викладач не просто фіксує результат відповіді або письмової роботи студента, а відзначає його успіх, вказує на недоліки, заохочує до подальшої роботи

Належить виділити такі основні компоненти оцінки знань:

• встановлення фактичного рівня знань;

• співвідношення виявлених знань з еталонними, які визначаються програмою;

• вираження результату навчально-пізнавальної діяльності студентів, яка контролюється у вигляді оцінки або іншого способу характеристики.

Саме в оцінці міститься сенс контролю знань, без якого неможливе просування вперед в оволодінні знаннями, навичками та уміннями.

Оцінка є кількісним показником якості результатів навчально-пізнавальної діяльності слухачів, однак її роль цим не вичерпується. Адже функція оцінювання – одна з найбільш вагомих функцій навчання як цілеспрямованого процесу.

Оцінка не просто заключний акт перевірки знань, коли викладач виставляє студенту бал, а процес і водночас вираження результату.

Основне призначення оцінки знань – бути мірою навчання студентів. Однак педагогічна сутність її значно більша: водночас вона характеризує ті чи інші якості студента як особистості.

Педагогічний контроль у системі навчально-виховного процесу виконує цілу низку функцій, які можна об’єднати у такі дві групи.

Перша група функцій – це специфічні (контролюючі) функції: виявлення, вимірювання та оцінювання знань, умінь, навичок та якостей особистості тих, хто навчається, а також професійних якостей професорсько-викладацького складу, його соціально-психологічних особливостей та якості підготовки і проведення навчальних занять.

Друга група функцій – це загальні (доповняльні, вторинні) функції, до яких відносяться:

• навчальна функція;

• виховна функція;

• розвиваюча функція;

• організаторська функція;

• методична функція;

• стимулююча функція;

• діагностична функція;

• прогностична функція.

Навчальна функція педагогічного контролю полягає в тому, що він слугує цілям навчання та виховання, понукає тих, хто навчається, до самостійної роботи з навчальним матеріалом і вимагає напруженої розумової діяльності. Педагогічний контроль створює проблемну ситуацію в системі навчально-виховного процесу та активізує діяльність вивчення тих, хто навчається.

Виховна функція педагогічного контролю полягає в тому, що добре організований та правильно проведений контроль сприяє формуванню в учасників навчально-виховного процесу таких моральних якостей, як відповідальність, дисциплінованість, самостійність, здатність до подолання труднощів, сприяє розвитку їх пізнавальних інтересів та здібностей.

Розвиваюча функція педагогічного контролю полягає в тому, що контроль знань має багаті можливості розвитку особистості тих, хто навчається, формування пізнавальних здібностей і засвоєння прийомів розумової діяльності. Процес контролю знань ефективно сприяє розвитку таких важливих якостей особистості, як самостійність мислення, багата і стійка пам’ять, виразна мова тощо.

Організаторська функція педагогічного контролю полягає в тому, що контроль знань є важливим засобом організації систематичної повсякденної роботи тих, хто навчається, щодо засвоєння знань.

Методична функція педагогічного контролю полягає в тому, що процес перевірки і оцінки знань тих, хто навчається, і його результати дуже важливі для самого викладача, для його подальшої роботи, оскільки у процесі контролю викладач одночасно оцінює свою методику викладання і зміст лекцій, семінарів, практичних та інших видів занять. Тобто педагогічний контроль забезпечує зворотній зв’язок в педагогічній системі, дозволяє оцінити якість змісту, методів, форм, засобів та педагогічних технологій, їх ефективність і зробити керованим навчально-виховний процес.

Контроль занять – це невід’ємна і важлива частина процесу навчання, відповідальний етап на шляху від незнання до знання, від неповного знання до більш точного і більш повного.

Стимулююча функція педагогічного контролю полягає в тому, що правильно розроблена його система стимулює учасників навчально-виховного процесу до систематичної, цілеспрямованої, предметної і наполегливої діяльності та досягнення більш високих результатів навчально-виховної роботи.

Діагностична функція педагогічного контролю полягає в визначенні рівня і якості знань тих, хто навчається, виявленні недоліків у їх знаннях, навичках та уміннях, внесенні необхідних коректив у навчально-виховний процес.

Для втілення системи діагностики потрібна розробка спеціальної системи тестів, комплексних контрольних завдань, створення програмного забезпечення, а також фундаментальне методичне забезпечення самостійної роботи тих, хто навчається.

Прогностична функція педагогічного контролю полягає в тому, що дані педагогічного контролю слугують основою для прогнозування результатів навчально-виховної роботи та визначення шляхів підвищення якості роботи учасників навчально-виховного процесу.

Одним з важливих факторів, які впливають на перебіг навчального процесу, є рейтингова система оцінки успішності тих, хто навчається. Саме рейтингова системи як нова технологія навчання створює передумови для набуття глибоких і міцних знань, навичок самостійної творчості для більш повного розкриття себе як особистості.

Рейтинг – оцінка діяльності будь-якої особи або групи осіб у балах (очках) і їх ранжування за набраною сумою балів

Для оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін використовується модульно-рейтингова система, яка має змусити студента працювати протягом навчального року, бути зацікавленим у роботі над предметом, в отриманні необхідних балів, а викладача – об’єктивно оцінити знання і навчальну роботу кожного студента.

Модульно-рейтингова система складається з двох частин, які доповнюють одна одну: модульної та рейтингової.

Оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного, модульного і підсумкового контролю за відповідною бальною шкалою.

Поточний контроль здійснюється в процесі навчальної діяльності студента за навчальними елементами змістових модулів.

Модульний контроль здійснюється окремо за всіма змістовими модулями. Головне призначення модульного контролю полягає в тому, щоб:

• перевірити і оцінити знання та уміння з урахуванням індивідуальних особливостей та успіхів кожного окремого студента;

• перевірити засвоєння студентами навчального матеріалу;

• перевірити рівень готовності студентів до складання іспиту з дисципліни.

Завдання модульного контролю складаються з теоретичної та практичної частини у формі тестових завдань, теоретичних питань, задач і вправ, які подібні до тих, що пропонувалися до аудиторних занять чи для самостійного вирішення. Теоретична частина включає питання, які підібрані так, щоб максимально охопити основні проблеми з різних тем навчальної програми. Практична частина передбачає перевірку умінь і навичок роботи студента з сучасними засобами обробки інформації, можливостями та інструментами програного забезпечення персонального комп’ютера для вирішення конкретних практичних завдань.

Підсумкова оцінка контролю поточної успішності студента складається з трьох складових:

• систематичність та активність роботи;

• рівень виконання лабораторних (практичних) завдань та завдань самостійної роботи;

• модульна контрольна робота.

Підсумкове модульне оцінювання проводиться по закінченні змістового модуля і визначається як сума балів, отриманих студентом при вивченні навчального матеріалу тем відповідного змістового модулю, та балів, отриманих за результатами модульного контролю. Ця сума балів становить рейтинг студента з навчальної дисципліни.

Підсумковий контроль здійснюється після проходження модулів залікового кредиту у формі семестрового екзамену. Сума рейтингових оцінок (балів), отриманих студентом в межах залікового кредиту, порівнюється з даними порівняльної таблиці оцінок і робиться відповідний висновок.

Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаних студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS