5.3.Принципи навчально-методичного проектування інформаційних технологій навчання
Технічні засоби навчання є одним з елементів забезпечення навчального процесу. Їх роль полягає в тому, що вони розширюють можливості викладача при здійсненні процесу передачі учням знань, умінь та навичок. Тому можна сказати, що технічні засоби навчання посилюють навчальну діяльність вчителя. В цьому сенсі ТЗН – основний допоміжний елемент навчального процесу.
Для визначення місця технічних засобів навчання в навчально-методичному комплексі будь-якої навчальної дисципліни розглянемо систему зв’язків в цьому комплексі.
Як видно з цієї схеми, система утворена із чотирьох елементів: викладач, студент (учень), навчальна дисципліна і технічні засоби навчання. Кожний з цих елементів зв’язаний з іншими, тобто зміни, які виникають в одному з них, призводять до змін в інших. Тут можна визначити такі зв’язки:
“навчальна дисципліна – технічні засоби навчання”
“викладач – технічні засоби навчання”
“студент – технічні засоби навчання”
“викладач – студент“
“викладач – навчальна дисципліна”
“студент – навчальна дисципліна”.
Завдання навчально-методичного проектування передбачає дослідження кожного із зазначених зв’язків. В результаті утворюється навчально-методичний комплекс забезпечення навчального процесу за даною навчальною дисципліною. В цьому комплексі навчально-методичне проектування застосування технічних засобів є тією частиною, яка визначається трьома першими зв’язками. Центральною ланкою, що об’єднує ці зв’язки, є технічні засоби навчання.
В процесі проектування зв’язку “навчальна дисципліна – технічні засоби навчання” визначаються такі форми застосування ТЗН, які глибше і повніше розкривають зміст навчальної програми дисципліни і в той же час максимально використовують потенціал технічних засобів, тобто забезпечують взаємне проникнення педагогічної задачі і дидактичних можливостей ТЗН.
Метою проектування зв’язку “викладач – технічні засоби навчання” є конкретизація умов, які були визначені при проектуванні зв’язку “навчальна дисципліна – технічні засоби навчання”, з урахуванням тих обставин, в яких планується вивчати дану навчальну дисципліну. В результаті проектування зв’язку “викладач – технічні засоби навчання” належить у максимальній степені здійснити рішення дидактичних задач, які були поставлені при складанні навчальної програми дисципліни. Умовою, що визначає обсяг застосування технічних засобів, є оснащеність даного навчального приміщення ТЗН. При цьому для визначення рівня інтенсивності застосування тих чи інших видів технічних засобів належить керуватися принципом розумного дозування.
Метою проектування зв’язку “студент – технічні засоби навчання” є забезпечення умов, що сприяють кращому сприйняттю учнями інформації, яку викладач планує надати учням. При цьому враховуються як можливості технічних засобів, які застосовуються, так і фізіологічні можливості людини отримувати інформацію.
Отже, при проектуванні інформаційних технологій у навчальному процесі належить керуватися такими методичними принципами:
підпорядкування ТЗН педагогічній задачі, а не навпаки;
розумне дозування використання ТЗН в сполученні з традиційними методами навчання;
поєднання можливостей традиційних і нових видів технічних засобів, таких як інформаційні комп’ютерні технології;
вибір такого варіанту застосування ТЗН, завдяки якому роль викладача підвищується.