Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
С.О. Педагогічна творчість. 2.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
111.62 Кб
Скачать

Технології розвитку педагогічної творчості

1. На основі вивчення праці в.А.Кан-Калика «Педагогическая деятельность как творческий процесс» скласти таблицю психолого-педагогічних умов, які сприяють творчій педагогічній діяльності.

Творча діяльність вчителя, здійснюється в двох основних формах:

·        застосування відомих засобів в нових поєднаннях до виникаючих в освітньому процесі педагогічним ситуацій.

·        розробка нових засобів стосовно ситуацій, аналогічних тим, з якими вчитель вже мав справу раніше.

На своїй першій стадії творчий педагогічний процес є встановлення нових зв'язків і комбінацій відомих раніше понять і явищ і може бути реалізований на основі спеціальної методики. Оптимальні шляхи його здійснення можливо визначити за допомогою алгоритму або за допомогою - евристичної системи правил, дотримуючись яких легше знайти рішення. Приписи до педагогічної діяльності, норми цієї діяльності - необхідне науково обґрунтоване керівництво для вчителя в його роботі. Прояви педагогічної творчості визначається структурою педагогічної діяльності і охоплює всі її сторони: конструктивну, організаторську, комунікативну та гностичну. Однак для здійснення творчості в педагогічній діяльності необхідний ряд умов (В. А. Кан-Калик):

·       тимчасова спресованість творчості, коли між завданнями і способами їх вирішення немає великих проміжків часу;

·       спряженість творчості педагога з творчістю учнів та інших педагогів;

·       відстроченого результату і необхідність його прогнозування;

·       атмосфера публічного виступу;

·       необхідність постійного співвіднесення стандартних педагогічних прийомів і нетипових ситуацій.

Звертаючись до вирішення незліченного безлічі типових і нестандартних завдань, педагог так само, як і будь-який дослідник, будує свою діяльність відповідно до загальних правил евристичного пошуку: аналіз педагогічної ситуації; проектування результату відповідно до вихідними даними; аналіз наявних коштів, необхідних для перевірки припущення і досягнення шуканого результату; оцінка отриманих даних; формулювання нових завдань.

2. Підготувати методичні поради вчителям музики щодо шляхів розвитку їх педагогічної творчості

 

Музика завжди залишається могутнім є джерелом пізнання та осягнення високих духовних надбань людства і головним засобом залучення учнів до музичного мистецтва, що загалом сприяє вихованню естетичних почуттів, формуванню моральних поглядів, духовних потреб. Основною метою уроків музичного мистецтва в загальноосвітньому навчальному закладі є виховання музичної культури учнів.

      Головними  завданнями  вчителя музичного мистецтва стає знання вчителем методики шкільної музичної освіти, розуміння та проектування освітньої музично-естетичної ситуації, вироблення своєрідної стратегії музично-педагогічної праці. Розвиток зацікавленості учнів у музичному мистецтві, посилення його виховного впливу вимагають від учителя знання свого предмета й постійної уваги до особистості учня. Найважливішим завданням шкільної музичної освіти є формування слухацької музичної культури учнів, тому що сьогоднішній учень у майбутньому – безумовно, слухач, який виявляє свою зацікавленість, потреби і смак у музичному мистецтві. Останнім часом великого значення набуває використання інформаційних технологій на уроках музичного мистецтва.

       В практиці області протягом декількох років йде активне впровадження мультимедійних технологій у викладання музичної освіти. Музичне мистецтво виступає водночас і носієм високих духовних цінностей, і засобом розвитку творчих здібностей школярів. Нові технології уможливлюють поєднання дидактичних функцій комп’ютера з традиційними засобами навчання, збагачення і наповнення навчального процесу новими формами роботи, варіативне застосування ігрових форм навчання, створення інноваційних методик викладання музики в системі загальносередньої освіти, а також сприяє більш ефективному засвоєнню музичних знань (декларативних і процедурних) та їх реалізації в музично-творчій діяльності молодших школярів на етапі початкової музичної освіти. Сучасні комп’ютерні технології у мистецькій освіті учнів базуються на ідеї їх інтеграції з традиційними навчальними методиками.

В процесі сприймання музики можуть бути використані наступні форми роботи: слухання музики з демонстраційним матеріалом на слайдах; слухання музики із переглядом уривку відео або кліпу; слухання музики із використанням творчих завдань на комп'ютері; музична вікторина із відео; музична подорож – узагальнення (сторінками музичних творів); впізнай інструмент за зовнішнім виглядом або за звуком; вікторина - видатні виконавці; вікторина - видатні композитори; комп'ютерний малюнок до музичного твору; музичний колаж тощо.

У вокально-хоровій роботі можливо впроваджувати наступні види робіт: спів під караоке; спів під відео - фонограму; спів під перегляд кліпу; впізнай пісню за мінусом, за ритмом; запис виконання пісні учнями “ Студія звукозапису ”; спів – імпровізація із виконанням творчих завдань (створи музичний супровід, добери інструменти, добери малюнок до пісні, створи власну мелодію за картинкою) тощо.

В елементарному музикуванні можуть бути застосовані такі форми: створення музичного супроводу на електронному інструменті або музичному редакторі; створення власних мелодій на комп'ютері; створення музичних композицій із застосуванням музичної енциклопедії або музичного редактору; створення презентацій тощо. В  рухах під музику можливі: перегляд уривків мультфільмів та рухи під музику; копіювання рухів героїв кліпів або відео уривків; рухи під музику під відео – уривок музичного твору; виконання завдань героїв мультфільму тощо. В процесі викладання музичного мистецтва вчитель може проводити творчі завдання: виконання творчих завдань можливо до всіх структурних компонентів уроку: створюємо музику, створюємо супровід, впізнаємо мелодії, створюємо ремікс, створюємо малюнок до твору або пісні, добираємо ілюстрацію, відео, кліп тощо.

         Останнім часом стало популярним використання методу проектів на уроці. Різновиди проектів із застосуванням комп'ютерів на уроці музики: інформаційні проекти – газета, буклет, довідник, заочна екскурсія; дослідницькі проекти – робота на МАН, власне відкриття – дослідження, науковий доклад, стаття; творчі проекти – відео-кліп, презентація, фільм, єралаш, жива газета, сценарій; практико – орієнтовані проекти – видання тематичних дисків, добірка до дискотеки, музичне оформлення свята, попурі, спецвипуск тематичного буклету або газети тощо. Використання у процесі навчання методу проектів   допомагає розкрити процес створення дитиною творчої роботи від задуму до втілення, є можливість побудувати нестандартний урок: урок-мандрівку, малювання в уяві образів, навіяних чарівною музикою та розповіддю педагога, виконання композицій з імпровізуванням, формою, об’ємом, трансформацією кольору, тону, графічного ритму тощо.

Наочність на уроці допомагає вчителю більш ґрунтовно розкрити тему уроку за допомогою: демонстрації слайд – шоу; демонстрції електронної енциклопедії; перегляду фото – шоу на слайдах; демонстрації портфоліо проекту; перегляду відео або уривку концерту, кліпу, фільму, архівних матеріалів; перегляду уривків із мульфільмів; перегляд фото і відео матеріалів із життя композиторів тощо.

 

 

 

                                      

 

                                    Самостійне опрацювання №8

            Діяльність учителів-новаторів з формування творчої особистості  учнів в освітньому процесі ЗОШ

 

 

1. Характерні ознаки методик вчителів новаторів

 

Ш.О. Амонашвілі

    В педагогічному процесі повинен бути простір для творчості, винахідливості, фантазії.

    Педагогічна технологія формування особистості учня молодшого шкільного віку, за Ш.О. Амонашвілі, базується на основних положеннях педагогіки гуманізму:

·       Вчителі повинні вміти розуміти дітей, бо дитина маленька, але турбот у неї багато. Розуміти дітей означає стати на їхню позицію, шанувати їхні почуття, ставитися до їх турбот, як до серйозних і зважати на них. Ш.О. Амонашвілі вказує на те, що не треба підкоряти їх своїй владі, а, спираючись на їх сьогоднішнє життя, плекати паростки їхнього завтрашнього життя. Він пише: «Розуміти дітей – означає оволодіти щонайвищою майстерністю виховання маленької людини».

·       Кожний педагог повинен бути оптимістом. Він зобов'язаний вірити в «свою педагогіку, в силу виховання, у свою здатність перетворювати». Мова йде про діяльний оптимізм, коли педагог глибоко проникає в індивідуальність, внутрішній світ дитини, і в залежності від цього шукає методичні шляхи його перетворення – виховання, навчання і розвитку.

·       Вчителі повинні уособлювати людину майбутнього, людину нового складу.

·       Кожний з учителів – творець долі кількох сотень дітей.

І.П. Волков

    Суттєве значення для розвитку творчого потенціалу дитини в процесі виконання завдань мають сформовані в неї вміння вчитися. Важливо, щоб дитина прагнула добувати знання, необхідні для виконання конкретної практичної роботи. Але в

цій справі педагогові не слід покладатися лише на дитячу активність, потрібна продумана система педагогічних дій, які б

спонукали вихованця творчо виконувати практичні завдання.

    Для оптимізації реального творчого процесу необхідною умовою є формування для кожного школяра індивідуальної зони,ситуації творчого розвитку

    Принципи організації уроків творчості, мета яких полягає в загальному розвитку та формуванні якостей творчої особистості молодших школярів:

·       Знання – фундамент творчості, бо творча діяльність учня не може вийти за межі знань, що є в нього.

·       Прискіпливий відбір навчального матеріалу.

·       Багаторазовість повторення по,різному організованого навчального матеріалу.

·       Різнобічний розвиток учня.

·       Формування стійкого інтересу до навчання.

·       Навчання грамотного виконання робіт під керівництвом дорослого.

·       Постійний контроль учителя за роботою учня.

·       Індивідуальний підхід.

І.П. Іванов

    Тільки спільна праця на радість і користь іншим людям створює і зміцнює єдиний колектив вихователів і вихованців, у якому кожний розкриває й вирощує краще в собі. Формування особистості відбувається в процесі спільної роботи вчителів і учнів на користь інших людей за умови організації певного способу життя колективу, де все

ґрунтується на засадах моральності та соціальної творчості.

    Одна з головних ідей методики колективного творчого виховання – формування особистості через єдиний виховний колектив, з однаковими вимогами до старших і молодших.

 

Є.М. Ільїн

    До педагогічних технологій, обґрунтованих та апробованих Є.М.Ільїним, слід віднести принципи і прийоми розвиваючого навчання, що є результатом його наукових пошуків, здійснених у процесі практичної педагогічної роботи, яку він веде як учитель,дослідник: ідея художньої образності уроку; робота з деталлю в системі виразних засобів навчання; проведення уроків «Відкритої етики».

    Принципи, які покладено в основу педагогічної системи Є.М. Ільїна, такі:

·       Викладання літератури – це художньо,педагогічний процес. Це означає, що вчитель повинен враховувати специфіку літератури як виду мистецтва, а не тільки педагогічні закономірності навчання дітей.

·       На уроці необхідно створити своєрідну ситуацію естетичної комунікації, в ході якої організується вільне самовираження й спілкування учнів на основі навчального матеріалу; необхідно викликати естетичне співчуття в учнів змістом твору або розповіддю вчителя.

 

В.Ф. Шаталов

    Елементи педагогічної системи В.Ф. Шаталова такі:

-         опорні сигнали;

-          поєднання індивідуальних і групових форм роботи;

-         практика багаторазового використання опорних сигналів.

    Заслуговує на увагу те, що багаторазовим апелюванням учителя в різній формі (усній, графічній і т.п.) до одного й того ж факту забезпечуються рівні умови для сприйняття навчального матеріалу дітьми, що відрізняються рівнем протікання процесів гальмування й збудження

    У досвіді В.Ф. Шаталова виражена діалектика колективної та індивідуальної співтворчості дітей. На першому етапі йде яскрава, насичена розповідь учителя, наводиться масса фактів, прикладів, які розрахованих на різний рівень сприйняття.

    Система роботи над новим матеріалом, за методикою В.Ф. Шаталова, проходить у сім етапів:

·       Перший етап – розгорнене, образно,емоційне пояснення вчителем дібраних для уроку параграфів.

·       Другий етап – стислий виклад навчального матеріалу (прийоми: розповідь, пояснення) за опорним плакатом (це – збільшена копія листа з опорними сигналами), озвучення, розшифровка закодованого за допомогою різноманітних символів основних понять і логічних взаємозв'язків між ними.

·       Третій етап – вивчення опорних сигналів, які отримує кожний учень і вклеює їх у свої альбоми.

·       Четвертий етап – робота з підручником і листом опорних сигналів у домашніх умовах. Психологічно така логіка організації роботи означає формування вчителем прийомів смислової переробки тексту, використання учнями опорних сигналів як ефективних засобів організації своєї навчальної діяльності, прийомів мнемотехніки, розвиток у школярів загальних методів культури розумової праці.

·       П'ятий етап – письмове відтворення опорних сигналів на наступному уроці (метод вправи).

·       Шостий етап – відповіді на опорні сигнали. Вчитель використовує такі методи, як розповідь, бесіда, вправа.

·       Сьомий етап – постійне повторення й поглиблення раніше вивченого матеріалу за допомогою методів розповіді, бесіди, вправ. Слід зауважити, що організація взаємодопомоги – «педагогічний десант» – повинна здійснюватися не лише між однокласниками, а й учнями старших і молодших класів.

    Складовою частиною системи В.Ф. Шаталова є способи контролю засвоєних учнями знань:

·       «десантний метод» (складовими якого є вправа, доручення, бесіда);

·       «метод ланцюжка» (вправа, бесіда, доручення, змагання);

·       «релейні контрольні роботи» (вправи);      

·       «робота на листках взаємоконтролю» (бесіда, вправа, робота з очністю).

 

 

 

1.     Підготувати  презентацією та коментарями :

·        «Мистецтво як засіб формування творчої особистості у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського».