3. Здійснити аналіз своїх творчих потенцій і шляхів їх реалізації

Л.Б.Єрмолаєва-Томіна в своїх наукових працях приділяє увагу значенню співвідношення творчих здібностей з інтелектуальними, стверджуючи, що для розвитку творчих здібностей потрібен певний рівень розвитку інтелектуальних. Вона виділяє 4 типи взаємостосунків між вказаними здібностями .

Перший тип — однаково високо розвинуті як інтелектуальні,так і творчі здібності. Цей тип чудово орієнтується в предметному середовищі і творить.

Другий тип — високотворчі, але такі, що погано пристосовуються і орієнтується в предметному середовищі. Це соціальні ізгої,вони славляться диваками, людьми «не від миру сього».

Третій тип — високо інтелектуальні, але не творчі особи. Вони чудово пристосовуються до середовища, прагнуть досягнення успіху в усіх областях і досягають його шляхом виконання всіх існуючих в середовищі соціальних вимог.

Четвертий тип — погано розвинуті здібності як інтелектуальні, так і творчі. Це люди, які прагнуть соціальної активності і кар'єри, але при цьому (через свою незорієнтованість) можуть пристати до будь-якої з існуючих течій.

Аналіз досліджень в цій області показує також, що інтелект і творчість мають різну основу і виконують різні функції в пристосовуванні до середовища. Оптимальним варіантом є їх поєднання. Саме це поєднання лежить в основі креативності як особистісного утворення. Саме це поєднання повинне бути об'єктом розвитку і критерієм розвитку творчих здібностей. А для цього необхідно знати відмінності креативності і творчих здібностей.

Креативність - це особистісна якість, яка базується на розвитку вищих психічних функцій. Якості креативності виявляються в творчій і новаторській діяльності. Ці якості приблизно на 95 % формуються за рахунок впливу соціального середовища, її ціннісної орієнтації, вимог, що пред'являються до людини, організації інформаційного потоку і цільової спрямованості всіх видів діяльності, починаючи з учбової.

Відмінності між креативністю і творчими здібностями полягають в наступному.

Перш за все, творчість це процес, який може включатися у всі види діяльності і разом з тим бути відсутнім навіть у такому виді діяльності, який вимагає такого включення.

Творчі потенції закладені в мозку кожної людини, оскільки мозок є тим органом, в якому продовжується творчість самої природи. Проте на мозок покладена задача пристосовування, пристосування до існуючого середовища, яке вимагає формування великої кількості стандартних навичок, що базуються на досвіді людства, аксіоматичних знаннях.

Творчий процес базується на роботі несвідомого і підсвідомості. «Продукти» такої творчості яскравіше всього виявляються своїми механізмами ідентична природному розвитку, що відбувається в живій природі, яка створила людину і його мозок. У дорослої людини вона переміщається в підсвідомість, яка включає його індивідуальний життєвий досвід. В підсвідомості для творчості існують найсприятливіші умови, за рахунок зрівнювання по силі і значущості всіх відображених об'єктів і подій, зсуву тимчасових інтервалів, що не може відбуватися в свідомості. Тому вирішення проблем, відкриття закономірностей, народження задуму частіше за все проходить на рівні підсвідомості. Результати такої роботи приходять у свідомість людини раптово, у вигляді готового рішення, «магічного синтезу», осяяння, евристики. Процес творчості протікає в трьох основних фазах — підготовчій, пошуковій, виконавчій. Кожна з фаз повернута до різних психічних процесів і особистісних утворень і має свій «продукт».

Креативність виявляється в успішному здійсненні всіх трьох фаз — умінні самостійно бачити і ставити проблеми, знаходити їх рішення і творчо утілювати їх в конкретний продукт.

Першим об'єктом розвитку можна вважати потребу у творчості, яка повинна формуватися в процесі освоєння предметного середовища. Потреба в творчості, як і здібність до нього, формується швидше за все при виконанні нестандартних завдань.

Другим об'єктом розвитку є творча свідомість, яка починається з усвідомлення себе творцем, що володіє інструментами творення.

Творча свідомість — це включення себе в інноваційні процеси,фіксація змін, що визначають дух часу, а також домінуючих потреб і категорій цінностей в різних шарах суспільства.

Третій об'єкт розвитку — управління творчим процесом. Для управління творчим процесом необхідне його постійне включення,яке виробляється, якщо постійно дотримуватися установки — нічого не робити безглуздо.

Всі перераховані об'єкти розвитку є складними психічними утвореннями, які складаються з поєднання комплексу якостей і властивостей, що визначають ці здібності. Тому для досягнення результату необхідно будувати розвиток за принципом детального відпрацювання кожної якості, яка потім інтегрується в цілісне утворення.

4.    Здійснити уявний історичний екскурс у педагогіку  творчості. З ким із видатних творчих особистостей педагогів минулого Вам хотілося б зустрітися? Підготувати коло питань щодо проблеми творчості для обговорення з ними.

 

У світовій педагогічній практиці існують декілька відомих концепцій музичного виховання дітей, які стали основою для розробки різних програм і методик. Однією з найвідоміших, поширених більш ніж в 40 країнах світу, є концепція Карла Орфа "Шульверк. Музика для дітей ". Тому саме з цип композитором та педагогом я б хотіла зустрітись. Карла Орфа відомий в усьому світі як композитор, який запропонував практичну і здійсненність модель музикування з дітьми. Вся "теорія" його концепції зафіксована в нотах - невеликих і повних чарівності партитурах для співу, гри і танцю з акомпанементом орфовскіх інструментів. Кожна невелика п'єса з Шульверка доступна у виконанні навіть маленьким дітям.  Сучасне розуміння проблеми музичного навчання дітей припускає залучення їх у процес спілкування з музикою на основі принципу діяльності та творчої гри. Залучення до музики найбільш природно відбувається в активних формах спільного музикування (гра на музичних інструментах, спів, рух), яка повинна складати фундамент для музичного виховання дітей дошкільного, молодшого та середнього шкільного віку. Подібний підхід набув поширення у всьому світі. А педагогіка Карла Орфа  являє собою особливий тип музичної педагогіки, яка отримала назву креативною. Основу концепції Орфа становить імпровізаційне музикування. Навчання через творчість сприяє прояву універсальної креативності, яка є в кожній дитині і розвиток якої стає все більш очевидною завданням освіти. Навчання через творчість - не елітарний вишукування, а загальна освітня необхідність, в ньому закладені можливості, про які ми зараз можемо тільки здогадуватися. Мета музичного виховання перестає бути локальною і заниженою-утилітарною. Вона природно сполучається з головною метою освіти; - допомогою людині повною мірою реалізувати свої можливості і стати самим собою.

 

Теми для обговорення:

-         принцип реалізації системного, цілісного, індивідуально-диференційованого підходів до організації залучення дітей до музичного мистецтва; - принцип структурування змісту навчально-виховного матеріалу з урахуванням закономірностей мистецтва та художньо-педагогічної діяльності як творчого процесу; - принцип тематизму; - принцип зв'язку музичного навчання з життям; - принцип систематичного включення учнів у самостійну (творчо-виконавчу) діяльність, що реалізується в процесі виконання творчих завдань; - принцип відбору організаційних форм, методів і засобів навчання, розвитку та виховання, що відповідають поставленим завданням професійної діяльності вчителя; - принцип оптимізації процесу навчання, котрий характеризує діяльність учителя на уроці й звернений до процесу навчання з виявленням особливостей розвитку кожного учня, його музикальності, спостереженням за засвоєнням змістового музичного матеріалу; - принцип захопленості, позитивного ставлення до уроків музики.

                                  Самостійне опрацювання № 6

                  Евристичні методи розв’язання творчих задач

 

1.     Здійснити аналіз програми музичного виховання учнів початкової школи О.Я.Ростовського та виявити можливості збагачення її змісту щодо творчого розвитку учнів (на прикладі окремої теми за вибором студента, письмово).

 

    Кожен педагог  може створювати власну програму, керуватися ідеями, які найбільше співпадають з його поглядами на роль мистецтва у вихованні школярів, на сутність учительської праці.

    Кожен педагог нині має право обирати таку програму, яка найкраще сприяє розкриттю його творчих задумів і можливостей.

    Однак творча свобода вчителя має ґрунтуватися на правильних уявленнях про природу музики, про її соціальні функції та можливості естетичного впливу на дітей, на глибокому знанні досягнень сучасної науки і передової педагогічної практики, на відповідальному ставленні до дорученої справи.

    Музикувати й імпровізувати на музичних інструментах? Розвивати музичний слух і почуття ритму? Озброювати музично-теоретичними знаннями?" Наголошуємо на тому, що  навчальна діяльність учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу у початковій та основній школі можуть проводитись у різних  формах   окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки,  контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності. Разом з тим,  завдання та запитання наприкінці кожного підрозділу спонукають учнів пригадати (з подальшим обговоренням) твори інших видів мистецтва, що інтегрують навчальний процес з музичного  мистецтва, які мають образний зміст, відповідний змістові певного музичного твору. Інший вид завдань спрямовує учнів відгукнутися на прослухану чи виконану музику власним творчим доробком  – віршем, малюнком, мелодією.Тому пропонуємо на уроках музичного мистецтва використовувати Робочий зошит для учнів загальноосвітніх навчальних закладів «Щоденник музичних вражень» (авт. О. В. Корнілова) та звичайний зошит, в якому учні зможуть стисло занотувати інформацію, отриману на уроці (прізвище, імя, по-батькові композитора, назву музичного твору,  деякі визначення).

    Але,  слід наголосити на тому, що недоцільно використовувати зошити для записів лекцій, написання текстів пісень, нотної грамоти тощо.

                                        Самостійне опрацювання №7