Документ Microsoft Word

Процес самореалізації дитини у різноманітних видах музичної діяльності, який супроводжується великими емоційними переживаннями, дає величезний поштовх для цілісного та загального розвитку особистості. Застосування комплексного підходу до уроку музики дозволяє вирішити цілу низку освітніх, виховних та розвиваючих завдань. Різним видам музичної діяльності дослідники надають неоднакового значення у розвитку особистості дитини. Надаючи великого значення виконанню музики, як одному з найбільш активних видів музикування, педагоги-музиканти, разом з тим, відзначають важливу роль попереднього досвіду музичного сприйняття. Хоча генетично творчість передує сприйняттю та виконанню, без сприйняття неможлива будь-яка діяльність у галузі музичного мистецтва. Молодшому школяреві легше створити своє, ніж вивчити і відобразити чуже. Тому вільне музикування (імпровізація) є найпростішим засобом самовираження дитини, найяскравішим виявом її творчої активності порівняно з іншими видами музичної діяльності.

Вияви творчої активності учня у музичній діяльності залежать від наявності у нього спеціальних музичних здібностей: музично-слухових уявлень, відчуття ритму та ладу. Розвиток здібностей та набуття різноманітних навичок в одному з видів музичної діяльності позитивно позначається на успішності всіх інших та сприяє розвиткові творчої активності. Отже, між сприйняттям, виконавством, створенням музики та набуттям теоретичних знань простежуються тісні взаємозв’язки. Разом з осягненням закономірностей музики відбувається становлення дитячої музичної творчості. Так, знайомство з елементами музичної мови, їх виражальною сутністю, драматургією розвитку музичних образів, поглиблює сприйняття музики, робить більш свідомим виконання та розширює можливості для власної творчості. Засвоєння у практичному музикуванні музично-теоретичних знань, набуття виконавських вмінь та навичок сприяє кращому розумінню задуму композитора, розвиткові особистісної інтерпретації почутого та виконуваного, нарешті, позитивний досвід власної творчості спонукає як до подальшого набуття знань, так і вдосконалення вмінь та навичок у виконавській діяльності.

Процес, що призводить до стану злиття окремих диференційованих частин в ціле ми називаємо інтеграцією ( від лат. integratio – відновлення, доповнення; integer – цілий) 224, с.201. У контексті нашої проблематики інтеграція – це процес зближення, взаємозв’язку, взаємодії, взаємовпливу, взаємопроникнення різних видів музичної діяльності на основі їхнього комплексного застосування.

Висновки до першого розділу

Резюмуючи проведений аналіз, відзначимо його основні позиції.

Історичний екскурс в генезу поняття “творча активність” через такі поняття, як творчість, активність, творча діяльність, творча особистість, творчий потенціал, творчі здібності дозволив осягнути його глибинну сутність, зрозуміти корені, джерело походження та детермінанти розвитку досліджуваного феномену. Творча активність як самомобілізація всіх сутнісних сил людини у процесі перетворення дійсності і себе самої виявляється, розвивається і формується під час подолання особистістю суперечностей між матеріальним та духовним світом, теоретичною та практичною діяльністю, об’єктивністю та суб’єктивністю. Визначаючи творчу активність як інтегративну особистісно-діяльнісну характеристику, ми вважаємо, що виділені в її структурі компоненти (мотиваційний, афективний, поведінковий) обумовлюють провідні напрямки, за якими має відбуватися розвиток творчих потенцій.

Вивчення індивідуально-психологічних особливостей молодших школярів дає підставу для висновку щодо високої сензитивності молодшого шкільного віку для формування стійких творчо-пізнавальних мотивів, потреб, інтересів та розвитку творчої активності. Своєрідність і неповторність особистісних якостей та їхніх взаємоінтегруючих зв’язків у дітей цієї вікової категорії свідчить про їх тимчасовість, унікальність та надзвичайну сприятливість для різноманітних творчих виявів. Вчасне та найбільш повне використання особливостей сензитивного періоду дозволяє дитині в подальшому зекономити душевні та фізичні зусилля у розвитку творчої активності. Молодший школяр має відчути радість пізнання, відкриття нового, насолоду від процесу творчості, задоволення від долання перешкод у розв’язанні творчих завдань, набути певні вміння та навички творчої діяльності, впевненість у своїх здібностях та можливостях.

Благодатним підгрунтям для розкриття творчих потенцій є залучення дітей молодшого шкільного віку до творчої діяльності у галузі музичного мистецтва. Застосування комплексу різних видів музичної діяльності (сприйняття, виконання, створення музики та набуття музично-теоретичних знань) на уроці музики в початковій школі створює можливості для ефективного становлення творчої активності учнів. Розвиток здібностей та набуття різноманітних навичок в одному з видів музичної діяльності позитивно позначається на всіх інших. Отже, процес самореалізації дитини у різних видах музичної діяльності, який супроводжується великими емоційними переживаннями, дає величезний поштовх цілісному гармонійному розвитку особистості.

Висновки до другого розділу

Підбиваючи підсумки експериментального дослідження відзначимо його основні результати. На основі виділених критеріїв та розроблених показників розвиненості творчої активності був проведений констатуючий експеримент. У рамках експерименту досліджувався зміст спілкування молодших школярів із музичним мистецтвом та характер спрямованості на музично-творчу діяльність, виявлявся рівень емоційної сприйнятливості образно-емоційного змісту музики, встановлювались особливості творчої самореалізації у пізнавальній музично-творчій діяльності. Дані констатуючого експерименту дали змогу визначити рівні розвиненості творчої активності дітей молодшого шкільного віку. Нами зафіксовано середній рівень розкриття творчих потенцій у більшої половини опитаних (62,8 %). Цей факт є свідченням далеко не повної реалізації можливостей навчально-виховного процесу на уроках музики в умовах початкової школи щодо успішного становлення творчо-активної особистості.

Поетапний розвиток творчої активності в ході музично-творчих занять передбачав формування інтересу та розвиток потреби у пізнавально-творчій діяльності, розвиток емоційної сфери молодших школярів, активізацію пізнавально-творчої діяльності та вивчення особливостей взаємодії різних видів музичної діяльності. Відповідно до завдань та послідовності трьох етапів були впроваджені різні форми та методи педагогічного управління процесом творчого розвитку учнів. Проведення експериментальної роботи з дослідження проблеми розвитку творчої активності дітей на уроках музики в початковій школі дозволило виділити й обгрунтувати умови її ефективного становлення.

Перевірка результативності організаційно-методичної системи розвитку творчої активності молодших школярів виявила певну динаміку змін у структурі досліджуваного поняття: глибшою та інтенсивнішою стала здатність осягати емоційно-чуттєвий світ музичних явищ і співпереживати йому, зросла успішність процесів розкодування авторсько-виконавської концепції через активізацію “вживання” в музику та її особистісну інтерпретацію, підвищилися можливості творчої самореалізації та якісний аспект результативності музично-пізнавальної діяльності. В ході формуючого експерименту ми спостерігали процес постійного взаємовпливу різних видів музичної діяльності, що дало змогу визначити особливості їхньої інтеграції.

Проведеним експериментальним дослідженням встановлено, що ступінь розвиненості творчої активності молодших школярів залежить від ступеня розвиненості її основних компонентів у їх органічній взаємодії. Це дає підставу стверджувати, що формування творчої активності вимагає цілісного підходу. Представлена експериментальна методика забезпечує цілісний розвиток творчої активності учнів початкової школи через використання у навчально-виховному процесі комплексу різних видів музичної діяльності. Аналіз результатів дослідження підтверджує ефективність запропонованої нами системи педагогічних впливів.

ВИСНОВКИ

1.На основі аналізу філософської, психологічної та педагогічної літератури визначено зміст та структуру досліджуваного поняття. Творча активність розглядається нами як інтегративна особистісно-діяльнісна характеристика, що є самомобілізацією всіх сутнісних сил людини в процесі перетворення нею дійсності і себе самої. Мотиваційний, афективний, поведінковий компоненти, виділені в структурі творчої активності, визначили провідні напрямки експериментальної роботи.

2.Дослідження специфіки музичної діяльності дало змогу виявити сутність кожного її виду. Так, сприйняттям ми називаємо складний процес, основою якого є здатність чути й переживати зміст музики як художньо-образне відображення дійсності. Виконання є складним процесом вираження виконавцем свого розуміння образного змісту та вияву вільної суб’єктивності виконавця через суб’єктивну сутність авторського тексту. Імпровізацію ми розглядаємо як мистецтво мислити та виконувати одночасно. Під музично-теоретичною діяльністю ми розуміємо процес здобуття, присвоєння, узагальнення, усвідомлення музикознавчих знань та переосмислення раніше отриманих знань і власного досвіду.

3.Вивчення індивідуально-психологічних особливостей молодших школярів дає підставу для висновку щодо високої сензитивності молодшого шкільного віку для формування стійких творчо-пізнавальних мотивів, потреб, інтересів та розвитку творчої активності. Молодший школяр має відчути радість пізнання, відкриття нового, насолоду від процесу творчості, задоволення від долання перешкод у розв’язанні творчих завдань, набути певні вміння та навички творчої діяльності, впевненість у своїх здібностях та можливостях. У разі відсутності позитивної стимуляції творчо-пізнавальних інтересів, конструктивних творчих занять потреба у творчому самовираженні від класу до класу згасає, а розвиток творчих здібностей в переважної більшості учнів гальмується. Організація творчого за змістом навчально-виховного процесу з обов’язковим урахуванням вікових особливостей має стати основною метою освітніх програм.

4.Констатуючий етап експерименту в більшості молодших школярів виявив позитивне ставлення до різних видів музичної діяльності та потребу створювати й слухати музику поряд із низьким рівнем музично-творчого розвитку та обмеженим колом музичних уподобань. При цьому лише четверта частина від загальної кількості учнів спроможна емоційно та на належному художньому рівні виконувати музику (переважно співати). Діти, що навчаються в ДМШ, продемонстрували значно вищий ніж у решти загальний розвиток, а також рівень сприйняття та здатність до імпровізування. Аналіз отриманих даних показав, що ступінь розвиненості творчої активності залежить від ступеня розвиненості її основних компонентів та їхньої органічної взаємодії.

5.Констатація творчого розвитку молодших школярів дала можливість визначити рівні розвиненості їхньої творчої активності: низький, середній, високий. Застосування розробленої нами методики розвитку творчої активності мало позитивний вплив на зміни в ієрархії вказаних рівнів. Так, якщо до проведення експериментальної роботи високого рівня розвиненості творчої активності досягли 14,5% досліджуваних, то після проведення експерименту їхня кількість збільшилася до 22,8%. Простежуючи динаміку змін рівнів розвиненості творчої активності, ми використовували методи статистичної обробки, рейтинг, якісний аналіз результатів лабораторного експерименту. За динамікою розвитку всіх виділених компонентів творчої активності учні експериментальної групи випереджали учнів контрольної групи в середньому в 1,5-2 рази.

6.У процесі дослідження виявлено, що застосування комплексу різних видів музичної діяльності (сприйняття, виконання, створення музики та набуття музично-теоретичних знань) на уроці музики в 1-3 класах створює можливості для ефективного становлення творчої активності учнів. Розвиток здібностей та набуття різноманітних навичок в одному з видів музичної діяльності позитивно позначається на всіх інших. Отже, процес самореалізації дитини у різних видах музичної діяльності, який супроводжується великими емоційними переживаннями, дає величезний поштовх для цілісного гармонійного розвитку особистості.

7.Залучаючи школяра до діяльності у галузі музичного мистецтва, ми розпочинали з найбільш творчо-активного його виду – імпровізації. Навчально-виховний процес будувався від активного самостійного створення музики до її сприйняття, виконання та набуття музично-теоретичних знань. Застосування комплексу різних видів музичної діяльності з превалюванням імпровізації показало, що створення музики для молодшого школяра простіше виконання (йому легше створити своє, ніж вивчити і відобразити чуже), а виконання – простіше сприйняття, хоча без сприйняття неможлива будь-яка інша діяльність.

8.В ході експерименту ми спостерігали істотний вплив інтеграції різних видів музичної діяльності не тільки на розвиток творчої активності, а й на їх власний розвиток. Так, активне музикування призводить до активізації сприйняття, сприяє оволодінню технічно складними навичками виконавства, підштовхує до набуття невистачаючих знань. Вміння реалізовувати свої музичні наміри і враження, створюючи музику в процесі виконання, пробуджує інтерес до здобуття музично-теоретичних знань. Інакше кажучи, через творчий процес створення музики забезпечується творчий характер сприйняття, а через нього – творча активність у всіх видах діяльності (як музичних, так і не музичних).

9.Аналіз результатів дослідження, сутність якого полягає у забезпеченні цілісного підходу до розвитку творчої активності молодших школярів через використання у навчально-виховному процесі різних видів музичної діяльності, свідчить про ефективність запропонованої методики.

Дисертація не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшого наукового обґрунтування потребують: підготовка майбутніх вчителів до педагогічного керівництва процесом формування творчої особистості у галузі музичного мистецтва; створення системи педагогічних впливів, спрямованої на подальший розвиток творчої активності у старшокласників; розроблення методики становлення творчих здібностей учнів ДМШ засобом імпровізації; пошук шляхів залучення дітей різних вікових категорій до створення музики на електромузичних інструментах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулин Э.Б. Теоретические и методические основы музыкального воспитания в общеобразовательной школе. – М.: МГПИ, 1982. – 147с.

2. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Уч. пособ. для студ. вузов. – 4-е изд., стереотип. – М.: Изд. центр “Академия”, 1999. – 672с.

3. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. – М: Наука, 1980. – 396с.

4. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. – М.: Наука, 1991. – 299с.

5. Абульханова-Славская К.А. Типология активности личности // Психологический журнал. – 1985. – Т.6, №5. – С.3-18.

6. Августин А. Исповедь. История моих бедствий: Пер. с древнегр. / Сост. В.Л.Рабинович. – М.: Республика, 1992. – 332с.

7. Адамар Ж. Исследование психологии изобретения в области математики. – М.: Сов. радио, 1970. – 152с.

8. Адлер А. Понять природу человека: Пер. с нем. – СПб.: Гуманитар. агентство "Акад. проект", 1997. – 251с.

9. Акимова М.К., Козлова В.Т. Природные особенности ребёнка и трудности учения // Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И.В.Дубровиной. – М.: Педагогика, 1991. – Ч.3. – С.203-211.

10. Алиев Ю.Б. Настольная книга школьного учителя-музыканта. – М.: Владос, 2003. – 336с.

11. Алиев Ю.Б. Основы эстетического воспитания: Пос. для учит. / Под ред. Н.А.Кушаева. – Кишинев: Лумина, 1989. – 213с.

12. Алиев Ю.Б. Развитие музыкального слуха, певческого голоса и музыкально-творческих способностей учащихся общеобразовательных школ. – М.: АПН СССР, 1982. – 272с.

13. Альтшуллер Г.С. Творчество как точная наука. – М.: Сов. Радио, 1979. – 175с.

14. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. – Казань: КГУ, 1988. – 236с.

15. Анисимов П.В. Художественное общение в формировании мотивации учебной музыкальной деятельности школьников // Музыкальная деятельность и музыкально-эстетическая культура. – Владимир: ВГПИ им. П.И.Лебедева-Полянского, 1990. – С.114-123.

16. Антология мировой философии: В 4 т. / Ред.-сост. В.В.Соколов. – М.: Наука, 1969. – Т.1, ч.1: Философия древности и средневековья. – 556с.

17. Апраксина О.А. Методика музыкального воспитания в школе: Учеб. пос. для студ. пед. инст. – М.: Просвещение, 1983. – 222с.

18. Апраксина О.А. Методика развития детского голоса: Учеб. пос. / Под ред. Г.П.Стулова. – М.: МГПИ, 1983. – 96с.

19. Апраксина О.А. Методика развития музыкального восприятия: Учеб. пос. / Моск. гос. пед. ин-т им. В.И.Ленина. – М.: МГПИ, 1985. – 59с.

20. Аристотель. Метафизика: Пер. с древнегр. / Сост. С.И.Еремеев. – СПб.: Алетейя; К.: Эльга, 2002. – 826с.

21. Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. – 2-е изд. – Л.: Музыка, 1973. – 142с.

22. Бальчитис Э.И. Основы преподавания музыки в IV-VIII классах: Учеб. пос. для сред. спец. шк. и вузов. – Каунас: Швиеса, 1986. – 220с.

23. Басов М.Я. Избранные психологические произведения / Под ред. В.Н.Мясищева, В.С.Мерлина. – М.: Педагогика, 1975. – 432с.

24. Башич Э. Задачи и перспективы изучения детского творчества. Импровизация как способность творческого выражения // Музыкальное воспитание в странах социализма. – М.: Музыка, 1983. – С. 226-246.

25. Белая Н.Л. Формирование творческой активности студентов музыкально-педагогических факультетов педвузов в процессе индивидуального обучения: Дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. – К., 1985. – 212с.

26. Белобородова В.К. О некоторых особенностях музыкального восприятия младших школьников // Музыкальное восприятие школьников / Под ред. М.А.Румер. – М.: Педагогика, 1975. – С.36-89.

27. Бергсон А. Творческая эволюция. – М.: Канон-пресс, Кучково поле, 1998. – 383с.

28. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. – М.: Правда, 1989. – 607с.

29. Берн Э. Секс в человеческой любви: Пер. с англ. – М.: АСТ: Ин-т общегуманитар. исслед., 1997. – 351с.

30. Бескова И.А. Проблема творчества и буддийская традиция // Вопросы философии. – 1999. – №7. – С.158-173.

31. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Наук.-метод. посіб. – К.: ІЗМН, 1998. – 204с.

32. Бехтерев В.М. Объективная психология / АН СССР, Ин-т психологии. – М.: Наука, 1991. – 475с.

33. Бландова О.М. Воспитательная направленность бесед об искусстве // Литература и искусство в моральном и эстетическом воспитании школьников / Под ред. Н.А.Бодровой. – Куйбышев: Пединститут, 1983. – С.133-138.

34. Блонский П.П. Психология младшего школьника / Под ред. А.И.Липкиной, Т.Д.Марцинковской. – М.: Ин-т практ. психологии, 1997. – 574с.

35. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. – Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1983. – 176с.

36. Богоявленская Д.Б. Субъект деятельности в проблематике творчества // Вопросы психологии. – 1999. – №2. – С.35-41.

37. Бодалев А.А., Рудкевич Л.А. О субъективных факторах творческой деятельности человека // Педагогика. – 1995. – №3. – С.19-23.

38. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. – М.-Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1995. – 381с.

39. Бокань Ю.И. Витасофия. – М.: Витасоф. фонд "Мир для человека": Универсум, 1991. – 118с.

40. Бочкарёв Л.Л. Психологические механизмы музыкальных переживаний: Автореф. дис. … д-ра психол. наук: 19.00.01 / КГУ им. Т.Г.Шевченко. – К., 1989. – 40с.

41. Брылин Б.А. Музыкально-творческое развитие учащихся в условиях досуга. – К.: КГИК, 1998. – 202с.

42. Вайнцвайг П. Десять заповедей творческой личности. – М.: Прогресс, 1990. – 192с.

43. Васильева Т.В., Бурлака Я.И. Сочетание групповых и индивидуальных форм учебной деятельности студентов: Учеб. пос. – К.: КГПИ, 1988. – 98с.

44. Вендрова Т.Е. Пусть музыка звучит!: Кн. для учит.: Из опыта работы. – М.: Просвещение, 1990. – 94с.

45. Ветлугина Н.А. Возраст и музыкальная восприимчивость: Восприятие музыки / Под ред. В.Н.Максимова. – М.: Музыка, 1980. – 272с.

46. Виноградов Ю.Е. Влияние эмоциональных состояний на различные виды интеллектуальной деятельности: Психология исследования творческой деятельности. – М., 1975. – 116с.

47. Вишнякова Н.Ф. Креативная психопедагогика / Респ. ин-т высш. шк. и гуманит. образования, Нац. ин-т образования РБ. – Ч.1: Психология творческого обучения. – 240с.

48. Вишнякова Н.Ф. Развитие творческой активности младших школьников (на материале внеклассных музыкальных занятий в условиях школ продлённого дня): Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Моск. гос. пед. ин-т. – М., 1980. – 16с.

49. Волобуева Т.Б. Развитие творческой активности учащихся младших классов средствами новых информационных технологий обучения: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. – К., 1996. – 190с.

50. Волощук І.С. Науково-педагогічні основи формування творчої особистості. – К.: Пед. думка, 1998. – 160с.

51. Вундт В. Введение в философию: Пер. с нем. – М.: Добросвет, 1998. – 354с.

52. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. Психологический очерк: Кн. для учит. – 3-е изд. – М.: Просвещение, 1991. – 93с.

53. Выготский Л.С. Кризис семи лет (Стенограмма лекции, прочитанной Л.С.Выготским в 1933/34 уч. г.) // Собрание сочинений: В 5 т. – Спб.: Питер, 1993. – Т.1. – С.376-385.

54. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. / Под ред. А.М.Матюшкина. – М.: Педагогика, 1983. – Т. 3: Проблемы развития психики. – 174с.

55. Гальтон Ф. Наследственность таланта: Законы и последствия: Пер. с англ. – М.: Мысль, 1996. – 269с.

56. Гатанов Ю.Б. Развитие личности способной к творческой самореализации // Психологическая наука и образование. – 1998. – №1. – С.93-100.

57. Гегель Г.В.Ф. Система наук: Пер. с нем. – СПб.: Наука, 1994. – Ч.1: Феноменология духа, 1994. – 196с. (Репринт. воспроизведение изд. 1959 г.).

58. Гилинский Я.И. Творчество: норма или отклонение? // Социологические исследования. – 1990. – №2. – 160с.

59. Гирусов Э.В., Никитин Е.Д. Проблема творчества и биосфера // Педагогика. – 1998. – №2. – С.28-32.

60. Голицын В.А., Петров В.М. Информация. Поведение. Творчество. – М.: Наука, 1991. – 224с.

61. Головская К.В. Сборник песен для средней школы: Для пения с ф.-п. / Сост. по школьным музыкальным программам Наркомпроса. – М.: Гос. муз. изд-во, 1935. – 188с.

62. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376с.

63. Горюнова Л.В., Маслова Л.П. Урок музыки – урок искусства: Кн. для учит. / НИИ шк. – М.: Прометей, 1989. – 101с.

64. Грачёв А.А. Реализация личностной активности рабочего в производственных ситуациях и жизнедеятельности: Психология личности и образ жизни. – М.: Наука, 1987. – 220с.

65. Греков В.Ф. Пособие для занятий по русскому языку в старших классах средней школы. – 37-е изд. – М.: Новое знание, 1997. – 254с.

66. Гродзенская Н.Л. Школьники слушают музыку. – М.: Музыка, 1969. – 77с.

67. Гусева Е.П., Лёвочкина И.А., Тихомирова И.В. Психологические и психофизиологические особенности младших школьников // Развивающие и коррекционные программы для работы с младшими школьниками и подростками / Под ред. И.В.Дубровиной. – М.-Тула: Владос, 1993. – С.15-19.

68. Давыдов В.В. Новый подход к пониманию структуры и содержания деятельности // Психологический журнал. – 1998. – Т.19, №6. – С.20-27.

69. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. – М.: Педагогика, 1996. – 240с.

70. Далькроз Ж. Ритміка. – Пб, 1907. – 89с.

71. Данилова Е.Е. Ценность младшего школьного возраста // Практическая психология образования / Под ред. И.В.Дубровиной. – М.: ТЦ «Сфера», 1997. – С.204-205.

72. Демокрит. Собрание текстов: Пер. с древнегр. / Сост. С.Я.Лурье. – Л.: Наука, 1970. – 272с.

73. Джеймс У. Воля к вере: Сб.: Пер. с англ. – М.: Республика, 1997. – 430с.

74. Джола Д.М., Щербо А.Б. Теорія і методика естетичного виховання школярів: Навч.-метод. посіб. – К.: ІЗМН, 1998. – 392с.

75. Диденко С.В. Формирование творческой активности младших школьников в условиях организации эстетической оценочной деятельности: Дис. … канд. пед. наук: 13.00.01. – К., 1987. – 156с.

76. Дилецкий Н.П. Идея грамматики мусикийской / Под ред. Ю.Келдыш, А.П.Зориной, В.А Киселева и др. – М.: Музыка, 1979. – 639с.

77. Дишлєва П.С., Яценко Л.В. Регуляція технічної діяльності. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1986. – С.19.

78. Дмитриева Л.Г., Черноиваненко Н.М. Методика музыкального воспитания в школе: Уч. пособ. для студ. сред. пед. учеб. заведений. – 2-е изд., стереотип. – М.: Изд. центр “Академия”, 1998. – 240с.

79. Добрынин Н.Ф. Об изучении свойств внимания // Вопросы психологии внимания. – Вып. 4. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1972. – С.3-21.

80. Друскин Н. История зарубежной музыки. – Вып.4. – М.: Гос. муз. изд-во, 1963. – 576с.

81. Душин О.Э. Истина и бытие в высокой схоластике: (Фома Аквинский и Дунс Скот): Автореф. дис. ... канд. филос. наук: 09.00.03 / Санкт-Петербург. гос. ун-т. – СПб., 1992. – 17с.

82. Ермолаева-Томина Л.Б. Исследование факторов детерминирующих индивидуальные различия в проявлении творческой активности // Психология творчества / Под ред. Я.А.Пономарёва. – М.: Наука, 1990. – С.111-130.