При Олександрі II (1855-1881)

Скасування кріпосного права Олександром II, успіхи промислового виробництва та затвердження капіталізму в Росії в другій половині XIX століття спричинило за собою глибокі зрушення у всіх областях культури. Для пореформеної Росії був характерний зростання освіченості населення, розвиток різних форм навчання. У 1863 р. видається новий Університетський статут. Він повернув колишню автономію університетам, у відповідності до Статуту від 1803 р., ліквідовану Миколою I в 1835 р. Відновлювалася самостійність університетів при вирішенні адміністративно-фінансових і науково-педагогічних питань.

У 1864 р. видано «Статут гімназій» та «Положення про народні училища», що регламентували початкову і середню освіту. Вводилося доступне всесословное освіту. Виникали поряд з державними земські, церковно-приходські, недільні та приватні школи. Гімназії розділилися на класичні та реальні. У них брали дітей з усіх станів, здатних оплатити навчання.

У 1869 р. створені перші жіночі навчальні заклади - «Вищі жіночі курси» з університетськими програмами.

Кінець XIX століття - 1917 р. (правління Миколи II)

За даними обстеження проведеного в 1894 р. Комітетом Грамотності, початкових училищ і шкіл грамотності у той час було - 60592 з 2970066 учнями. [1] Таким чином, охоплення населення системою освіти був дуже низький. Розвиток системи шкільної освіти утруднялося також відсутністю закону про загальне обов'язкове навчання. Необхідно відзначити, що до цього часу в багатьох країнах Європи вже давно була подолана масова неписьменність населення і було введено загальне обов'язкове навчання. Так закони про загальне навчання прийняті: в Пруссії в 1717 і 1763, в Австрії в 1774, в Данії у 1814, у Швеції в 1842, в Норвегії в 1848, в США в 1852-1900гг., В Японії в 1872, в Італії в 1877, у Великобританії в 1880, у Франції в 1882. [2]. Однак, хоча формально Закони про загальну освіту були введені в цих країнах раніше Росії, але їх прийняття супроводжувалося тривалої полемікою і боротьбою. Наприклад, в Англії повний пакет відповідних законодавчих актів був введений в дію між 1870 і 1907 роками - тобто протягом 37 років. У Росії після обговорень в Гос.дума в 1908 \ 1912 рр. реформу планували завершити приблизно в половині губерній Росії (в європейській частині) до 1918 р, а в повному обсязі, по всій імперії - до кінця 1920-х років. Фактично до 1917 року практично повне охоплення початковою освітою був забезпечений в європейській частині РІ серед хлопчиків, але серед дівчаток - тільки на 50%.

Перепис 1897 року року виявила 21% грамотного населення в Російській імперії (під грамотністю вважалося, як вміння читати і писати, так і вміння тільки читати див. формуляри перепису). У Європейській Росії без Привіслянського губерній і Кавказу грамотність населення склала 22,9%. Найвищий відсоток грамотних, 70-80%, дали три Прибалтійські губернії. Більш скромні результати дали столичні губернії: Санкт-Петербурзька - 55%, Московська - 40%. 42% грамотних виявилося в Ковенської губернії і 36% в Ярославській. В інших губерніях Європейської Росії виявилося менше 30% вміють читати. Після 1887 МНП починає видавати грошові кредити земствам на створення шкіл Але цих коштів було недостатньо, що б суттєво вплинути на ситуацію в народну освіту.

Фінансування системи освіти йшло в основному за рахунок пожертвувань і земств. Так в 1903 р. розмір коштів змісту початкових шкіл становив близько 59 млн. руб., З яких: 30,1 млн. руб. припадало на рахунок земств, сільських і міських товариств; 15,8 млн. руб. казенне асигнування; 13 млн. пожертвування, кошти. від плати за навчання та з інших джерел. Усього в 1903 р. було 87973 початкових шкіл усіх типів і відомств. Число учнів у них склало 5088029.

Після революції 1905-1906 рр.., Російсько-Японської війни і реформ 1906-1907 рр.. в думі піднімається питання про прийняття закону про ведення загальної початкової освіти. У 1906 р на розгляд виноситиметься законопроект міністра народної освіти П. фон Кауфмана. Деякі положення цього закону були прийняті 3 травня 1908 згідно з якими було різко увелічино держ. фінансування МНП. Це зіграло дуже велику роль у розвитку системи освіти в Росії. Однак розділ про загальне обов'язкове початкову освіту прийнятий не був. Пізніше в 1910 році, було установалено 4-річне навчання для всіх початкових шкіл.

Середні навчальні заклади МНП на 1913 р. були представлені чоловічими і жіночими навчальними закладами. Чоловічі: гімназій -441, прогімназій - 29, реальних училищ - 284, 32 і 27 технічних училищ. Жіночі: гімназії 873, прогімназії 92.

Вища освіта в 1913/1914 рр. було представлено 63 казенних, громадських, приватних та відомчих навчальних закладів вищої школи, в яких навчалося 71379 студентів.

Швидко розвивалося на початку XX століття та освіта селян з агротехніки. У 1913 р. в Росії працювало 9000 співробітників сільськогосподарської інформаційно-консультаційної служби. Організовувалися навчальні курси по скотарству і молочному виробництву, впровадженню прогресивних форм сільськогосподарського виробництва. Багато уваги приділялося і прогресу системи позашкільної сільськогосподарської освіти.