14. Розвиток освіти і виховання сша.

Коли європейські колонізатори вперше висадились на березі Нового Світу, їм довелося вирішувати проблему, як зберегти на чужині і примножити свою культурну спадщину. Найкращим вирішенням проблеми стало відкриття міських шкіл.

Протягом 30-ти років після заснування першого поселення в Масачусетсі (у 1620 році) усі селища наймали вчителів для навчання дітей читанню, письму та арифметиці, а також релігійним дисциплінам. У більшості селищ відкривалося граматичні школи, в яких готували учні для подальшого навчання в університетах. У 1787 році Континентальний Конгрес зажадав від місцевих органів самоврядування виділення, закріплення та збереження земельних ділянок для державних шкіл у кожному містечку на північному заході американського континенту.

Гарвард (Масачусетс), як університет, був заснований у 1636 році, а університетський коледж Уїльям і Мері (Вірджинія) – у 1693 р. До 1776 року, напередодні Революції, на території Америки було 14 коледжів, а ще біля двох десятків відкрилося до 1800 року. У той час навчання складалося не тільки з класичних традиційних елементів, воно включало в себе також навички, необхідні для формування нової північно-африканської нації. Американці в організації освіти широко запозичали досвід своїх предків – англійців, французів і німців. Як результат, до кінця IX століття школи змогли запропонувати учням вивчення латині, тваринництва, арифметики, курси ведення домашнього господарства і догляду за дітьми та хворими.

Коли американці переселилися на захід країни, їх ставлення до освіти не змінилося, але її необхідно було адаптувати до існуючих прерій і пустель. Кожен штат, відповідно до своєї конституційної юрисдикції, розробляв і впроваджував свій навчальний план, стандарти і цілі навчання. Общини збільшували фінансування як будівництва закладів освіти, так і самої освіти.

Акт (закон) Морилля 1862 року вніс докорінні зміни в систему вищої освіти. Цей акт (закон), який було прийнято Конгресом, дарував общинні землі штатам з метою надання земельних ділянок навчальним закладам (коледжам) «сільського господарства та механіки». Ці коледжі здійснювали підготовку учнів до «повсякденних справ та професій».

Саме у таких коледжах була узаконено професійну і технічну освіту, їх кількість збільшувалась значно швидше, ніж гуманітарних, створених за зразками приватних університетів східного побережжя країни. Сучасні найбільші державні університети США позбулися цього прагматизму, в них поєднуються професійно-технічна і гуманітарна освіта.

У 1834 році Пенсільванія створила вільну державну шкільну систему, контроль і підтримка якої здійснювалися державою. В кінці громадянської війни (у 1865 р.) освіта, починаючи від початкової школи і включаючи університет, стала доступною для всіх верств населення США.

Таким чином, державна школа стала одним з тих джерел, з яких сформувалася американська цивілізація. В цьому аспекті школи були прикладом американізації для все більшої кількості нових емігрантів кінця XIX – початку ХХ сторіччя. Навчання в школах проводилося англійською мовою, обов’язковими були граматика, література, історія Америки, основи громадянства і цивілізації. Завдяки школі Америка стала взірцем націоналізму і патріотизму, її зростаюча економічна роль була результатом «дисциплінуючою пристрасті до технічних наук».

В кінці ХІХ століття школа разом із церквою і тюрмою були ключовою опорою суспільства, общинним осередком поселенців.

Приміщення шкіл не рідко використовувалися у позаурочний час для громадських зборів, навчання дорослих, відпочинку і зустрічі молоді. У школах організовували дискусії та публічні читання, пізніше – заняття спортом. Гордість міста асоціювалася з відважністю шкільної команди атлетів. Участь у спортивних змаганнях приносила неабияку популярність школі, допомагаючи залученню різних прошарків населення до громадського життя.

Коледжі та університети, враховуючи зростаючі потреби суспільства в освіті і культурі, розробили систему заходів і створили різноманітні заклади для соціальної інтеграції. Державні університети носили назви своїх штатів, їхнє досягнення були водночас досягненнями цих штатів. Робота технічних і сільськогосподарських факультетів сприяли розвитку штатів, результати їхніх досліджень впроваджувалися в життя громадян. Згодом приватні університети перейшли на шлях того ж розвитку вважаючи себе національними установами, що мають відношення до загально визнаних пріоритетів у класичному навчанні.