Тема 6. Державне регулювання страхової діяльності

1. Необхідність державного регулювання страхової діяльності

2. Органи нагляду за страховою діяльністю та їх функції

3. Контроль за діяльністю страховиків

1. Необхідність державного регулювання страхової діяльності

Страхування в ринковому господарстві набуває все більшого значення, тому виникає необхідність державного регулювання страхової діяльності. Від здійснення державного страхового нагляду залежить, якою мірою та в якому напрямі будуть розвиватися страхова діяльність, використовуватися фінансові можливості страховиків, при цьому слід враховувати, що збираючи та нагромаджуючи значні грошові кошти, страхові компанії надають страховий захист великій кількості фізичних та юридичних осіб, збагачують своїми вкладеннями банківську систему, дають можливість широкого та тривалого використання страхових капіталів.

Метою державного регулювання є дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективний розвиток страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків і захист інтересів страхувальників. Державний нагляд за страховою діяльністю повинен:

Державне регулювання також важливе для здійснення послідовної політики стосовно форм, методів і масштабів участі іноземного капіталу в страховому бізнесі. Необхідність державного регулювання страхової справи зумовлена двома факторами: захистом страхувальника та економічною політикою, яку здійснює держава.

Державне регулювання здійснюється шляхом:

    Реєстрація страхових компаній здійснюється на підставі заяви, яку подає страхова компанія за встановленою формою, та низки документів, зокрема: копії свідоцтва про державну реєстрацію; довідки банку про розмір сплаченого статутного фонду; документів, які підтверджують наявність страхових резервів та ін.

2. Органи нагляду за страховою діяльністю та їх функції

У зв’язку з демонополізацією страхування в Україні органи державної влади й управління не здійснюють безпосереднє керівництво страховою діяльністю. До їхньої компетенції входить створення правового середовища для страхового ринку шляхом прийняття та видання законів, постанов, інструкцій та інших нормативних актів, а також здійснення контролю та нагляду за дотриманням законодавства у сфері страхування.

Кожна держава з ринковою економікою має незалежний спеціалізований орган з нагляду за страховою діяльністю. Оскільки страхування є одним із видів фінансової діяльності, у багатьох країнах такий орган, як правило, існує в складі Міністерства фінансів.

Держфінпослуг здійснює регулювання, нагляд, законодавче забезпечення, ліцензування і контроль за небанківськими фінансовими структурами: кредитними спілками, недержавними пенсійними фондами, інвестиційними компаніями, страховими організаціями.

Безпосередні питання страхової діяльності знаходяться у компетенції Департаменту страхового нагляду як структурного підрозділу Держфінпослуг.

Департамент виконує такі завдання:

державне регулювання та нагляд за наданням фінансових послуг страховиками та додержанням законодавства у цій сфері;

захист прав споживачів шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства страховиками, страховими та перестраховими брокерами;

запровадження міжнародних правил розвитку ринку надання страхових і перестрахових послуг;

узагальнення практики застосування законодавства України з питань страхування.

Департамент ухвалює рішення про реєстрацію страховиків і внесення їх до Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків); здійснює ліцензування діяльності страховиків; веде державний реєстр страхових і перестрахових брокерів; реєструє правила страхування та зміни та/або доповнення до них; здійснює контроль за платоспроможністю страховиків і достовірністю інформації, яку вони надають; аналізує інформацію про стан і перспективи розвитку ринків фінансових послуг; здійснює перевірку діяльності страховиків і страхових посередників; надсилає страховикам обов’язкові до виконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства та вимагає надання необхідних документів і т. ін.

Особливу увагу останніми роками Держфінспослуг приділяє контролю за платоспроможністю страховиків, розміщенню страхових резервів, реалізації Програм розвитку страхового ринку України.

Державний нагляд за страховою діяльністю повинен бути спрямований на:

удосконалення технології ліцензування страховиків;

створення аналітичної служби для здійснення поточного та дискретного моніторингу страхового ринку, а на їх основі – системи раннього запобігання порушенням законодавства страховиками та страховими посередниками;

опрацювання за участю науковців і фахівців у сфері страхування проектів нормативно-правових актів та інструктивних документів з метою максимального наближення їх до міжнародних норм.

Важливим завданням Держфінпослуг з адаптації законодавства України до вимог ЄС є скорочення кількості видів обов’язкового страхуванняи (в окремих випадках необґрунтованих та економічно недоцільних) відповідно до існуючих на страхових ринках ЄС та інших європейських держав. У структурі Держфінпослуг створено відділ євроінтеграції, функціями якого є реалізація стратегії європейської інтеграції в сфері фінансових послуг, аналіз підзаконних документів на відповідність європейському законодавству.

Для впровадження стабільних правил функціонування страхових організацій, підвищення якості послуг, що надаються ними, Держфінпослуг прийнята значна кількість нормативно-правових документів, перелік яких міститься на сайті www.dfp.gov.ua.

Форми та методи здійснення нагляду за страховою діяльністю є частиною адміністративного та фінансового законодавства країни в цілому.

Тому ефективність страхового нагляду ґрунтується на адекватному та функціональному законодавстві країни – як загальному, так і спеціальному – в галузі страхування.

Держфінпослуг України є членом ряду авторитетних організацій: Міжнародної мережі органів нагляду за недержавними пенсійними фондами, Міжнародної асоціації органів нагляду за страховою діяльністю. Вона співробітничає з регуляторами інших країн, зокрема: Угорщини (у межах проекту PADCO (Planning and Development Collaborative International – Організація планування та розвитку співпраці); Канади (у межах проекту CIDA – Canadian International Development Agency – Канадська міжнародна агенція розвитку); Великої Британії, країн Прибалтики (у межах проекту First Initiative); Польщі та Ірландії (у межах проекту OSI).