Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

МЕТОДА 2004 - ЗНТУ - архитектура эвм 1

.pdf
Скачиваний:
3
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
1.26 Mб
Скачать

21

спеціальному вікні з’являється призначення вибраної команди, а ще нижче розташована кнопка “моделирование”, яка запускає вибрану команду на виконання. Праворуч знизу над стрілками “ ” знаходиться регулятор сповільнення процесу моделювання етапів виконання команд. З початку переліку команд знаходиться команда “нет”, після виконання якої вікно з командами зникає, тобто повертається початкове вікно пункту “моделирование”.

2.1.5Вивчити процес виконання різних команд.

2.1.6Записати призначення всіх етапів виконання команд

вказаних викладачем.

2.2 Зміст звіту

2.2.1Мета роботи.

2.2.2Опис структурної схеми ЕОМ.

2.2.3Призначення окремих блоків ЕОМ, ЦП та регістрів.

2.2.4Опис команд вказаних викладачем та етапів їх виконання.

3 Контрольні запитання

2.3.1Наведіть структурну схему ЕОМ та ЦП.

2.3.2Вкажіть призначення кожного блоку ЕОМ та ЦП.

2.3.3Що таке шина?

2.3.4Що таке біт, байт, слово, подвійне слово?

2.3.5Назвіть типи команд за їх функціональним призначенням.

2.3.6Наведіть приклади одно-, двохта безадресних команд.

2.3.7Чим відрізняються команди CISC та RISC процесорів?

2.3.8Що таке конвеєризація команд?

2.3.9Чим відрізняються елементи пам’яті ОЗП, ЗЗП та ПЗП?

2.3.10Призначення різних регістрів у ПЕОМ та їх формати.

22

3 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3 РЕЖИМИ АДРЕСАЦІЇ ДАНИХ

Мета роботи – познайомитися з основними режимами адресації даних, які використовуються у персональній IBM-сумісній ПЕОМ, навчитися виконувати операції з адресами.

3.1Порядок виконання роботи

3.1.1Викликати систему “mmikurs” командою: “\Commons\Comon2\Architecture\mmikurs.exe”.

З’явиться вікно системи:

3.1.2 Вибрати в меню у вікні - “Методы адресации”. З’явиться

вікно:

23

3.1.3 Вибрати “Информационная часть”. В інформаційній частині знаходиться короткий опис основних методів адресації і їх короткі характеристики. Законспектувати цю інформацію. Кнопка “Назад” використовується для повернення у попереднє вікно.

3.1.4 Кнопка “Дальше” відкриває вікно:

В лівій частині вікна знаходяться можливі методи адресації:

24

-Прямий;

-Регістровий;

-Непрямий;

-Базовий;

-Індексний;

-Індексний з масштабуванням;

-Базовий – індексний;

-Базовий – індексний з масштабуванням;

-Базовий – індексний з зсувом;

-Базовий – індексний з зсувом і масштабуванням.

Вправій частині вікна знаходиться блок-схема формування лінійної адреси операнда при різних режимах адресації, а нижче описується, яким чином формується ця адреса, та надається приклад цієї адресації на мові Асемблера.

Влівій частині вікна внизу знаходяться 3 кнопки: „Моделирование”, „Назад”, „Выход”.

Кнопка „Моделювання” демонструє формування на схемі сегмента пам’яті лінійної адреси операнда при вибраному методі

адресації.

За допомогою кнопки „Назад” виконується повернення в попереднє вікно.

Натиснувши на „Выход” здійснюємо вихід з програми.

3.1.5 В полі “Режимы адресации” вибрати необхідний режим адресації. Після вибору режиму адресації за допомогою пункту “Моделирование” отримати моделювання даного режиму. З’явиться вікно:

25

В лівій частині цього вікна розташована схема пам’яті, де показані границі сегмента пам’яті, лінійна адреса операнда та його складові для вибраного метода адресації. В правій частині вікна зверху у відповідних віконцях задають: розмір операнда, зсув, адресу бази, значення індексу, масштабний коєфіціент „м.к.” та адресу сегмента і його розмір.

Нижче наводиться розмір та діапазон значення типу даних, до якого відноситься вибраний операнд.

Ще нижче є кнопка „Закрыть”, яка вертає нас до попереднього

вікна.

3.1.6Розглянути та вивчити всі методи адресації, скласти звіт по даній роботі.

3.2Зміст звіту

3.2.1Мета роботи.

3.2.2Зміст регістрів ЦП після кожної операції.

3.2.3Формування адреси при різних режимах адресації.

3.2.4Стислі відповіді на контрольні запитання.

3.3Контрольні запитання

3.3.1З якими основними режимами адресації працює центральний процесор?

3.3.2Формування адреси при різних режимах адресації.

3.3.3Як адресуватись до будь-якого елемента масиву слів?; масиву байтів?

3.3.4Як формується зсув? Які існують варіанти формування

зсуву?

3.3.5 Режими адресації в RISC процесорах.

26

4 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4 СЕРЕДОВИЩЕ СИСТЕМИ ІМІТАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

GPSS/PC

Мета работи – ознайомитись з середовищем системи імітаціоного моделювання GPSS/PC.

4.1Порядок виконання роботи

4.1.1Ознайомитись з теоретичною частиною лабораторної

роботи.

4.1.2Ввійти в середовище системи GPSS/PC, набрати наведену

влабораторній роботі програму, випробувати можливості редагування.

4.1.3Записати програму на диск, зчитати її з диску та запустити на виконання.

4.1.4Отримати та пояснити стандартний звіт.

4.2Зміст звіту

4.2.1Мета та задачі роботи.

4.2.2Описати склад системи GPSS/PC та основні команди вводу, редагування, запису, зчитування і прогону імітаційної моделі .

4.2.3Описати оператори отримання стандартного звіту, структуру и зміст самого звіту.

4.3 Теоретична частина Вступ

Дані методичні вказівки призначені для початкового ознайомлення із системою імітаційного моделювання GPSS/PC, що дозволяє досліджувати процеси функціонування різних дискретних систем, у тому числі й ЕОМ, для оцінки їх ймовірносно-часових характеристик. Система GPSS/PC з найбільшим успіхом використовується для моделювання систем, що формалізуються у виді систем масового обслуговування СМО. Як об'єкти мови GPSS

27

використовуються аналоги таких стандартних компонентів СМО, як заявки, що обслуговують прилади, черги і т.п.

Системи масового обслуговування мовою GPSS представляються у виді множини операторів (блоків), що описують процеси генерації, переміщення, обробки і виходу заявок зі СМО. Заявки в GPSS називаються транзактами. Послідовність запису операторів і спеціальних операторів керування задають маршрути переміщення транзактів між пристроями, накопичувачами, вузлами. Затримка транзакту в черзі чи в пристрої для обробки викликає перехід до моделювання нового ланцюга подій відповідно до методу моделювання за подіями. Моделювання продовжується до вичерпання заданого числа подій чи заданого часового інтервалу моделювання.

Основний модуль пакету являє собою інтегроване середовище, що включає крім транслятора з вхідної мови засоби введення і редагування тексту моделі, її налагодження і спостереження за процесом моделювання, графічні засоби відображення атрибутів моделі, а також засоби накопичення результатів моделювання в базі даних і їхньої статистичної обробки. Крім основного модуля до складу пакету входить модуль створення стандартного звіту GPSS/PC, а також ряд додаткових модулів і файлів.

У методичних вказівках наводяться тільки основні можливості системи і її мови для деяких найпростіших випадків їх застосування.

4.3.1 Технологія роботи з пакетом

Пакет GPSS/PC містить у собі два основних модулі: модуль GPSSPC.EXE, що представляє інтегроване середовище, у якому виконується введення, редагування, налагодження і виконання моделі, модуль GPSSREPT.EXE, призначений для одержання стандартного звіту GPSS/PC і модуль GPSSEdit (див. додаток А), який також дозволяє виконувати набір імітаційної моделі в редакторі тексту, запуск процесу моделювання в системі GPSS/PC, отримання файлузвіту (рапорту) роботи поточної моделі. Завантаження модулів виконується з командного рядка MS-DOS чи з програми-оболонки

Norton Commander.

Після завантаження інтегрованого середовища на екрані з'являється "заставка" з назвою пакету: починається так званий сеанс роботи з GPSS/PC. Потім заставка гаситься, і з'являється екран,

28

розділений на дві частини: велика верхня частина містить вікно даних, менша нижня частина – вікно команд. Вікно даних у початковий момент пусте, у вікні команд у верхньому командному рядку висвітлений символ "запрошення" >, що сигналізує про готовність системи приймати команди.

Вихід з інтегрованого середовища (завершення сеансу) виконується шляхом введення керуючого оператору

END (закінчити) чи клавіші <F10>.

При цьому виконується вихід у MS-DOS чи в програму-

оболонку Norton Commander.

4.3.2 Введення нової моделі

Введення нової моделі виконується в командному рядку. Спочатку вводиться номер рядка чергового оператора і натискається клавіша <Пробіл>. Курсор автоматично переміщується до початку наступного поля – поля імені мітки, і в позиції курсору висвітлюється символ L, що сигналізує про те, що ви знаходитеся в полі імені мітки

(LABEL –мітка).

Якщо оператор має ім'я, необхідно ввести його і натиснути клавішу <Пробіл>, у противному випадку – відразу натиснути клавішу <Пробіл>. У будь-якому випадку курсор переходить до початку наступного поля – поля операції, про що сигналізує символ V (VERB – дієслово) у позиції курсору. Необхідно ввести назву оператора і натиснути клавішу <Пробіл>. Дуже зручним є те, що назву оператора не обов'язково вводити цілком: як тільки транслятор розпізнає оператор з кількох перших літер, він після натискання клавіші <Пробіл> сам доповнить його до повної назви.

При синтаксичній помилці в операторі під командним рядком з'являється покажчик на місці помилки, причому помилковий символ не вводиться. Необхідно в цьому випадку повторити введення символу.

Аналогічним чином вводяться поля операндів, при цьому в позиції курсору висвітлюється позначення поточного поля (A, B,..., G). Для переходу до наступного поля операндів вводиться

29

кома, для переходу до поля коментарів – <Пробіл>. При переході курсору в поле коментарів у позиції курсору висвітлюється символ ";", що сигналізує про можливість почати введення коментарю.

По закінченні введення останнього поля операндів чи коментарів варто натиснути клавішу <Enter>, при цьому введений оператор транслюється і відображається у вікні даних, а командний рядок очищається, і в її першій позиції знову з'являється символ "запрошення".

З введенням нових операторів вікно даних заповнюється, і по закінченні введення в ньому знаходиться уся програма впослідовності введення, що необов'язково збігається з послідовністю нумерації рядків.

Для відображення у вікні даних введеної програми в послідовності нумерації рядків необхідно ввести в командний рядок команду DISPLAY (відобразити) чи натиснути клавішу <F4>. Ця команда, як і всі інші команди GPSS/PC, вводиться без номера рядка. За допомогою команди DISPLAY можна також вивести у вікно даних окремий рядок, вказавши його номер у полі A команди, чи послідовність рядків, вказавши початковий і кінцевий номери в полях A і B відповідно.

4.3.3 Редагування тексту моделі

Видалити рядки з введеної програми можна командою

DELETE A B - видалити рядки з A по B.

Для видалення одного рядка досить увести лише в поле A номер рядка, що видаляється.

При необхідності вставити в текст новий оператор, помістивши його між уже введеними операторами, досить увести його з проміжним номером рядка. Ви можете перенумерувати рядки, увівши команду

RENUMBER А В (перенумерувати),

у полі A якої вказується номер першого рядка, а в полі B – крок перенумерації.

30

Відредагувати вміст рядка можна за допомогою команди

EDIT А (редагувати),

у полі A якої вказується номер рядка, що редагується. При введенні такої команди в командному рядку з'являється рядок, що редагується. Підводячи курсор до потрібних позицій рядка, ви можете внести в неї необхідні зміни. По закінченні редагування треба натиснути клавішу <Enter>, і відредагований рядок перенесеться у вікно даних, замінивши у програмі первісний рядок з цим номером. Ви можете переконатися в цьому, увівши команду DISPLAY.

Якщо оператор, що редагується, короткий, а змін у ньому багато, то редагування зручніше зробити, увівши змінений оператор з тим же номером рядка.

Синтаксис рядків у GPSS:

під № рядка GPSS відводить 2-3 знака, для мітки - 10 символів, для оператора – 11 символів.

4.3.4 Запис і зчитування моделі з диска

Якщо робота з моделлю передбачається і по закінченні даного сеансу, то після введення і редагування є сенс записати програму на диск. Для цього необхідно ввести команду

SAVE (зберегти) чи натиснути клавішу F2,

у полі A якої вказується ім'я файлу, у який буде записана модель. Файл повинний мати розширення GPS.

Записавши модель у файл, ви зможете в наступному сеансі роботи з GPSS/PC не вводити її знову з клавіатури, а зчитати з диска, увівши команду

@A.GPS (завантажити модель)

A.GPS – повне ім'я файлу, що ви дали введеній програмі в команді SAVE, яка включає розширення GPS. При виконанні цієї команди оператори програми по мірі їх зчитування з файлу транслюються і виводяться у вікно даних.