- •Семінарські заняття
- •Методичні вказівки
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Методичні вказівки до семінару
- •Реферати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Питання до екзамену
- •Таблиці та схеми
- •В 1988-2001 роках
- •Таблиця 1. Тенденції стану зайнятості населення в Україні в
- •1990-2001 Роках
- •Стан зайнятості населення в Україні в 1990-2001 роках
- •Таблиця 2. Тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні
- •Тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні в 1990-2009 роках
- •Таблиця 3. Індикатор достатності споживання продуктів харчування
- •Індикатор достатності споживання продуктів харчування в Україні (на особу на рік, кг)
- •Термінологічний словник
- •Література
- •Скворець Володимир Олексійович соціальна політика в україні
Таблиця 3. Індикатор достатності споживання продуктів харчування
Таблицю взято із матеріалів статті: Стах О.П. Світова продовольча проблема: можливі переваги та ризики для України / О.П. Стах // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2012. – Вип. 169. – Ч. 1. – Серія «Економіка, аграрний менеджмент, бізнес». – С. 200-207. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nvnau_eamb/2012_169_1/12sop.pdf
Індикатор достатності споживання продуктів харчування в Україні (на особу на рік, кг)
Продукти харчування |
Раціональна норма
|
Фактичне споживання у 2009 р
|
Індикатор достатності споживання |
Хліб і хлібопродукти (у перерахунку на борошно) |
101,0 |
111,7 |
1,11 |
М'ясо і м'ясопродукти (у перерахунку на м'ясо) |
80,0 |
49,7 |
0,62 |
Молоко і молокопродукти (у перерахунку на молоко) |
380,0 |
212,4 |
0,56 |
Риба і рибопродукти |
20,0 |
15,1 |
0,76 |
Яйця (штук) |
290 |
272 |
0,94 |
Овочі та баштанні |
161,0 |
137,1 |
0,85 |
Плоди, ягоди та виноград |
90,0 |
45,6 |
0,51 |
Картопля |
124,0 |
133,0 |
1,07 |
Цукор |
38,0 |
37,9 |
0,99 |
Олія рослинна всіх видів |
13,0 |
15,4 |
1,19 |
Термінологічний словник
Активність соціальна – поняття, яке характеризує спосіб життєдіяльності соціального суб’єкта (індивіда, групи, спільноти), що фіксує свідому спрямованість його діяльності та поведінки на зміну соціального середовища, умов, інститутів тощо відповідно до назрілих потреб, інтересів, цілей.
Безробіття – соціальне явище, суть якого полягає в незатребуваності й невикористанні суспільством активної, працездатної частини суспільства.
Бідність – неспроможність підтримувати мінімальний рівень споживання, що визначений певними фізіологічними, соціальними, культурними та іншими нормами.
Відчуження – соціальний процес, що характеризується перетворенням діяльності людини та її результатів у самостійну силу, яка панує над людиною і проявляє ворожість щодо неї.
Громадянське суспільство – це форма суспільної самоорганізації, що відображає сферу недержавних (приватних) відносин, зумовлених взаємодією індивідуальних і колективних потреб та інтересів, які детермінуються реалізацією свободи особистості й вирішально впливають на формування суспільних відносин і соціальних цінностей.
Демографічна криза – стан процесу відтворення населення, що характеризуються порушенням нормальної життєдіяльності соціального організму країни.
Децільний коефіцієнт – співвідношення середнього доходу 10% високодохідних сімей до 10% сімей з найнижчими доходами.
Житлові умови – сукупність показників, що характеризують місце розташування, розміри житлової площі на одну людину, ступінь впорядкування та облаштування житла.
Життєустрій народу – поняття, що позначає історично утворений порядок взаємозв’язку людини, природи і суспільства, що забезпечує інтеграцію суб’єктів життєдіяльності в певний соціоісторичний організм і відтворення останнього як органічної цілісності, яка ґрунтується на відтворювальних процесах, що включають відтворення людини, економічної системи, соціальної структури, політичної системи, техносфери, соціокультурної сфери та способу життя соціальних суб’єктів.
Зайнятість – діяльність людей, яка пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і приносить їм прибуток у грошовій або іншій формі у вигляді заробітної плати, додаткової оплати та оплати натурою.
Індекс доступності житла – показник, який відображає, яка частина населення спроможна купити житло за існуючими середніми цінами.
Класи – це великі групи людей, які різняться за їхнім місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, відношенням (більшою частиною закріпленому і оформленому в законах) до засобів виробництва, роллю в суспільній організації праці, а, отже, за способами одержання і розмірами тієї долі суспільного багатства, якою вони володіють (В.І. Ленін).
Культурна політика – це напрямки політики держави, пов’язані з плануванням, проектуванням, забезпеченням та реалізацією культурного життя суспільства, що забезпечують надання можливостей окремій особистості познайомитися з культурною спадщиною минулого та культурним потенціалом сьогодення в соціальному контексті.
Молодіжна політика держави – напрямок діяльності держави та її органів з метою створення певних умов і соціальних гарантій для соціального становлення і розвитку молоді, її самореалізації в особистих та суспільних інтересах.
Об’єкт соціальної політики – це суспільні, зокрема соціальні, відносини, що пов’язані з процесами життєдіяльності соціуму та впливають на формування соціальної безпеки людини, задоволення нею власних потреб та інтересів, освоєння і творення соціальних цінностей.
Оплата праці – заробіток, обчислений переважно у грошовому вираженні, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу чи надані послуги.
Освіта – це система знань, умінь і навичок, здобутих індивідом самостійно чи в процесі навчання у спеціальних навчальних закладах.
Охорона здоров’я – це система заходів, спрямованих на забезпечення, збереження й розвиток фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності й соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя.
Пенсійна система – це спеціальна система соціально-економічних засобів щодо підтримки окремих непрацездатних соціальних груп суспільства.
Предмет соціальної політики – це виявлення закономірностей появи, розвитку та вирішення соціальних суперечностей, пошук засобів та шляхів вирішення соціальних проблем.
Ринок праці – це система взаємодії споживачів праці та її постачальників (юридичних і фізичних осіб), з одного боку, і конкретних фізичних осіб з певним рівнем професійної підготовки та розумово-фізичним станом – з іншого.
Соціалізація особистості – процес засвоєння індивідом знань, досвіду, норм і цінностей, установок, взірців поведінки, властивих певному суспільству, соціальній групі, що забезпечує включення особистості до системи соціальних зв’язків і відносин, необхідних для її становлення і життєдіяльності в суспільстві.
Соціальна група – частина населення, що має однотипні стійкі (тобто такі, що зберігаються і закономірно відновлюються) суспільні умови і проблеми життєдіяльності.
Соціальна політика – це системна діяльність органів державної влади і недержавних громадських об’єднань, спрямована на досягнення соціальних цілей, яка охоплює усі сфери життєдіяльності людей – виробничу, соціальну, політичну, духовну та регулює стосунки між суспільством, колективом, громадою, особою у кожній з цих сфер.
Соціальна проблема – невідповідність між існуючим і бажаним станом соціальних умов, між метою і результатом діяльності, що виникає через нестачу засобів для досягнення мети, перепони на цьому шляху, боротьбу між різними суб’єктами діяльності, що призводить до незадоволення соціальних потреб.
Соціальна справедливість – морально-правова категорія, що виражає існуючі в суспільстві уявлення про належне, тобто про відповідність між соціальною значимістю особи та її становищем в суспільстві, між правами особи та її обов’язками, між діянням та воздаянням, між працею та винагородою, між злочином та покаранням тощо.
Соціальне страхування – це встановлена державою система права щодо надання соціальних послуг та матеріального забезпечення громадян у разі настання хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від громадянина причин, старості тощо, за рахунок накопичення страхових внесків та бюджетних асигнувань.
Соціальна структура суспільства – це його будова, устрій, розчленована і якісно відтворювана єдність взаємодіючих частин суспільства, яка складається із суспільних класів, станів, соціальних груп, спільнот тощо..
Соціальний захист – це система принципів, методів, законодавчо встановлених державою соціальних гарантій, заходів і закладів, які забезпечують оптимальні умови життя, задоволення потреб населення.
Соціальний конфлікт – процес визрівання, здійснення і подолання взаємних суперечностей, протидій, боротьби людей, їх груп і соціальних інститутів.
Соціальний проект – науково обґрунтована модель параметрів майбутнього соціального об’єкта або якісно нового стану існуючого об’єкта.
Соціально-трудова сфера – це сукупність елементів, блоків і структур, що забезпечує процес відтворення робочої сили та умови взаємодії працівника із засобами та предметами праці.
Стандарт соціальний базовий – прожитковий мінімум, який встановлює керівництво держави для своїх громадян на підставі закону, що визначає державні соціальні гарантії й стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти.
Суб’єкти соціальної політики – держава, яка встановлює межі та умови соціального захисту громадян, та інші соціальні суб’єкти, зусилля яких спрямовані на досягнення соціальних цілей.