- •Плани семінарських та практичних занять
- •2. Готуючись до відповіді на питання № 2, необхідно:
- •3. Готуючись до відповіді на питання № 3, необхідно:
- •8. Виконати у письмовій формі завдання для самостійної роботи (дивись пункт „Завдання для індивідуальної та самостійної роботи”).
- •Семінарське заняття № 2 (2 години)
- •Тема: Персонаж, засоби розкриття його характеру
- •1.Готуючись до відповіді на питання № 1, необхідно:
- •2.Готуючись до відповіді на питання № 2, необхідно:
- •3.Готуючись до відповіді на питання № 3, необхідно:
- •4. Виконати у письмовій формі завдання для індивідуальної та самостійної роботи (дивись пункт „Завдання для індивідуальної та самостійної роботи”).
- •Семінарське заняття № 3 (2 години)
- •Тема: Комічне як естетична категорія
- •1. Готуючись до відповіді на питання № 1, необхідно:
- •Колоквіум (2 години) Тема: Світовий літературний процес Завдання
- •Допоміжний теоретичний матеріал для підготовки до семінарських занять
- •Тема: Роди і жанри літератури до питання № 1
- •До питаннь № 2, 3, 4
- •Приклади
- •До питання № 5
- •До питання № 6
- •До питання № 7 Великі епічні жанри: епопея, роман, роман-епопея.
- •Середній епічний жанр – повість.
- •Малі епічні жанри.
- •До питання № 8
- •До питання № 9
- •До питання № 10
- •Для прикладу наводимо баладу й.В.Гьоте „Вільшаний король” (переклад м. Рильського)
- •Допоміжний теоретичний матеріал Тема: Персонаж, засоби розкриття його характеру до питання № 1
- •До питання № 2
- •До питання № 3
- •Допоміжний теоретичний матеріал Тема: Форми та прийоми комічного до питання № 1
- •До питання № 2
- •До питання № 3
- •До питання № 4
- •До питання № 5
- •Довідковий матеріал
- •Завдання для модульного контролю ПеРший модульний контроль
- •1. Дати визначення, характеристику
- •Другий модульний контроль
- •Самостійна та індивідуальна робота завдання для самостійного виконання до семінарського заняття „роди та жанри”
- •Завдання для самостійного виконання до семінарського заняття „персонаж, засоби розкриття його характеру” завдання для самостійної роботи
- •Індивідуальне завдання до семінарського заняття „персонаж, засоби розкриття його характеру”
- •Завдання для самостійного виконання до семінарського заняття „комічне як естетична категорія” завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійного виконання до практичного заняття „тропи та фігури”
- •Тексти, у яких треба виділити тропи та фігури
- •Підсумкове індивідуальне завдання
- •Орієнтовний список термінів для диктантів та словника
- •Вимоги до оформлення словника.
- •Завдання для самостійного виконання підвищеної складності
- •Тести для самоконтролю
- •Розподіл балів за видами роботи та формами контролю
- •Бібліографічний опис (використана та рекомендована література)
- •Додаток а хрестоматійний матеріал
- •Додаток б шляхи та специфіка розвитку німецької літератури
Тести для самоконтролю
1. Комедія – жанр:
а) ліричний;
б) драматичний;
в) епічний.
2. Трагедія:
а) рід;
б) жанр;
в) троп.
3. Роман – жанр:
а) ліричний;
б) драматичний;
в) епічний.
4. Теорію походження літературних родів запропонував:
а) Веселовський;
б) Бєлінський;
в) Гьоте.
5. Оповідач може бути присутнім в:
а) епічних творах;
б) ліричних творах;
в) драматичних творах.
6. Поняття хронотопу ввів:
а) Веселовський;
б) Барт;
в) Бахтін.
7. Психологізм – це:
а) метод художнього аналізу;
б) зображення внутрішнього світу персонажа;
в) літературознавча школа.
8. Експозиція:
а) іде перед зав’язкою;
б) іде після кульмінації;
в) іде перед розв’язкою.
9. Поема – жанр:
а) ліричний;
б) драматичний;
в) ліро-епічний.
10. Балада – жанр:
а) ліричний;
б) драматичний;
в) ліро-епічний.
11. В основі байки:
а) метонімія;
б) алегорія;
в) гротеск.
12. Тема:
а) питання, яке поставлене у творі;
б) предмет зображення;
в) думка автора, яку він висловив у творі.
13. Ідея:
а) питання, яке поставлене у творі;
б) предмет зображення;
в) думка автора, яку він висловив у творі
14. Антитеза:
а) протиставлення;
б) зміна порядку слів у реченні;
в) елемент сюжету.
15. Гіпербола:
а) протиставлення;
б) художнє перебільшення;
в) образне порівняння.
16. Епітет:
а) протиставлення;
б) перебільшення;
в) образне порівняння.
17. Сонет:
а) строфічна форма;
б) жанр лірики;
в) жанр епосу.
18. Кенінг:
а) антитеза;
б) перифраз;
в) літота.
19. „Черстве серце” – це:
а)епітет;
б) метафора;
в) метонімія.
20. ”Блідий, як смерть” – це:
а)порівняння;
б) епітет;
в) метафора.
21. „Дерева у зимовому сріблі” – це:
а) метафора;
б) метонімія;
в) оксюморон.
22. „Місто спить” – це:
а) метафора;
б) метонімія;
в) гіпербола.
23. „Золота людина” – це:
а) оксюморон;
б) епітет;
в) порівняння.
24. „Сонце сміялось” – це:
а) метафора;
б) метонімія;
в) епітет.
25. „Бивні скель” – це:
а) метонімія;
б) метафора;
в) гіпербола.
26. „Гребні хвиль” – це:
а) метонімія;
б) метафора;
в) гіпербола.
27. „Гарна, як троянда” – це:
а) порівняння;
б) епітет;
в) метафора.
28. „На поріг не пущу” - це:
а)метонімія;
б) метафора;
в) оксюморон.
29. „Золоті проміні” – це:
а) метафора;
б) порівняння;
в) епітет.
30. „Зїсти дві тарілки” – це:
а) метафора;
б) гіпербола;
в) метонімія.
31. Романтизм як літературний напрям розвивається:
а) у ХХ ст.;
б) у І п. ХІХ ст.;
в) у ІІ п. ХІХ ст.
32. Сентименталізм як літературний напрм розвивається:
а) у І п. ХХ ст.;
б) у ІІ п. ХVІІІ ст.;
в) у ХVІ ст.
33. Критичний реалізм як літературний напрям виникає у:
а) у ХХ ст.;
б) у І п. ХІХ ст.;
в) у ІІ п. ХІХ ст.
34. „Похмурий гротеск” у літературу вводять:
а) сентименталісти;
б) романтики;
в) модерністи.
35. Дж. Байрон, П. Б. Шеллі, Е.Т.А. Гофман, В. Гюго – це представники:
а) класицизму;
б) модернізму;
в) романтизму.
36. Правило”трьох єдностей” притаманно:
а) класицизму;
б) модернізму;
в) романтизму.
37. Новелла з італійської перекладається як:
а) жарт;
б) новина;
в) вигадка.
38. Фейлетон з французької перекладається як
а) оповідь;
б) аркуш;
в) журнал.
39. Памфлет з грецької перекладається як:
а) „все палю”;
б) „все бачу”;
в) „все розриваю”.
40. Ліричні відступи наявні:
а) у байці;
б) у поемі;
в) у балладі.
41. Жанр драми виникає:
а) за часів античності;
б) у ХХ ст.;
в) у ХVІІІ ст.
42. Жанр комедії виникає:
а) за часів античності;
б) у ХХ ст.;
в) у ХVІІІ ст.
43. Жанр роману-епопеї виникає:
а) у літературі античності;
б) у літературі ІІ п. ХІХ ст.;
в) у літературі ХVІІІ ст.
44. Іронія з грец. перекладається як:
а) жарт;
б) переспів;
в) удавання.
45. Сарказм з грец. перекладається як:
а) рву м’ясо;
б) б’ю звіра;
в) їм м’ясо.
46. Пародія з грец. перекладається як:
а) пісня навиворіт;
б) пісня про богів;
в) пісня героя.
47. І. Тен – це представник:
а) порівняльно-історичної літературознавчої школи;
б) культурно-історичної літературознавчої школи;
в) міфологічної літературознавчої школи.
48. Т. Бенфей – це представник:
а) порівняльно-історичної літературознавчої школи;
б) культурно-історичної літературознавчої школи;
в) міфологічної літературознавчої школи.
49. Станси: а) жанр;
б) строфічна форма;
в) форма комічного.
50. Літературознавство як наука виникає:
а) в епоху античності;
б) у І п. ХІХ ст.;
в) у ХХ ст.
51. Пафос з грец. перекладається як:
а) удавання;
б) пристрасть;
в) кохання.
52. Епос – об’єктивний, лірика – суб’єктивна, драма – синтез об’єктивного та суб’єктивного – це визначення:
а) Арістотеля;
б) Дідро;
в) Гегеля.
53. Особливо гострий конфлікт притаманний:
а) епосу;
б) ліриці;
в) драмі.
54. Як напростішу оповідну одиницю мотив визначив:
а) Гегель;
б) Веселовський;
в) Бахтін.
55. Повторюваний мотив звуть:
а) постійним мотивом;
б) лейтмотивом;
в) постмотивом.
56. Архітектоніка – це:
а) зовнішня організація тексту;
б) внутрішня організація тексту;
в) композиція сюжету.
57. Кульмінація йде у сюжеті:
а) перед зав’язкою;
б) після епілогу;
в) перед розв’язкою.
58. Хронотоп – це:
а) художній тип;
б) єдність художнього часу та простору;
в) елемент сюжету.
59. Архаїзми – це:
а) назви існуючих і у сучасному світі явищ, предметів, які застаріли;
б) назви, які означають предмети та явища, які залишилися в минулому;
в) назви найсучасніших явищ та предметів.
60. Історизми – це:
а) назви існуючих і у сучасному світі явищ, предметів, які застаріли;
б) назви, які означають предмети та явища, які залишилися в минулому;
в) назви найсучасніших явищ та предметів.
61. Тропи – це слова та словосполучення , які:
а) вживаються у прямому значенні;
б) вживаються у переносному значені;
в) не вживаються у прозаїчних творах.
62. „Трагедія” перекладається як:
а) „цапина пісня”;
б) „лебедина пісня”;
в) „сумна пісня”.
63. Алегорія – це:
а) трансформація;
б) інакомовлення;
в) символізація.
64. Оксюморон – це:
а) поєднання слів із протилежним змістом;
б) протиставлення слів із протилежним змістом;
в) відсутність означального слова.
65. Жанр роману виникає:
а) за часів античності;
б) у ХІХ ст.;
в) у ХХ ст.
66. Ода – жанр:
а) епічний;
б) ліричний;
в) драматичний.
67. Складовою ритму є:
а) стопа;
б) такт;
в) вірш.
68. Ямб – це стопа:
а) з наголосом на першому складі;
б) з наголосом на останньому складі;
в) з наголосом на третьому складі.
69. Хорей – це стопа:
а) з наголосом на першому складі;
б) з наголосом на останньому складі;
в) з наголосом на третьму складі.
70. Дактиль – стопа:
а) з наголосом на першому складі;
б) з наголосом на останньому складі;
в) з наголосом на третьму складі.
71. Рондо складаєтьс з:
а) 12 рядків;
б) 3 рядків;
в) 16 рядків.
72. Сонет складаеться з:
а) 14 рядків;
б) 3 рядків;
в) 16 рядків.
73. Архетип – це:
а) новообраз;
б) першообраз;
в) індивідуально-авторський образ.
74. Алюзія – це:
а) відсилка до іншого тексту;
б) натяк на інший текст;
в) комічне наслідування певного твору.
75. Дискурс – це:
а) питання, поставлене у творі;
б) сукупність поглядів на певну проблему;
в) суперечки серед літературознавців.
76. Рецепція – це:
а) сприйняття твору;
б) літературний напрям;
в) тип жіночого характеру у літературі.
77. Фігури – це сфера:
а) лексики;
б) фонетики;
в) синтаксису.
78. Епітафія – це:
а) хорова пісня;
б) віршований надпис на могилі;
в) віршований надпис на зброї.
79. Мадригал – це:
а) віршований комплемент;
б) сатира на соціальні недоліки;
в) віршований каламбур.
80. Поемі притаманні:
а) сатиричне спрямуваня та віршована форма;
б) сюжетність та ліричні відступи;
в) сюжетність та віршована форма.
81. Стиль з грец. перекладається як:
а) квітка;
б) надпис на могилі;
в) паличка для письма.
82. Ода: а) висміює недоліки суспільства;
б) оспівує видатних особистостей та подвиги;
в) оплакує загибель героїв.
83. На думку М. Бахтіна проблематика у художніх творах з’являється, з появою:
а) байки;
б) роману;
в) новели.
84. Лицарський, просвітницький, психологічний, детективний – це:
а) памфлет;
б) напрями розвитку літератури;
в) роман.
85. Романтизм – це:
а) літературний напрям;
б) літературна течія;
в) літературна школа.
86. Ренесансний, просвітницький, критичний, міфологічний - це:
а) сентименталізм;
б) реалізм;
в) класицизм.
87. Індивідуалізований портрет, що відображає внутрішній світ персонажа, з’являється у:
а) кінці VІІІ – п. ХІХ ст.;
б) кінці ХІХ – п. ХХ ст.;
в) початку ХХ ст.
88. Пейзаж, який відображає внутрішній світ персонажа, з’являється у:
а) кінці VІІІ – п. ХІХ ст.;
б) кінці ХІХ – п. ХХ ст.;
в) початку ХХ ст.
89. Каламбур – це:
а) „весела гра”;
б) „смішна гра”;
в) „гра словами”.
90. Нелогічний вислів, який викликає сміх – це:
а) каламбур;
б) алогізм;
в) карікатура.
91. Специфічними рисами притчі є:
а) алегоризм, дидактизм;
б) сюжетність, віршована форма;
в) пародійність.
92. Метою гімна є:
а) уславлення;
б) осміяння;
в) вираження індивідуально-авторських емоцій.
93. Діалог – це:
а) розмова двох персонажів;
б) розмова багатьох персонажів;
в) оповідь одного персонажа.
94. Термін „гротеск” виник у добу:
а) Середньовіччя;
б) Відродження;
в) Романтизму.
95. Засновником історичної поетики є:
а) О. Веселовський;
б) М. Бахтін;
в) Е. Ленг.
96. Літота – це троп, якиє є протележністю:
а) гіперболи;
б) метафори;
в) метонімії.
97. Вірш-комплімент зветься:
а) епітафія;
б) мадригал;
в) ода.
98. Нарис – це жанр: а) епічний;
б) драматичний;
в) ліричний.
99. Заміна назви явища його розгорнутим описом зветься:
а) перифраз;
б) переспів;
в) переказ.
100. Поема з грец. перекладається як:
а) співаю;
б) творю;
в) малюю.