Основні поняття атомно-молекулярного вчення

№	Назва	Визначення	Приклад запису
1	Атом	Хімічно неподільна електро-нейтральна частинка речовини, яка складається з позитивно зарядженого ядра та негативно заряджених електронів. Найменша частинка хімічного елемента, якає носієм його властивостей	С Н Cl
2	Молекула	Здатна до самостійного існування найменша частинка речовини, що зберігає хімічні властивості цієї речовини	Н₂, О₃, Н₂SО₄
3	Іон	Електрично заряджена частинка, яка утворюється внаслідок відщеплення або приєднання електронів	К⁺, SO₄^2-
4	Хімічний елемент	Вид атомів з однаковим зарядом ядра або вид атомів, що характеризується певною сукупністю властивостей	Ag, O, Zn
5	Проста речовина	Речовина, що складається з атомів одного елемента або це форма існування хімічного елемента у вільному стані або це форма існування хімічного елемента у зв’язаному стані	Hg, O₂
6	Складна речовина	Речовина, що складається з атомів різних хімічних елементів	HF, CH₃OH

Таблиця 4

Основні закони хімії

№	Назва закону	Математичний вираз	Позначення величини	Формулювання
1	Закон збере-ження маси	m_вих = m_прод А + В = С + Д m(А+ В) = = m (С + Д)	m – маса	Маса речовин, що вступили в реакцію, дорівнює масі речовин, що утворилися внаслідок реакції (М.В. Ломоносов)
2	Закон збере-ження енергії	Q = ΔU + A	Q – теплота, ΔU – зміна внутрішньої енергії, A – робота	Енергія не виникає з нічого і не зникає безслідно, а тільки перетворюється з одного виду на інший в еквівалентних кількостях (М.В. Ломоносов)
3	Закон сталості складу			Кожна хімічна сполука молекулярної будови має сталий якісний та кількісний склад незалежно від способу та умов її добування (Ж.Пруст)
4	Закон еквівалентів		Е – еквівалент	Хімічні елементи і речовини реагують між собою у масових кількостях, пропор-ційних їхнім хімічним еквівалентам (Ж.Пруст)
5	Закон Авогадро	N= const, якщо P, V, T = const		В однакових об’ємах різних газів за одних і тих самих умов (Р, Т) міститься однакова кількість молекул
6	Закон кратних відношень			Якщо два елементи утворюють кілька хімічних сполук, масові кількості одного з елементів, що припадають у цих сполуках на таку саму масову кількість іншого елемента, відносяться між собою як прості цілі числа (Дж. Дальтон)
7	Закон об’ємних відношень	аА + вВ = сС + dD V(A) : V(B) : V(C) :V (D)= a : b : c : d		За однакових умов об’єми газів, що вступають у реак-цію, відносяться між собою і до об’єму утворених газів, як невеликі цілі числа (Ж.Гей-Люссак)
8	Закон Бойля- Маріотта	=	T = const Р – тиск V – об’єм	За сталої температури тиск, що створює даною масою газу, обернено пропорційний об’єму
9	Закон Гей- Люссака	=	Р = const T – абс. температура V – об’єм	За сталого тиску об’єм даної маси газу змінюється прямо пропорційно його абсолютній температурі
10	Закон Шарля	= або =	V =const Р – тиск T – абс. температура	За сталого об’єму тиск газу змінюється прямо пропорційно його абсолютній температурі
11	Об’єдна-ний закон газового стану	=	P₀ = 101,3 кПа T₀= 273 К	Добуток об’єму даної маси газу на тиск прямо про-порційний його абсолютній температурі (Б. Клапейрон)
12	Закон Гесса	Q_х.р_.= Σ Q_про_д_.- Σ Q_вих_. висновки з закону: _ΔН_хр = Σ_ΔН _прод_.– Σ_ΔН _вих	Q_х.р.- тепловий ефект хім. реакції, Q_прод.,Q_вих-теплоти ут-ворення про-дуктів і ви-хідних речо-вин реакції	Тепловий ефект реакції не залежить від проміжних стадій процесу, а тільки від початкового та кінцевого стану реагуючих речовин
13	Закон діючих мас	υ=k[A]^m[B]ⁿ	k – константа швидкості [A], [B] – концентрації речовин А і В,m,n- стехіометричні коефіцієнти	Швидкість хімічної реакції прямо пропорційна добутку концентрацій реагуючих речовин у степенях, що дорівнюють їхнім стехіометричним коефіцієнтам
14	Періодич-ний закон			Властивості елементів, а також властивості утворених ними простих і складних тіл перебувають у періодичній залежності від величини атомних мас елементів (Д.І. Менделєєв, 1869р.)
15	Періодич-ний закон (сучасне формулю-вання)			Властивості елементів, а також форми і властивості їхніх сполук перебувають у періодичній залежності від заряду ядер атомів