6.1.2. Стан організації оперативного аналізу

Оперативний аналіз проводиться безпосередньо в ході господарської діяльності або одразу після підбиття її підсумків з метою оперативного впливу на техніко-економічні показники підприємства і його структурних підрозділів. Він дає змогу безпосередньо в процесі діяльності виявити негативні фактори та визначити їх вплив на виробництво, оцінити можливі наслідки цього впливу і застосувати засоби для усунення небажаних наслідків або запобігання ним. Інакше кажучи, цей аналіз дає можливість оперативно обґрунтувати управлінські рішення, координувати виробництво, своєчасно оцінювати ситуацію з формуванням собівартості, виявити недоліки в роботі, знайти внутрішньогосподарські резерви поліпшення використання виробничих ресурсів, оперативно усунути негативні тенденції. У процесі проведення аналізу необхідно виявляти й вивчати не всі фактори, що впливають на виробництво продукції і її собівартість, а лише основні, вирішальні на даний час і в даній ланці виробництва, тобто ті, які призводять до суттєвих відхилень від програми виробництва й собівартості продукції. Вибірковий підхід спричинено такими умовами: неможливістю оперативного аналізу впливу всіх факторів і часто великою залежністю від якогось одного фактора (невихід кількох робітників на зміну, брак матеріалів, електрики тощо). Своєчасно прийняте в даній ситуації рішення уможливить швидке усунення негативних факторів і створення сприятливих умов для закріплення й розвитку позитивних.

На досліджуваному підприємстві оперативний аналіз є безпосередньою формою контролю за обсягами виробництва продукції, затрат на її вирощування та реалізації контрагентам.

На запит керівника перед щоденними апаратними нарадами бухгалтер-аналітик готує певну інформацію у відповідних макетах таблиць стосовно обсягів виробництва у порівнянні із попереднім днем, таким же днем у минулому році та наростаючим підсумком з початку року.

Джерелами інформації для оперативного аналізу є щоденні первинні дані, які економічно правильно відбивають справжнє становище на дільниці, в цеху, на підприємстві.

Оперативний аналіз характеризується такими особливостями: 1) терміновістю, тобто наближенням строків проведення аналізу до часу здійснення виробничо-фінансових операцій, що полегшує й прискорює виявлення та усунення недоліків, викриття винних; 2) дійовістю, оскільки щоденне (щогодинне) проведення аналізу сприяє негайному усуненню недоліків і використанню виявлених резервів; 3) достовірністю, оскільки відомою є величина відхилення фактичних показників від планових або нормативних за кожний день роботи; 4) масовістю, тобто широким залученням безпосередніх виконавців виробничого процесу; 5) цілеспрямованістю, бо такий аналіз завжди має конкретну мету та завдання і досліджує окремі, найважливіші показники роботи підприємства.

Проблема оперативного економічного аналізу (ОЕА) є однією з найвагоміших в економічній науці та господарській практиці. Незважаючи на значимість і результативність ОЕА для виробництва й управління, не всі його аспекти достатньо опрацьовані та відповідають вимогам сучасного управління, оскільки за умов повсюдного впровадження економічних методів господарювання ОЕА має на меті: забезпечити органи управління інформацією, яка дає змогу приймати дійові рішення щодо недопущення будь-яких відхилень передбачених параметрів, зважаючи на зовнішню визначеність, невизначеність та ризик; активно втручатися у хід виробничих процесів і постійно змінюваних господарських ситуацій з метою вдосконалення останніх та ліквідації “вузьких місць”; своєчасно вносити корективи у плани, вибирати оптимальні варіанти розв’язання проблеми; сприяти зменшенню ризику, пов’язаного з невизначеністю та вибором альтернативних рішень з управління господарськими процесами і непередбачуваними ситуаціями; забезпечувати гнучкість й адаптивність в управлінні, можливості швидкого реагування на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища; використовувати нові можливості, які забезпечують нововведення та ринок і, як результат, підвищувати якість й ефективність управління.

Фактичні дані для оперативного аналізу отримують з первинних бухгалтерських документів, регістрів оперативного обліку і статистики, а також результатів останнього обліку, зважування, з розрахунків, спостережень і повідомлень фахівців, керівників і виконавців.

Об’єктом поопераційного аналізу є технологічна операція або інший агротехнічний захід за місцем їх здійснення у бригаді, ланці, на місці роботи окремого агрегату і виконавця. Таким чином, забезпечується оперативний аналітичний вплив на виконання змінних норм виробітку, підвищення якості і дотримання строків робіт, поліпшення використання техніки. Результати поопераційного аналізу використовують в оперативному управлінні для розробки рішень щодо коригування застосування агротехніки, розв’язання проблем, які виникли.

Наприкінці року аналізують виконання виробничої програми по відділках, бригадах, ланках або інших виробничих підрозділах господарства. В умовах внутрішньогосподарського розрахунку враховують те, що розміри посівних площ окремого підрозділу господарства переважно не залежить безпосередньо від колективу працівників цього підрозділу. Тому в основі оцінки роботи окремих госпрозрахункових колективів підрозділів, як правило, гжить план виробництва продукції з фактичних посівних площ при плановій урожайності культур.

Методика організації оперативного аналізу передбачав, їло дані за злітний іст. порівнюються із даними попереднього дня, можуть обчислюватися наростаючим підсумком з початку виконання даного виду робіт, а гакож можна порівняти з даними за ту ж саму дату попереднього року.

У табл. 6.1 наведено методику оперативного аналізу ходу ібирамня врожаю озимої пшениці.

Таблиця 6.1