254_dhU / 60. Системи природи і суспільства

60. Системи природи і суспільства: загальне, особливе і одиничне.

Що являють собою суспільство і природа? Поняття "природа" в науковій літературі вживається у двох значеннях. У широкому розумінні слово природа охоплює і суспільство, і навколишній світ у всій багатоманітності своїх проявів, тобто є синонімом Всесвіту. У вузькому розумінні природа — це частина світу, яка, умовно кажучи, протистоїть суспільству і взаємодіє з ним, це природне середовище, в якому живе суспільство. Саме під таким кутом зору у даному розділі розглядається проблема взаємодії суспільства і природи.

Поняття "суспільство" багатогранне: це сукупність форм спільної діяльності людей, що історично склалася, а також система, яка охоплює всю сукупність умов соціальної життєдіяльності людей та їхні відносини один з одним і з природою.

Визначаючи взаємозв'язок людини, суспільства і природи, відзначимо, що вони є не тотожними, а специфічними частинами матеріального світу. Так, Ф.Енгельс зазначав у "Діалектиці природи", що зовнішній світ є або природа, або суспільство. Природа і історія є двома складовими елементами того середовища, в якому ми живемо. Але на відміну від інших природних істот, людина — не просто природна істота, а людська природна істота, тобто істота, яка існує для самої себе.

Перебуваючи в тісному взаємозв'язку, природа і суспільство утворюють систему "суспільство — природа", яка функціонує відтоді, відколи з'явилася людина з властивим ї й практичним способом ставлення до природи. Система "суспільство — природа" передбачає пізнання людиною природи, її використання і перетворення. Свою цілісність ця система могла зберегти при одночасному цілеспрямованому розвитку обох елементів — природи і суспільства.

У світі все взаємопов'язане. Це видно, якщо уважно придивитись до такого елемента цієї системи, тис. природа. Протягом тисячоліть розвивається ця складна динамічна система за своїми законами, охоплюючи кругообіг різноманітних протесів.

Щоб зрозуміти і дослідити матеріальну систему "суспільство — природа", необхідно враховувати всю сукупність зв'язків, взаємовпливів і взаємовідносин, що утворилися й існують у географічній оболонці Землі. Її компоненти утворюють єдине й нерозривне ціле і є особливим явищем природи.

Категорії загального –особливого – одиничного.

Існування окремих, відмежованих один від одного в просторі та часі предметів і явищ, що мають індивідуальну якісну і кількісну визначеність, характеризуються категорією одиничного.

Спільність властивостей і стосунків речей виявляється у категорії загального, що фіксує об’єктивно існуючу подібність між предметами, явищами та процесами, у межах конкретної якісної визначеності.

Ніби сполучною ланкою між одиничним і загальним виступає особливе. У категорії особливого відображається момент діалектичної єдності загального і одиничного; особливе виступає як конкретний вияв загального. Особливе позначає диференціацію якісної визначеності, виступає як єдність сутності та явища.

Діалектичний взаємозв’язок одиничного, особливого і загального виявляється у таких моментах:

1. кожний предмет, явище є єдністю одиничного, особливого і загального;

2. загальне не існує без зв’язку з одиничним, окремим і проявляє себе тільки через нього. Наприклад, біологічні види тварин світу існують у конкретних індивідах;

3. одиничне не існує інакше, як у тому зв’язку, що веде до загального;

4. будь-яке загальне приблизно охоплює окремі предмети, а будь-яке окреме неповно входить у загальне. Окреме входить у загальне лише основними рисами, властивостями, закономірностями. Тому окреме багатше, різноманітніше від загального, але останнє глибше, суттєвіше для розуміння одиничного;

5. у процесі розвитку світу спостерігається перетворення одиничного на загальне, а загального – на одиничне.