254_dhU / 50. Релігійна свідомість та її специфіка

50. Релігійна свідомість та її специфіка

Релігія – це форма суспільної свідомості, суть якої полягає у фантастичному, спотвореному через уявлення про надприродне відображення тих сил, що панують над людьми в їх повсякденному жииті.

Релігія виникла в свідомості людей під впливом умов суспільного життя, труднощів пізнавального процесу, потреби виходу із безвиході, а також емоційного відношення людини до дійсності. Ця сукупність причин і умов, які створюють необхідність і можливість виникнення та відтворення релігійного відображення дійсності, і складає джерело та корені релігії.

Релігійна свідомість є найдавнішою серед інших видів людської свідомості, і людське суспільство – як усвідомлення людьми їх певної спільності – виникло саме на підставі спільної релігії, тоді як всі інші об’єднання мають вже похідний, вторинний характер. Тому релігія є основою будь-якої соціальності.

Специфічною ознакою релігії є віра в реальне існування надприродних осіб та можливість їхнього втручання в реальне життя. Спроба пояснити сутність релігії мала місце ще в судженнях стародавніх філософів. Для матеріалістів стародавнього світу основною філософською проблемою, пов`язаною з релігієй була проблема з`ясування причин що спонукали людей створити в своїй йяві образи богів і повірити в їхню всемогутність, в той час, як для ідеалістів головною проблемою було філософське обгрунтуання існування бога взагалі чи окремих богів.Для матеріалістів головним у вивченні релігії було з`ясування причиниії їснування, для ідеалістів- визначення сутності надприродного і його впливу на людину.