54.Елітарна та масова культура

Масова культура знаходить попит в основній масі населення незалежно від приналежності до тієї чи іншої нації, держави. Незважаючи на регіональні або національні специфіки, масова культура характеризується космополітичністю.

Існує досить розгалужена система індустрії масової культури, що включає в себе такі підрозділи:засоби масової інформації (ЗМІ); система організації та стимулювання масового попиту на продукцію (реклама на вулицях, транспорті, індустрія люди); індустрія здоров'я (формування іміджу здорового способу життя);

індустрія дозвілля (туризм, книговидання, популярна музика та ін.); міжнародна ком'ютерна мережа Internet; масова соціальна міфологія. Нині досить потужним засобом формування масової культури стає телебачення, яке через повідомлення, інформування, навчання, переконання, навіювання та інші психологічні методи впливає на маси. У результаті культивування і тиражування однакової інформації стосовно духовних цінностей, соціальних вимог стандартизуються і стереотипізуються поведінкові й світоглядні норми суспільного життя численної аудиторії, що спричиняє виникнення феномена масової культури. „Представник мас – це людина, що її життя не має мети і пливе за течією. Тому він нічого не споруджує, навіть якщо його можливості та здатність – величезні” Масовій культурі протиставляється елітарна культура. Принципи виділення еліти в різних науковців іноді суттєво різняться. Найпоширенішими підходами є політичний (Парето, Моска, Міхельс та ін.), технологічний (Бьорнгем та ін.), соціально-психологічний (Ортега-і-Гасет, Шумпетер та ін.). У найзагальнішому сенсі поняття еліти використовується для означення в певному розумінні вищих і часто привілейованих верств суспільства, які здійснюють функцію управління, розвитку науки, мистецтва тощо і можуть мати підвищений рівень духовності та культурної й соціальної активності. Окрім масової та елітарної культур, у контексті структури культури іноді виділяють також такі поняття, як контркультура, субкультура та альтернативна культура. Елітарна культура націлена на еліту, яка має особливу сприйнятливість. Ця культура складається з образотворчих видів мистецтва, літератури, музики і призначена для вищих, інтелігентних прошарків суспільства. У масовій культурі часто показуються антигуманні вчинки, злочини, агресивність, відсутність елементарної гуманності, милосердя. Якість творів маскультури, яку формують менеджери, письменники, режисери, сценаристи, композитори, актори та ін. спеціалісти, визначається насамперед комерційним успіхом Характерною рисою масовості іноді стає вульгарність – банальні істини, примітивні почуття та ідеї, красиво упаковані й розраховані на невибагливий смак. Масовій культурі також притаманні загальнодоступність, схематизація, легкість сприйняття, культ гедонізму і споживання, спрощеність, семантизація, інколи невідповідність форми і змісту, розважальність, нав’язування загальних форм, що спричиняє стандартизацію подій або явищ, руйнування власних стереотипів. У результаті численних повторів стереотипи набувають рівня забобон. Використання принципу фрагментизації, коли інформаційний потік, присвячений певній проблематиці, переривається, наприклад, рекламою, призводить до зниження рівня зацікавленості й розуміння означеної тематики. Масова і елітарна культури характерні не лише сучасному культурному періоду. У новітню добу їхні взаємовідносини і взаємозв’язки набувають нових виявів.