- •БУДІВЕЛЬНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО
- •О.Ю. Ковальчук, асистент (л.р.10, 15)
- •Визначення істинної густини твердих матеріалів
- •Таблиця 1.1
- •Визначення істинної густини твердого матеріалу
- •Визначення істинної густини рідких матеріалів
- •Визначення середньої густини
- •Порядок виконання роботи
- •Шкала твердості мінералів за Моосом
- •Таблиця 2.2
- •Порядок виконання роботи
- •Таблиця 2.3
- •Матеріали: зразки мінералів та гірських порід
- •Порядок виконання роботи
- •Таблиця 2.4
- •Характеристика породотвірних мінералів
- •Таблиця 2.5
- •Кварц
- •Кальцит
- •Характеристика гірських порід
- •ХАРАКТЕРИСТИКА КЕРАМІЧНих БУДІВЕЛЬНих МАТЕРІАЛів ТА ВИРОБів
- •ХАРАКТЕРИСТИКа МАТЕРІАЛІВ ІЗ МІНЕРАЛЬНИХ РОЗПЛАВІВ
- •Короткі відомості
- •Визначення водопотреби гіпсового тіста
- •Випробування портландцементу
- •Граніт
- •Діорит
- •Форма
- •Визначення водопотреби цементного тіста
- •Випробування Будівельних розчинів
- •Визначення середньої густини розчинової суміші
- •Результати визначення зернового складу піску
- •Класифікація пісків за крупністю
- •БЕТОНи ЗАГАЛЬНОБУДІВЕЛЬНОГО ТА спеціального ПРИЗНАЧЕННЯ
- •Склад та властивості крупнопористого легкого бетону
- •Склад та властивості газобетону
- •Властивості легких бетонів
- •ПОлІМЕРНІ МАТЕРІАЛИ І ВИРОБИ
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення вологості деревини
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Короткі відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Склади жаростійких бетонів (витрати кг/м3)
- •Середня густина жаростійкого бетону
- •Порядок виконання роботи
- •Міцність на стиск жаростійкого бетону
- •17.3 Визначення усадки жаростійкого бетону
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення усадки жаростійкого бетону
- •Технічні характеристики асфальтобетону
- •Порядок виконання роботи
- •Температура нагріву асфальтобетонних сумішей
- •Склад асфальтобетонних сумішей
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Властивості асфальтобетону
- •Форма зразка __________________________
- •Види гіпсових в’яжучих речовин за строками тужавлення
- •БУДІВЕЛЬНЕ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО
- •Ковальчук Олександр Юрійович
Порядок виконання роботи
Для приблизного визначення твердості мінералів використовують систему, запропоновану у XIX столітті німецьким вченим Фрідріхом Моосом. До шкали Мооса входять 10 еталонних мінералів, твердість яких (в умовних одиницях) відповідає їх номерам (табл.2.1).
Зразки основних породотвірних мінералів піддають пошкодженню спочатку олівцем, потім нігтем, сталевим ножем або еталонним мінералом, який входить до шкали твердості. Залежно від того, який предмет залишає
сліди пошкоджень, що визначаються візуально, встановлюється номер, який відповідає твердості мінералу за шкалою Мооса. Наприклад, якщо невідомий мінерал пошкоджується (дряпається) ортоклазом (твердість 6) і не пошкоджується апатитом (твердість 5), то твердість досліджуваного мінералу – 5,5.
|
|
|
Таблиця 2.1 |
|
|
Шкала твердості мінералів за Моосом |
|||
|
|
|
|
|
№ за |
Еталонний |
Абсолютна |
|
|
шкалою |
твердість (за |
Спосіб можливого пошкодження |
||
мінерал |
||||
Мооса |
склерометром) |
|
||
1 |
тальк |
1 |
креслиться олівцем 2М-3М |
|
2 |
гіпс |
3 |
креслиться нігтем людини |
|
|
|
|
|
|
3 |
кальцит |
9 |
легко креслиться сталевим ножем |
|
4 |
флюорит |
21 |
креслиться сталевим ножем під |
|
|
|
|
невеликим тиском |
|
5 |
апатит |
48 |
креслиться сталевим ножем під |
|
|
|
|
великим тиском |
|
6 |
ортоклаз |
72 |
злегка дряпає скло, сталевим ножем |
|
|
|
|
не креслиться |
|
7 |
кварц |
100 |
піддається обробці алмазом, |
|
|
|
|
пошкоджує скло |
|
|
|
|
|
|
8 |
топаз |
200 |
піддається обробці алмазом, |
|
|
|
|
пошкоджує скло |
|
|
|
|
|
|
9 |
корунд |
400 |
піддається обробці алмазом, |
|
|
|
|
пошкоджує скло |
|
|
|
|
|
|
10 |
алмаз |
1500 |
- |
Результати випробувань заносять до таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Визначення твердості мінералів
№ п/п |
Найменування |
Тип та характер |
Твердість за шкалою |
|
мінералу |
пошкодження |
Мооса |
||
|
||||
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
19