Порядок виконання роботи

Для приблизного визначення твердості мінералів використовують систему, запропоновану у XIX столітті німецьким вченим Фрідріхом Моосом. До шкали Мооса входять 10 еталонних мінералів, твердість яких (в умовних одиницях) відповідає їх номерам (табл.2.1).

Зразки основних породотвірних мінералів піддають пошкодженню спочатку олівцем, потім нігтем, сталевим ножем або еталонним мінералом, який входить до шкали твердості. Залежно від того, який предмет залишає

сліди пошкоджень, що визначаються візуально, встановлюється номер, який відповідає твердості мінералу за шкалою Мооса. Наприклад, якщо невідомий мінерал пошкоджується (дряпається) ортоклазом (твердість 6) і не пошкоджується апатитом (твердість 5), то твердість досліджуваного мінералу – 5,5.

Результати випробувань заносять до таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Визначення твердості мінералів

19