Нормативне забезпечення
1.ГОСТ 20910-90. Бетоны жаростойкие. Технические условия.
17.1Визначення середньої густини
Матеріали: для виготовлення зразків жаростійкого бетону беруть матеріали згідно з табл. 17.1, перераховані на 1 лабораторний заміс.
Прилади: форма металева з розмірами 7,07х7,07х7,07 см; кельма металева; ваги лабораторні з похибкою зважування до 10 г; камера нормально-вологого твердіння; віброплощадка (частота обертів – 3000 об/хв. амплітуда коливань – 0,35 мм); лінійка металева; металева посудина для приготування розчинів та бетонної суміші; шафа сушильна; піч муфельна; гідравлічний прес, прилад для визначення усадки з індикатором годинникового типу.
Порядок виконання роботи
Перед початком виготовлення зразків закріплюють на віброплощадку
підготовлені металеві форми. Компоненти жаростійкого бетону, склади якого наведені в таблиці 17.1, зважують з точністю до 10 г і висипають у посудину в такому порядку: спочатку дрібний та крупний заповнювачі, ретельно перемішують протягом 2-3 хвилин, потім додають в’яжучу речовину та тонкомелену добавку і теж перемішують до утворення однорідної суміші.
|
|
|
|
Таблиця 17.1 |
Склади жаростійких бетонів (витрати кг/м3) |
|
|||
|
|
|
|
|
Вихідні матеріали |
|
В’яжуча речовина |
||
|
на |
|
на портланд- |
на глинозе- |
|
рідинному |
|
цементі |
мистому |
|
склі |
|
|
цементі |
|
|
|
|
|
Рідинне скло, ρ =1,35 г/см3; |
380 |
|
- |
- |
η= 2,8 −3,0 |
0,56* |
|
|
|
|
|
|
|
|
Отверджувач Na2SiF6 |
38 |
|
- |
- |
|
0,04* |
|
|
|
|
|
|
|
|
Тонкомелена шамотна добавка |
400 |
|
150 |
- |
|
0,42* |
|
0,22* |
|
|
|
|
|
|
Портландцемент |
- |
|
400 |
- |
|
|
|
0,59* |
|
|
|
|
|
|
Глиноземистий цемент |
- |
|
- |
420 |
|
|
|
|
0,02* |
|
|
|
|
|
|
100 |
|
|
|
Закінчення табл. 17.1
|
Вихідні матеріали |
|
В’яжуча речовина |
|
|
|
на |
на портланд- |
на глинозе- |
|
|
рідинному |
цементі |
мистому |
|
|
склі |
|
цементі |
|
|
|
|
|
Шамотний заповнювач: |
|
|
|
|
- |
фракція 0-5 мм (дрібний) |
890 |
920 |
920 |
|
|
1,25* |
1,30* |
1,30* |
- |
фракція 5-20 мм (крупний) |
750 |
730 |
730 |
|
|
1,05* |
1,02* |
1,02* |
|
|
|
|
|
Вода |
- |
190…220 |
210-245 |
|
|
|
|
0,28…0,33* |
0,31…0,36* |
*Примітка: в знаменнику наведені витрати матеріалів на лабораторний заміс
При застосуванні в якості отверджувача рідинного скла кремнефториду
натрію Na2SiF6 рідину необхідно ретельно перемішувати до отримання однорідної суміші. Суху суміш в’яжучої речовини змішують з розчинною частиною – водою або рідинним склом. Для цього в сухій суміші роблять заглиблення і заливають рідину, витримують протягом 30 с для її повного всмоктування. Отриману суміш перемішують до досягнення однорідної консистенції.
Попередньо змащену металеву форму заповнюють бетонною сумішшю з невеликим надлишком, включають віброплощадку і формують зразки,
додаючи за необхідності суміш. Надлишок суміші знімають металевим ножем. Відформовані зразки витримують у формах певний час залежно від використаного типу в’яжучого (повітряного чи гідравлічного типу). Для набору марочної міцності жаростійкий бетон на рідинному склі витримують у повітряно-сухих умовах (t=18+2oC, W<45%) протягом 3 діб; бетон на гідравлічній в’яжучій речовині – у нормально-вологих умовах (t=18+2oC, W=90-100%), на основі портландцементу – 7 діб, на основі глиноземистого цементу – 3 доби.
Після набору марочної міцності зразки зважують і визначають
середню густину згідно з методикою, наведеною в лабораторній роботі №1. Результати заносять до таблиці 17.2.
|
|
|
|
Таблиця 17.2 |
|
|
Середня густина жаростійкого бетону |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
№ зразка |
Вид |
Маса зразка, |
Об'єм зразка, |
Середня |
|
|
жаростійкого |
m, кг |
V, м3 |
густина; |
|
|
бетону |
|
|
ρm , кг/м3 |
|
|
|
|
|
|
|
101