- •Політологія
- •Політологія як наука та навчальна дисципліна
- •Політика як соціальне явище
- •Структура політики
- •Предмет, методологія, категорії та функції політології
- •Історія політичної думки
- •Політична філософія Давнього Китаю
- •Класифікація форм правління за Арістотелем
- •Політична влада
- •Поняття влади
- •Структура і типологія влади
- •Легітимність
- •Механізми здійснення влади
- •Демократія як форма влади та демократизація
- •Політична система суспільства та держава
- •Поняття політичної системи суспільства
- •Держава як головний інститут політичної системи
- •Центральні органи державної влади
- •Нормативно-правова система
- •Форми державного правління та устрою
- •Державна політика та державне управління
- •Пенсійний вік в різних країнах
- •Регіональна політика та місцеве самоврядування. Політика в сфері будівництва та архітектури
- •Зростання/скорочення будівельних робіт в % до попереднього року
- •Політичні еліти та політичне лідерство
- •Політичні еліти
- •Системи рекрутування політичних еліт
- •Політичне лідерство
- •Громадянське суспільство та політичні партії
- •Групи у політиці
- •Громадянське суспільство
- •Політичні партії – структура, функції, типологія
- •Партійні системи країн світу
- •Становлення партійної системи України
- •Політична суб’єктність етносів та націй
- •Етноси та етнічні групи, особливості етногенезу
- •Нації – поняття, теорії, типологія
- •Етнічна та національна ідентичність та свідомість
- •Етнонаціональні відносини та етнополітика
- •Особливості етнополітичного розвитку України
- •Політична свідомість та політична культура
- •Політична свідомість
- •Політична ідеологія
- •Політична культура
- •Політична участь та політична соціалізація
- •Політичні комунікації
- •Політичні комунікації: сутність та особливості
- •Масові політичні комунікації
- •Політичні процеси
- •Поняття політичного процесу
- •Політичні конфлікти та кризи
- •Класифікація політичних конфліктів
- •Виборчий процес та виборчі системи
- •Закони Дюверже щодо кореляції виборчих та партійних систем
- •Світові політичні процеси
- •Міжнародні відносини та зовнішня політика
- •Глобалізація
- •Міжнародні організації
- •Україна в системі міжнародних відносин
- •Словник політологічних термінів
- •Антрепренерська система – система рекрутування політичної еліти, джерелом якого виступають будь-які суспільні групи.
- •Гільдійна система – система рекрутування політичної еліти, джерелом якого виступає сама еліта.
- •Соціальна політика – державна політика, спрямована на стабільний розвиток соціальної сфери суспільства, задоволення соціальних потреб основних суспільних груп.
- •Трансферт – передача коштів з місцевого до державного бюджету або навпаки.
- •Іменний покажчик
- •Перегуда Євген Вікторович,
- •Панібудьласка Володимир Федорович,
- •Семко Вадим Леонідович та ін.
- •Політологія
- •Політологія Навчальний посібник
Системи рекрутування політичних еліт
|
Показники |
Антрепренерська |
Система гільдій |
|
Характер |
відкрита |
закрита |
|
Коло претендентів |
будь-які суспільні групи |
політична еліта |
|
Вимоги до претендентів |
першочергове значення особистих якостей |
залежність лідерства від посади |
|
Ступінь інституціалізації |
низька, з невеликою кількістю фільтрів |
висока, з багатьма фільтрами |
|
Електорат |
широкий |
обмежений |
|
Наявність конкуренції |
висока конкурентність і відкрите суперництво |
приховане суперництво |
Антрепренерська (з фр. «підприємницька») система підживлює політикум за рахунок талановитих людей з інших груп. Вважається, що ця система властива демократії, а також яскраво проявляється в кризові часи. В період алжирської кризи до керівництва Францією у 1958 р. прийшов генерал Ш. де Голль, що допомогло врегулювати кризу. Серед тих, хто в старшому віці зайнявся політикою, були актор Р. Рейган, який став Президентом США, підприємець С. Берлусконі – прем’єр-міністром Італії. В часи краху тоталітаризму до влади у Чехії прийшов драматург В. Ґавел, у Польщі – робітник Л. Валенса. Багато лідерів постали під час повалення комунізму в Україні – письменники (Драч, Павличко, Яворівський), економісти (Лановий, Черняк), дисиденти (Чорновіл, Лукьяненко) тощо.
Система гільдій консервативніша. Її варіантом є формування еліт з родинного кола політиків. Прикладом є «успадкування» президентської посади у Північній Кореї, Сирії. Ця система часто призводить до бюрократизації, породжує конформізм. Без доповнення конкурентними механізмами вона веде до деградації еліт. Але це не означає, що їй немає місця за демократії. Варто згадати династії лідерів США (Джон, Роберт та Едвард Кеннеді), Індії (Д. Неру, Індіра та Раджив Ганді), Пакистану (Зульфікар Алі та Беназір Бхутто). Вийшли з бюрократичного апарату та перетворились на впливових лідерів А. Меркель, О. Квасьнєвський. Сильні сторони цієї системи – врівноваженість рішень, передбачуваність.
Реальна система рекрутування еліт ніколи не є антрепренерською чи гільдійною у чистому вигляді. Вона сполучає їх елементи. Але зростаюча складність управління, опосередковане спілкування лідерів з виборцями збільшують дистанцію між ними, посилюють «гільдійні» тенденції. Чи впливає це на зниження ефективності управління? Однозначної залежності немає. Якщо партія чи держслужба мають налагоджену систему підготовки кадрів, широку оргструктуру, посилення «командного» підбору лідерів не впливає негативно. Інакше команда зіштовхується з тим, що Л. Кучма назвав «короткою лавою запасних».
Особливості формування еліт в Україні корелюються з етапами розвитку країни. На зламі 1980-1990-х рр. політика поповнилася багатьма новими іменами. Водночас лідерами стали представники колишніх КПУ, господарської номенклатури (Л. Кравчук). 1990-ті рр. швидко утворили прірву між елітами та населенням. Це, як і ускладнення системи держуправління, звузило базу рекрутування еліт. Цьому сприяло поширення технологій, що скорочують безпосереднє спілкування еліт та громадян.