лекція 1 / 1_1

Лекція 1 Критерії та параметри фінансової звітності

1. Основні елементи фінансової звітності та етапи її перевірки

   Елементи фінансової звітності

Фінансова звітність складається з окремих звітів: бухгалтерського балансу, звіту про прибутки і збитки, звіту про рух грошових коштів, звіту про стан власного капіталу та розподіл чистого прибутку, а також пояснень і приміток. Програми, пояснення і примітки є складовою невід'ємною частиною фінансової звітності.

Інформація, що міститься у фінансовій звітності, відповідно основними економічними параметрами об'єднується в загальнікатегорії, які називають елементами фінансової звітності .

Елементи, що становлять звітний бухгалтерський баланс та відображають фінансове становище організації, включають поняття «активи», «зобов'язання» і «капітал».

Активи - це ресурси та майно, контрольовані даною організацією в результаті операцій та подій, що відбулися у звітному або інших минулих періодах. Активи являють собою ресурси, здатні в майбутньому забезпечити певну економічну вигоду, в іншому випадку вони повинні тлумачитися як потенційні збитки або як поточні експлуатаційні витрати і, отже, не повинні класифікуватися (тлумачитися бухгалтером) в якості активів. Майбутня економічна вигода - це в кінцевому підсумку надходження грошових коштів або їх еквівалентів або здатність замінити (і заощадити) грошові кошти. Самі грошові кошти (їх еквіваленти) також визнаються активами.

Активи структурно складаються з майна у матеріально-речовинній формі або пов'язані з юридичними правами, включаючи право власності (матеріальної і нематеріальної). Активи, що становлять майно організації, звичайно купуються в обмін на інші активи (гроші) або виробляються в самій організації. Витрати, понесені організацією, не означають придбання активу. Потрібна ще обгрунтована впевненість в отриманні економічної вигоди від нього, інакше такі витрати повинні бути віднесені до витрат. При ідентифікації активів в бухгалтерському обліку та звітності необхідно брати до уваги законодавство країни, на території якої діє організація.

Зобов'язання - це кредиторська та інша заборгованість, що виникла у звітному або попередніх періодах, для якої є впевненість у тому , що її погашення (врегулювання) призведе до зменшення економічної вигоди, тобто зменшення реальних активів. У зобов'язанні втілений конкретний борг, який необхідно погашати, або обов'язок діяти (виконувати що-небудь) певним чином.

Укладення договору поставки або купівлі-продажу ще не означає виникнення зобов'язання. Воно виникне після доставки покупки або юридичної передачі права власності на неї. Погашення зобов'язань здійснюється зазвичай шляхом передачі певних активів кредитору або іншими способами. До зобов'язань належать: довгострокові позики і інші боргові зобов'язання; короткострокові позики і банківські кредити; кредиторська заборгованість постачальникам, різним фізичним і юридичним особам; резерви передбачуваних асигнувань; плановані пенсійні виплати та інші аналогічні фінансові зобов'язання.

Капітал представляє собою вартість активів, не обтяжених зобов'язаннями, тобто це різниця між вартістю активів і всіма зобов'язаннями компанії. У звітному бухгалтерському балансі елемент капіталу може бути розділений на складові піделементи, що представляють інтерес для користувачів. Принципи передбачають, що в корпоративному (акціонерне) підприємстві капітал підрозділяється по крайней мере на три статті: кошти, внесені акціонерами; нерозподілений прибуток; резерви, що представляють виділення нерозподіленого прибутку, і окремо - коригування, і підтримують її капіталу.

У міжнародній і національній практиці складання фінансової звітності багатьох країн резерви класифікуються за чотирма основними характеристиками:

• резерви капіталу, включаючи фонд переоцінки вартості, і резерви надходження доходів у майбутньому, різноманітних дотацій і безоплатних надходжень активів;

• нормативні резерви (установлені законодавством) і ненормативні резерви (рішення про утворення яких приймається в самій організації);

• розподіляються і нераспределяемие резерви: перші з них розподіляться між акціонерами, іноді вони і створюються тільки для цих цілей; другі - не підлягають розподілу аж до ліквідації організації;

• цільові та загальні резерви: перші передбачають їх використання на строго встановлені цілі, другі не мають вираженої цільової установки.

Відповідно до фінансової концепцією підтримки капіталу вважається, що капітал зберігається, якщо його величина до кінця звітного періоду за вирахуванням сум, внесених акціонерами або виплачених акціонерами, дорівнює його величиною, зафіксованою на початку того ж звітного періоду. Будь-яке перевищення вартості активів, або зниження сумарної вартості зобов'язань або того й іншого разом визнається в якості прибутку даного звітного періоду. Фінансова концепція підтримки капіталу є досить поширеною і застосовується найчастіше при складанні фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів.

Відповідно до фізичної концепцією підтримки капіталу виходять з того, що капітал зберігається, якщо організація в кінці звітного періоду має такий же рівень виробничого потенціалу або операційних можливостей, якою вона мала на початку цього ж періоду. Прибутком звітного періоду визнається залишок приросту активів після вирахування величини зберігаються фізичних виробничих можливостей за звітний період. Інакше кажучи, прибуток являє вартість збільшення виробничих можливостей за звітний період, включаючи і виробничі запаси, і фінансові операційні статті.

Витрати виникають у процесі звичайної господарської діяльності, наприклад при виробництві товарів або наданні послуг. Такі витрати складають собівартість реалізованих товарів та послуг і зіставляються у звітності з доходами, отриманими від реалізації (продажу). Неотримання доходів у даному звітному періоді дозволяє віднести витрати, цілеспрямовано вироблені в інтересах отримання відповідного доходу, до активів у якості витрат майбутніх періодів, витрат у незавершене виробництво або товарні запаси. Собівартість товарів і послуг включає: матеріальні витрати, заробітну плату, відрахування соціального характеру, амортизацію.

Крім витрат, що виникають в ході звичайної господарської діяльності, МСФЗ визначають як витрати ті, які не можуть створити будь-яких економічних вигод у майбутньому , тобто такі витрати, які не можуть бути визнані в якості активів, або збільшення майна в балансі організації.

Витрати за звичайними операціями відображаються (визнаються) у звітності про прибутки та збитки у тому звітному періоді, коли вони виникли у вигляді зменшення активів та збільшення зобов'язань, в прямому зв'язку з доходами, що надійшли за цими операціями. Відповідність доходів і витрат має дотримуватися неухильно.

Доходи пов'язані зі збільшенням майна або зменшенням зобов'язань або тим й іншим разом. Вони призводять до збільшення капіталу організації незалежно і понад внесків власників.

Принципи розглядають доходи двох типів: виторг і виграші. До першого належать регулярні доходи від основної діяльності: від реалізації товарів, робіт і послуг; відсотки та винагороди, дивіденди; роялті та орендна плата. До другого - нерегулярні, (іноді випадкові доходи, що виникають від реалізації основних засобів і неліквідів), найчастіше зовсім не пов'язані з реалізацією (валютні курсові різниці; штрафи та неустойки; несподівані надходження від безнадійних боржників і т. п.).

Доходи виникають у вигляді збільшення різних активів (грошових коштів, товарів, послуг, отриманих в обмін на реалізовані товари і послуги), включаючи дебіторську заборгованість, а також в результаті врегулювання зобов'язань. У всіх випадках визнання доходу відображається в бухгалтерському обліку та звітності одночасно з відображенням збільшення активів або зменшення зобов'язань.

 Перевірка правильності складання фінансової звітності

Як указано в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства користувачам для прийняття рішень. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні базується на таких принципах: обачності, повноти, автономності, сталості, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичності.

Під час перевірки фінансової звітності підприємства вивчають усі її форми. Перевірка полягає у візуальній перевірці правильності записів усіх реквізитів звітності, аналітичної перевірки, встановлення достовірності показників звітності.

Перевіряють також у складі звітності сільськогосподарських підприємств спеціалізовану статистичну форму річного звіту № 50 с.-г. "Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств", статистичну форму № 21-заг "Звіт про реалізацію сільськогосподарської продукції", статистичну форму № 24 "Звіт про стан тваринництва", статистичну форму № 29 "Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур", статистичну форму № 1 П-НПП "Звіт про виробництво промислової продукції".

Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України, а також, національними стандартами: П(С)БО 2 "Баланс"; П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів", П(С) БО 5 "Звіт про власний капітал", П (С)БО 29 "Фінансова звітність за сегментами". Крім того, під час складання річної фінансової звітності необхідно користуватися Наказом МФУ від 29.11.2000 р. № 302. Підприємства, що мають дочірні філії, крім фінансових звітів про власні операції, зобов'язані складати та подавати (оприлюднювати) консолідовану фінансову звітність.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу (року).

До завдань перевірки фінансової звітності включається:

* перевірка складу фінансової звітності;

* перевірка правильності і повноти складання фінансової звітності;

* перевірка достовірності інформації;

* перевірка повноти інформації фінансових звітів;

* перевірка порівняння показників фінансової звітності.

Для здійснення перевірки правильності і повноти складання фінансової звітності користуються вказівками щодо заповнення фінансової звітності; наказами Міністерства фінансів України № 39 "Про затвердження положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" від 25.02.2000 р. зі змінами; № 302 "Про примітки до річної фінансової звітності" від 29.11.2000 р. (зміни внесені 28.10.2003), № 817 "Про затвердження положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів" від 24.12.2004 р. (зміни внесені 11.12.2006), № 412 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 "Фінансова звітність за сегментами" від 19.05.2005 р. (зміни внесені 14.12.2005 p.).

Під час перевірки балансу потрібно знати, що він заповнюється згідно з П(С)БО 2 "Баланс". Метою його складання є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства.

Актив балансу має чотири розділи:

I. Необоротні активи.

II. Оборотні активи.

III. Витрати майбутніх періодів.

IV. Необоротні активи та групи вибуття.

Пасив балансу має п'ять розділів:

I. Власний капітал.

II. Забезпечення наступних витрат і платежів. НІ. Довгострокові зобов'язання.

IV. Поточні зобов'язання.

V. Доходи майбутніх періодів.

Під час перевірки правильності заповнення статті "Нематеріальні активи" потрібно знати, що в ній відображається первісна і залишкова вартість об'єктів, а також накопичена амортизація за період з початку експлуатації. До складу нематеріальних активів включають права користування природними ресурсами, права користування майном, права на знаки для товарів і послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські та суміжні з ними права, інші нематеріальні активи.

Орендоване майно (фінансова оренда) відображається у балансі орендаря за вартістю на початок оренди або за теперішньою вартістю загальної суми мінімальних орендних платежів. При операційній оренді майно відображається на балансі орендодавця, при цьому у орендаря такі об'єкти оренди обліковуються поза балансом.

Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу, яка наводиться в дужках.

Незавершені капітальні інвестиції у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством, а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва відображають у статті "Незавершене будівництво". Незавершене будівництво оцінюється за собівартістю, що включає всі витрати, інвестовані у будівництво.

У статті "Довгострокові фінансові інвестиції" показують фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в ході нормального операційного циклу (акції, пайові внески до статутних фондів, кооперативів тощо).

При цьому собівартість фінансових інвестицій включає: ціну придбання; комісійні винагороди; гонорари; податки, які не відшкодовуються; банківські збори; інші витрати.

Акції переробних і сервісних підприємств АПК, набуті в процесі приватизації цих підприємств, оцінюють за їх номінальною вартістю.

Дані статей "Відстрочені податкові активи" та "Відстрочені податкові зобов'язання" заповнюються з урахуванням норм П(С)БО 17 "Податок на прибуток". Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 101 від 24.02.2001 р. П(С)БО 17 не застосовується суб'єктами малого підприємництва, незалежно від того, чи є вони платниками податку на прибуток, чи ні.

У статті "Виробничі запаси" показується вартість запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу.

У статті "Поточні біологічні активи" відображається вартість поточних активів тваринництва в оцінці за справедливою або первісною вартістю, а також рослинництва в оцінці за справедливою вартістю.

У статті "Незавершене виробництво" показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва. Стаття також уключає суму валової заборгованості замовників за будівельними контрактами.

У статті "Товари" відображають вартість товарів без суми торгових націнок. У вартість товарів включають транспортно-заготівельні витрати, які за розподілом відносяться до залишку товарів. Роздрібні торговельні підприємства, які ведуть облік товарів за ціною продажу, облік і розподіл транспортно-заготівельних витрат на окремому субрахунку 289 можуть не вести. Транспортно-заготівельні витрати ці підприємства обліковують і розподіляють їх за такою обліковою політикою на субрахунку 282 "Товари в торгівлі".

Статті "Векселі одержані", "Інша поточна дебіторська заборгованість", "Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків", якщо за ними створено резерв сумнівних боргів, то має відображатися за принципом оцінки "нетто", тобто заборгованість за виконаними угодами, зменшена на суму створеного за ними резерву сумнівних боргів.

У статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги" відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселями), у підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

У статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" (рядки 230 і 240) відображають тільки грошові кошти в касі та їх еквіваленти. Сальдо рахунків 333 і 334 - грошові документи, зазначають у статті "Інші оборотні активи" (рядок 250). Сальдо субрахунків 643 і 644 до статті "Розрахунки з бюджетом" не включають, а відображають у рядках 250 "Інші оборотні активи" і 610 "Інші поточні зобов'язання" відповідно. У рядках 230 "Грошові кошти та їх еквіваленти у національній валюті" і 240 "Грошові кошти та їх еквіваленти в іноземній валюті" відображають суму грошових коштів у головній і операційних касах підприємства, на його поточних та інших (акредитивних, чекових книжках для розрахунків, депозитних, короткострокових) рахунках в установах банків. Кошти в іноземній валюті оцінюються у гривнях за курсом Національного банку України на дату складання звіту, тобто на останній день звітного року.

У статті "Статутний капітал" наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.

Суму пайових внесків членів спілок та інших підприємств відображають у статті "Пайовий капітал".

У статті "Додатковий вкладений капітал" акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Інші підприємства відображають у цій статті суму капіталу, який вкладено засновниками понад статутного капіталу.

Сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства, або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства відображають у статті "Резервний капітал".

У статті "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" відображається або сума прибутку, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Для заповнення другого розділу пасиву Балансу "Забезпечення наступних витрат і платежів" необхідно мати на увазі, що сальдо на рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" на дату балансу має відповідати розрахунковим виплатам з подій, що відбулися.

Показники рядка 420 "Цільове фінансування" визначаються на рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" з урахуванням вимог, викладених у пунктах 16-19 П(С)БО 15 "Дохід". Формування інформації про цільове фінансування в бухгалтерському обліку проводиться відповідно до П(С)БО 15 "Дохід".!

У більшості сільськогосподарських підприємств на цьому рахунку обліковують:

* суми ПДВ, спрямовані на підтримку власного виробництва тваринницької і рослинницької продукції;

* суми на утримання дитячих дошкільних закладів;

* суми на господарське утримання культурно-виховних установ;

* фінансування із бюджету, некапітальні інвестиції;

* суми на науково-дослідні роботи;

* гуманітарна допомога;

* суми на операційні витрати;

* фонд відтворення орендованих основних засобів;

* інші види цільового фінансування і цільових надходжень.

Плату за користування дитячими дошкільними закладами у складі цільового фінансування не відображають, а включають до складу інших операційних доходів підприємства.

У статті "Довгострокові кредити банків" показується сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов'язанням.

У статті "Інші довгострокові фінансові зобов'язання" наводиться сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов'язання із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки.

У статті "Відстрочені податкові зобов'язання" показується сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

У статті "Інші довгострокові зобов'язання" показується сума довгострокових зобов'язань, які не можуть бути включені до інших статей розділу "Довгострокові зобов'язання".

У статті "Короткострокові кредити банків" відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками.

У статті "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" показується сума довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

У статті "Векселі видані" показується сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядників та інших кредиторів.

У статті "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги" показується сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями).

У статті "Поточні зобов'язання за одержаними авансами" відображається сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).

У статті "Поточні зобов'язання із розрахунків з бюджетом" показується заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.

У статті "Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів" показується заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством.

У статті "Поточні зобов'язання зі страхування" відображається сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

У статті "Поточна зобов'язання за розрахунками з оплати праці" відображається заборгованість підприємства за виплатами працівникам, уключаючи депоновану заробітну плату.

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками" відображається заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу.

У статті "Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків" відображається заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків.

У статті "Інші поточні зобов'язання" відображаються суми зобов'язань, які не можуть бути включеними до інших статей, наведених у розділі "Поточні зобов'язання".

У цій статті наводиться, зокрема, сальдо рахунка 644 "Податковий кредит" і сума валової заборгованості замовникам за будівельними контрактами.

Під час перевірки складання Форми № 2 "Звіт про фінансові результати" потрібно знати, що вона заповнюється на підставі П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати".

Рядок 050 або 055 визначають як різницю показників у рядках 035 і 040. Також, якщо в одного підприємства - юридичної особи є прибуток (рядок 100), а в інших підприємств - юридичних осіб, що включені до Зведеного звіту, - збитки (рядок 105), то у Зведеному звіті про фінансові результати відповідні показники мають бути наведені одночасно у рядку 100 і в рядку 105.

Сільськогосподарський податок слід відображати в складі інших операційних витрат розділу II "Елементи операційних витрат" Звіту про фінансові результати. Статтю ж "Податок на прибуток від звичайної діяльності" відображають окремо (ряд. 180) у Звіті про фінансові результати підприємства.

Сума всіх витрат операційної діяльності у розділі І може не збігатися із сумою за елементами операційних витрат (розділ II, форма № 2), зокрема, на суму зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва, незавершеного виробництва, готової продукції, а також у зв'язку з відмінністю щодо включення собівартості товарів, які вибули. Собівартість товарів, що вибули, не включають до елементів витрат розділу II, тоді як їх показують у розділі I. При цьому транспортно-заготівельні витрати, що приєднані до первісної вартості (собівартості) товарів і запасів, мають бути включені до відповідних елементів витрат операційної діяльності (матеріальні, оплата праці, амортизація тощо). До розділу 11 не включають собівартість (еквівалент за курсом Національного банку України) реалізованої Іноземної валюти й собівартість (балансова вартість) реалізованих матеріальних цінностей, хоча такі суми наводяться у розділі І. Суму витрат за економічними елементами визначають за вирахуванням тих витрат, які є собівартістю продукції (робіт, послуг) допоміжних та обслуговуючих виробництв і господарств, що спожита в основному або в іншому допоміжному та обслуговуючому виробництвах (господарствах) підприємства.

Під час перевірки Звіту про рух грошових коштів (ф. N° 3) необхідно знати, що він заповнюється на підставі П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів".

Показник рядка 010 має бути використаний відповідно з рядка 170 або 175 форми № 2.

Прибуток (збиток) від бартерних операцій виділяти (вираховувати) не слід.

Показник рядка 020 заповнюється за даними показника рядка 260 форми № 2.

Показник "Збільшення (зменшення) забезпечень" визначають як різницю між показником на кінець звітного року (графа 4) і показником на початок звітного року (графа 3) за рядком 430 Балансу (якщо там не створено забезпечень для інвестиційної і фінансової діяльності).

У рядку 050 "Збиток (прибуток) від неопераційної діяльності" у графі "Надходження" - збиток, у графі "Видаток" - прибуток від володіння (дивіденди, відсотки тощо) та реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, від обміну оборотних активів на необоротні активи і фінансові інвестиції, від неопераційних курсових різниць та інші прибутки та збитки.

Показник рядка 060 "Витрати на сплату відсотків" дорівнює показнику рядка 140 Звіту про фінансові результати "Фінансові витрати".

Зміни оборотних активів визначають як різницю між даними Балансу на кінець року і на початок року в рядку 260 (без урахування показників рядка 190, 220, 230,240 та інших неопераційних оборотних активів у рядку 250, які визначають вибірково) і показують одним числом у відповідній графі - або 3 "Надходження", або 4 "Видаток". При визначенні цієї різниці також не враховується зміна дебіторської заборгованості з податку на прибуток і зменшення дебіторської заборгованості за іншими платежами до бюджету внаслідок зарахування кредиторської заборгованості за податком на прибуток.

Показники рядків 090 "Збільшення (зменшення) витрат майбутніх періодів" і 110 "Збільшення (зменшення) витрат майбутніх періодів" визначають також різницею показників балансу на кінець і на початок року відповідно у рядках 270 "Витрати майбутніх періодів" і 630 "Доходи майбутніх періодів" Балансу.

Показник змін поточних зобов'язань (рядок 100) в основному може бути визначений різницею між даними за графою 4 і графою З у рядку 620 Балансу без урахування показників відповідно рядків 500, 510, 590 Балансу і без урахування зобов'язань за операціями, не пов'язаними з операційною діяльністю, які встановлюють шляхом вибірки з аналітичного обліку.