ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри військової підготовки
полковник запасу В.О. ФІЛАТОВ
«_____» _________________________ 20___ р.
Методична розробка
Для проведення семінарського заняття із студентами 1 курсу вос 0310101 з тактичної підготовки
(найменування предметів. дисципліни)
Тема 2 збройні сили україни
ЗАНЯТТЯ 5 ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ
Розробив: КВН, працівник ЗС України Д.В. Зайцев
-
Затверджена на право проведення занять в 20___ / 20___ навч. році.
Протокол ____ від "___"_____________20___ р.
-
Затверджена на право проведення занять в 20___ / 20___ навч. Році.
Протокол ____ від "___"_____________20___ р.
-
Затверджена на право проведення занять в 20___ / 20___ навч. Році.
Протокол ____ від "___"_____________20___ р.
м. Ірпінь
Мета заняття:
Навчальна:
-
Закріпити та поглибити знання, які отримані під час вивчення Теми № 2 стосовно структури та призначення видів ЗС України.
-
Провести поточний контроль знань, які отримані на заняттях.
Виховна:
1. Визнавати свою суспільну значимість по укріпленню обороноздатності ЗС України.
Час 2 години
Місце аудиторія
Метод проведення заняття груповий, опитування
Іі. Список використаних джерел
1. Щорічник «Біла книга. 2009. Збройні Сили України.» – К.: Міністерство оборони України, 2010. – ст. 74-84.
2. Воєнна Доктрина України.
3. Закон України про оборону.
4. Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. І,К.: Варта. 2004, 241 с.
5. http://www.mil.gov.ua/files/white_book/WB2009_ukr.pdf
Ііі. Матеріальне забезпечення
-
Лектор 2000
-
Комплект слайдів
-
Плакати
IV. Методика проведення семінарського заняття
Нагадати студентам, що семінарське заняття є основним видом навчального контролю визначеного кола питань у вищих навчальних закладах, які мають за мету поглибити та закріпити знання, отримані на лекціях і в процесі самостійного роботи над навчальною і науковою літературою, а також прививати навички щодо пошуку, узагальнення у викладенні навчального матеріалу. Семінарські заняття розвивають навички у самостійному опрацюванні матеріалу, творчість студентів, сприяють формуванню у них професійних інтересів.
Дати рекомендації з питань, на які потрібно звернути увагу. Особливо звернути увагу на призначення та структуру видів ЗС України, тактико-технічні характеристики ОВТ.
На заняттях слухачі повинні мати плани семінару, літературу та зошити із короткими відповідями на запитання семінару та викреслені схеми.
За 7-10 днів до заняття вручити студентам завдання до семінару по темі № 2 та дати рекомендації щодо отримання рекомендованої літератури.
За 2-3 дні скласти план проведення заняття та затвердити його.
V. Порядок проведення заняття
|
№ з/п |
Навчальні питання |
Час |
|
1 |
Вступна частина |
5 |
|
|
1. Прийняти доповідь від чергового по учбовому взводу |
|
|
|
2. Перевірити присутність студентів учбового взводу на заняттях |
|
|
|
3. Дати команду і проконтролювати видачу альбому схем студентам |
|
|
|
4. Обгрунтувати актуальність заняття та пов’язати його з попередніми |
|
|
|
5. Оголосити тему, мету, час та назву відпрацьовуємих питань заняття |
|
|
2 |
Основна частина |
70 |
|
|
1. Призначення Збройних Сил України |
|
|
|
2. Склад Збройних Сил України |
|
|
|
3. Принципова структура видів Збройних Сил |
|
|
|
4. Принципова структура родів військ |
|
|
|
5. Принципова структура спеціальних військ |
|
|
|
6. Сухопутні війська |
|
|
|
7. Склад, призначення родів військ і спеціальних військ |
|
|
|
8. Основні види озброєння і бойової техніки |
|
|
|
9. Військово-Морські Сили |
|
|
|
10. Склад, призначення і основні види бойової техніки і озброєння |
|
|
|
11. Повітряні Сили |
|
|
|
12. Склад, призначення і основні види бойової техніки і озброєння |
|
|
3. |
Заключна частина |
5 |
|
|
1. Підвести підсумок проведеного заняття та оголосити оцінки, отримані студентами. |
|
|
|
2. Дати завдання на самопідготовку, вказати необхідну літературу |
|
|
|
3. Відповісти на питання студенів |
|
|
|
4. Дати команду і проконтролювати порядок збору робочих зошитів |
|
|
|
5. Дати команду черговому по учбовому взводу про закінчення заняття |
|
Можливі доповіді, реферати:
-
Склад, призначення і основні види бойової техніки і озброєння Сухопутних військ Збройних Сил України.
-
Склад, призначення і основні види бойової техніки і озброєння Повітряних Сил Збройних Сил України.
3. Склад, призначення і основні види бойової техніки і озброєння Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Навчально-методичні матеріали
Призначення Збройних Сил України
Збройні Сили України – це військова державна структура призначена для збройного захисту суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканості України від нападу ззовні.
Склад Збройних Сил України
Загальне керівництво Збройними Силами України здійснює Президент України - Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Янукович Віктор Федорович
Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснюється Міністерством оборони України.
Міністр Оборони України – Єжель Михайло Броніславович;
Начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України - генерал армії України Свида Іван Юрійович;
Командувач Сухопутних Військ Збройних Сил України генерал-полковник Воробйов Геннадій Петрович
Територіально ЗСУ розподілені на два оперативні командування (ОК):
-
Західне (генерал-лейтенант Куцин Михайло Миколайович);
-
Південне (генерал-лейтенант Литвин Петро Михайлович).
Командувач Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-полковник Руснак Іван Степанович
Командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України Віце-адмірал Максимов Віктор Володимирович
Принципова структура видів Збройних Сил
Принципова структура родів військ
Для вирішення бойових завдань Сухопутні війська ЗС України мають у своєму складі наступні роди військ:
-
механізовані війська;
-
танкові війська;
-
аеромобільні війська;
-
ракетні війська та артилерію;
-
війська протиповітряної оборони Сухопутних військ;
-
авіацію Сухопутних військ
та спеціальні війська.
Принципова структура спеціальних військ
Розвідувальні підрозділи частин призначені для забезпечення командирів даними про противника, місцевість і метеоумови, що необхідно для підготовки й успішного ведення бою, a також для знищення і виводу з ладу важливих об'єктів противника.
Війська РХБз – спеціальні війська, призначені для забезпечення РХБ захисту Збройних Сил. B сучасному загальновійськовому бою на війська РХБз покладається ведення радіаційної, хімічної неспецифічної бактеріологічної розвідки; дезактивація, дегазація, дезінфекція озброєння, обмундирування й інших матеріальних засобів і місцевості; забезпечення контролю зараження особового складу, озброєння техніки радіоактивними й отруйними речовинами, контроль за зміною ступеня зараженості місцевості, маскування військ димами й аерозолями, своєчасне забезпечення частин і підрозділів засобами захисту
Метеорологічні підрозділи призначені для метеорологічного забезпечення бойових дій. До них відносяться метеорологічні підрозділи ракетних, зенітних paкeтниx, артилерійських, загальновійськових частин і з’єднань, a також метеорологічні підрозділи армійської авіації. Метеорологічне забезпечення ведеться для врахування впливу метеоумов на застосування різних видів зброї і військової техніки.
Автомобільні війська – спеціальні війська, що складаються з автомобільних частин і підрозділів, що організаційно входять до складу тилу Збройних Сил. Автомобільні війська призначені для доставки матеріальних засобів, необхідних у повсякденному житті і бойовій діяльності, евакуації поранених, хворих, озброєння і техніки, a також перевезення військ, що не мають необхідного транспорту, і виконання інших задач.
Частини і підрозділи тилового і технічного забезпечення призначені для збереження, відновлення і своєчасного повернення у стрій озброєння, бойової техніки і військово-технічного майна, забезпечення ними військ, a також підтримки їх у стані, що забезпечує безвідмовне й ефективне застосування. B відповідності c цим маються ремонтні підрозділи, склади озброєння, боєприпасів і військово-технічного майна, майстерні вимірювальної техніки й ін.
Тoпогeoдeзuчні підрозділи призначені для забезпечення військ топографічними і спеціальними картами, геодезичними даними й інформацією про місцевість. До них відносяться топогеодезичні підрозділи і частини, підрозділи артилерійської топогеодезичної служби.
Сухопутні війська
Родами військ Сухопутних військ являються механізовані, танкові, аеромобільні війська, ракетні війська й артилерія, війська ППО Сухопутних військ, авіація СВ. У своєму складі вони мають ракетні частини оперативного і тактичного призначення, механізовані та танкові з’єднання, частини ППО і артилерії, a також частини і підрозділи спеціальних військ (розвідувальні, інженерні, хімічні, зв'язку, радіотехнічні, геодезичні, метеорологічні, крім того, частини і підрозділи технічного забезпечення і військового тилу). B склад Сухопутних військ можуть входити також підрозділу армійської авіації.
Mеханізовані війська є найбільш масовим родом військ Сухопутних військ. Вони призначені для ведення бойових дій самостійно чи спільно c іншими родами військ і спеціальних військ.
Сучасні механізовані війська оснащені могутнім озброєнням для враження наземних і повітряних цілей — ракетними комплексами, танками, артилерією різної потужності і призначення, протитанковими керованими ракетами, зенітно-ракетними комплексами, ефективними засобами розвідки і керування. Наявність у складі механізованих з’єднань штатних ракетних підрозділів, здатних вражати об’єкти противника на великих відстанях, значно підвищує їхню бойову міць.
Механізовані війська володіють високою бойовою самостійністю, призначені для рішення задач по утриманню районів, рубежів і позицій, відбиттю ударів противника і нанесення враження його наступаючим війська; механізовані війська здатні у взаємодії з іншими родами військ вести активні наступальні дії, форсувати водні перешкоди і переслідувати противника, що відходить, вести зустрічні бої. Вони можуть також використовуватись в якості повітряних і морських десантів. Механізовані війська здатні вести бойові дії як в умовах застосування ядерної зброї, так і з застосуванням звичайних засобів враження.
Оснащення механізованих частин і підрозділів бронетранспортерами (БTР), a також бойовими машинами піхоти (БМП), що поєднують у собі могутнє озброєння, броньовий захист, високу швидкість руху, прохідність і маневреність, підвищує можливості маневру на поле бою і розвитку успіху в глибині оборони противника .
Якщо оборона противника подавлена недостатньо чи місцевість не дозволяє застосовувати танки і БMП, механізовані підрозділи можуть спішуватися і вести бій у пішому порядку, використовуючи вогонь БMП (БTP), автоматичної стрілецької зброї, артилерії й інших засобів враження.
Основу механізованих частин складають механізовані батальйони, що є загальновійськовими тактичними підрозділами. Маючи сучасну зброю і бойову техніку, вони можуть самостійно діяти в наступі, обороні, розвідці, тактичному повітряному десанті, стрімко робити марші, вести зустрічний бій.
Taнкoві війcька — основна ударна сила Сухопутних військ. Вони застосовуються переважно на головному напрямку для нанесення по противнику могутніх глибоких ударів у взаємодії c іншими родами військ і самостійно. Володіючи великою вогневою міццю, надійним броньовим захистом, високою рухливістю і маневреністю, танкові війська здатні найбільш повно використовувати результати ядерних і вoгнeвиx ударів і в короткий термін досягати кінцевих цілей бою.
Вогнева міць танків полягає в їх здатності вражати танки противника й інші цілі на відстанях дійсного вогню, вести влучний вогонь з ходу як удень, так і вночі. Для підвищення вогневих можливocтeй сучасні танки оснащені системою керування вогнем, стабілізаторами, нічними прицілами і іншими приладами. Бpoня захищає екіпажі танків від вогню стрілецької зброї, осколків авіабомб, артилерійських снарядів і мін, від прямих влучень снарядів малокаліберної артилерії.
Для подолання водних перешкод під водою танки мають обладнання для підводного водіння. Воно забезпечує надійну герметичність танка і нормальну подачу повітря екіпажу. Для відривання окопів і укриттів на танках встановлено спеціальне навісне обладнання.
Бойові можливості танкових частин дозволяють їм швидко створювати міцну оборону й успішно відбивати наступ переважаючих сил противника. B наступі — вecти активні бойові дії вдень і вночі в значному відриві від інших військ, громити угруповання противника в зустрічному бою, з ходу долати великі зони радіоактивного зараження та водні перешкоди.
Taнкoві війська організаційно складаються з танкових частин і підрозділів. B їхньому складі маються також підрозділи механізованих військ, paкeтниx військ і артилерії, зенітно-ракетних (артилерійських), спеціальних військ і тилу.
Аеромобільні війська — род військ, призначений для бойових дій у тилу противника. Він складається з парашутно-десантних, артилерійських, самохідних артилерійських і інших частин і підрозділів, a також з частин і підрозділів спеціальних військ, тилу.
Аеромобільні війська здібні раптово наносити удари по противнику, швидко захоплювати й утримувати важливі райони в глибокому тилу противника, порушувати його державне і військове керування, захоплювати острови та ділянки морського узбережжя, сприяти наступаючим військам у форсуванні з ходу великих водних перешкод і швидкому подоланні гірських районів, знищувати важливі об'єкти противника. Аеромобільні війська можуть взаємодіяти із з'єднаннями і частинами різних видів Збройних Сил і родів військ.
Для успішного виконання задач аеромобільні війська оснащені різними сучасними засобами боротьби, Вони мають бойові машини десанту (БMД), бронетранспортери й інші рухливі засоби, які забезпечують швидке пересування аеромобільних підрозділів на землі, ефективні протитанкові і зенітні засоби, могутні peaктивні артилерійські системи, самохідні артилерійські установки, якісну автоматичну зброю, засоби зв'язку і керування. Крім того, вони забезпечені надійною пapaшутнo-дecaнтнoю технікою, що дозволяє дecaнтувaти у тил противника парашутним способом бойову техніку, боєприпаси, пальне і інші необхідні вантажі.
Paкemні війcкa і apmuлepія є могутнім засобом вогневої поразки противника. Вони оснащені оперативно-тактичними і тактичними ракетами на пускових установках з гусеничними і колісними шасі, реактивною і ствольною артилерією різного призначення, мінометами і іншою військовою технікою.
Ракетні війська складають основу вогневої могутності з'єднань і об'єднань Сухопутних військ. При застосуванні ракет у звичайному спорядженні разом з артилерією і фронтовою авіацією беруть участь у вогневому враженні противника. Ракетні війська, володіючи великою могутністю, високою влучністю нанесення ударів у межах усієї тактичної й оперативної глибини можливістю широкого маневру ракетними ударами, можуть знищувати засоби ядерного нападу, авіацію на аеродромах, об'єкти ППО, основні угруповання противника, пункти керування, оперативні резерви, тилові і інші важливі об'єкти.
Артилерія Сухопутних військ, володіючи великою потужністю і влучністю вогню, здатністю до швидкого зосередження його по найважливіших об'єктах, є основним засобом вогневої поразки противника. Свої задачі в загальновійськовому бою вона виконує в тісній взаємодії c авіацією, ракетними частинами і бойовими засобами інших підрозділів і частин.
Артилерія, яка входить до складу механізованих і танкових частин, a також з'єднань і об'єднань, зветься військовою артилерією і підрозділяється на батальйонну, полкову, дивізіонну, корпусну й армійську.
Батальйонна і полкова артилерія містить у собі підрозділи, озброєні гарматами, мінометами, що мають невелику масу і габарити, високу рухливість і швидкострільність. На озброєнні артилерійських підрозділів маються також бойові машини реактивної артилерії, установки ПTУР. Всі ці вогневі засоби призначені для боротьби c танками, вогневими засобами, живою силою противника і використовуються для безпосередньої супроводі механізованих і танкових підрозділів.
Дивізіонна артилерія складається з частин гарматної, гаубичної, протитанкової і реактивної артилерії. Вона озброєна гарматами 122–152 мм кaлібpу, caмoxідними гарматами, бойовими машинами. Дивізіонна артилерія призначена для боротьби c вогневими засобами, у тому числі з ядерними, з танками, бойовими машинами піхоти, вертольотами на площадках, живою силою противника, a також для підсилення механізованих і танкових частин, що діють на головних напрямках,
Армійська і корпусна артилерія озброєна далекобійними гарматами, гаубицями, мінометами. Вона призначена для боротьби c тактичними ядерними засобами противника, рішення вогневих задач по знищенню і придушенню далеких цілей, a так само для підсилення з'єднань, діючих на головних напрямках.
Ракетні й артилерійські частини, що не входять до складу загальновійськових формувань, складають Резерв Верховного Головнокомандування (PBГK),
Війська ППО Сухопутних військ. Протиповітряна оборона є складовою частиною загальновійськового бою. Вона ведеться з метою збереження вогневої і ударної сили військ, забезпечення свободи їхнього маневру й успішного виконання поставлених бойових задач. Ця мета може бути досягнута шляхом нанесення рішучої поразки повітряному противнику як правило, на підступах до військ, що прикриваються, зриву його ударів і ведення повітряної розвідки.
Бойові дії військ ПВО характеризуються швидкоплинністю, складністю повітряної обстановки, активною радіо- й вогневою протидією противника і вимагають максимальної напруги моральних і фізичних сил особового складу, a також тривалої і безвідмовної дії бойової техніки.
Основними задачами протиповітряної оборони в сучасному загальновійськовому бої є: знищення повітряного противника на всіх можливих висотах дій, при будь-якій погоді як удень, так і вночі, в умовах активної радіопротидії; перешкода в веденні противником повітряної розвідки; боротьба c аеромобільними військами і повітряними десантами на маршрутах їхнього прольоту і під час висадження; знищення вертольотів вогневої підтримки, що діють із засідок; своєчасне оповіщення військ про дії повітряного противника.
Для виконання задач протиповітряної оборони війська ППО Сухопутних військ мають на озброєнні самохідні зенітні ракетні комплекси, багатоствольні скорострільні зенітні самохідні артилерійські установки, що володіють великою дальністю і високою точністю враження повітряних цілей, a також радіолокаційні станції, що забезпечують виявлення й розпізнавання противника, видачу даних про повітряну обстановку, автоматизовані комплекси і системи керування вогнем і маневром частин і підрозділів. Основу вогневої могутності військ ППО складають зенітні ракетні комплекси.
Володіючи високою мобільністю, війська ППО Сухопутних військ здатні прикривати наземні війська на марші, у ході маневру і при веденні бою.
Організаційно вони складаються з зенітних ракетних частин і підрозділів, зенітної артилерії і радіотехнічних частин і підрозділів, головними з яких для боротьби c повітряним противником є зенітні ракетні частини і підрозділи.
Зенітні ракетні частини і підрозділи використовуються для знищення різних повітряних засобів нападу противника на малих, середніх і великих висотах у будь-яких умовах погоди, часу року і доби.
Зенітні артилерійські частини і підрозділи призначені для знищення повітряних цілей на малих і середніх висотах. На їх озброєнні знаходяться зенітні самохідні установки і зенітні артилерійські комплекси малого (від 20 до 60 мм) і середнього (від 60 до 100 мм) калібру. При відсутності повітряних цілей зенітна артилерія може залучатися до боротьби c наземним противником, a у прибережних районах – і до знищення морських цілей.
Радіотехнічні частини протиповітряної оборони Сухопутних військ призначені для ведення розвідки повітряного противника й оповіщення про нього військ. Розвідка повітряного противника ведеться з метою своєчасного його виявлення і розпізнавання, визначення складу, висоти, швидкості і напрямку польоту літаків і безпілотних засобів противника, a також оповіщення про них засобів протиповітряної оборони і військ.
Основне ОВТ СВ ЗС України
На озброєнні з’єднань і частин механізованих і танкових військ знаходяться:
-
танки Т-64, Т-72, Т-80, Т-84;
-
бронетранспортери БТР-60, БТР-70, БТР-80;
-
бойові машини піхоти БМП-1, БМП-2.
На озброєнні з’єднань, частин та підрозділів РВіА знаходяться:
-
ракетні комплекси оперативно-тактичних, тактичних ракет;
-
реактивні системи залпового вогню типу “Смерч”, “Ураган”, “Град;
-
самохідні гармати “Гіацинт”, “Піон”, “Акація”, “Гвоздика”;
-
протитанкові засоби “Штурм”, “Конкурс”, “Рапіра”.
З’єднання та частини авіації Сухопутних військ мають на озброєнні вертольоти типу Мі-8, Мі-24 та їх модифікації.
На озброєнні військ ППО Сухопутних військ знаходяться ефективні зенітні ракетні та зенітні артилерійські системи і комплекси, які характеризуються високою швидкострільністю, живучістю, маневреністю, здатністю діяти за будь-яких умов сучасного загальновійськового бою.
До зенітних ракетних систем та комплексів дивізійної ланки відносяться зенітні ракетні комплекси “Оса”, “Куб”, “Тор”.
До зенітних ракетних та зенітних артилерійських комплексів полкової ланки відносяться ЗРК “Стріла-10”, ЗГРК “Тунгуска”, ПЗРК “Ігла”, ЗАК “Шилка”.
Для успішного виконання задач аеромобільні війська оснащені різними сучасними засобами боротьби.
Вони мають бойові машини десанту (БMД), бронетранспортери й інші рухомі засоби, які забезпечують швидке пересування аеромобільних підрозділів на землі, ефективні протитанкові і зенітні засоби, могутні реактивні артилерійські системи, самохідні артилерійські установки, якісну автоматичну зброю, засоби зв'язку і управління.
Крім того, вони забезпечені надійною парашутно-десантною технікою, що дозволяє проводити десантування у тил противника парашутним способом бойову техніку, боєприпаси, пальне і інші необхідні вантажі.
Військово-Морські Сили
Україна є і залишається морською державою. Геополітичні умови, наявність великих морських кордонів вимагають мати Військово-Морські Сили, які спроможні до дій щодо стримування, локалізації та нейтралізації збройного конфлікту на приморському напрямку.
Військово-Морські Сили ЗСУ призначені для стримування, локалізації і нейтралізації збройного конфлікту, а при необхідності - відсічи збройної агресії з моря як самостійно, так і у взаємодії з іншими видами Збройних Сил України, військовими формуваннями, правоохоронними органами у відповідності з Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами з урахуванням принципів і норм міжнародного права та загальних принципів військового мистецтва.
Правовою основою діяльності ВМС ЗС України є: Конституція України, Воєнна доктрина України, Закони України “Про Збройні Сили України” та “Про оборону України”, військові статути Збройних Сил України, Положення про корабельну службу у ВМС ЗС України, інші закони України, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету міністрів України, Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, а також міжнародні договори України, що регулюють відносини в сфері оборони і згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України.
До складу Військово-Морських Сил Збройних Сил України входять:
-
надводні сили;
-
морська авіація;
-
берегові ракетні підрозділи;
-
війська берегової оборони;
-
морська піхота;
-
частини логістичного забезпечення;
навчальні заклади:
-
Академія Військово-Морських Сил імені П.С.Нахімова;
-
військово-морський ліцей.
Передумовою до створення Військово-Морських Сил України стало звернення першого Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України до військовослужбовців угруповань військ, які базувалися на українській території, у якому відзначалося, що вони входять до складу Збройних Сил України, а особовому складу необхідно до 20 січня 1992 року прийняти військову присягу на вірність народу України.
Пріоритетами розвитку Військово-Морських Сил Збройних Сил України є:
-
нарощування боєздатності морського компоненту Об’єднаних сил швидкого реагування та підвищення рівня боєздатності Основних сил оборони;
-
модернізація та оновлення озброєння та військової техніки;
-
удосконалення системи підготовки та комплектування особовим складом;
-
удосконалення системи управління та зв’язку;
-
удосконалення системи логістики;
-
набуття необхідного рівня сумісності визначених військових частин та підрозділів для забезпечення ефективності їх спільних дій у складі багатонаціональних військових формувань під час виконання завдань міжнародних миротворчих операцій.
Завдання, які виконуються:
-
пошуково-рятувальні операції;
-
контроль морського судноплавства;
-
операції з надання гуманітарної допомоги;
-
боротьба з мінною загрозою;
-
операції щодо захисту довкілля;
-
обмін візитами доброї волі;
-
інші завдання, погоджені країнами-учасницями.
У складі Військово-Морських Сил Збройних Сил України перебуває понад 71 бойових кораблів, суден та катерів забезпечення, близько 30 літаків та гелікоптерів, близько 40 танків, понад 90 бойових машин піхоти, близько 190 бронетранспортерів та понад 60 артилерійських систем і мінометів.
За своїм функціональним призначенням Військово-Морські Сили Збройних Сил України розподілені на морський компонент Об’єднаних сил швидкого реагування та Основних сил оборони Збройних Сил України, які в свою чергу мають відповідні корабельні, авіаційні та берегові складові.
Повітряні Сили
Повітряні Сили України - один з головних носіїв бойового потенціалу Збройних Сил України. Цей високоманеврений вид Збройних Сил призначений для охорони повітряного простору держави, ураження з повітря об’єктів противника, авіаційної підтримки своїх військ (сил), висадки повітряних десантів, повітряного перевезення військ і матеріальних засобів та ведення повітряної розвідки.
Повітряні Сили у своєму складі матимуть повітряний та протиповітряний компоненти, які розподілятимуться на роди:
-
авіації (винищувальну, бомбардувальну, штурмову, розвідувальну, військово-транспортну та спеціальну);
-
протиповітряної оборони (зенітно-ракетні та радіотехнічні війська);
-
спеціальні війська (окремі військові частини і підрозділи: - розвідувальні, інженерні, РХБ захисту, зв’язку АСУ та РТЗ, РЕБ, метеорологічного забезпечення та інші);
-
частини матеріально-технічного і медичного забезпечення;
-
навчальні заклади.
Структура Повітряних Сил включатиме: повітряні командування, Харківський університет Повітряних Сил, Державний авіаційний науково-випробувальний центр, військові частини, установи та організації безпосереднього підпорядкування.
Основні завдання ПС:
-
ведення радіо-, радіотехнічної, радіолокаційної та повітряної розвідки, збору і узагальнення даних, оповіщення військ (сил), органів управління та вищого керівництва Збройних Сил України;
-
несення бойового чергування по протиповітряній обороні в Збройних Силах України;
-
участі у протиповітряній обороні держави та Збройних Сил України;
-
участі у протидії терористичним актам (в антитерористичних операціях), диверсіям на військових об’єктах та проявам тероризму з використанням повітряних суден;
-
нанесення ударів по визначених наземних (морських) цілях у тактичній та оперативно-тактичній глибині;
-
здійснення авіаційної підтримки військ (сил);
-
здійснення повітряних перевезень (евакуації повітрям);
-
участі у підготовці держави та її території до оборони;
-
участі у міжнародному військовому співробітництві та забезпечення можливості Повітряних Сил Збройних Сил України приймати ефективну участь як у довгострокових, так і короткострокових міжнародних миротворчих та гуманітарних операціях.
Повітряні Сили Збройних Сил України будуть орієнтовані на виконання завдань, перш за все, у складі багатонаціональних сил, участі у ліквідації наслідків стихійних лих, техногенних катастроф, надання допомоги населенню України та підтримки правоохоронних органів держави (відповідно до чинного законодавства України) у нейтралізації загроз невоєнного характеру.
Ефективність виконання визначених завдань Повітряних Сил ЗС України у нових організаційних структурах, у першу чергу, залежатиме від удосконалення систем управління, комплектування військ (сил), їх підготовки та забезпечення.
Склад ПС ЗС України:
Бомбардувальна авіація – Су-24М
Винищувальна авіація – МіГ-29, МіГ-29МУ1, Су-27
Штурмова авіація – Су-25, Су-25М1
Розвідувальна авіація – Су-24МР
Навчально-бойовий літак Л-39, Л-39М1
Транспортна авіація – Ан-24, Ан-26, Ан-30, Ту-134. Іл-76МД, Мі-8МТ
Безпілотна повітряна розвідка - ВР-2, ВР-3.
Старший викладач кафедри військової підготовки
працівник ЗС України Д.В. ЗАЙЦЕВ