ДКПЗК_ПМП / Метод_вказ_до написання есе

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (КУРСАНТІВ)

у вигляді написання ЕСЕ

Написання есе є важливою складовою частиною навчальної діяльності студентів та курсантів (далі студентів).

При вивченні навчальної дисципліни «Державне (конституційне) право зарубіжних країн» вище вказаний вид роботи дає можливість більш глибоко оволодіти спеціальними знаннями та сприяє розвитку творчого мислення у процесі засвоєння та систематизації отриманих знань.

Під час написання есе студенти вчаться аналізувати отриману інформацію, порівнювати одні й ті ж поняття та явища суспільного та державного ладу у різних країнах, виокремлювати спільне та відмінне у них, формулювати власну думку, апелювати фактами при висвітленні своєї наукової позиції отриманої в результаті дослідження та відстоювати свою думку у ході дискусії.

Есе – це творча робота студента із власним баченням певної проблематики та її розв’язання, яка повинна містити аналітичний виклад опрацьованого матеріалу.

Есе – невеликий текст, що виражає підкреслено індівідуальну точку зору автора. Тут обов’язковим є вміння висловлювати свої думки не тільки в слух, а й уміння викладати їх на папері.

Есе – це невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми; це жанр, який лежить на перетині художньої, публіцистичної або науково-популяризаторської творчості.

Визначальними рисами есе, як правило, є:

• незначний обсяг;

• конкретна тема, яка викладається у вільному, суб'єктивному її тлумаченні;

• вільна композиція;

• дещо парадоксальна манера мислення;

• як правило, це нове, суб'єктивне слово про щось.

Планування написання есе має такий вигляд:

1. Вибір теми або її формулювання.

2. Обміркування вмісту есе. Перед початком написання есе, обдумайте його структуру і вміст. Найпростіше це зробити, поставивши самому собі декілька питань стосовно тематики. Формулювання відповідей на них допоможе в написанні основної частини.

3. Написання есе. Сформулюйте основну ідею вашого майбутнього есе. Постарайтеся привернути увагу чимось захоплюючим в основній частині. Приведіть аргументи на доказ вашої основної думки. Якщо доречно, наведіть приклади з Вашого життя. Не бійтеся вводити конкретні дані про ваше життя, про себе, своїх друзів та знайомих. Головне, аби це було доречно. На завершальному етапі написання підсильте основну думку, висунуту спочатку. Пов’яжіть зі вступом і основною частиною.

4. Перевірка есе. Перевірте структуру: чи є логічний зв’язок між частинами есе? Перевірте, чи в єдиному стилі написано есе. Приберіть все зайве, тому що есе повинне вийти коротким і лаконічним.

Поради і попередження: Уникайте помилкових емоцій і зайвих слів. Знайдіть щирий тон, не дуже офіційний, але і не дуже розмовний. Внесіть до есе нотку оптимізму.

Вимоги до оформлення: обсяг есе залежить від обраної теми. Зазвичай, він сягає 3-5 друкованих аркушів формату А-4; міжрядковий інтервал - 1,5; шрифт – Time New Roman; розмір шрифта – 14.

Есе повинно мати титульний аркуш, скріплення і пронумерування сторінок, діловий стиль у оформленні (без малюнків, рамочок та інших надмірностей).

Есе – це індивідуальна робота, яка скалдається з власних думок автора.

Есе оцінюється за такими критеріями:

1. Відповідність теми змісту.

2. Повнота розкриття теми.

3. Логіка викладу матеріалу.

4. Рівень навичок самостійної роботи із науковою та іншою літературою та вміння критично чи схвально оцінити її.

5. Власне бачення проблеми дослідником, творчий характер роботи.

6. Оцінка виставляється з урахуванням доповіді есе та уміння повідомити основне з теми, яка досліджувалася.