- •1. Основні типи зовнішньоекономічної орієнтації країн (закрита модель, відкрита модель, частково відкрита модель). Назвіть критерії та основні показники відкритості, наведіть приклади країн
- •2. Основні політико-правові фактори розвитку мев, проблеми створення єдиного політико-правового середовища.
- •3. Особливості впливу на мев природно-географічного середовища. Проблеми інтегрування України до єдиного природно-географічного середовища.
- •4. Основні напрямки міжнародної міграції робочої сили: ретроспективний аналіз
- •5. Особливості сучасного етапу розвитку ринку прямих і портфельних інвестицій. Приклади.
- •6.Сутність міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва, їх основні форми. Порівняйте кооперативні зв’язки колишнього срср та сучасної України.
- •7. Дайте відповідь на теоретичне запитання. Модель абсолютних переваг а.Сміта. Покажіть розвиток порівняно з поглядами меркантилістів та суперечливі місця, які були пізніше розвинуті д.Рікардо.
- •8. Поясніть, як Ви розумієте поняття «інвестиційний клімат», охарактеризуйте всі його складові. Порівняйте інвестиційний клімат Білорусі та України.
- •9. Сутність та системні ознаки міжнародних економічних відносин. Проблеми розвитку сучасних мев.
- •10. Основні форми міжнародних економічних відносин: загальна характеристика та приклади.
- •11. Основні показники, що характеризують розвиток мев. Наведіть приклади. Надайте оцінку Україні як учасника мев.
- •12. Дайте відповідь на теоретичне запитання Міжн трудова міграція. Основні хар-ки. Наслідки для країн, що приймають робочу силу, та для країн, що її вивозять. Проблеми України в цій сфері.
- •13. Сутність і основні типи міжнародного поділу праці. Охарактеризуйте України як учасницю мпп (надати оцінку).
- •14. Охарактеризуйте складові елементи системи міжнародних економічних відносин. Як Ви уявляєте ієрархію країн в системі мев?
- •15. Спільні ознаки і різниця між світовим господарством і мев.
- •16. Світове господарство: сутність, структура, основні проблеми сучасного розвитку.
- •17. Ціноутворення в міжнародній торгівлі. Систематизація цін. Цінові знижки.
- •18. Інтелектуальна власність. Проблеми захисту інтелектуальної власності в Україні та в світі.
- •19. Принципи розвитку сучасних мев(загальні і специфічні). Перспективи участі України в міжнародній економічній системі.
- •20. Меркантилістська модель міжнародної торгівлі. Що з принципів цієї теорії Ви б запропонували впровадити в сучасні зовнішньоторговельні відносини?
- •21. Модель міжнародної торгівлі Адама Сміта (модель абсолютних переваг): припущення, сутність, розвиток порівняно з моделлю меркантилістів, суперечності.
- •22. Модель міжнародної торгівлі Давіда Рікардо (модель порівняльних переваг): сутність, розвиток порівняно з теорією абсолютних переваг, недоліки.
- •23. Наслідки міграції капіталів для країн-експортерів та країн-імпортерів капіталу. Охарактеризувати сучасний ринок капіталів.
- •24. Сутність та основні характеристики міжнародної торгівлі. Якими Ви вбачаєте подальші перспективи України у світовій торгівлі? Проблеми і перспективи
- •25. Дайте відповідь на теоретичне запитання Що спільного і яка специфіка предмету дослідження науки «Міжнародна економіка» порівняно з іншими економічними дисциплінами
- •26. Дайте відповідь на теоретичне запитання. Загальна характеристика системи міжнародних економічних відносин.
- •27.Міжнародний поділ праці (мпп): сутність, чинники розвитку, типи. Доведіть, що мпп знаходиться в основі розвитку світового господарства.
13. Сутність і основні типи міжнародного поділу праці. Охарактеризуйте України як учасницю мпп (надати оцінку).
Міжнародний поділ праці – вищий ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, що передбачає стійку концентрацію виробництва визначеної продукції в окремих країнах.
Види МПП:
Загальний,частковий, одиничний
Форми МПП:міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва.
Міжнародна спеціалізація – це спеціалізація підприємств різних країн на виготовленні часткових продуктів, пов'язана з науково-технічною революцією. Розвивається вона за двома напрямками.
1. Виробничий напрямок включає спеціалізацію: міжгалузеву; внутрі шньогалузеву; окремих підприємств.
2. Територіальний напрямок включає спеціалізацію окремих країн, групи країн або регіонів на виробництві визначених товарів і їхніх частин для світового ринку.
Основні види міжнародної спеціалізації виробництва:
1) предметна (виробництво продуктів);
2) подетальна (виробництво компонентів продуктів);
3) технологічна або стадійна (здійснення окремих технологічних процесів).
Міжнародне кооперування як визначена система відносин характеризується сферою, областю діяльності і методом співробітництва.
Міжнародне кооперування охоплює наступні сфери співробітництва:
1. Виробничо-технологічне співробітництво, що включає:
2. Торгово-економічні процеси, пов'язані з реалізацією кооперованої продукції.
3. Післяпродажне обслуговування техніки.
При налагодженні коопераційних зв'язків використовуються наступні методи:
1. Здійснення спільних програм, що реалізується в двох формах:
підрядне виробниче кооперування,спільне виробництво.
2. Спеціалізація в договірному порядку,
3. Створення спільних підприємств.
Для активної інтеграції України в МПП необхідно докорінно перебудувати весь зовнішньоекономічний механізм, належно оцінити роль і місце зовнішньоекономічних зв'язків у розвитку народного господарства.
Для ефективного включення України у глобальні економічні структури і процеси необхідно створити ряд передумов. Серед них слід виділити три основні, реалізація яких створить можливості для включення економіки України у глобальні процеси та структури. Це — системна ринкова трансформація, реструктуризація і відкритість економіки
14. Охарактеризуйте складові елементи системи міжнародних економічних відносин. Як Ви уявляєте ієрархію країн в системі мев?
Сучасні МЕВ є системою економічних звязків, які характеризуються виходом за межі національних господарств, взаємодією фіз. і юр. осіб, держав і міжнар. організацій, визначеністю форм, різними рівнями глибини існування, функціонування, здійснення.
Основними елементами МЕС є окремі країни, групи країн. Між країнами існують різні відносини: політичні, наукові, культурні. Країни співробітничають в різних галузях: організують міжнародні виставки картин, обмінюються артистами, науковцями, досвідом в області техніки, захисту навколишнього середовища.
Мiжнароднi економiчнi вiдносини мiж рiзними групами країн мають свої характернi риси i вiдмiнностi. Тому можна видiлити такi види МЕВ: МЕВ промислово розвинутих країн, МЕВ країн, що розвиваються, МЕВ країн з перехiдною економiкою.
МЕВ промислово розвинутих країн - це МЕВ ринкової економiки, вони розвиваються в умовах конкуренцiї, для них характернi зрiлi форми iнтернацiоналiзацiї виробництва i капiталу, глибокi економiчнi зв"язки, якi переходять у стадiю iнтеграцiї.
МЕВ країн, що розвиваються характеризуються змiною моделi їх ролi у свiтовому господарствi: iз аграрно-сировинної периферiї цi країни перетворюються на учасникiв виробництва готової продукцiї на свiтовий ринок, але при збереженнi панiвного становища розвинених країн в НДДКР i наукоємних галузях.
МЕВ країн з перехідною економікою – характеризуються процесом реформування економіки, здійснюється перехід від планово-адміністративних до ринкових методів регулювання економіки.
Ієрархія країн в системі МЕВ
Промислово розвинені країни. Найпотужнішу групу серед цих країн складають країни так званої “Великої сімки”. Великобританія, Італія, Канада, Німеччина, США, Франція, Японія, які виробляють найбільші обсяги ВВП у всьому світі і зосереджують у своїх руках значну частину міжнародної торгівлі.
Країни з перехідною економікою — 28 країн Центральної та східної Європи та колишнього Радянського Союзу, що здійснюють перехід від адміністративно-командної до ринкової економіки: Азербайджан, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Вірменія, Грузія, Естонія, Казахстан, Молдова, Польща, Росія, Румунія, Узбекистан, Україна та інші.
У цій групі є підгрупа, яка має суттєві досягнення у реформуванні національних господарств: Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина та Чехія.
Країни, що розвиваються — 132 країни Азії, Африки, Латинської Америки. Через їх велику кількість і особливості соціально-економічного розвитку національних економік ці країни здебільшого систематизують за регіонами з урахуванням їх географічного положення.