15. Спільні ознаки і різниця між світовим господарством і мев.

Сучасне світове господарство є складною частиною національних господарств окремих країн та їхніх угруповань, що взаємозв’язані міжнародними економічними відносинами на основі міжнародного поділу праці.

Визначальними рисами сучасного світового господарства називають:

—інтенсивний розвиток ринку товарів на основі міжнародної торгівлі;

—вільний рух чинників виробництва у формі інтенсивного 'вивезення капіталу, технологій та робочої сили;

—зосередження виробництва товарів переважно у межах ТНК;

—зростання самостійності фінансових відносин щодо міжнародної торгівлі (широкий розвиток кредитних та інвестиційних відносин);

—розвиток системи міжнародних економічних організацій;

—лібералізація зовнішньоекономічної політики держав світу.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) - це система економічних зв'язків щодо виробництва, розподілу, обміну і споживання, що вийшли з за межі національних кордонів і МЕВ є складовою частиною світ. господарства.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) - це система господарських зв'язків між національними економіками різних країн, відповідними суб'єктами господарювання, особлива форма діяльності, яка базується на міжнародному поділі праці.

МЕВ залежать від природних (географічних і демографічних) і набутих (виробничих, технологічних) факторів, а також соціальних, національних, етнічних, політичних і правових умов.

До основних особливостей розвитку МЕВ належать:

1. Цілісність формування МЕВ в сучасних умовах. Це означає, що в наш час міжнародна економіка розвивається і може функціонувати як цілісний соціально-економічний організм.

2. Системність МЕВ. Ця особливість означає, що МЕВ розвиваються як система, що має ядро та органічно пов'язані з ним структурні елементи. В сучасному світі ядром МЕВ можна вважати Організацію Об'єднаних Націй, зокрема її економічні органи, такі як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк тощо. 3. Діалектичність МЕВ. Ця особливість означає, що розвиток МЕВ відбувається за рахунок розв'язання притаманних їм внутрішніх діалектичних протиріч.

4. Суперечливість МЕВ. Ця особливість фіксує конкретний стан розвитку взаємовідносин між найбільш розвиненими структурними елементами міжнародної економіки, які претендують на абсолютизацію свого пріоритету. Йдеться про суперечності, насамперед, між основними центрами міжнародної економіки, такими як США, Західна Європа, Японія.

5. Інтегративність МЕВ. Ця особливість означає, що у процесі розвитку МЕВ з'являються загальні закономірності. Вони властиві їх структурним елементам та світовому господарству як цілісному утворенню.

16. Світове господарство: сутність, структура, основні проблеми сучасного розвитку.

Світове господарство — це сукупність національних господарств, які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов’язані між собою системою міжнародних економічних відносин. Воно являє собою глобальний економічний організм, в якому склалися і зростають взаємозв’язок і взаємозалежність усіх країн і народів світу.

Світове господарство належить до числа складних систем, що характеризуються великою кількістю складових елементів та рівнів, ієрархією, структурованістю. Так, зокрема, економічна могутність розподіляється у світі дуже нерівномірно. Три держави — США, Японія, Німеччина (з 9 % населення) акумулюють 1/2 світового доходу, їм належить 1/3 купівельної спроможності всіх країн світу.

Суб’єктами світового господарства є ТНК, національні господарства, міжнародні організації, міжнародні інтеграційні об’єднання, які у свою чергу теж є системами.

У структуру світового господарства входять світові ринки товарів і послуг капіталів, робочої сили, міжнародна валютна система, міжнародна кредитно-фінансова система, сфера обміну в області науки, техніки й інформації, міжнародний туризм та ін.

Класифікаційна ознака СвітГ. : Світове господарство як цілісна система складається з різних частин, підсистем. Їх визначають за різними ознаками проте найбільш поширеною є класифікація світового господарства, за якою в ньому виокремлюють три великі групи країн: розвинуті країни, країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою. До групи розвинутих входять держави з ринковою ек-ю і високим рівнем соц-ек-го розв-ку, в яких ВВП на душу населення нині складає не менше 12 тис. дол. за паритетом купівельної спроможності. До групи країн, що розвиваються (слаборозвинутих), входять держави з ринковою економікою і низьким рівнем економічного розвитку.

Важлив закон-тю сучас. світ. гос-ва с нерівномірність розвитку його окремих частин і загострення суперництва між ними на цій основі Сучасний етап розвитку світового господарства перебуває під впливом факторів, що надають йому високого динамізму. До них, у першу чергу, належать: НТР, зростаюча взаємозалежність національних господарств, радикальна перебудова соціально-економічних відносин у колишньому соціалістичному таборі.