Курсовий_АЛЛА / Komp_39_yuterni_merezhi / модуль 18-19-20

18. Безкласова адресація. Маска підмережі. Вибір маски підмережі. 

Бесклассовая адресація (англійська варіант: Classless InterDomain Routing; CIDR) - метод IP-адресації, який дозволяє більш гнучко управляти доступним простором IP-адреси, не вдаючись до використання жорстких рамок класової адресації. Застосування на практиці такого методу дозволяє істотно економити використання обмеженого ресурсу IP-адреси, завдяки можливості застосування різноманітних масок підмереж до подсетям.

Маска підмережі - це двійкове число, яке містить одиниці у тих розрядах, які відносяться до розширеного мережного префікса.

Маска підмережі дозволяє поділити ІР-адресу на дві частини: номер підмережі та номер пристрою у цій під мережі.

Біти у масці підмережі повинні бути усталені в одиницю, якщо система, яка перевіряє адресу, повинна розглядати відповідний біт у ІР-адресі як частину мережного префікса. Після визначення класу ІР-адреси, будь-який біт у номері пристрою, який має відповідний усталений біт у масці підмережі, використовується для ідентифікації номера підмережі. Частина номера пристрою, що залишилася, і якій відповідають нульові біти у масці підмережі, використовуються для задання номера пристрою.

19. Маски при безкласовій маршрутизації. Вибір маски підмережі. 

Маски підмережі є основою методу безкласової маршрутизації (CIDR). При цьому підході маску підмережі записують разом з IP-адресою у форматі IP-адрес/кількість одиничних біт в масці. Число після слеша означає кількість одиничних розрядів в масці підмережі.

Біти у масці підмережі повинні бути усталені в одиницю, якщо система, яка перевіряє адресу, повинна розглядати відповідний біт у ІР-адресі як частину мережного префікса. Після визначення класу ІР-адреси, будь-який біт у номері пристрою, який має відповідний усталений біт у масці підмережі, використовується для ідентифікації номера підмережі. Частина номера пристрою, що залишилася, і якій відповідають нульові біти у масці підмережі, використовуються для задання номера пристрою.

20. Особливі IP‐адреси. Динамічні IP‐адреси. 

У протоколі IP існує кілька угод про особливу інтерпретацію IP-адрес.

• Якщо вся IP-адреса складається тільки із двійкових нулів, то вона позначає адресу того вузла, що згенерував цей пакет; цей режим використовується тільки в деяких повідомленнях ICMP.

• Якщо в полі номера мережі стоять тільки нулі, то за замовчуванням вважається, що вузол призначення належить тій же самій мережі, що й вузол, що відправив пакет.

• Якщо всі двійкові розряди IP-адреси рівні 1, то пакет з такою адресою призначення повинен розсилатися всім вузлам, що перебувають у тій же мережі, що й джерело цього пакета.

• Якщо в поле номера вузла призначення стоять тільки одиниці, то пакет, що має таку адреса, розсилається всім вузлам мережі із заданим номером мережі. 

IP-адресу називаютьстатичною ( постійною, незмінною), якщо вона призначається користувачем у налаштуваннях пристрою, або якщо призначається автоматично при підключенні пристрою до мережі і не може бути присвоєна іншому пристрою.

IP-адресу називають динамічною (непостійною, змінною), якщо вона призначається автоматично при підключенні пристрою до мережі і використовується протягом обмеженого проміжку часу, зазначеного в сервісі, що призначав IP-адресу (DHCP).