Шпори / соціологія 2

Психологія військового колективу - це спрямований вплив командира на особистість військовослужбовця, військовий колектив чи окремі соціально психологічні процеси з метою зміни їх стану чи надання їм нових якостей, які сприяють реалізації рішень та досягнення намічених цілей.

Керівництво - це вплив на особистість підлеглого та військовий з метою досягнення намічених цілей.

Вплив - це використання прихованої мотивації, або інших засобів за допомогою яких керівник може регулювати або змінювати поведінку підлеглих.

Авторитет - це соц.-психологічний вплив однієї людини на інших людей.

Лідер - це член групи, який спонтанно висувається на роль неофіційного керівника в умовах певної специфічної і досить значущої для колективу ситуації, щоб забезпечити організацію спільної діяльності людей для найшвидшого і успішного досягнення спільної мети.

Лідерство - це психологічний вплив відношення домінування і підпорядкування, а також наслідування в системі міжособистісних відносин в групі.

Конфлікт - зіткнення особистостей в наслідок розбіжності, або несумісності їх потреб,мотивів,цілей, принципів,поглядів та поведінки.

Об’єктивні причини конфлікту - викликані складною проблемною ситуацією:

- недоліки в організації життєдіяльності особ. складу

- відсутність позитивного особистого прикладу командирів

- невизначеність завдань

- не найкращий розподіл особо. складу за посадами

- недостатня підготовленість, малодосвідченість окремих керівників

- недоліки в забезпеченні о.с. різними видами постачання

Суб’єктивні причини мають психологічну основу, вони там де є завади в досягненні особистих та групових цілей:

- відсутність свідомої дисципліни

- низька мотивація до військової служби

- психологічна несумісність

- недостатня моральна вихованість, яка виявляється в грубості та несправедливості

- порушення правил спілкування, низький рівень культури мовлення

- приниження власної гідності

- наявність негативних традицій

- відсутність найпростіших знань в психології

- відсутність особистого прикладу.

Поділ конфліктів за масштабами:

- внутрішньо-особистісний

- міжособистісний

- між особистістю і групою

- між груповий

- між великими групами

Заходи профілактики конфліктів:

- робота, спрямована на покращення умов служби та побуту о.с., організацію життєдіяльності підрозділу

- інформування підлеглих про важливі питання профілактичної діяльності та її перспективи

- дотримання трудового законодавства, нормативно правових документів

- робота підлеглих щодо правової освіти

- дотримання трудової етики

Реакції сторони до якої звертаються:

1. Реакція фіксації на перешкодах, труднощах що виникли:

• підкреслення наявності перешкоди, відмова від вирішення проблеми

• інтерпретація ситуації, або той хто відповідає висловлює співчуття з приводу того, що він став причиною неприємності

• ігнорування наявності труднощів, або зменшення їх значень

2. Самозахисний тип реакції (активність спрямована на власний захист)

• у відповіді висловлюється ворожість, докори, обвинувачення когось, або заперечення своєї вини

• прийняття на себе провини за те що трапилось

• визнання своєї вини, але заперечення відповідальності через пом’якшуючі обставини

• розгляд ситуації що трапилась, як невідворотної

3. Спрямований на вирішення ситуації (активність суб’єкта спрямована на пошук конкретного виходу із складної ситуації)

- у відповіді очікується, або дається зрозуміти, що хтось повинен вирішити дану ситуацію

- Суб’єкт сам береться вирішувати проблему

- у відповіді висловлюється надія, що проблема вирішиться сама собою з часом.