Шпори / Шпора на соціологію 2

Взаємостосунки – це взаємна позиція однієї особистості до іншої, позиція особистості до суспільства.

Міжособистісні взаємовідносини – внутрішньо колективні зв’язки, які обумовлені ідейною спільністю і взаємними оцінками діяльності.

Розрізняють ділові та особисті стосунки.

Стадії розвитку взаємостосунків:

• адаптація;

• індивідуалізація;

• інтеграція.

Сумісність – це оптимальне поєднання якості людей в процесі спілкування яке сприяє успіху виконання сумісних дій.

Соціально-психологічний клімат – це якісний аспект міжособистісних стосунків, що виявляються у сукупності внутрішніх умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності та всебічному розвитку.

Соціально-психологічний клімат – це сукупність якостей і процесів, які визначають самопочуття кожного члена колективу, ступінь задоволення ним соціальних потреб і переважаючи соціальний настрій колективу.

Фактори соц.-псих клімату:

- міжособисністні стосунки;

- міжособисністна сумісність;

- тип керування колективом;

- вплив адміністративних та інших організацій;

- характер і якість сумісної діяльності;

- своєчасне остачання та забезпечення о/с у всіхнапрямках.

Функції соц-психологічного клімату:

-створює безосердніумови життєдіяльності особистості у групі;

- забезпечує звлротній звязок взаємодія осбистості із соціальним оточенням;

- виступає фактором спільної діяльності;

- впливає на розвиток особистості;

- обумовлює психологічний стан.

Згуртованість – це узагальнений показник духовної єдності о/с, який характеризується одностайністю думках, спільними діями воїнів, які пов’язані спільною військовою діяльністю.

Три рівні згуртованості:

1) Емоційно-цінна єдність.

2) Предметно-цінна єдність.

3) Стійкість колективу до деструктивних впливів.