Шпори / Методична підготовка

Військове навчання – це планомірна, організована діяльність тих хто навчається і тих хто навчає, спрямована на опанування системи військово-професійних знань, вмінь та навичок.

Функції навчального процесу:

• освітня

• виховна

• розвивальна

• професійна

Компоненти навчального процесу:

• мета навчання

• завдання навчання

• зміст навчання

• методи навчання

• засоби навчання

• форми організації навчання

Викладання – це діяльність викладача, спрямована на управління навчально-пізнавальної діяльності курсанта

Учіння – цілеспрямований процес засвоєння курсантами знань, умінь та навичок регламентований навчальними планами і програмами

Методи навчання – це спосіб упорядкованої взаємопов’язаної діяльності викладача і курсантів спрямований на досягнення поставлених навчальним закладом цілей.

Метод учіння – це спосіб пізнавальної діяльності курсантів зорієнтований на творче оволодіння знаннями, уміннями та навичками на заняттях та під час самостійної роботи

Методи викладання:

- інформаційно-повідомлювальний

- пояснювальний

- інструктивно-практичний

- пояснювально-спонукальний

Методи учіння:

- виконавський

- репродуктивний

- продуктивно-практичний

- частково пошуковий

Методи навчання за джерелом передавання:

СЛОВЕСНІ

1. пояснення;

2. інструктаж:

- вступний;

- поточний;

- підсумковий;

3. розповідь:

- художні;

- науково-популярні;

- описові;

4. бесіда:

- за призначенням:

- вступна;

- бесіда-повідомлення

- бесіда-повторення

- контрольна

- за характером діяльності

- продуктивна

- евристична (сократівська)

- катехізисна

- навчальна дискусія

НАОЧНІ

- ілюстрування

- демонстрування

- самостійне спостереження

ПРАКТИЧНІ

- вправи

- лабораторні роботи

- практичні роботи

Засоби навчання – це сукупність предметів, ідей, явищ і способів дій, які забезпечують реалізацію навчально-виховного процесу.

Технічні засоби навчання (ТЗН) – це обладнання і апаратура, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності.

ТЗН класифікують:

Засоби зорової наочності (візуальні)

- екранні

- друковані

- моделі та прилади

Засоби слухової наочності (аудіо засоби)

- аудіокасети

- CD диски

Засоби наочно-слухові (аудіовізуальні)

- діафільми зі звуком

- кінофільми

- кінофрагменти

Способи комплексного поєднання ТЗН з методами навчання:

1. Демонстрування з подальшою бесідою за змістом

2. Попутне пояснення матеріалу (слайди)

3. Демонстрування окремих частин чи фрагментів, що чергуються з розповіддю

Етапи підготовки до занять з використанням ТЗН:

• Підбір до теми що вивчається аудіовізуальних навчальних засобів, які відповідають завданням заняття

• Попередній перегляд або прослуховування матеріалу з метою аналізу його змісту

• Визначення доцільності вибраного матеріалу

• Визначення функції ТЗН в структурі заняття

• Вибір провідного методу в використанні ТЗН і методичних прийомів

• Визначення засобів активації пізнавальної діяльності курсантів на етапах використання ТЗН

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Вступна частина (20%) включає:

• Перевірку наявності особового складу

• Коротку нагадування основних питань попереднього заняття

• Перевірку якості засвоєння раніше пройденого матеріалу

• Доведення теми, мети та навчальних питань

Основна частина відводиться на повідомлення та закріплення нового матеріалу та практичних навичок

Заключна частина (10% часу) повинна включати:

• короткі висновки по пройденому матеріалу

• відповіді на запитання тих хто навчається

• завдання на самостійну підготовку з вказівкою літератури і посібників

також включається прибирання робочого місця

Підготовка керівника проводиться в наступній послідовності:

• з’ясування теми занять

• визначення виду заняття та навчальних питань

• складання плану заняття

• підбір та вивчення літератури і методичних розробок

• підбір, вивчення та підготовка конспекту

• відбір та перевірка навчально-наочних та навчально-тренувальних засобів

• інструктаж помічника керівника заняття

Керівник вважається підготовленим до занять якщо він:

• вільно володіє матеріалом що викладається

• матеріал знає глибше ніж передбачено програмою чи тематичним планом

• продумані та прораховані складові частини заняття

• вміло користується технічними засобами навчання

• особисто здатний зразково виконати прийом чи дію, норматив та вміло працювати на техніці

• проаналізував успішність тих хто навчається по даному предмету

ВИДИ КОНТРОЛІВ:

ПОЧАТКОВИЙ: проводиться на початку навчальної дисципліни з метою виявлення підготовленості курсантів до вивчення цієї дисципліни. Форму контролю обирає викладач. Початковий контроль необхідний при вивченні взаємопов’язаних між собою навчальних дисциплін, коли вивчення однієї навчальної дисципліни будується на знаннях іншої.

ПОТОЧНИЙ: здійснюється для перевірки ходу і якості засвоєння навчального матеріалу, стимулювання навчальної роботи курсантів і вдосконалення методики проведення занять. Він проводиться в ході всіх видів занять, перевірки самостійного виконання навчальних завдань за формою, яку обирає викладач. Результати поточного контролю відображаються в журналах обліку бойової підготовки

ПРОМІЖНИЙ (МОДУЛЬНИЙ): здійснюється з метою виявлення умінь та знань курсантів системного характеру в обсязі змістових модулів навчальної дисципліни. Він проводиться у формі письмових контрольних робіт, виконання контрольних завдань, тестів. Результати проміжного контролю відображаються в журналі обліку БП.

ПІДСУМКОВИЙ: здійснюється з метою оцінки результатів навчання на окремих завершених етапах. Форми проведення підсумкового проведення встановлюються програмою бойової підготовки

ВИДИ ОЦІНОК

ПОТОЧНА : виставляється курівниками занять за знання програмного матеріалу та виконання нормативів і практичних завдань.

5 - при повних відповідях на всі питання, правильних та чітких діях;

4 – при правильних, але недостатньо повних відповідях на всі питання, коли для виявлення знань, потрібно задавати навідні запитання, в правильних, але невпевнених діях

3 – при правильних відповідях на більшу частину запитань, та в основному правильних практичних діях.

2 – якщо невиконані вимоги на оцінку ЗАДОВІЛЬНО

ЩОМІСЯЧНА: оцінка по предмету навчання виставляється щомісячно командиром взводу. Вона складається з оцінки за виконання нормативів та поточних оцінок

5 – якщо 70% поточних оцінок ВІДМІННО, решта ДОБРЕ і оцінка за виконання нормативів ВІДМІННО

4 – якщо 70% поточних оцінок не нижче ДОБРЕ і немає незадовільних оцінок, оцінка за виконання нормативів ДОБРЕ

3 – якщо не менше 60% поточних оцінок не нижче ЗАДОВІЛЬНО і оцінка за виконання нормативів не нижче ніж ЗАДОВІЛЬНО

2 – якщо невиконані вимоги на оцінку ЗАДОВІЛЬНО

ІНДИВІДУАЛЬНА: виставляється на основі щомісячних оцінок по предметах навчання.

5 – якщо не менше 50% перевірених предметів, у тому числі з основних предметів та фіз. підготовки оцінено ВІДМІННО, а інші – не нижче ДОБРЕ

4 – якщо не менше 50% перевірених предметів, у тому числі з основних предметів та фіз. підготовки оцінено ДОБРЕ, а інші – не нижче ЗАДОВІЛЬНО

3 – якщо всі перевірені предмети оцінено не нижче ЗАДОВ.

2 – якщо невиконані вимоги на оцінку ЗАДОВІЛЬНО

З предметів, критерії яких не встановлені, підрозділи оцінюються:

5 – якщо не менше 90% перевірених в/с отримали загальну позитивну оцінку і не менше 50% - ВІДМІННО

4 - якщо не менше 80% перевірених в/с отримали загальну позитивну оцінку і не менше 50% - ДОБРЕ

3 - якщо не менше 50% перевірених в/с отримали позитивну оцінку

2 – якщо невиконані вимоги на оцінку ЗАДОВІЛЬНО

Бойова підготовка – це система заходів навчання та виховання особового складу для виконання завдань відповідно з їх призначенням

БП включає:

• індивідуальну підготовку солдатів

• підготовку підрозділів

• підготовку командирів

• підготовку штабів

БП організовується і проводиться протягом навчального року з 1 грудня до 31 жовтня. Місяць листопад являється підготовчим періодом до нового н.р. наприкінці жовтня частини підлягають підсумковій перевірці за навчальний рік. В частинах, які не проходили підсумкову перевірку, проводяться контрольні заняття під курівництвом їх командирів.

Завдання БП:

• виховання особового складу в дусі відданого народу України та вірності присязі

• постійне вдосконалення та підвищення бойової готовності частин та підрозділів до вирішення завдань в будь-яких умовах бойової обстановки

• оволодіння твердим завданням та навичками, які потрібні для впевнених та грамотних дій при виконанні функціональних обов’язків на займаній посаді

Групове заняття – це вид навчального заняття, на якому викладач, пояснювально-лекційним методом викладає новий навчальний матеріал, методом опитування контролює засвоєння підлеглими вивченого матеріалу і домагається його закріплення

Самостійне заняття під керівництвом викладача – це вид навчального заняття, яке проводиться з метою активного засвоєння підлеглими нових знань, закріплення, поширення та поглиблення знань отриманих на інших видах занять, розробки рефератів, курсових робіт, виконання індивідуальних розрахункових робіт, проведення моделювання та виконання інших творчих завдань, а також для навчання підлеглих методом самостійної роботи з навчальним матеріалом.

Планування заняття включає:

• визначення тематики, яка може бути винесена на даний вид занять

• підготовка літературних джерел, визначення питань, розробку завдань

• розробку методики та визначення засобів контролю знань умінь та навичок підлеглих

• підготовку навчально-матеріального забезпечення

• розробку плану проведення занять

• доведення тематики заняття до курсантів та постановку завдань

• проведення інструктажу інженерно-технічного складу, який залучається до проведення занять

Організація та методика проведення включає:

• підготовку навчально-матеріального та дидактичного забезпечення заняття

• визначення готовності навчальної групи до заняття

• оголошення теми і навчальних питань, обсягу матеріалу, загальної структури заняття

• чітку установу на те, що після цього заняття повинні знати та вміти курсанти

• орієнтування курсантів, щодо змісту навчальних питань

• доведення до курсантів загальних методичних рекомендацій, щодо роботи з навчальним матеріалом

• активне педагогічне спостереження за навчальною роботою курсантів

• обговорення основного змісту питань що були винесені

Контроль за роботою курсантів включає:

• Визначення ступеню засвоєння курсантами навчального матеріалу

• Активізацію діяльності курсантів в ході дискусії і відповідей на запитання

• Аналіз відповідей і міркувань курсантів та оцінку ефективності їх діяльності

Підведення підсумків містить:

• Оцінку індивідуальної роботи курсантів і групи в цілому

• Застосування прийомів педагогічного заохочення

• Визначення ступеню досягнення мети заняття

• Оголошення завдання на наступну самостійну роботу

Практичне заняття – це вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд курсантами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навики їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання курсантами відповідно сформульованих задач.

Мета практичних занять:

• набуття підлеглими досвіду

• використання теоретичних знань для вирішення практичних задач бойового застосування, експлуатації та ремонту ОВТ

• оцінки якості функціонування та технічних можливостей ОВТ

• використання розрахунків, креслень карт та ін. технічних засобів

• відпрацювання прийомів та нормативів визначених статутами, настановами та ін.. керівними документами

• практичного оволодіння іноземними мовами

Елементи практичного заняття:

• пояснення визначення досліджуваного прийому або дії

• показ прийому або дії в цілому

• пояснення особливостей дії кожного номера розрахунку

• відпрацювання прийому по розділах

• відпрацювання прийому або дії в цілому