- •Кафедра анатомії людини г.В.Довгаль, с.Б.Крамар, л.В.Абдул-Огли, о.О.Савєнкова, і.В.Шевченко, ю.В.Супонько
- •Тематичний план практичних занять.
- •Дз «дма» згідно вимог кредитно-модульної системи
- •Крітерії оцінки знань студентів на практичному занятті
- •Крітерії оцінки знань студентів на змістовному модулі
- •Крітерії оцінки за змістовний модуль:
- •План проведення практичного заняття
- •План проведення підсумкового заняття зі змістового модуля
- •Рекомендована література:
- •Тема 1: Осі та площини. Термінологія. Поняття про органи, апарати, системи. Загальні ознаки будови хребців.
- •Тема 2: Шийні, грудні, поперекові хребці. Крижа, куприк. Будова хребта. Вигини хребта та його функції.
- •Тіла суміжних хребців.
- •Тема 3: Плечова кістка, кістки передпліччя та кисті
- •Тема 4: Кісти поясу нижньої кінцівки (клубова, сіднича та лоБкоВа кістки)
- •Тема 5: Стегнова кіста, наколінок. Кісти гомілки.
- •Тема 6: Кістки стопи (заплесно, плесно, фаланги пальців).
- •Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу змістовного модуля №1 «Скелет тулуба та кінцівок»
- •Перелік практичних навичок до змістовного модулю №1 «Скелет тулуба та кінцівок»:
- •Змістовний модуль 2: Краніологія.
- •Тема 7: Тестовий контроль та практичні навички зІ скелету тулуба та кінцівок. Перевірка самостійної роботи студентів. Огляд черепа. Лобова, тім’яна та потилична кістки.
- •Os occipitale. *
- •Os frontale.
- •Os sphenoidale.
- •Тема 8: Будова клиноподібної та решітчастої кісток
- •Os frontale.
- •Semicanalis m. Tensoris tympani.
- •Semicanalis tubae auditivae. *
- •Canalis n. Facialis.
- •Тема 10: Верхня та нижня щелепи. Череп у цілому. Структури зовнішньої та внутрішньої основи черепа.
- •Processus palatinus maxillae. *
- •Processus alveolaris maxillae.
- •Processus zygomaticus maxillae.
- •Тема 11: Порожнини черепа (очна ямка, носова порожнина). Тверде піднебіння.
- •Тема 12: Ямки черепа (скронева, підскронева та крило-піднебінна).
- •Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу змістовного модуля № 2 «Краніологія»
- •Змістовний модуль 3: Артрологія.
- •Тема 13: Тестовий контроль та практичні навички з краніології. З'єднання кісток черепа. Скронево-нижньощелепний суглоб.
- •Тема 14: з'Єднання хребта. З'Єднання хребта з черепом.
- •Тема 15: з’єднання кісток поясу верхньої кінцівки. Плечовий суглоб
- •Тема 16: Ліктьовий суглоб. З’єднання кісток передпліччя та кисті.
- •Тема 17: з’єднання кісток поясу нижньої кінцівки. Кульшовий і колінний суглоби.
- •Тема 18: з’єднання кісток гомілки та стопи.
- •Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу змістовного модулю № 3 «Артрологія»
- •Перелік практичних навичок до змістовного модулю № 3 «Артрологія»
- •Тема 19:. Тестовий контроль та практичні навички зі з'єднання кісток. Перевірка самостійної роботи. М’язи та фасції голови.
- •Круговий м’яз ока, малий виличний.
- •М’яз-зморшувач брови, лобове черевце потилично-лобового м’язу*
- •М’яз-опускач кута рота
- •Тема 20: м’язи шиї, фасції та топографія шиї.
- •У хворого 67 років внаслідок негативних емоцій на обличчі відмічається міміка суму. Скорочення яких м’язів забезпечують такий вираз обличчя?
- •Тема 22: м’язи грудної клітини, фасції та топографія. Діафрагма.
- •Тема 23: Мязи та фасциї поясу верхньої кінцівки та плеча
- •У чоловіка 28 років, після травми порушена функція приведення в плечовому суглобі. Функція якого м’язу, вірогідніше за все, ушкоджена?
- •Тема 24: м’язи та фасції передпліччя.
- •M. Flexor carpi radialis.
- •M. Flexor carpi ulnaris.
- •M.Pronator quadratus.
- •Тема 25: м’язи та фасції кисті. Топографія верхньої кінцівки
- •Тема 26: м’язи і фасції таза та стегна. Стегновий канал.
- •Тема 27: м’язи і фасції гомілки та стопи. Топографія нижньої кінцівки.
- •Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу змістовного модуля № 4 «Міологія».
- •Перелік практичних навичок до змістовного модулю № 4 «Міологія»
- •Тема 28: Тестовий контроль та практичні навички з міології. Перевірка самостійної роботи студентів. Огляд нервової системи. Рефлекторна дуга.
- •Тема 29: Будова і топографія спинного мозку. Оболонки спинного мозку.
- •Тема 30: Формування спиномозкових нервів. Шийне сплетення. Короткі гілки плечового сплетення.
- •Тема 31: Довгі гілки плечового сплетЕння.
- •Тема 32: Попереково-крижове сплетення.
- •Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу змістовного модуля №5 «Спинномозкові нерви».
- •Тема 33: Тестовий контроль та практичні навички з спинномозкових нервів. Перевірка самостійної роботи студентів. Огляд судинної системи. Аорта: відділи, топографія, гілки.
- •Тема 34: Підключична, пахвова, плечова, ліктьова та променева артерії.
- •Тема 35: спІльна, зовнішня, внутрішня клубові артерії. Стегнова артерія. Кровопостачання нижньої кінцівки.
- •Тема 36: Вени кінцівок. Система верхньої і нижньої порожнистої вен.
- •Тема 37: Іннервація і кровопостачання верхньої кінцівки.
- •Тема 38: Іннервація і кровопостачання нижньої кінцівки.
- •Тема 39: тестовий контроль та практичні навички з кровопостачання та іннервації кінцівок.
- •Орієнтовний перелік практичних навичок до контролю матеріалу змістовного модуля №6 «Іннервація та кровопостачання кінцівок» Спинномозкові нерви
- •Серцево-судинна система
- •Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу модуля 1 «Опорно-руховий апарат. Іннервація і кровопостачання кінцівок».
- •Робочий план самостійних занять з анатомії людини для студентів 1 курсу медичних факультетів
- •Тема 1: будова, класифікація, розвиток кісток. Вікові та типові особливості кісток.
- •Тема 2: ребра, груднина. Поняття про грудну клітку, її розміри та форми. Кістки поясу верхньої кінцівки.
- •Тема 3: відділи стопи, анатомія кісток стопи. Рентгенанатомія кісток кінцівок.
- •Тема 4: анатомо-фізіологічна характеристика відділів та структур черепа.
- •Тема 5: анатомія дрібних кісток обличчя. Під’язикова кістка.
- •Тема 6: сполучення порожнин та ямок черепа.
- •Тема 7: вікові та типові особливості черепа. Його рентгенанатомія.
- •Тема 8: з’єднання кісток , їх класифікація. Ознаки суглобів та види рухів у суглобах.
- •Тема 9: з’єднання ребер з хребцями та грудниною. Грудна клітка. З’єднання кісток поясу верхньої кінцівки.
- •Тема 10: з’єднання кісток таза. Таз у цілому. Розміри та статеві особливості таза. Вікові особливості та рентгенанатомія суглобів тулуба та кінцівок.
- •Тема 11: загальна міологія. Розвиток м’язів. М’язи та фасції голови.
- •Тема 12: м’язи та фасції спини, грудей. Діафрагма.
- •Тема 13: топографія верхньої та нижньої кінцівки.
- •Тема 14: допоміжні апарати м’язів. Особливості синовіальних піхв м’язів кінцівок.
- •Тема 15: розвиток спинного мозку. Формування спинномозкового нерва. Задні гілки спинномозкових нервів.
- •Тема 16: іннервація м’язів верхньої кінцівки.
- •Тема 17: іннервація м’язів нижньої кінцівки.
- •Тема 18: анатомія серця: камери, клапани, будова стінки. Мале та велике кола кровообігу.
- •Тема 19: анастомози судин верхньої кінцівки.
- •Тема 20: анастомози судин нижньої кінцівки.
- •Тема 21: топографія магістральних судин кінцівок.
- •C. Срединный
Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу модуля 1 «Опорно-руховий апарат. Іннервація і кровопостачання кінцівок».
Змістовий модуль №1.»Скелет тулуба та кінцівок».
Стадії розвитку скелета.
Класифікація кісток за розвитком.
Класифікація кісток за будовою.
Хребець: загальні частини, структури на загальних частинах хребця.
Характерні ознаки хребців різних відділів.
Хребтовий стовп: відділи, вигини хребта.
Ребро: загальний план будови. Структури на загальних частинах ребра.
І ребро: особливості будови. Класифікація ребер. Кут ребра.
Груднина: загальні частини, структурні утворення на частках груднини.
Лопатка: поверхні, краї, кути.
Ключиця: загальні частини, поверхні, структури на частинах кістки.
Плечова кістка: загальні частини кістки, структури тіла, проксимального та дистального епіфізів.
Анатомічне положення плечової кістки, ознаки за якими воно встановлене.
Ліктьова кістка: загальні частини, структури тіла, проксимального та дистального епіфізів.
Променева кістка: загальні частини, структури тіла, проксимального та дистального епіфізів.
Анатомічне положення ліктьової та променевої кістки, ознаки за якими воно встановлене.
Відділи кисті, анатомічне положення кисті.
Скелет зап’ястка, п’ястка та фаланг пальців.
Скелет поясу нижньої кінцівки: клубова, сіднича та лобкова кістки.
Стегнова кістка: загальні частини, структури тіла, проксимального та дистального епіфізів.
Великогомілкова кістка: загальні частини, структури тіла, проксимального та дистального епіфізів.
Малогомілкова кістка: загальні частини, структури тіла, проксимального та дистального епіфізів.
Анатомічне положення стегнової, великогомілкової та малогомілкової кісток.
Відділи скелета стопи: заплесни, плесни та фаланги пальців. Анатомічне положення стопи.
Скелет відділів стопи: проксимальний та дистальний ряди заплесна, частини та будови плеснових кісток та фаланг пальців.
Змістовий модуль №2 «Краніологія».
Стадії розвитку черепа.
Класифікація кісток черепа.
Будова потиличної кістки: частини, поверхні, краї, борозни, канали та ін.
Будова лобової кістки: частини, поверхні, краї, борозни, канали та ін.
Будова тім’яної кістки: частини, поверхні, краї, борозни, канали та ін.
Будова скроневої кістки: частини, поверхні, краї, борозни, канали та ін.
Будова клиноподібної кістки: частини, поверхні, краї, борозни, канали, отвори та ін.
Будова решітчастої кістки: частини, поверхні, краї, борозни, канали та ін.
Будова верхньощелепної кістки: частини, поверхні, краї, борозни, канали та ін.
Будова нижньощелепної кістки: частини, поверхні, краї, борозни, канали та ін.
Будова піднебінної кістки: частини, поверхні, краї, борозни, канали та ін.
Будова дрібних кісток лицевого черепа: вилична, сльозова, носова, під’язикова кістки, леміш, нижня носова раковина (частини, поверхні, краї, борозни, канали та ін.).
Будова склепіння черепа: поверхні, шви, лінії, горбки, борозни синусів та інші структури.
Будова внутрішньої основи черепа:
Будова передньої черепної ямки.
Будова середньої черепної ямки.
Будова задньої черепної ямки.
Будова зовнішньої основи черепа:
Будова кісткового піднебіння.
Будова хоан, рваний отвір, яремний отвір.
Будова скроневої ямки.
Будова підскроневої ямки.
Будова та сполучення крилопіднебінної ямки.
Будова очної ямки.
Сполучення стінок очної ямки.
Будова стінок порожнини носа.
Сполучення носових ходів.
Змістовий модуль № 3.»Артрологія».
Визначити, що таке синартрози.
Перелічіть типи синартрозів, наведіть приклади.
Перелічити та визначити на препараті синдесмози хребта.
Перелічити та визначити на препараті синхондрози хребта.
Перелічити та визначити на препараті синостози хребта.
Дайте визначення, що таке діартрози (суглоби). Перелічіть їх загальні частини.
Назвіть та укажіть на препараті суглоби хребта.
Перелічить види з’єднань, які присутні між тілами хребців.
Перелічить види з’єднань, які присутні між дугами хребців.
Знайдіть серед препаратів перший та другий шийні хребці, розкажіть про види з’єднань між ними.
Визначити на препараті види з’єднань, які присутні у черепі.
До якого виду з’єднань відносяться шви (наведіть приклади).
До якого виду з’єднань відносяться тім’ячка (наведіть приклади).
До якого виду з’єднань відносяться зв’язки (наведіть приклади у черепі).
До якого виду з’єднань відносяться мембрани (наведіть приклади).
Перелічіть перервні види з’єднань у черепі.
Розкажіть про будову скронево-нижньощелепного суглоба.
Які види рухів відбуваються у скронево-нижньощелепному суглобі.
Визначить, які види з’єднань присутні між ребрами та грудниною.
Визначить, які види з’єднань присутні між ребрами та хребетним стовпом.
Визначити на препараті особисті зв’язки лопатки.
Визначить, які види з’єднань присутні між лопаткою та ключицею.
Які види рухів відбуваються у акроміально-ключичному суглобах.
Визначить, які види з’єднань присутні між ключицею та грудниною.
Які види рухів відбуваються у груднино-ключичному суглобі.
Покажіть на препараті синдесмози поясу верхньої кінцівки.
Надати класифікаційні ознаки плечового суглоба.
Перелічіть види з’єднань між кістками передпліччя.
Надати класифікаційні ознаки променево-зап’ясткового суглоба.
Перелічіть види з’єднань між кістками зап’ястка.
Надати класифікацію середньо-зап’ясткового суглоба.
Надати класифікацію п’ястково-фалангових суглобів.
Надати класифікацію міжфалангових суглобів.
Які види рухів відбуваються у міжфалангових суглобах.
Перелічіть синдесмози кисті.
Перелічіть синдесмози таза.
Перелічіть синхондрози таза.
Перелічіть синостози таза.
Назвіть власні зв’язки таза.
Визначити, які діартрози присутні між кістками таза та нижньої кінцівки.
Будова та класифікація кульшового суглоба.
Дайте визначення симфізів (наведіть приклади симфізів таза).
Перелічіть внутрішньосуглобові зв’язки кульшового суглоба.
Перелічіть позасуглобові зв’язки кульшового суглоба.
Визначити, яким по формі є кульшовий суглоб та скільки осей обертання він має.
Перелічить позасуглобові зв’язки колінного суглоба.
Перелічить внутрішньосуглобові зв’язки колінного суглоба.
Дайте визначення комплексного суглоба. Чому колінний суглоб є комплексним?
Надати повну класифікацію колінного суглоба.
Які види рухів відбуваються у колінному суглобі.
Перелічить та покажіть на препараті синдесмози гомілки.
Визначити на препараті, які кістки та їх суглобові поверхні входять до складу надп’ятково-гомілкового суглоба.
Надати повну класифікацію надп’ятково-гомілкового суглоба.
Які види рухів відбуваються у надп’ятково-гомілковому суглобі.
Перелічить та покажіть на препараті синдесмози стопи.
Визначити, які види з’єднань присутні між кістками заплесна.
Дати класифікацію піднадп’яткового суглоба.
Дати класифікацію заплесно-плесневих суглобів.
Які види рухів відбуваються у заплесно-плесневих суглобах7
Перелічіть структури, які утворюють плесно-фалангові суглоби.
Перелічіть структури, які утворюють міжфалангові суглоби.
Які за формою міжфалангові суглоби.
Які види рухів відбуваються у міжфалангових суглобах.
Склепіння стопи.
Змістовий модуль № 4.»Міологія».
Назвіть різновиди м’язової тканини.
Назвіть скорочувальні елементи м’язової тканини.
Як називається структурна одиниця м’язової тканини?
Чим відрізняються червоні та білі м’язові волокна?
Які сполучнотканинні утворення розрізняють у м’язах?
Як класифікуються м’язи за формою?
Як класифікують м’язи за походженням?
Як класифікуються м’язи спини?
Які м’язи спини належать до поверхневих?
Які м’язи спини належать до глибоких?
Які м’язи спини приймають участь в акті вдоху та видоху?
Який м’яз спини при скороченні з двох боків тягне голову та шию назад?
Який м’яз спини обертає хребтовий стовп?
Як класифікуються м’язи грудної клітини за походженням?
Які м язи грудної клітини належать до аутохтонних?
Які м язи грудної клітини належать до трункопетальних?
Які м язи грудної клітини належать до трункофугальних?
Які м язи грудної клітини підіймають ребра?
Які м язи грудної клітини опускають ребра?
Які частини має діафрагма?
Назвіть слабкі місця діафрагми.
Перелічіть фасції грудної клітини.
Які стінки черевної порожнини утворюють м’язи живота?
Назвіть м’язи передньої стінки живота.
Назвіть м’язи задньої стінки живота.
Назвіть м’язи бічної стінки живота.
Назвіть слабкі місця передньої стінки живота.
Чим утворені стінки пахвинного каналу?
Чим утворені кільця пахвинного каналу?
Що містить пахвинний канал?
Як утворена біла лінія живота?
Назвіть слабкі місця задньої стінки живота.
Які особливості будови має піхва прямого м’яза живота?
На які топографічні групи поділяються м’язи шиї?
Перелічіть надпід’язикові м’язи.
Перелічіть підпід’язикові м’язи.
Які м’язи шиї належать до глибокої групи?
Які м’язи шиї приймають участь у підніманні ребер?
Назвіть м’язи, які належать до підпотиличної групи.
Чим обмежений передній трикутник шиї?
Чим обмежений піднижньощелепний трикутник шиї?
Чим обмежений сонний трикутник шиї?
Чим обмежений язиковий трикутник (Пирогова)?
Чим обмежений лопатково-трахейний трикутник шиї?
Чим обмежений підборідний трикутник шиї?
Чим обмежений бічний трикутник шиї?
Чим обмежений лопатково-ключичний трикутник шиї?
Чим обмежений міждрабинчастий проміжок?
Перелічіть фасції шиї.
Назвіть міжфасціальні простори шиї.
Як класифікуються м’язи голови?
Які м’язи належать до м’язів склепіння черепа?
Які м’язи належать до мімічної групи?
Назвіть частини колового м’яза ока.
Назвіть м’язи, які підіймають верхню губу та кут рота.
Назвіть м’язи, які опускають нижню губу та кут рота.
Назвіть початок та місце прикріплення жувальних м’язів.
На які групи за походженням поділяються м’язи верхньої кінцівки?
Які функції виконує дельтоподібний м’яз?
Назвіть м’язи поясу верхньої кінцівки.
Які м’язи належать до передньої групи плеча?
Які м’язи входять до групи розгиначів плеча і де вони розташовані?
Чим утворений тристоронній отвір?
Чим утворений чотиристоронній отвір?
Чим обмежений канал променевого нерва?
На які групи поділяються м’язи передпліччя?
На які шари поділяється передня група м’язів передпліччя?
Які м’язи утворюють перший шар передньої групи передпліччя?
Які м’язи утворюють променеву борозну?
Які м’язи утворюють серединну борозну?
Які м’язи утворюють ліктьову борозну?
Назвіть пронатори передпліччя і де вони розташовані?
На які шари поділяються м’язи задньої групи передпліччя?
Назвіть м’язи задньої групи, які розгинають зап'ясток?
Назвіть м’язи задньої групи, які належать до великого пальця кисті.
Назвіть м’язи задньої групи, які належать до малого пальця кисті.
Назвіть м’язи задньої групи, які належать до вказівного пальця кисті.
На які групи поділяються м’язи кисті?
Назвіть м’язи підвищення великого пальця кисті.
Назвіть м’язи підвищення малого пальця кисті.
Назвіть м’язи середньої групи кисті.
Назвіть, чим утворені стінки пахвової порожнини.
Назвіть синовіальні піхви сухожилків на долонній поверхні верхньої кінцівки.
Назвіть синовіальні піхви сухожилків на тильній поверхні верхньої кінцівки.
Перелічіть м’язи передньої групи тазового поясу.
Перелічіть м’язи задньої групи тазового поясу.
Яка функція клубово-поперекового м’яза?
Яка функція зовнішнього та внутрішнього затульних м’язів?
Перелічіть м’язи передньої групи стегна.
Які м’язи стегна належать до привідної групи?
Які за функцією м’язи задньої групи стегна?
Яку будову має чотириголовий м’яз стегна?
Чим утворений привідний канал стегна?
Чим утворені стінки стегнового каналу?
Які м’язи належать до передньої групи гомілки?
Які за функцією м’язи передньої групи гомілки?
Які м’язи належать до задньої групи гомілки?
Які м’язи належать до бічної групи гомілки?
Які за функцією м’язи задньої групи гомілки?
Які за функцією м’язи задньої групи гомілки?
Чим утворена підколінна ямка?
Чим утворена поверхнева гусяча лапка?
Чим утворена глибока гусяча лапка?
Які м’язи входять до складу триголового м’язу стегна?
Які м’язи стопи входять до медіальної групи?
Перелічить м’язи середньої групи стопи?
Назвіть м’язи латеральної групи стопи?
Перелічить фасції таза.
Перелічить фасції стегна.
Перелічить фасції гомілки.
Чим обмежений затульний канал?
Чим обмежений надгрушоподібний отвір?
Чим обмежений підгрушоподібний отвір?
Чим обмежена м’язова лакуна?
Чим обмежена судинна лакуна?
Які м’язи утворюють гомілково-підколінний канал?
Які м’язи утворюють нижній та верхній м’язово-малогомілкові канали?
Які борозни є на підошвовій поверхні стопи?
Змістовий модуль №5 «Спинномозкові нерви».
Чим утворений спинномозковий нерв?
На які гілки поділяється спинномозковий нерв?
Які гілки спинномозкового нерва утворюють сплетення?
Особливості будови і топографії задніх гілок спинномозкових нервів?
Чим утворене шийне сплетення?
Назвіть рухові нерви шийного сплетення.
Назвіть чуттєві нерви шийного сплетення.
Топографія та об’єкти іннервації діафрагмального нерва.
Який нерв проходить в плечо-м’язовому каналі?
Який нерв іннервує задню групу м’язів плеча?
Чим іннервуються згиначі плеча?
Іннервація шкіри плеча.
Який нерв іннервує задню групу м’язів передпліччя?
Який нерв іннервує передню групу м’язів передпліччя?
Іннервація шкіри передпліччя.
Який нерв іннервує задню групу м’язів стегна?
Чим іннервуються зовнішня група м‘язів таза?
Чим іннервується внутрішня група м’язів таза?
Іннервація передньої групи м’язів стегна.
Іннервація медіальної групи м’язів стегна.
Який нерв іннервує задню групу м’язів гомілки?
Який нерв іннервує передню групу м’язів гомілки?
Іннервація шкіри стегна.
Іннервація шкіри гомілки.
Іннервація м’язів стопи.
Іннервація шкіри стопи.
Змістовий модуль № 6. «Іннервація і кровопостачання кінцівок».
Класифікація судинної системи.
Класифікація судин кровоносної системи.
Топографія аорти.
Відділи аорти.
Гілки висхідної, дуги і низхідної частин аорти.
Топографія підключичної артерії.
Відділи підключичної артерії.
Гілки підключичної артерії.
Кровопостачання м’язів поясу верхньої кінцівки.
Топографія пахвової артерії.
Відділи та гілки пахвової артерії.
Кровопостачання плечового суглоба.
Анастомози між підключичною і пахвовою артеріями.
Топографія плечової артерії.
Гілки плечової артерії.
Кровопостачання задньої групи м’язів плеча.
Кровопостачання передньої групи м’язів плеча.
Яка артерія проходить в плечо-м’язовому каналі і що вона кровопостачає?
Топографія ліктьової артерії.
Гілки ліктьової артерії.
Об’єкти кровопостачання ліктьової артерії.
Топографія променевої артерії.
Гілки променевої артерії.
Об’єкти кровопостачання променевої артерії.
Кровопостачання ліктьового суглоба.
Яка артерія кровопостачає групу м’язів-згиначів передпліччя.
Яка артерія кровопостачає групу м’язів-розгиначів передпліччя.
Кровопостачання променево-зап’ясткового суглоба.
Яка артерія утворює поверхневу долонну дугу.
Яка артерія утворює глибоку долонну дугу.
Як кровопостачається серединна група м’язів долоні.
Як кровопостачається група м’язів підвищення великого пальця кисті.
Як кровопостачається група м’язів підвищення малого пальця кисті.
Топографія загальної клубової артерії.
Топографія зовнішньої клубової артерії.
Топографія внутрішньої клубової артерії.
Гілки зовнішньої клубової артерії.
Об’єкти кровопостачання зовнішньої клубової артерії.
Гілки внутрішньої клубової артерії.
Об’єкти кровопостачання внутрішньої клубової артерії.
Топографія стегнової артерії.
Гілки стегнової артерії.
Об’єкти кровопостачання стегнової артерії.
Чим кровопостачається задня група м’язів стегна.
Чим кровопостачається передня група м’язів стегна.
Чим кровопостачається медіальна група м’язів стегна.
Топографія підколінної артерії.
Гілки підколінної артерії.
Топографія передньої великогомілкової артерії.
Гілки передньої великогомілкової артерії.
Об’єкти кровопостачання передньої великогомілкової артерії.
Топографія задньої великогомілкової артерії.
Гілки задньої великогомілкової артерії.
Об’єкти кровопостачання задньої великогомілкової артерії.
Топографія малогомілкової артерії.
Об’єкти кровопостачання малогомілкової артерії.
Артерії стопи.
Чим утворена тильна артеріальна дуга стопи.
Чим утворена підошвова артеріальна дуга стопи.
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів поясу верхньої кінцівки?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів задньої групи плеча?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання передньої групи м’язів плеча?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання шкіри плеча?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання шкіри передпліччя?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів-згиначів передпліччя?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів-розгиначів передпліччя?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання задньої поверхні шкіри передпліччя?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання передньої поверхні шкіри передпліччя?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів підвищення великого пальця кисті?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів підвищення малого пальця кисті?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів серединної групи кисті?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання шкіри кисті?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання плечового суглоба?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання ліктьового суглоба?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів променево-зап’ясткового суглоба?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів поясу нижньої кінцівки?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання крижово-клубового суглоба?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання кульшового суглоба?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів передньої групи стегна?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів задньої групи стегна?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів медіальної групи стена?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання шкіри стегна?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів задньої групи гомілки?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів передньої групи гомілки?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів латеральної групи гомілки?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів шкіри гомілки?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання шкіри стопи?
Чим здійснюється іннервація і кровопостачання м’язів стопи?