- •Кафедра анатомії людини г.В.Довгаль, с.Б.Крамар, л.В.Абдул-Огли, о.О.Савєнкова, і.В.Шевченко, ю.В.Супонько
- •Тематичний план практичних занять.
- •Дз «дма» згідно вимог кредитно-модульної системи
- •Крітерії оцінки знань студентів на практичному занятті
- •Крітерії оцінки знань студентів на змістовному модулі
- •Крітерії оцінки за змістовний модуль:
- •План проведення практичного заняття
- •План проведення підсумкового заняття зі змістового модуля
- •Рекомендована література:
- •Тема 1: Осі та площини. Термінологія. Поняття про органи, апарати, системи. Загальні ознаки будови хребців.
- •Тема 2: Шийні, грудні, поперекові хребці. Крижа, куприк. Будова хребта. Вигини хребта та його функції.
- •Тіла суміжних хребців.
- •Тема 3: Плечова кістка, кістки передпліччя та кисті
- •Тема 4: Кісти поясу нижньої кінцівки (клубова, сіднича та лоБкоВа кістки)
- •Тема 5: Стегнова кіста, наколінок. Кісти гомілки.
- •Тема 6: Кістки стопи (заплесно, плесно, фаланги пальців).
- •Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу змістовного модуля №1 «Скелет тулуба та кінцівок»
- •Перелік практичних навичок до змістовного модулю №1 «Скелет тулуба та кінцівок»:
- •Змістовний модуль 2: Краніологія.
- •Тема 7: Тестовий контроль та практичні навички зІ скелету тулуба та кінцівок. Перевірка самостійної роботи студентів. Огляд черепа. Лобова, тім’яна та потилична кістки.
- •Os occipitale. *
- •Os frontale.
- •Os sphenoidale.
- •Тема 8: Будова клиноподібної та решітчастої кісток
- •Os frontale.
- •Semicanalis m. Tensoris tympani.
- •Semicanalis tubae auditivae. *
- •Canalis n. Facialis.
- •Тема 10: Верхня та нижня щелепи. Череп у цілому. Структури зовнішньої та внутрішньої основи черепа.
- •Processus palatinus maxillae. *
- •Processus alveolaris maxillae.
- •Processus zygomaticus maxillae.
- •Тема 11: Порожнини черепа (очна ямка, носова порожнина). Тверде піднебіння.
- •Тема 12: Ямки черепа (скронева, підскронева та крило-піднебінна).
- •Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу змістовного модуля № 2 «Краніологія»
- •Змістовний модуль 3: Артрологія.
- •Тема 13: Тестовий контроль та практичні навички з краніології. З'єднання кісток черепа. Скронево-нижньощелепний суглоб.
- •Тема 14: з'Єднання хребта. З'Єднання хребта з черепом.
- •Тема 15: з’єднання кісток поясу верхньої кінцівки. Плечовий суглоб
- •Тема 16: Ліктьовий суглоб. З’єднання кісток передпліччя та кисті.
- •Тема 17: з’єднання кісток поясу нижньої кінцівки. Кульшовий і колінний суглоби.
- •Тема 18: з’єднання кісток гомілки та стопи.
- •Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу змістовного модулю № 3 «Артрологія»
- •Перелік практичних навичок до змістовного модулю № 3 «Артрологія»
- •Тема 19:. Тестовий контроль та практичні навички зі з'єднання кісток. Перевірка самостійної роботи. М’язи та фасції голови.
- •Круговий м’яз ока, малий виличний.
- •М’яз-зморшувач брови, лобове черевце потилично-лобового м’язу*
- •М’яз-опускач кута рота
- •Тема 20: м’язи шиї, фасції та топографія шиї.
- •У хворого 67 років внаслідок негативних емоцій на обличчі відмічається міміка суму. Скорочення яких м’язів забезпечують такий вираз обличчя?
- •Тема 22: м’язи грудної клітини, фасції та топографія. Діафрагма.
- •Тема 23: Мязи та фасциї поясу верхньої кінцівки та плеча
- •У чоловіка 28 років, після травми порушена функція приведення в плечовому суглобі. Функція якого м’язу, вірогідніше за все, ушкоджена?
- •Тема 24: м’язи та фасції передпліччя.
- •M. Flexor carpi radialis.
- •M. Flexor carpi ulnaris.
- •M.Pronator quadratus.
- •Тема 25: м’язи та фасції кисті. Топографія верхньої кінцівки
- •Тема 26: м’язи і фасції таза та стегна. Стегновий канал.
- •Тема 27: м’язи і фасції гомілки та стопи. Топографія нижньої кінцівки.
- •Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу змістовного модуля № 4 «Міологія».
- •Перелік практичних навичок до змістовного модулю № 4 «Міологія»
- •Тема 28: Тестовий контроль та практичні навички з міології. Перевірка самостійної роботи студентів. Огляд нервової системи. Рефлекторна дуга.
- •Тема 29: Будова і топографія спинного мозку. Оболонки спинного мозку.
- •Тема 30: Формування спиномозкових нервів. Шийне сплетення. Короткі гілки плечового сплетення.
- •Тема 31: Довгі гілки плечового сплетЕння.
- •Тема 32: Попереково-крижове сплетення.
- •Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу змістовного модуля №5 «Спинномозкові нерви».
- •Тема 33: Тестовий контроль та практичні навички з спинномозкових нервів. Перевірка самостійної роботи студентів. Огляд судинної системи. Аорта: відділи, топографія, гілки.
- •Тема 34: Підключична, пахвова, плечова, ліктьова та променева артерії.
- •Тема 35: спІльна, зовнішня, внутрішня клубові артерії. Стегнова артерія. Кровопостачання нижньої кінцівки.
- •Тема 36: Вени кінцівок. Система верхньої і нижньої порожнистої вен.
- •Тема 37: Іннервація і кровопостачання верхньої кінцівки.
- •Тема 38: Іннервація і кровопостачання нижньої кінцівки.
- •Тема 39: тестовий контроль та практичні навички з кровопостачання та іннервації кінцівок.
- •Орієнтовний перелік практичних навичок до контролю матеріалу змістовного модуля №6 «Іннервація та кровопостачання кінцівок» Спинномозкові нерви
- •Серцево-судинна система
- •Орієнтовний перелік питань до контролю матеріалу модуля 1 «Опорно-руховий апарат. Іннервація і кровопостачання кінцівок».
- •Робочий план самостійних занять з анатомії людини для студентів 1 курсу медичних факультетів
- •Тема 1: будова, класифікація, розвиток кісток. Вікові та типові особливості кісток.
- •Тема 2: ребра, груднина. Поняття про грудну клітку, її розміри та форми. Кістки поясу верхньої кінцівки.
- •Тема 3: відділи стопи, анатомія кісток стопи. Рентгенанатомія кісток кінцівок.
- •Тема 4: анатомо-фізіологічна характеристика відділів та структур черепа.
- •Тема 5: анатомія дрібних кісток обличчя. Під’язикова кістка.
- •Тема 6: сполучення порожнин та ямок черепа.
- •Тема 7: вікові та типові особливості черепа. Його рентгенанатомія.
- •Тема 8: з’єднання кісток , їх класифікація. Ознаки суглобів та види рухів у суглобах.
- •Тема 9: з’єднання ребер з хребцями та грудниною. Грудна клітка. З’єднання кісток поясу верхньої кінцівки.
- •Тема 10: з’єднання кісток таза. Таз у цілому. Розміри та статеві особливості таза. Вікові особливості та рентгенанатомія суглобів тулуба та кінцівок.
- •Тема 11: загальна міологія. Розвиток м’язів. М’язи та фасції голови.
- •Тема 12: м’язи та фасції спини, грудей. Діафрагма.
- •Тема 13: топографія верхньої та нижньої кінцівки.
- •Тема 14: допоміжні апарати м’язів. Особливості синовіальних піхв м’язів кінцівок.
- •Тема 15: розвиток спинного мозку. Формування спинномозкового нерва. Задні гілки спинномозкових нервів.
- •Тема 16: іннервація м’язів верхньої кінцівки.
- •Тема 17: іннервація м’язів нижньої кінцівки.
- •Тема 18: анатомія серця: камери, клапани, будова стінки. Мале та велике кола кровообігу.
- •Тема 19: анастомози судин верхньої кінцівки.
- •Тема 20: анастомози судин нижньої кінцівки.
- •Тема 21: топографія магістральних судин кінцівок.
- •C. Срединный
Тема 9: Скронева кістка, її порожнини та канали.
Мета: Вивчити на препаратах, схемах та малюнках особливості будови скроневої кістки, її форми і положення серед інших кісток мозкового та лицевого черепа.
Базовий рівень знань та вмінь:
З курсу біології: філогенез кісткової системи.
З курсу анатомії:
Знати відділи черепа, розвиток кісток черепа.
Знати загальну будову черепа.
Знати характерні відзнаки кісток мозкового та лицевого черепа.
План самостійної роботи студентів на практичному занятті.
Визначити нормальне анатомічне положення та топографію скроневої кістки. Запам’ятати ознаки, за якими це можна зробити.
Визначити особливості будови скроневої кістки: загальні частини, поверхні, краї. Звернути увагу студентів на те, яка скронева кістка за своїм походженням та будовою (складається з трьох частин: кам’янистої або пірамідної, барабанної та лускової), на вікові особливості скроневої кістки. Скронева кістка містить орган слуху і рівноваги (вивчити та показати на препараті утвори, які відповідають структурам цих органів чуття).
Визначити на препаратах поверхні та будови луски скроневої кістки.
Вивчити та вміти показувати на препараті поверхні, краї та структури кам’янистої частини.
Визначити на препараті поверхні та структури барабанної частини скроневої кістки.
Визначити на препараті, вивчити та записати канали скроневої кістки.
Форми і методи самоконтролю:
Тести:
Який з каналів скроневої кістки має загальну стінку з м’язово-трубним каналом?
Сонний канал.
Лицевий канал.
Барабанний канал. *
Який з каналів скроневої кістки перехрещується з лицевим каналом у нижній частині?
Барабанний канал.
Соскоподібний канал. *
М’язово-трубний канал.
Куди відкривається каналець барабанної струни?
У внутрішній слуховий прохід.
У барабанну порожнину. *
У шило-соскоподібний отвір.
На якій з частин скроневої кістки знаходиться трійчасте втиснення?
На кам’янистій. *
На барабанній.
На лусковій.
Ситуаційні задачі:
До лікаря звернулася мати дворічної дитини зі скаргами на гострий біль у правому вусі. При обстеженні було встановлено катар верхніх дихальних шляхів і запалення правого середнього вуха. Через які анатомічні утворення інфекція змогла проникнути в порожнину середнього вуха з носоглотки?
canaliculus chordae tympani.
canaliculus tympanicus.
Semicanalis m. Tensoris tympani.
Semicanalis tubae auditivae. *
Canalis n. Facialis.
Програма самопідготовки студентів до теми:
Повторити відділи черепа.
Вивчити та визначити особливості будови скроневої кістки черепа.
Визначити на черепі розташування загальних частин скроневої кістки.
Визначити на препаратах поверхні та будови луски, кам’янистої та барабанної частин скроневої кістки.
Визначити на препаратах та записати 11.каналів скроневої кістки.
Тема 10: Верхня та нижня щелепи. Череп у цілому. Структури зовнішньої та внутрішньої основи черепа.
Мета: Вивчити на препаратах, схемах та малюнках особливості будови структур зовнішньої та внутрішньої основи черепа.
Базовий рівень знань та вмінь:
З курсу біології: філогенез кісткової системи.
З курсу анатомії:
Знати відділи черепа, розвиток кісток черепа.
Знати загальну будову кісток черепа.
План самостійної роботи студентів на практичному занятті.
Визначити положення та описати будову верхньої щелепи.
Описати будову нижньої щелепи.
Визначити межі між основою та склепінням черепа.
Визначити на внутрішній основі 3 черепно-мозкові ямки.
Визначити, які кістки утворюють передню черепно-мозкову ямку.
Визначити, які кістки утворюють середню черепно-мозкову ямку.
Визначити, які кістки утворюють задню черепно-мозкову ямку.
Вивчити на препараті структури, розташовані у передній, середній та задній ямках.
Звернути увагу на кістки, які входять одночасно до зовнішньої та внутрішньої основи черепа.
На зовнішній основі черепа вміти показати структури окремих кісток та новоутворені отвори, ямки та інші структури (яремний отвір, рваний отвір, тверде піднебіння, підскронева ямка, хоани).
На препараті визначити положення підскроневої ямки, скроневої ямки, твердого піднебіння.
Форми і методи самоконтролю:
Тести:
Що сполучає крилопіднебінну ямку з внутрішньою основою черепа?
Верхня очноямкова щілина.
Круглий отвір. *
Крилоподібний канал.
Які кістки утворюють foramen jugulare?
Os temporale et os occipitale. *
Os sphenoidale et os temporale.
Os sphenoidale et os occipitale.
Ситуаційні задачі:
У новонародженого виявили ваду розвитку у вигляді розщеплення твердого піднебіння, який має назву “вовча паща”. Аномальний розвиток яких структур черепа може призвести до такої вади?
Lamina horisontalis ossis palatini.
Processus frontalis maxillae.
Processus palatinus maxillae. *
Processus alveolaris maxillae.
Processus zygomaticus maxillae.
Програма самопідготовки студентів до теми:
Повторити кістки черепа.
Визначити та вивчити, по яких кістках черепа проходить межа між склепінням і основою.
Визначити на черепі структури зовнішньої та внутрішньої основи черепа.
Визначити, які кістки утворюють передню, середню і задню черепні ямки.
Визначити, які нові структури утворилися при з’єднанні кісток у передній, середній, задній черепних ямках.
На зовнішній основі вивчіть усі структури від зовнішнього потиличного підвищення до альвеолярної дуги верхньої щелепи.
Знайдіть на зовнішній основі підскроневу ямку, визначте, чим утворені її стінки.
Визначте, які кістки беруть участь в утворенні твердого піднебіння.