Тема: кредитування підприємств

1. Порядок видачі кредиту

Кредитні взаємовідносини між банком і суб'єктом господарської діяльності регулюються кредитним договором, який укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі після надання згоди банком на видачу позики позичальнику.

Кредитний договір – документ, що укладається між банком і позичальником про взаємні зобов'язання по видачі, використанню й погашенню позик.

Схема оформлення кредиту:

1. Попередні переговори.

2. Подання в банк заяви та інших документів на отримання кредиту.

3. Оцінка банком ефективності комерційної угоди (інвестиційного проекту) підприємства.

4. Згода банку на надання кредиту.

5. Підписання кредитного договору та договору застави між підприємством і банком.

6. Надання кредиту.

7. Контроль банку за виконанням підприємством умов кредитування.

Разом із клопотанням-заявою позичальник подає банку такі докумен­ти:

• техніко-економічне обґрунтування кредитованого заходу;

• копії контрактів (договорів) між продавцем і покупцями;

• розрахунки очікуваних доходів від проведення заходу, що кредиту­ється, за рахунок яких очікується погасити майбутній кредит;

• бухгалтерські та фінансові звіти (форма № 1 «Баланс підприємства», форма № 2 «Звіт про фінансові результати», форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів», форма № 4 «Звіт про власний капітал», форма №5 «Примітки до фінансової звітності ») за звітний рік і квартал;

• виписки за рахунками позичальника, відкритими в інших банках;

• висновки аудиторських фірм про фінансовий стан позичальника;

• бізнес-план по новоздійснюваному заходу;

• розрахунки надходження і витрачання грошових коштів;

• розрахунок одержання прибутку та його розподілу.

Видача кредиту позичальнику здійснюється з позичкового рахунку, який відкривається на його ім'я, як правило, в безготівковому порядку шляхом оплати розрахунково-грошових документів за товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги, придбані (надані) на умовах договорів і контра­ктів з постачальниками, підрядниками тощо.

У випадках виявлення відхилень у проектах, що кредитуються і захо­дах, в поданій звітності або у веденні бухгалтерського обліку банк має право призупинити подальшу видачу кредиту до усунення позичальником виявлених недоліків.

2. Порядок погашення кредиту

Порядок погашення кредиту – це спосіб погашення основної його суми і нарахованих відсотків. Кредит погашають або пов­ністю після закінчення терміну кредитної угоди, або поступово, частинами. Відсотки нараховуються на суму непогашеного кредиту.

Погашення позики може здійснюватися одноразово або в розстрочку (частково). Одноразове погашення позики передбачає погашення боргу в повній сумі в строк, встановлений у кредитному договорі.

Погашення суми боргу й відсотків по ньому проводиться в такій послідовності:

1. Спочатку сплачуються нараховані відсотки за користування позикою.

2. Потім погашається прострочена заборгованість по позиці.

3. Потім кошти направляються на погашення основної суми кредиту.

Погашення кредиту і відсотків по ньому здійснюється платіжним дорученням позичальника з його поточного рахунку, а за умови визнання боргу позичальником – платіжною вимогою банку в порядку, встановле­ному чинним законодавством.

Позичальник не звільняється від повернення боргу по позиці та від сплати відсотків по ній при настанні будь-яких несприятливих обставин, у тому числі й не залежних від нього.

У випадку неможливості погашення позичальником заборгованості по позиці і відсотків по ній в строки, передбачені кредитним договором, банк в окремих випадках, за клопотанням позичальника, може надати йому відстрочку погашення боргу під підвищений відсоток на підставі додаткової угоди.

При відмові банку надати відстрочку погашення кредиту він реалізує своє право на повернення боргу і відсотків по ньому за рахунок гарантів (поручителів) або забезпечення, прийнятого від позичальника при видачі йому кредиту.

У випадках несвоєчасного погашення боргу по кредиту та сплати від­сотків за нього та відсутності домовленості між банком і позичальником про відстрочку повернення кредиту банк має право на застосування штра­фних санкцій у розмірах, передбачених кредитним договором.