готов лаби 4 курс 1 сим / оапзот / laboapzot10
.docМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Кіровоградський національний технічний університет
Механіко-технологічний факультет
Кафедра програмного забезпечення
Дисципліна: «ОАПЗОТ»
Практична робота №1
на тему: «Case технології»
Виконав:
студент гр. КІ-08-3
Пономар Олександр
Перевірив викладач
Колодочкіна А.В.
м. Кіровоград
2012 р.
Мета: Вивчити особливості практики проектування ПЗ із застосуванням Case технології.
План
-
Означення Case технології.
-
Концептуальні основи Case технології.
-
Характеристика, склад і функціональні можливості Case засобів.
-
Класифікація Case засобів.
-
Класифікація структурних методологій.
-
CASE-технологія (Computer-Aided Software/System Engineering) являє собою сукупність методологій аналізу, проектування, розроблення та супроводження складних систем програмного забезпечення (ПЗ), підтриману комплексом взаємозв’язаних засобів автоматизації ІС. CASE надає системним аналітикам, проектувальникам і програмістам інструментарій для автоматизації проектування і розроблення ПЗ.
-
Методології створення програмного забезпечення тісно пов’язані з поняттям його життєвого циклу (ЖЦ). Життєвий цикл являє собою модель створення і супроводження ПЗ, що відображає різні його стани, — від моменту виникнення ідеї створення до моменту виходу з експлуатації. Типовий ЖЦ ПЗ включає такі основні етапи:
- аналіз вимог;
- проектування;
- кодування (програмування);
- тестування і налагоджування;
- експлуатація і супроводження.
Під впливом CASE-технології концепція життєвого циклу ПЗ зазнала певних змін. Ці зміни, пов’язані з автоматизацією робіт на кожному етапі, найвідчутніше вплинули на фази аналізу і проектування.
-
Характерними властивостями сучасних CASE-засобів є:
-
Застосування потужної графіки для представлення і документування систем ПЗ, а також для поліпшення інтерфейсу користувача.
-
Використання комп’ютерного сховища, або репозиторію (repository) — бази даних CASE, в якій зберігається вся проектна інформація. Ця інформація є основою для автоматичного створення ПЗ і повторного використання його у майбутніх системах.
-
Інтеграція інформації та інструментальних засобів, що дає змогу керувати всім процесом проектування і розроблення ПЗ, використовуючи засоби планування проекту. Виокремлюють такі види інтеграції:
- інтеграція даних;
- інтеграція управління та контролю;
- інтеграція подання (зображення).
-
Широке застосування базових програмних засобів різного призначення (БД і
СУБД, компілятори, налагоджувачі, документатори, текстові редактори, оболонки
експертних систем і бази знань, мови четвертого покоління і т.д.).
-
Автоматизована або автоматична кодогенерація, призначена для виконання
декількох видів генерації кодів: перетворення для одержання документації,
формування БД, введення та модифікації даних, одержання виконуваних машинних
кодів із специфікацій ПЗ, автоматичного складання модулів зі словників і моделей 153
даних й повторно використовуваних програм, автоматичної конверсії файлів у нові
формати.
-
Обмеження складності з метою одержання керованих компонентів системи з
простою структурою і доступних для огляду і розуміння.
-
Доступність для різних категорій користувачів.
-
Ефективність використання і рентабельність.
-
Гнучкість, яка забезпечує здатність до адаптації за зміни вимог і цілей
проекту.
Структура кожної CASE-системи має забезпечувати скоординовану взаємодію всіх її компонентів між собою і з користувачем. Велику роль при цьому відіграють можливості менеджерів задач і повідомлень, що погоджують роботу різних інструментальних засобів. Гнучкий інтерфейс користувача покликаний забезпечувати єдиний доступ користувачів до різних компонентів та їх функцій.
Інтегрований CASE-пакет містить множину засобів, що належать до чотирьох основних груп:
-
Засоби централізованого зберігання протягом ЖЦ усієї інформації щодо проектованого ПЗ.
-
Засоби введення, призначені для введення даних у репозиторій, а також для організації взаємодії з CASE-пакетом.
-
Засоби аналізу, проектування і розроблення, що мають підтримувати планування та аналіз різноманітних описів, а також перетворення їх у процесі розроблення.
-
Засоби виведення, використовувані для документування, управління проектом і кодової генерації.
Усі наведені компоненти разом мають забезпечувати розв’язання таких функціональних завдань:
- підтримка графічних моделей;
- контроль проектної інформації;
- організація і підтримка репозиторію;
- підтримка процесу проектування і розроблення.
-
CASE-засоби класифікують за різними ознаками: за типами, категоріями і рівнями.
Класифікація за типами розподіляє CASE-засоби за їх функціональним призначенням на такі групи: засоби аналізу та проектування; засоби проектування баз даних; засоби програмування; засоби супроводження і реінженерингу; засоби міграції. Розглянемо кожний тип з вищеозначеного переліку.
Засоби аналізу та проектування — призначені для підтримки визначення системних вимог, створення специфікацій компонентів системи, проектування системи.
Засоби проектування баз даних — забезпечують створення інфологічної та даталогічної моделей БД, нормалізацію відношень та автоматичну генерацію схем БД і описів файлів на рівні програмного коду.
Засоби програмування здійснюють підтримку програмування і тестування, а також автоматичну кодогенерацію зі специфікацій з одержанням повністю документованої виконуваної програми.
Засоби супроводження забезпечують управління функціонуванням системи, коригування і модифікацію, аналіз і реінжиніринг існуючої системи.
Засоби міграції призначені для перенесення існуючої системи в нове операційне або апаратне оточення і включають транслятори, конвертори, макрогенератори і т.д.
Засоби оточення включають засоби підтримки каркасів і платформ для створення, інтеграції і надання CASE-засобам товарного вигляду: Multi/Cam (AGS -Management Systems), Sylva Foundry (Cadware).
Класифікація за категоріями ґрунтується на визначенні рівня інтегрованості функцій у CASE-пакетах і поділяє їх на допоміжні програми (tools), пакети розробника (toolkit) та інструментальні засоби (workbench).
Класифікація за рівнями враховує рівень функцій, які реалізують CASE-засоби в межах ЖЦ ПЗ: верхні CASE; середні CASE; нижні CASE.
Верхні CASE інакше називають засобами комп’ютерного планування. Вони призначені для підтримки управління проектом і виконують роботи зі створення плану проекту, моделювання предметної області, аналізу сценаріїв, накопичення інформації для прийняття оптимальних рішень.
Середні CASE включають засоби підтримки етапів аналізу вимог і проектування специфікацій та структури ПЗ. Крім того, вони забезпечують швидке документування вимог і швидке прототипування.
Нижні CASE забезпечують перетворення специфікацій на програмні коди, а також виконують функції тестування, управління конфігурацією, формування документації. Головними їх перевагами є значне зменшення тривалості розроблення програм і полегшення модифікацій ПЗ.
-
Структурні методології аналізу та проектування залежно від ознаки класифікації поділяються на такі групи:
1. За належністю до шкіл проектування систем — на інжиніринг ПЗ (Software Engineering, SE) та інформаційний інжиніринг (Information Engineering, IE). Методологія SE втілює низхідний поетапний підхід до розроблення ПЗ, згідно з яким, визначаються і поступово деталізуються функції системи із створенням ієрархічно організованої модульної програми. Методологія IE репрезентує порівняно нову школу, що вивчає створення інформаційних систем і охоплює етапи вищого рівня, такі, як стратегічне планування.
2. За порядком побудови моделі — на процедурно-орієнтовані, інформаційно-орієнтовані та орієнтовані на дані. Процедурно-орієнтований підхід при проектуванні ґрунтується на тому, що процедури обробки вважаються першорядними, а структури даних — другорядними; вимоги до даних визначаються в результаті аналізу функціональних вимог.
3. За інформаційно-орієнтованого підходу основна увага спрямовується на вивчення входів і виходів системи та розроблення структур даних, після якого проектують функціональні процедури.
4. Підхід, орієнтований на дані, відрізняється від інформаційно-орієнтованого підходу тим, що дає змогу працювати лише з ієрархічними структурами даних.
5. За типом цільових систем — на методології для систем реального часу (СРЧ) і для інформаційних систем (ІС). Ці типи методологій спрямовані на підтримку особливостей відповідних систем.