Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Винницкий национальный технический университет

Предмет:

Физика

Файл:

зроб. 4_3

.doc

Скачиваний:

301

Добавлен:

17.05.2015

Размер:

584.7 Кб

Скачать

☆

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Кафедра ІнІТКІ

Лабораторна робота №4-3

на тему: «Вивчення явища додавання гармонічних коливань»

Виконав: ст. гр. 1-ЗІ-04 Глушко О. М.

Перевірив: Мельник М. Д.

Вінниця 2005

Мета роботи: оволодіти методами отримання та спостереження складних

коливань на прикладі биття та фігур Ліссажу. Прилади і матеріали: звуковий генератор, осцилограф.

Теоретичні відомості

1. Вивчення додавання однаково спрямованих коливань. Нехай матеріальна точка бере участь у двох гармонічних коливаннях:

(1)

При додаванні цих коливань з різними частотами ш\ та ш-^ виникають негармонічні коливання. Результуюче відхилення х у кожний момент часу дорівнює алгебраїчній сумі відхилень складових коливань.

У найпростішому випадку, коли початкові фази ^ == ^ ⁼ У і амплітуди цих коливань , маємо:

. (2)

Позначимо: .

Частота називається середньою частотою, а - частотою модуляції результуючого коливання:

Рис.1 Тобто вираз (2) з урахуванням позначень можна записати:

Результуюче коливання можна розглядати як коливання, які відбуваються з кутовою частотою та амплітудою , яке залежить від часу за гармонічним законом.

Якщо додаються коливання з близькими частотами то маємо і амплітуда буде дуже повільно змінюватись на протязі декількох коливань з частотою При додаванні таких двох коливань з близькими частотами виникають так звані биття, тобто коливання з частотою та амплітудою , яка повільно змінюється від максимального значення до нуля. При кожному перетворенні амплітуди в нуль, фаза стрибком змінюється на . Періодом биття називається проміжок часу між двома послідовними моментами часу, при яких амплітуда перетворюється в нуль:

(3)

де T₁ та T₂ - періоди коливань з частотами w₁ та w₂ . Частотою биття називається величина:

w_б=2w_мод=w₁ – w₂. (4)

Період результуючого коливання:

Зміна за певним законом будь-якого з параметрів періодичних коливань [наприклад, амплітуди або частоти), яка здійснюється за час, значно більший, ніж період коливань, називається модуляцією коливань. Модуляція, яка зображена на рис.2, називається амплітудною модуляцією. Якщо A_мод(t)= const початкова фаза результуючого коливання φ₀(t) змінюється з часом:

то модуляція називається частотною.

Установка для спостереження биття складається з електронного осцилографа та двох звукових генераторів, сигнали від яких: подаються на вертикально відхиляючі пластини осцилографа.

Частоти коливань, які додаються, повинні відрізнятися одна від одно')' на декілька герц. Тоді на екрані осцилографа буде спостерігатися стійка картина биття (див. рис.2).

2. Вимірювання частоти за методом фігур Ліссажу.

Нехай точка одночасно виконує коливання вздовж осей координат ох та оу за законами:

(5)

де А₁ та A₂, та відповідно амплітуди та початкові фази першого та другого коливань; — циклічна частота.

Рис.2 Виключивши з рівнянь (4) час t, одержимо рівняння траєкторії точки, яка бере участь одночасно в двох взаємноперпендикулярних коливаннях:

Це - рівняння еліпса, характеристики якого визначаються величиною різниці фаз . Якщо , де m=0;±1;± 2; ,

тоді осі координат ох та оу збігаються з осями еліпса, а розміри його півосей рівні амплітудам А₁ та А₂:

Якщо, крім цього, а₁ = A₂, тоді траєкторія точки є колом. Такий результуючий рух точки М називають циркулярне поляризованими коливаннями, чи коливаннями, які поляризовані по колу.

У тих випадках, коли (т = 0; ± 1; ± 2; ), еліпс перетворюється у відрізок прямої:

Знак плюс відповідає парним значенням т, тобто додаванню синфазних коливань (рис.З), а знак мінус - непарним значенням т, тобто додаванню коливань, які відбуваються у протифазі (рис.4). У цих випадках точка М здійснює лінійно поляризовані коливання. Вона гармонічно коливається з частотою коливань, що додаються та амплітудою вздовж прямої лінії, яка утворює з віссю ох кут

У випадку додавання взаємноперпендикулярних коливань з циклічними частотами та де р та q - цілі числа, маємо:

(7)

Рис.3 Рис.4

Значення координат х та у точки, яка здійснює коливання, одночасно повторюється через однакові проміжки часу t₀ , які дорівнюють загальному найменшому кратному та періодів коливань вздовж

осей ох та оу. Тому траєкторією точки М буде замкнена крива, форма якої залежить від співвідношення амплітуд, фаз та початкових фаз коливань, що додаються. Такі замкнені траєкторії точки М, яка одночасно здійснює гармонічні коливання в двох взаємно перпендикулярних напрямках, називається фігурами Ліссажу. Фігури Ліссажу вписуються в прямокутник, центр якого співпадає з початком координат, а сторони паралельні осям координат ох та оу і розташовані по обидва боки від них на відстанях, відповідно рівних А₁ та А₂. Відношення частот та коливань, що додаються дорівнює відношенню числа дотиків q відповідної їм фігури Ліссажу зі стороною прямокутника, паралельною осі оу і зі стороною, паралельною осі ох. Тобто має місце співвідношення:

(8)

На рис.5 зображено вигляд фігур Ліссажу при трьох різних значеннях відношення (2:1,3:2,4:3) та різниці початкових фаз

Рис.5

Установка для визначення невідомої частоти складається з двох звукових генераторів та електронного осцилографа. Схема їх ввімкнення зображена на рис.6. На вхід Х осцилографа подається синусоїдальна напруга частоти . Від другого генератора, частоту якого треба визначити, подаються сигнали на вхід Y. Отримуючи чітку фігуру Ліссажу та використовуючи співвідношення (7), знаходимо невідому частоту.