3. Термінологічний словник

Абсолютна додаткова вартість - додаткова вартість, створена внаслідок абсолютного подовження робочого дня за межі необхідного ро­бочого часу.

Абсолютна рента - форма земельної ренти, яку сплачують влас­нику за ділянку землі незалежно від її родючості й місця розташування.

Абсолютні потреби - максимальні потреби, що мають бути задо­волені в більш чи менш віддаленій перспективі, формуються відповідно до загального світового рівня розвитку виробництва і відображають макси­мально досягнутий у світовій економіці рівень задоволення потреб людини.

Авансований постійний капітал - вартість засобів виробництва, що переноситься конкретною працею робітників без змін на вироблений продукт.

Акордна (від італ. ассогdо - згода, договір) система оплати праці - особливий різновид відрядної форми оплати праці, згідно з яким зразу визначають оплату всього обсягу роботи незалежно від кількості працюючих.

Акціонерне товариство (АТ) - економіко-правова форма органі­зації і функціонування великих і середніх підприємств, капітал яких фор­мується шляхом випуску (емісії) і продажу акцій та інших цінних паперів, що забезпечує обмежену відповідальність акціонера.

Акціонерний капітал - економічна форма реалізації акціонерної власності, тобто сукупність виробничих, економічних відносин між АТ, його акціонерами і найманими працівниками щодо володіння, розпорядження і використання грошей, засобів виробництва та іншого майна АТ з метою одержання додаткової вартості у формі прибутку АТ, дивідендів та інших доходів акціонерів.

Акція (від лат. асtіо - розпорядження, дія, дозвіл) - цінний папір без уста­новленого строку обігу, що свідчить про пайову участь акціонера в капіталі АТ.

Амортизаційний фонд - сума грошових засобів, яка відображає перенесену вартість спожитих елементів основного капіталу і призначена для заміщення основних засобів праці.

Амортизація (від лат. amоrtіsаtіо - погашення) основного капіталу - процес поступового (частинами) перенесення вартості засобів праці у міру їх зношування на вироблений продукт, перетворення її після реалізації на грошову форму з метою використання вартості для наступного заміщення зношених елементів основного капіталу.

Аукціони - форма продажу попередньо виставлених для ознайом­лення товарів у певному місці і в певний час на основі конкурсу покупців, при цьому продавець несе обмежену відповідальність за якість товару.

Баланс народного господарства - сукупність економічних показ­ників, які характеризують суспільне розширене відтворення в усіх аспектах

виробництва, розподілу, обміну і споживання (у тому числі нагромадження) суспільного продукту та їх взаємозв'язках.

Банк - суб'єкт кредитних відносин, який володіє, розпоряджається і використовує власні та запозичені кошти з метою одержання прибутку у формі позичкового відсотка.

Банківська монополія - окремий великий банк або об'єднання бан­ків, які панують у банківській справі і привласнюють монопольний прибуток на позичковий (банківський) капітал.

Банківський картель - угода між кількома банками про коорди­націю дій з метою забезпечення спільних інтересів.

Банківський консорціум (синдикат) -- угода між кількома банками з метою проведення спільних великомасштабних фінансових операцій (ви­пуску і реалізації цінних паперів, розміщення державних займів тощо).

Банківський концерн — монополістичне об'єднання юридично (фор­мально) незалежних банків під фінансовим контролем холдингу, який во­лодіє контрольними пакетами акцій банків, що входять до концерну.

Банківський кредит - грошова форма кредиту, який банки та спе­ціалізовані кредитно-фінансові інститути надають господарюючим суб'єктам усіх форм власності, державі, домашнім господарствам у тимчасове корис­тування на умовах повернення, терміновості та сплати відсотка.

Банківський прибуток — частина прибутку (додаткової вартості), яка створюється у сфері виробництва і присвоюється власником (банком) позичкового капіталу як відсоток.

Безвідсоткові (цільові) облігації - цінні папери, які випускають як позику під товари і послуги. Власник безвідсоткових облігацій має право на одержання товарів і послуг замість грошового доходу.

Безробіття — соціально-економічне явище, за якого певна кількість працездатного населення хоче працювати, але не може знайти роботу.

Біржі - організаційні форми ринку, які здійснюють вільну торгівлю товарами та послугами, цінними паперами, валютою; наймання робочої сили і формування ринкових цін на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції.

Брокери - посередники, що укладають угоди купівлі-продажу цінних паперів за дорученням клієнта і за його рахунок.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) - ринкова вартість усього об­сягу кінцевих продуктів і послуг, вироблених протягом року на території певної країни господарюючими суб'єктами всіх форм власності, незалежно від їх національної приналежності.

Валові показники - показники, які визначають без вирахування споживання (зносу) основного капіталу і базуються на концепції, що роз­глядає вартість послуг експлуатації основного виробничого капіталу як доход виробника. Вони ґрунтуються на ринковій оцінці кінцевих продуктів і первинних доходів, легше піддаються міжнародним макроекономічним зіставленням, менше залежать від національної практики обчислення зносу основного виробничого капіталу.

Вартість - виробниче відношення між товаровиробниками з обміну товарів на основі суспільно необхідної абстрактної праці, якої потребує виробництво товарів.

Вексель - оформлений за встановленими нормами різновид борго­вого зобов'язання, який дає безумовне право вимагати сплати зазначеної в ньому суми грошей після вказаного строку.

Величина (обсяг) попиту - кількість конкретного товару, яку праг­не купити конкретний споживач або їх група, протягом певного часу за певних умов.

Вид власності - якісно особливий спосіб економічної реалізації об'єктів класності, який визначається якісно особливим способом поєднання особистісного і речового факторів виробництва в межах певного типу власності.

Видатки - використання грошових коштів суб'єктами фінансових відносин з метою забезпечення їх потреб.

Використання (користування) — одержання доходів від певного економічного способу застосування об'єктів власності і вилучення з них корисних властивостей під час їх виробничого та особистого споживання.

Виробництво (виробництво взагалі) — відношення людей до при­роди з метою надання її речовині форм, здатних задовольняти людські потреби.

Виробничі відносини - відносини між людьми у процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну та споживання благ.

Витрати виробництва — сукупні витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукту.

Відкриті акціонерні товариства (ВАТ) - підприємства, акції яких вільно продаються і купуються на ринку цінних паперів.

Відносна додаткова вартість - додаткова вартість, яка вироб­ляється шляхом скорочення необхідного робочого часу та збільшення додат­кового робочого часу внаслідок зростання продуктивності суспільної праці.

Відрядно-преміальна система оплати праці - система оплати праці, для якої характерне доповнення відрядного заробітку премією (за дотримання строків виробництва, якісних параметрів тощо).

Відрядно-прогресивна система оплати праці - система оплати праці, де за одиницю продукції у межах встановленої норми використовують одні розцінки, а за таку саму одиницю продукції понад норму - вищі, її застосовують під час виконання термінових замовлень, виробництва особ­ливо важливої продукції.

Вільні (самостійні) ціни - сукупність цін, які установлюють вироб­ники відповідно до власної цінової політики.

Власність - відносини між людьми щодо привласнення речей та інших умов життєдіяльності людей: засобів виробництва, предметів осо­бистого використання, грошей тощо.

Внутрішньогалузева конкуренція - боротьба, суперництво між під­приємствами (фірмами) всередині кожної галузі за вигідніші умови вироб­ництва і реалізації однакових товарів з метою отримання, надлишкового прибутку.

Володіння - реальне відношення до об'єктів своєї або чужої влас­ності як діяльне відношення володарювання ними (розпоряджання та вико­ристання).

Вторинне привласнення — привласнення через соціально-еконо-мічні виробничі відносини, завдяки яким продукти своєї або чужої праці переходять у належність конкретним індивідам.

Вторинний ринок цінних паперів (РЦП) - ринок, на якому здійс­нюють операції з цінними паперами між особами, що не є їх первинними продавцями і покупцями.

Вторинні доходи - доходи, які формуються внаслідок перероз­поділу первинних доходів.

Граничні (маржинальні) витрати (МВ) — додаткові до загальних витрат виробництва, яких потребує збільшення виробництва на одну оди­ницю продукції.

Грошова (монетарна) маса - сукупність готівкових та безготів­кових купівельних і платіжних засобів, що забезпечують обіг товарів і послуг у державі.

Грошова система - форма організації грошового обігу, яка істо­рично склалася в країні та закріплена національним законодавством.

Грошовий споживчий кредит - надання банківськими чи парабан-ківськими кредитними установами позик фізичним особам на задоволення їх споживчих потреб.

Грошові реформи - заходи, спрямовані на впорядкування та зміц­нення грошової системи, грошової одиниці та ефективніше виконання нею (грошовою одиницею) своїх функцій в економіці.

Гуманізація (від лат. humаnus — людяний, людський) виробництва - набуття виробництвом матеріально-технічних, організаційно-економічних та соціальних умов виробничої діяльності як творчої самореалізації людини.

Девальвація (від франц. evaluation — підрахунок, оцінка) - зниження валютного курсу країни щодо іноземних чи міжнародних валют, зменшення металевого вмісту грошової одиниці.

Демпінгові ціни - ціни, які за своїм рівнем менші від вартості товару, а в окремих випадках і собівартості; їх використовують для отри­мання певних конкурентних переваг при експорті товарів.

Деномінація (від лат. denominatio - перейменування) - заміна номіналь­ної вартості старих грошових знаків у певному співвідношенні на нові, ва­гоміші, дорожчі грошові одиниці з одночасним перерахуванням цін, заро­бітної плати, тарифів у відповідно встановленій пропорції.

Державний борг - фінансові зобов'язання держави стосовно креди­торів (власників державних цінних паперів на певну дату).

Державний кредит - сукупність кредитних відносин, у яких позичальниками є держава і місцеві органи влади, а кредиторами - юридичні або фізичні особи.

Дефляція (від лат. de... - префікс, що означає скасування, припи­нення, і deflo - видуваю) - зменшення грошової маси шляхом вилучення з обігу зайвих паперових грошей і зниження загального (середнього) рівня цін.

Дивіденд (від лат. dividendum - те, що варто поділити) - доход, що приносить акція власнику.

Дивіденд у грошовій формі - відсоток від номінальної вартості акцій або, якщо акції не мають номінальної вартості, визначена сума, що сплачується на одну акцію.

Дивіденд у натуральній формі - надання акціонеру послуг або продукції акціонерного підприємства, майна, довготермінового кредиту, векселя (дивіденди у формі векселя або розписки є не наявними платежами, а обіцянками компанії їх здійснити).

Дивіденд у формі акцій АТ - зобов'язання, тобто своєрідний вексель на не отриманий прибуток.

Дилери - посередники, що укладають угоди від свого імені та ви­нятково за свій рахунок.

Диференційна рента - додатковий прибуток землевласників або фермерів-орендарів, пов'язаний з використанням кращих та середніх за родючістю і розташуванням до ринків збуту земель.

Диференційна рента 1 - різниця між ціною виробництва продукції на найгірших землях та індивідуальною ціною виробництва на кращих, середніх і зручніше розташованих щодо ринків збуту продукції землях, яка передається орендарем землевласнику.

Диференційна рента II - різниця між суспільною та індивідуальною ціною виробництва, обумовлена додатковими капіталовкладеннями в орендовані ділянки землі (підвищенням її економічної родючості), яка пе­редається орендарем землевласнику при укладенні нового договору оренди.

Додаткова вартість — частина новоствореної вартості, яка ство­рюється додатковою працею найманих працівників у додатковий робочий час, втілена у вартості додаткового продукту і безоплатно присвоюється власником засобів виробництва — капіталістом.

Додаткова праця - праця, що створює додатковий продукт, тобто продукт, вироблений понад усталені потреби безпосередніх виробників.

Додатковий (граничний) доход — приріст валового доходу, отриманий у результаті виробництва і реалізації ще однієї одиниці продукції.

Додатковий робочий час - частина робочого дня, упродовж якої здійснюється додаткова праця, якою створюються додатковий продукт і його вартість - додаткова вартість.

Додаткові витрати обігу - продуктивні витрати, тобто витрати виробництва у сфері обігу (витрати, пов'язані з доробкою, скасуванням, пакуванням, зберіганням та доставкою товарів до місць реалізації).

Досконала конкуренція - конкуренція, за якої відсутні зовнішні втручання у відносини контрагентів ринку.

Доход - сума грошей або будь-які цінності, отримані підприємством, фірмою за конкретний проміжок часу в результаті будь-якої діяльності (виробничої і невиробничої).

Доход в особистому розпорядженні - доход, величину якого ви­значають відрахуванням від особистого доходу суми всіх індивідуальних податків: податку на особисті доходи, податку на особисте майно, податку на спадщину тощо.

Доходні облігації — цінні папери, за якими відсоток виплачується тільки у випадку одержання компанією доходу.

Дуополія - функціонування на ринку тільки двох виробників певного товару, між якими відсутні будь-які угоди про ціни, ринки збуту і квоти.

Економічна модель — формалізований опис економічного процесу чи явища, структура якого обумовлена його об'єктивними властивостями і суб'єктивним цільовим характером дослідження.

Економічна політика - система визначених державою довготер­мінових і поточних цілей (стратегії і тактики) у сфері економічного розвитку суспільства, комплекс відповідних державних заходів, спрямованих на їх досягнення з використанням державної влади.

Економічна система - субординована сукупність виробничих відно­син, їх організаційних форм та інституцій, у межах яких відбувається гос­подарська діяльність людей через механізми її координації і регулювання.

Економічне зростання - розвиток національної економіки за пев­ний період, що вимірюється абсолютним збільшенням чи темпами приросту обсягів виробництва матеріальних благ і послуг загалом або в розрахунку на душу населення.

Економічне мислення - інтелектуальна властивість людини, соціаль­ної спільноти усвідомлювати і засвоювати економічні явища у формі понять (категорій) і законів економічної науки та співвідносити їх з реальністю і завдяки цьому цілеспрямовано діяти в економічному житті.

Економічний закон - внутрішній, істотний, сталий, причинно-наслідковий взаємозв'язок між певними структурними елементами системи виробничих відносин, економічних явищ і процесів.

Економічний зміст власності - сукупність виробничих, еконо­мічних відносин як реальних, діяльних відносин володіння, розпоряджання та використання об'єктів власності, якими опосередковуються процеси їх привласнення-присвоєння.

Економічний зміст інтелектуальної власності - поширення про­дукту інтелектуальної діяльності у суспільстві, тобто його економічний рух.

Економічний зміст капіталістичної власності - відносини між капіталістами і найманими працівниками в межах і завдяки яким гроші як найрозвинутіша форма вартості перетворюються на капітал, тобто відбувається самозростання вартості - виробництво найманими працівниками до­даткової вартості та присвоєння її капіталістами.

Економічний цикл (цикл ділової активності) - періодичне чергу­вання піднесень і спадів в економіці.

Економічні (виробничі) ресурси - сукупність природних, людських та створених працею людини ресурсів, які використовують у виробництві товарів і послуг.

Економічні витрати виробництва - грошові витрати (виплати) фірми на придбання ресурсів для забезпечення виробництва певного продукту, що унеможливлює альтернативні варіанти використання коштів.

Економічні категорії (поняття) - теоретичне, розумове вираження певних структурних елементів виробничих відносин, економічних явищ, процесів та їх форм.

Економічні стимули - форма реалізації економічних інтересів відпо­відно до їх внутрішньої спрямованості.

Економічні форми інтелектуальної власності - сукупність різних форм доходів, які одержує власник інтелектуального продукту, посередники, що його поширюють, а також ті, хто використовує цей продукт у процесі його виробничого споживання.

Експансіоністська політика - політика, яка спрямована на розши­рення обсягів кредитних операцій, зниження рівня відсоткових ставок, за­гальне зростання грошової маси; вона має на меті подолання спаду виробництва, пожвавлення ділової активності, стимулювання інвестиційних процесів і збільшення платоспроможного попиту населення на товари та послуги.

Екстенсивне розширене відтворення - форма розширеного від­творення, за якої збільшення обсягів суспільного виробництва досягається завдяки використанню більшої кількості факторів виробництва за незмінних техніки і технологій.

Еластичний попит — ситуація, коли відсоткова зміна кількості купі­вель перевищує відсоткову зміну ціни (чинника, який викликає відповідну реакцію).

Загальна ринкова рівновага - сукупність відповідностей (пропор­цій) між секторами національної економіки, частинами створеного у ній продукту, національними ринками (товарів і послуг, виробничих ресурсів, грошей тощо), які забезпечують функціонування економіки як цілого.

Загальний закон грошового обігу - сталий зв'язок між кількістю грошей, необхідних для нормального обігу товарів, сумою цін товарів і швидкістю обігу грошових одиниць.

Загальний механізм реалізації власності - перехід власності від пасивної форми (форми спокою) до активної, діяльної форми (форми руху), що обумовлений економічними потребами та інтересами власника.

Загальні (валові) витрати виробництва - сукупність усіх видів витрат на придбання факторів виробництва, тобто сума постійних - FС (fіхеd соst) і змінних - VС (vагіаblе соst) витрат авансованого капіталу.

Закон вартості - внутрішній, суттєвий, стійкий причинно-наслідковий зв'язок між величиною суспільно необхідної абстрактної праці, якої потребує виробництво товарів, і кількісними пропорціями їх обміну.

Закон відносного зубожіння - погіршення становища найманих працівників навіть за абсолютного зростання рівня їх життя, що виявляється у зменшенні частки найманих працівників і збільшенні частки капіталістів у вартості продукту, створеного найманою працею, у переважанні зростання прибутків капіталістів над зростанням заробітної плати найманих пра­цівників.

Закон відповідності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил - зміни у змісті способу виробництва обумов­люють зміни його суспільної форми, тому певним продуктивним силам, як правило, відповідають і певні виробничі відносини.

Закон економії праці (робочого часу) — суттєвий (внутрішній), стій­кий обернено пропорційний причинно-наслідковий зв'язок між величиною робочого часу як мірою витрат праці та її результатом.

Закон конкуренції - об'єктивний економічний закон розвинутого товарного виробництва, який виражає внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв'язки між відокремленими товаровиробниками в їх боротьбі за одержання найбільшого прибутку, внаслідок чого вони змушені знижувати витрати виробництва, поліпшувати якість товарів і послуг.

Закон попиту - внутрішній (суттєвий), сталий, обернено пропор­ційний зв'язок між ціною і величиною попиту, згідно з яким за незмінності всіх інших чинників (доходів споживачів тощо) зниження ціни зумовлює відповідне зростання попиту, і навпаки.

Закон пропозиції - внутрішній (суттєвий), стійкий, прямо пропор­ційний причинно-наслідковий зв'язок між ціною і обсягом пропозиції товару, згідно з яким зростання ціни на товар зумовлює збільшення обсягу його пропозиції, а зменшення ціни зменшує кількість товару, що пропонується на ринку.

Закон середнього прибутку - реалізація товарів, що забезпечує однаковий прибуток на рівновеликі капітали; якщо багато виробників галузі матимуть прибуток, який перевищуватиме середній рівень, це стимулю­ватиме приплив сюди капіталу - виробництво і пропозиція товарів збіль­шаться, ціни впадуть, до середнього рівня наблизиться і прибуток; з падінням показника прибутку нижче середнього рівня почнуться зворотні процеси - відплив капіталу, зменшення виробництва і пропозиції товарів, що спри­чинить зростання ринкової ціни до рівня ціни виробництва.

Закон спадної корисності — зниження граничної корисності з прид­банням додаткових одиниць певного товару і задоволенням певної потреби.

Закон спадної продуктивності (віддачі) - використання кожної додаткової одиниці будь-якого з факторів виробництва за незмінних обсягів використання інших призводитиме до зниження його продуктивності.

Закон продуктивності праці - величина вартості товарів прямо пропорційна кількості суспільно необхідної абстрактної праці, якої потребує вироблення товарів, і обернено пропорційна продуктивності праці.

Закриті акціонерні товариства (ЗАТ) - підприємства, акції яких розподіляються серед обмеженого кола осіб (як правило, засновників) і не підлягають вільному продажу на ринку цінних паперів.

Заробітна плата - ціна товару "робоча сила", що складається на ринку, тобто грошова форма вартості робочої сили найманого працівника.

Засоби виробництва - сукупність предметів праці та засобів праці, які людина використовує у процесі виробництва матеріальних благ і послуг.

Звужене відтворення - зменшення обсягів суспільного вироб­ництва, яке припадає на періоди економічних криз, війн та інших соціальних потрясінь.

Земельна власність (власність на землю) - відносини між людь­ми щодо належності, володіння, розпоряджання та використання землі.

Змертвілі витрати — витрати, що не приносять вигод ні продавцю, ні покупцю, наприклад чекання в черзі.

Змінний капітал V (від лат. varians - що змінюється) - частина капі­талу, яка витрачається на придбання робочої сили та змінює свою величину у процесі виробництва.

Змінні витрати виробництва - витрати, що безпосередньо пов'я­зані з обсягом виробленої продукції і змінюються разом з його зміною (до них належать витрата на: закупівлю сировини; матеріалів; палива; заробітну плату працівників, зайнятих виробництвом продукції або послуг).

Змішана економіка - економічна система, заснована на різних фор­мах власності, розвиток якої регулюється ринком, традиціями та державними централізованими рішеннями, які полягають у економічному плануванні, перерозподілі виробленого доходу, здійсненні спільного (змішаного) дер­жавно-приватного підприємництва.

Зовнішні (прямі) витрати виробництва - витрати на ресурси, отримані за ринковими цінами на стороні: наймання робітників, придбання сировини, матеріалів, палива, сплата відсотків за кредит, платежі за страху­вання, оренду транспорту тощо.

Зовнішньоторговельний оборот — сума експорту та імпорту краї­ни за певний час, що відображає обсяги міжнародного обміну товарами і послугами країни.

Зовнішня торгівля - торгівля між країнами, яку формують ввезення (імпорт) і вивезення (експорт) товарів, що здійснюються на основі між­народного поділу праці, інтернаціональної вартості товарів як основи світо­вих цін.

Інвестиційні банки - спеціалізовані кредитні установи, що здійс­нюють фінансування і кредитування інвестицій.

Інвестиційні сертифікати - цінні папери, які дають право на одер­жання доходу у вигляді дивідендів, відсотків і ренти, що купуються ком­панією (фондом).

Індекс цін - відношення сукупної ціни певного набору товарів (спо­живчого кошика) певного періоду до сукупної ціни (цього набору товарів) базового періоду, яка свідчить наскільки подорожчали товари порівняно з минулим часом.

Інтелектуальна власність - відносини належності, володіння, розпоряджання та використання (в їх юридичному та економічному змісті) продуктів інтелектуальної діяльності.

Інтелектуальні потреби - сукупність потреб людини у пізнанні властивостей природи, себе та суспільства, тобто потреби у творчій діяльності як самореалізації сутнісних сил людини.

Інтенсивне розширене відтворення - форма розширеного відтво­рення, за якої збільшення обсягів суспільного виробництва відбувається на основі використання продуктивніших засобів виробництва, підвищення кваліфікації працівників, упровадження високих технологій та інновацій.

Інтереси - ставлення людей до економічних благ, відносин між со­бою у процесі привласнення благ.

Інфляційне очікування населення - ситуація, коли за зростання ціни на товар люди збільшують свої покупки, страхуючись від імовірного її підвищення, щоб згодом не витрачати ще більше грошей на цей товар.

Інфляційний податок - податок, ставкою якого с показник рівня інфляції (показник знецінення грошей), а базою оподаткування - реальні залишки грошей (М/Р) на руках у населення.

Інфляція - надмірне переповнення паперовими грішми каналів грошового обігу, що зумовлює відрив грошової маси від реальної пропозиції товарів.

Іпотечний банк - установа, що спеціалізується на наданні довго­термінових позик під заставу нерухомості - землі та будівель.

Історичні форми вартості товарів - форми, в яких в історичному процесі зародження й розвитку товарного виробництва, обігу та обміну товарів виявляється вартість кожного товару.

Капітал - самозростаюча вартість або вартість, що приносить додат­кову вартість.

Капітал обігу - капітал, який в процесі обороту постійно перебуває у сфері обігу та існує у формі грошей, вироблених товарів.

Капіталістична земельна рента – надлишок додаткової вартості, створеної в сільськогосподарському виробництві понад середню норму прибутку, який отримує землевласник.

Капіталістичне товарне виробництво - виробництво товарів, яке здійснюється на основі найманої праці.

Капіталістичні витрати виробництва - витрати (авансування) грошових коштів на придбання засобів виробництва і робочої сили як елементів продуктивного капіталу.

Картель (від італ. carta - папір, карта) - об'єднання підприємств (фірм), у якому учасники зберігають свою власність на засоби і результати виробництва, самостійно реалізують товари на ринку, тобто лишаються самос­тійними у виробничій і комерційній сферах; сенс картельних угод полягає у зменшенні конкуренції, для чого їх учасники визначають ринки збуту продукції, квоти (обсяги виробництва кожної компанії в загальному обсягу продукції), рівень цін.

Кінцевий попит - сукупність невиробничого споживання, нагромад­ження і чистого експорту.

Кінцеві продукти - завершені продукти, призначені для кінцевого споживання, а не для подальшої обробки чи переробки.

Комбінування виробництва - поєднання на одному підприємстві різних виробництв, продукція яких є сировиною, напівфабрикатами, допо­міжними матеріалами для інших виробництв.

Комерційний банк (КБ) - установа, яка створена для залучення гро­шових засобів юридичних і фізичних осіб та розміщення їх від власного імені на кредитних умовах: повернення, платності, терміновості, а також для здійснення інших банківських операцій з метою одержання прибутку в формі позичкового відсотка.

Комерційний розрахунок - самоуправління, самоокупність та само­фінансування господарюючої одиниці будь-якого типу, виду та форми влас­ності.

Конвенції (від лат. conventio - договір) - угоди щодо обсягів вироб­ництва, розподілу замовлень, збуту товарів.

Конвертованість валют - здатність валюти однієї країни обміню­ватися на валюти інших країн у певній пропорції, яка визначається масш­табом цін і купівельною спроможністю національної валюти.

Конгломерат (від лат. conglomerate - нагромаджувати) - об'єднання підприємств абсолютно різних галузей виробництва шляхом установлення фінансового контролю над їх діяльністю, при цьому вони зберігають свою виробничу, комерційну та юридичну самостійність, зв'язок між ними існує лише на основі фінансових відносин.

Конкуренція (від лат. concurrentia — змагання) - відносини супер­ництва, боротьби між власниками економічних ресурсів (капіталу, робочої сили, землі тощо) за ефективне їх використання з метою отримання най­вищих прибутків та інших форм доходів.

Консорціум (від лат. consortium - співучасть, спільність) - об'єд­нання, що утворюється па основі тимчасових угод між банками і вироб­ничими корпораціями для спільного розміщення займу чи здійснення єдиного проекту.

Концентрація банківського капіталу - збільшення розмірів влас­ного капіталу банків за рахунок капіталізації банківського прибутку та залучення все більшої маси вкладів (запозиченого капіталу) юридичних і фізичних осіб.

Концентрація капіталу - процес збільшення розміру капіталу за рахунок капіталізації додаткової вартості, тобто використання певної її частини на розширення виробництва.

Кооперація праці — узгоджена суспільна праця багатьох осіб в одно­му або в різних, але пов'язаних процесах виробництва.

Корисність - здатність товару задовольнити пев­ну потребу споживача.

Корпоратизація - процес зміни економіко-правової форми (органі­зації) господарювання підприємств загальнонародної власності: їх державна негоспрозрахункова (некомерційна) форма господарювання трансформується в державну госпрозрахункову (комерційну) форму на основі акціонерної організації.

Кредит (від лат. credo - вірю, довіряю) - система економічних відносин, які опосередковують мобілізацію тимчасово вільних коштів та їх надання кредиторами позичальникам у тимчасове володіння, розпоряджання та використання на певний строк на умовах повернення з відсотком; продаж товарів з відстрочкою сплати їх ціни.

Кредитна система - сукупність економічних відносин, які забез­печують безперервність руху грошового капіталу, наданого у позику на умовах прибутковості; посередником між кредитором і позичальником є банки.

Кругооборот промислового капіталу - його рух, у процесі якого він послідовно набуває і позбувається трьох функціонально особливих форм (грошової, продуктивної і товарної).

Купецький капітал - рання форма торгового капіталу, яка самос­тійно функціонувала у сфері товарного обміну і була зумовлена поглиб­ленням суспільного поділу праці.

Легальні монополії - монополії, які створюють на законних під­ставах з метою захисту інтелектуальної власності (такими монополіями є патентна система, система авторських прав і товарних знаків, захист яких регулюють спеціальні закони).

Лихварський капітал - характерна для докапіталістичного способу виробництва самостійна форма капіталу, яка приносила високі відсотки від його позики.

Мануфактура (від лат. manus - рука і factura - виготовлення) це кооперація праці, заснована на одиничному поділі праці - поділі праці всере­дині підприємства, тобто на спеціалізації найманих працівників і виго­товлення певного продукту або виконання певної операції.

Маржа - різниця між відсотковими ставками, курсами цінних па­перів, що діють в один і той самий час за різних умов продажу, купівлі, кредитування, між ставками за залученими та виданими кредитами.

Маркетинг - спрямована на задоволення потреб споживачів та отри­мання прибутку діяльність у сфері ринку товарів, послуг, цінних паперів, яка полягає у просуванні товарів на ринки, формуванні попиту, стимулюванні збуту товарів, розвитку і прискоренні обігу товарного капіталу.

Маса додаткової вартості - абсолютна величина додаткової вар­тості, що створюється певним авансованим капіталом.

Масштаб цін - вагова кількість золота або срібла (грошового ме­талу), прийнята за грошову одиницю у певній країні.

Матеріаломісткість продукції - відношення вартості загального обсягу матеріальних ресурсів, витрачених на виробництво товарів, до вартості продукції загалом.

Машинне виробництво - форма організації виробництва, основана на використанні машин як засобу праці.

Метод політичної економії - система теоретичних підходів, спо­собів, засобів, прийомів і операцій, за допомогою яких пізнають виробничі відносини, економічні закони та механізми їх дії, тобто пізнають те, що утворює предмет цієї науки.

Метод прискореної амортизації основного капіталу - швидке, порівняно з нормативними строками, використання засобів праці, повне перенесення балансової вартості елементів основного капіталу на витрати.

Методологія - наука про систему підходів і способів пізнання закономірностей розвитку світу, окремих його складових та властивостей.

Механізм взаємодії попиту, пропозиції і ціни робочої сили - взаємодія найманих працівників і роботодавців, які мають змогу брати до уваги корисність купівлі-продажу товару "робоча сила": роботодавці врахо­вують граничну продуктивність ще однієї одиниці робочої сили та граничний доход, а продавці робочої сили беруть до уваги альтернативу праці, якою є відпочинок (дозвілля).

Міжгалузева конкуренція - боротьба підприємців різних галузей економіки за найприбутковіші сфери (вигідні умови) застосування капіталу з метою одержання рівновеликого прибутку на авансований рівновеликий капітал.

Мінімальна заробітна плата - розмір заробітної плати, нижче яко­го жоден державний, приватний наймач працівників не має права оплачувати відпрацьовану погодинну чи відрядну норму праці.

Мінова вартість - здатність товару обмінюватися на інші товари, тобто відношення товару до товару в процесі їх обміну.

Монополізм - економічне явище, сутність якого полягає у нав'я­зуванні господарськими суб'єктами, які сконцентрували у своїх руках велику власність та економічну владу на ринку, власних інтересів контрагентам і суспільству, в ігноруванні їх інтересів та потреб.

Монополія (від грец. monos - один і hjleo - продаю) - захоплення економічними суб'єктами частини або всього ринкового простору і вста­новлення на ньому свого панування.

Монопольна земельна рента - різниця між монопольно високою ціною та вартістю сільськогосподарської продукції, що виробляється на землях з унікальними якостями і присвоюється їх землевласниками.

Монопольна ціна - грошова форма суспільної (ринкової) вартості товару, встановлена монополією на рівні вище або нижче рівноважної ціни з метою отримання монопольного прибутку.

Монопольно високі ціни - ціни, за якими монополії реалізують свої товари, вони завжди вищі за ціни виробництва і вартість товарів.

Монопольно низькі ціни - ціни, за якими монополії купують товари інших товаровиробників, вони завжди нижчі від вартості, а іноді й витрат виробництва відповідних товарів.

Монопсонія - об'єднання, яке скуповує якісні продукти у всіх про­давців (наприклад, велетенські корпорації харчової промисловості є монопсоніями щодо фермерів, які продають їм свою продукцію).

Моральне зношування основного капіталу - втрата його елемен­тами частини своєї вартості внаслідок появи дешевших або продуктивніших машин і обладнання.

Надбудова суспільства - сукупність юридичних і політичних відно­син, форм суспільної свідомості (ідея, теорія), філософських, моральних, етичних, релігійних поглядів та відповідних їм інститутів (держава, політичні партії, церква тощо).

Надлишкова додаткова вартість - додаткова вартість, створена шляхом зниження індивідуальної вартості товару на окремому підприємстві відносно рівня його суспільної вартості.

Наймана праця - праця, що включається у процес виробництва через продаж робочої сили найманим працівником власнику засобів виробництва.

Належність - вольове, свідоме, ідеальне відношення людей до об'єктів власності як до своїх.

Натуральне виробництво - виробництво благ безпосередньо для задоволення власних особистих і виробничих потреб виробників, їх спо­живання в господарстві.

Національне багатство - вартість нагромаджених у країні мате­ріальних цінностей і залучених у виробництво природних ресурсів; матеріально-речовий склад національного багатства утворюють основні засоби, матеріальні та природні ресурси, страхові, золотий і валютний запаси.

Національний доход (НД) - новостворена протягом року вартість у всіх галузях національної економіки, постає у формі доходів власників факторів виробництва, складаючись із суми всіх заробітних плат, прибутків, відсотків і рентних доходів.

Нееластичний попит - ситуація, коли збільшення ціни товару при­зводить до скорочення кількості проданого товару.

Незаконні доходи - доходи, одержані внаслідок порушення законодавства.

Нелегальний ("тіньовий") ринок - ринок, що уособлює дозволену законом діяльність, але вона ніде не фіксується і тому не оподатковується.

Нематеріальне виробництво - сукупність галузей, в яких вироб­ляють інтелектуальні і духовні продукти та нематеріальні послуги.

Необхідна праця - праця, потрібна для виробництва необхідного продукту, тобто сукупності життєвих засобів, необхідних для відтворення робочої сили безпосередніх виробників на рівні їхніх потреб, що сфор­мувалися в суспільстві.

Необхідний робочий час - частина робочого дня, упродовж якої здійснюється необхідна праця, якою створюється необхідний продукт і його вартість, еквівалентна вартості робочої сили.

Нецінова конкуренція - боротьба між товаровиробниками шляхом досягнення вищої якості продукції, поліпшення умов продажу (за незмінних цін), технічного рівня, технологічної довершеності виробництва.

"Ножиці цін" - встановлення монополіями одних галузей моно­польно високих цін на свою продукцію та монопольно низьких цін на про­дукцію інших галузей.

Номінальна заробітна плата - сума грошей, яка нараховується працівникові за відпрацьований час або обсяг роботи в певних одиницях і виплачується йому після утримання податків та інших встановлених законом відрахувань.

Номінальний валовий внутрішній продукт (ВВП) - сукупна вартість усіх кінцевих товарів і послуг, обчислена за поточними цінами.

Норма амортизації - встановлений законодавчо відсоток від балан­сової вартості основного капіталу, який списується щорічно на собівартість продукції.

Норма додаткової вартості - відношення додаткового робочого часу до необхідного робочого часу, виражене у відсотках.

Норма обслуговування боргу - відношення суми платежів за обслу­говування зовнішньої заборгованості (відсоток за боргами та погашення основної суми боргу) до загального обсягу експорту.

Норма позичкового відсотка - відношення суми річного доходу від позичкового капіталу до суми позичкового капіталу.

Норма прибутку - відношення додаткової вартості до всього аван­сованого капіталу, виражене у відсотках.

Нуліфікація (від лат. nullus - ніякий, лат. fasia - роблю) - ліквідація старих грошових знаків і випуск нових (у меншій кількості).

Облігація (від лат. obligatio - зобов'язання) - цінний папір на пред'яв­ника у вигляді боргового зобов'язання позичальника, що дає право його власнику на одержання доходу у вигляді фіксованого відсотка від номі­нальної вартості.

Оборот капіталу - кругообороти капіталу, які відбуваються один за одним, поновлюються і повторюються.

Оборотний капітал - частина продуктивного капіталу, яка про­тягом одного кругообороту повністю споживається в процесі праці, пере­носить свою вартість на вироблений продукт і повертається у грошовій формі після кожного кругообороту капіталу.

Олігополістичний ринок - ринок, що характеризується наявністю кількох продавців, між якими існує конкуренція за домінування, яка обмежена рамками олігополістичної групи.

Олігополія (від грец. ολίγς - малий; πωλέω - продаю) - тип рин­кової структури, за якої кілька великих фірм монополізують виробництво і збут основної маси товарів.

Оптова торгівля - збут товарів великими партіями одними під­приємцями іншим.

Оптова ціна - ціна, за якою товар реалізують великими обсягами безпосередньо або через оптово-збутові організації; формується вона приєд­нанням до собівартості продукції нормального прибутку.

Оренда - відносини між власником (землі, іншого майна) та орен­дарем щодо передавання власником належного йому майна орендареві у термінове, платне володіння, використання та розпоряджання (суборенда) з метою одержання суб'єктами орендних відносин різних форм доходів.

Орендна плата - відсоток на основний капітал, вкладений у землю землевласником чи попереднім орендарем, а також земельна рента.

Основний капітал - частина продуктивного капіталу, вартість якого переноситься на продукт поступово і повертається частинами у грошовій формі після реалізації товарів.

Особистий доход (ОД) або особистий наявний доход (ОНД) сукупний річний доход, фактично отриманий усіма домогосподарствами про­тягом року.

Ощадний банк - установа, яка залучає заощадження населення, які без допомоги кредитної системи не можуть функціонувати як капітал, роз­міщує ці кошти в економіку через операції з цінними паперами, кредитування споживчих потреб населення, надання різноманітних юридичних послуг, здійснення валютних операцій.

Паралельний обіг двох валют - поступове витіснення відмираючих, знецінених грошових знаків і запровадження нових - вагоміших, "здоровіших", цінніших.

Пасивний фактор виробництва - земля, яка є основним вироб­ничим ресурсом, але має невисоку мобільність.

Патентно-ліцензійні угоди - угоди, які передбачають дотримання покупцем багатьох спеціальних умов: закупівлю сировини у продавця ліцензії, заборону експорту технології та внесення змін до неї, фіксацію цін на реалізацію ліцензованої продукції та ін.

Первинне привласнення - процес перетворення через працю, трудові відносини продукту виробництва на свій продукт як опредметнену форму сутнісних сил виробника.

Первинний ринок цінних паперів (РЦП) - ринок, на якому від­бувається розміщення нових випусків цінних паперів.

Первинні доходи - доходи, отримані у процесі первинною розподілу доданої вартості.

Первинні продуктивні сили - засоби виробництва та люди з їх навичками і досвідом.

Первісне нагромадження капіталу - історичний процес створення умов для виникнення капіталістичних виробничих відносин як економічного змісту капіталістичної власності.

Перенесена вартість засобів праці - вартість, яка обертається у складі вартості виготовлених товарів.

Підприємницький доход - доход, отриманий у формі нормального або середнього прибутку, який утворюється від використання функціо­нуючими підприємцями запозиченого капіталу.

Підприємство - організаційна форма, в якій відбувається поєднання певним способом факторів виробництва життєвих благ.

Планомірність - форма організації суспільного виробництва, за якої обсяги га структура (пропорції) вироблюваних благ визначаються госпо­дарюючими суб'єктами свідомо, до початку реального процесу виробництва.

Платіжний баланс - баланс сум потоків, валютних платежів, які країна отримує з-за кордону і здійснює за кордон.

Повна (розгорнута) форма вартості - форма вияву вартості запропонованого для обміну товару в багатьох інших товарах.

Податкова система - сукупність економічних відносин, які забез­печують перерозподіл доходів громадян і підприємств шляхом формування доходної частини державного та місцевого бюджетів.

Позичковий відсоток - перетворена форма тієї частки додаткової вартості, яку функціонуючі капіталісти вимушені віддавати власникам позичкового капіталу.

Позичковий капітал - грошовий капітал, який передається у позику і приносить власнику доход у формі позичкового відсотка.

Політична економія - наука, яка розкриває не техніко-технологічний, а соціально-економічний спосіб виробництва, його економічні закони, рушійні сили суспільного розвитку.

Попит - сукупність платоспроможної потреби, тобто кількості то­варів, яку споживач готовий купити за певну ціну, та пропозиції кількості товарів, яку виробники доставили на ринок і готові продати за певну ціну.

Послуга - цілеспрямована людська діяльність, результатом якої є не річ, а корисний ефект, який задовольняє певні потреби людей, суспільства.

Постійний капітал С (від лат. constant - постійний) - частина авансо­ваного капіталу, яка функціонує у формі виробничих будівель, машин, устат­кування, сировини, електроенергії тощо і не змінює величину своєї вартості у процесі виробництва.

Постійні витрати виробництва - витрати, що не залежать від обсягу вироблюваної продукції, загальні виграти, пов'язані з функціо­нуванням підприємства (фірми): витрати на промислові будівлі, споруди, ма­шини, устаткування, оплату управлінсько-адміністративного апарату, відра­хування до амортизаційного фонду, різні види інших фіксованих платежів (виплата відсотків за кредит, страхові внески, орендна плата, заробітна плата менеджерів, працівників з нагляду та ремонту обладнання, охоронців, ви­трати на освітлення тощо).

Потреба - відношення людини до блага, яке опосередковується відносинами між людьми з приводу привласнення та присвоєння благ.

"Правило великого пальця" - правило, згідно з яким усі фірми послуговуються однаковою формулою ціноутворення: до своїх витрат додають прибуток, розрахований на основі узгодженої норми прибутку.

Правління АТ - виконавчий орган, що здійснює керівництво поточною діяльністю АТ і представляє його інтереси у відносинах з іншими господарюючими суб'єктами та установами держави; правління АТ підзвітне зборам акціонерів та спостережній раді, забезпечує виконання їх рішень.

Предмет політичної економії - виробничі відносини і притаманні їм економічні закони у взаємозв'язку з продуктивними силами та надбудовою суспільства.

Прибуток - економічна категорія, яка відображає кінцеві результати господарської діяльності, одна з головних форм вартості додаткового продукту, різниця між виручкою від реалізації товару і витратами капіталу.

Приватизація - процес трансформації державної форми суспільної власності в різні види та форми приватної власності; одноосібну, групову (партнерську, кооперативну, акціонерну), змішану і т. д., тобто процес переходу не тільки володіння, розпоряджання, використання, а й належності умов і результатів виробництва від суспільства (держави) до окремих індивідів, груп осіб.

Привласнення - процес діяльного оволодіння людьми умовами виробництва у процесі виробництва, а також процес переходу в їх належність продуктів власної або чужої праці.

Природні монополії - монополії, якими володіють власники і господарюючі суб'єкти (часто держава), що мають у своєму розпорядженні рідкісні та вільно невідновлювані елементи виробництва (рідкісні метали, особливі земельні ділянки під виноградники, деякі галузі інфраструктури, наприклад громадський транспорт та ін.).

Продукт виробництва - певна форма результату виробництва, призначена для задоволення конкретної потреби людини, суспільства.

Продуктивна форма промислового капіталу - сукупність засобів виробництва і робочої сили найманих працівників, які є відповідно речовим та особистісним факторами виробництва товарів, додаткової вартості.

Продуктивний капітал - капітал, який функціонує у сфері виробництва як засіб виробництва та робоча сила.

Продуктивні сили - діяльна форма єдності особистісного і речового факторів виробництва, яка становить процес їх функціонування як процес активного відношення людини, суспільства до природи, в якому здійс­нюється матеріальне та духовне виробництво, відтворюються умови життя людини, відбувається її розвиток.

Продуктивність праці - результативність, плідність праці, ефек­тивність використання у процесі виробництва благ усіх його факторів.

Промисловий капітал — капітал, який функціонує у будь-якій галузі сфери виробництва матеріальних благ.

Промисловий прибуток - перетворена форма додаткової вартості, створюваної додатковою працею найманих працівників, преподана як породження авансованого промислового капіталу.

Проміжні продукти - товари і послуги, призначені для подальшої об­робки, переробки або для перепродажу: сировина, матеріали, деталі та вузли (комплектуючі), що використовуються при виробництві кінцевих продуктів.

Пропозиція - сукупність товарів і послуг, яку виробники готові продати на ринку за певну ціну.

Проста праця - праця, що не потребує від працівника спеціальної підготовки та витрат на неї.

Просте відтворення - процес відновлення виробництва в межах суспільства, що здійснюється у незмінних обсягах.

Просте товарне виробництво - виробництво товарів, яке здійс­нюється власником засобів виробництва на основі своєї праці.

Пули (від англ. pool - спільний казан) — угоди, за якими прибуток кількох підприємців, фірм надходить до спільного фонду і розподіляється між ними згідно із заздалегідь установленим співвідношенням.

Реальна заробітна плата - сукупність життєвих благ (товарів та послуг), яку працівник може придбати за отриману номінальну заробітну плату на певний момент.

Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) - сукупна вартість усіх товарів і послуг з ураху­ванням річної інфляційної зміни цін, оскільки інфляція завищує реальні результати суспільного виробництва.

Реальний капітал - гроші, засоби виробництва та інше майно АТ, які використовують для створення реального багатства у речовій і вартісній формах.

Ревалоризація (від лат. rе... - префікс, що означає зворотну або пово­ротну дію, і франц. valeur - ціна) - процес відновлення вартості грошової одиниці до рівня, який вона мала перед інфляцією.

Ревальвація - підвищення раніше встановленої вартості (цінності) національної валюти.

Регульований державою ринок - ринок, що передбачає активний вплив держави на ринкові процеси шляхом використання економічних та адміністративних інструментів (наприклад, на обсяг попиту — через політику оплати праці та соціальних виплат, регулювання маси грошей в обігу; на структуру попиту і пропозиції — через установлення пріоритетів та стимулю­вання їх реалізації, податкову, інвестиційну, кредитну політику та ін.), що не відміняє конкуренцію.

Редукція праці - зведення складної праці до більшої кількості простої.

Рестрикційна політика - політика, яка спрямована на обмеження обсягу кредитних операцій, підвищення рівня відсоткових ставок, стриму­вання темпів зростання грошової маси в обігу, її застосовують у фазі різкого піднесення, а також як метод боротьби з інфляцією задля стабілізації грошо­вої системи.

Рецесія (від лат. recessio - відступ) - зниження темпів економічного зростання.

Ринги (від англ. ring - коло) - угоди кількох підприємців, фірм щодо скуповування в конкретному районі конкретного товару з метою його моно­полізації.

Ринкова інфраструктура - комплекс галузей, систем, служб, під­приємств, які обслуговують ринок.

Ринкова рівновага - спроможність конкурентних сил попиту і про­позиції встановлювати ціну, яка врівноважує їх обсяги.

Ринок позичкового капіталу - фінансовий ринок, на якому господарюючі суб'єкти та індивіди, діючи з різних причин і мотивів, здійснюють рух фінансових ресурсів, надають і отримують позики та кредити.

Ринок робочої сили - ринок, який визнає за кожною особою право вільного продажу своєї робочої сили за власним вибором і за ринковою ціною на основі контракту між працівником і наймачем; такий ринок є економічною формою руху (міграції) трудових ресурсів.

Ринок споживчих товарів і послуг - ринок, що охоплює продо­вольчі і непродовольчі товари; побутові, транспортні й комунальні послуги; житло та будинки невиробничого призначення.

Рівноважна ціна (РЕ) - ціна, яка врівноважує кількісні величини по­питу і пропозиції.

Робоча сила - сукупність розумових і фізичних здібностей людини до праці, які вона використовує у процесі виробництва благ.

Робочий період - частина часу виробництва, коли створюється вартість і додаткова вартість.

Роздержавлення - процес усунення монопольного становлення дер­жави в управлінні об'єктами суспільної власності шляхом передавання державою в тих чи інших формах функцій (правочинностей) володіння, розпоряджання та використання умов і результатів виробництва державних підприємств їх колективам за повного або часткового збереження за дер­жавою функції виразника належності майна цих підприємств суспільству.

Роздрібна торгівля - продаж товарів споживачам, яким завер­шується рух торгового капіталу з реалізації товарів і втіленої в них вартості та у її складі додаткової вартості.

Роздрібні ціни - ціни, за якими продають товари невеликими обся­гами у роздрібній торгівлі; включають оптові ціни, витрати обігу і торговий прибуток торговельних організацій.

Розпорядження - форми здійснення діяльного володарювання, тобто форми реальних дій з об'єктами власності: їх обмін, продаж, дарування, надання у заставу, спадщину тощо.

Розширене відтворення - процес відновлення виробництва в ме­жах суспільства у зростаючих обсягах.

Середні витрати виробництва (АС) - витрати, яких погребує ви­робництво одиниці продукції, їх розраховують як частку від ділення загаль­них витрат на весь обсяг виробництва продукції.

Середні загальні витрати (АТЕ) - загальні витрата виробництва на одиницю продукції; визначаються двома способами: 1) шляхом ділення суми загальних витрат на кількість (обсяг) виробленої продукції (Q): АТЕ = ТС/Q; 2) шляхом підсумовування середніх постійних витрат і середніх змінних витрат: АТЕ=АFС + АVС.

Середні змінні витрати (АVС) - загальні змінні витрати на оди­ницю продукції; визначаються шляхом ділення постійних витрат (FС) на від­повідну кількість виробленої продукції: АVС = VС/Q.

Середні постійні витрати (АFС) - загальні постійні витрати на одиницю продукції; визначаються шляхом ділення постійних витрат (FС) на відповідну кількість виробленої продукції: AFC=FC/Q.

Середній доход (АR) - сума валового доходу, що припадає на одиницю реалізованої продукції.

Середня норма прибутку - відношення додаткової вартості, ство­реної у промисловості й торгівлі, до суми промислового і торгового капіталів.

Синдикат (від грец. syndikos - захисник) - об'єднання підприємств, що виготовляють однорідну продукцію; зберігаючи власність на матеріальні умови господарювання, вони реалізують готову продукцію як спільну влас­ність, тобто підприємства зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.

Система заробітної плати - використовувана у межах певної фор­ми оплати праці сукупність взаємопов'язаних і взаємодоповнювальних мате­ріальних стимулів, обумовлюваних відповідними результатами праці.

Система національних рахунків (СНР) - інформаційна система по­казників і класифікацій, які застосовують для дослідження й аналізу розвитку ринкової економіки на макрорівні.

Складна праця - кваліфікована праця, що потребує додаткових витрат на навчання, підготовку та виховання працівника.

Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути - установи кре­дитної системи небанківського типу, які акумулюють грошові доходи, капітали та заощадження населення, підприємств, держави, спеціалізуючись на виконанні кількох операцій або обслуговуючи обмежене коло клієнтури.

Споживна вартість - здатність товару задовольняти певну потребу людей.

Споживна вартість товару "робоча сила" - здатність робочої сили бути джерелом додаткової вартості.

Спосіб виробництва - єдність і взаємозв'язок продуктивних сил та виробничих відносин.

Стагфляція - одночасне зростання цін і скорочення виробництва.

Страхові фірми - комерційні фінансово-кредитні організації, які забезпечують повне або часткове відшкодування збитків застрахованим клі­єнтам, що зазнали їх за непередбачених обставин (стихійне лихо, аварія та ін.).

Структурна політика - система заходів, спрямована на підви­щення економічної та соціальної ефективності шляхом удосконалення ринко­вого механізму, покликаного позитивно впливати на виробників і покупців.

Структурне безробіття - втрата певною кількістю людей роботи у зв'язку зі змінами у техніці і технології виробництва, під час яких виникає попит на нові професії й види діяльності.

Субстанція вартості товару - суспільно необхідна абстрактна праця, яка утворює вартість товарів.

Сукупна додаткова вартість - додаткова вартість, створювана найманими працівниками промислового і торгового капіталів, праця яких має продуктивний характер, тобто створює вартість, у тому числі додаткову вартість.

Суспільна (ринкова) вартість - вартість товарів, вироблених за середніх умов виробництва в конкретній галузі, які складають у ній пере­важну масу товарів.

Суспільне відтворення - процес виробництва у постійному зв'язку та безперервному потоці свого відновлення в межах суспільства.

Суспільний поділ праці - спеціалізація, стійке закріплення вироб­ників за виготовленням певних продуктів або за певними видами діяльності чи виробничими операціями.

Суспільний спосіб виробництва - відображає соціальний аспект виробництва благ, тобто суспільні відносини між людьми (виробничі від­носини), в межах і за допомогою яких відбувається виробництво благ.

Суспільно необхідний робочий час - робочий час, необхідний для виробництва товару за середніх, суспільно нормальних умов виробництва.

Тарифи - система ставок, за якою оплачують роботи і послуги; особливий вид цін на послуги транспорту, зв'язку, на енергію.

Тарифна система - сукупність державних нормативів, викорис­товуючи які, планують і регулюють рівень заробітної плати працівників залежно від складності робіт, народногосподарського значення галузі ви­робництва, інтенсивності й умов праці.

Тарифна сітка - сукупність розрядів із відповідними їм тарифними коефіцієнтами.

Тарифно-кваліфікаційний довідник - документ, де зведено квалі­фікаційні характеристики робіт кожного розряду та вимоги до професійних знань і навичок робітника конкретного розряду.

Темп інфляції— виражений у відсотках щорічний темп підвищення загального рівня цін протягом певного періоду.

Техніко-технологічний прогрес - тенденція проникнення науки в усі складові виробничих сил, перетворення її на продуктивну силу.

Технологічний спосіб виробництва - відображає техніко-техно­логічний аспект виробництва благ, який визначається рівнем розвитку про­дуктивних сил.

Тип власності - якісно особлива сутність відносин належності, володіння, розпоряджання та використання об'єктів власності, яка визначається якісно особливим суб'єктом власності.

Товар - продукт праці, який виробляють для обміну чи продажу.

Товар "робоча сила" - сукупність розумових і фізичних здібностей людини до праці як об'єкт відносин купівлі-продажу між найманим пра­цівником і капіталістом.

Товарна біржа (від лат. bursa - гаманець) - асоціація продавців, що забезпечує організований ринок для купівлі-продажу товарів із відповідними якісними характеристиками або контракти на їх поставки.

Товарна форма промислового капіталу - сукупність створених на основі найманої праці товарів, вартість яких вміщує додаткову вартість і тому є більшою, ніж вартість авансованого капіталу.

Товарне виробництво - виробництво благ безпосередньо для обміну на продукти, які виробляють інші виробники.

Товарний фетишизм (від франц. fetiche - фетиш, ідол, річ, яка обожнюється) - перекручене, містифіковане відношення людей до товару як до надприродної, чудодійної сили.

Торгівля - діяльність людей щодо здійснення товарного обміну й актів купівлі-продажу, яка охоплює всі форми товарного обігу.

Торговий баланс - співвідношення надходжень і платежів від експорту та імпорту, а також вимог і зобов'язань щодо інших держав.

Торговий капітал - відокремлена частина промислового капіталу, що застосовується виключно у сфері обігу окремою групою підприємців, які займаються реалізацією товарів і перетворенням товарного капіталу на грошовий з метою отримання прибутку.

Торговий прибуток - особлива форма додаткової вартості, що створюється найманими працівниками у сфері виробництва і присвоюється торговими підприємцями за участь у реалізації товарів, вироблених промисловим капіталом.

Торгові доми - торгові фірми, які закуповують товари за кордоном і перепродують місцевим оптовим і роздрібним торговцям або закуповують товари у місцевих виробників та оптовиків та перепродують їх за кордон.

Торгово-промислові палати - комерційні організації, створені для сприяння розвитку економічних і торгових зв'язків із зарубіжними партнерами та надання цільових інформаційних послуг.

Трансакційні витрати - витрати, пов'язані, із продажем товарів, пошуком інформації про ринки і умови руху товарів (ціни тощо), визна­ченням умов і оформленням торговельних угод, виявленням якості товарів, розробленням систем стандартів та ін.

Ф'ючерсні (від англ. future - майбутній) операції - договори сто­совно купівлі-продажу біржових товарів за цінами, які діють у момент опе­рації, з поставкою купленого товару та його оплатою у майбутньому.

Фабрика (завод) - система машин, взаємопов'язаних технологічним процесом.

Фактори виробництва - ресурси, поєднані у процесі виробництва на основі певної технології.

Фахівці - найуніверсальніші посередники на фондовій біржі.

Фізичне зношування основного капіталу - процес втрати еле­ментами основного капіталу своїх техніко-виробничих властивостей для подальшого використання.

Фіктивний капітал - цінні папери (акції та облігації) АТ, що відоб­ражають його реальний капітал і дають право на одержання доходів у вигляді дивідендів, відсотків тощо.

Фінанси - сукупність економічних відносин, що опосередковують формування та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових засобів з метою виконання державою і господарюючими суб'єктами своїх функцій у процесах суспільного відтворення.

Фінансова діяльність - діяльність суб'єкта щодо формування дохо­дів і здійснення витрат.

Фінансова олігархія - верхівка монополістичної буржуазії, яка зосе­реджує в своїх руках значну частину суспільного багатства, панує в еконо­мічному і політичному житті країни, підкоряючи своїм інтересам державний апарат, політичні партії, внутрішню та зовнішню політику країни.

Фінансова система - сукупність економічних відносин, які забез­печують утворення, розподіл і використання фондів грошових коштів у про­цесі розподілу та перерозподілу суспільного продукту та НД.

Фінансовий капітал - якісно нова форма капіталу, яка виникає внас­лідок злиття промислового і банківського капіталів та слугує подальшому усуспільненню виробництва.

Фінансові відносини - відносини, що відображають рух вартості від одного суб'єкта до іншого, характеризують обмінні, розподільні та перерозподільні процеси і виявляються у відповідно спрямованих грошових потоках.

Фінансові ресурси - сукупність усіх видів грошових засобів, фінан­сових активів, якими володіють суб'єкти фінансових відносин.

Фінансово-монополістична група (ФМГ) - складний монополіс­тичний комплекс, який поєднує монополії, що пов'язані спільними інтере­сами та панують у різних сферах економіки.

Фондова біржа (ФБ) - організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюють торгівлю цінними паперами.

Фондовіддача - відношення обсягу продукції у грошовій формі до вартості основних виробничих фондів (основного капіталу), виражено у відсотках.

Форма власності - якісно особлива внутрішня організація відносин економічної реалізації об'єктів конкретного типу і виду власності.

Фрикційне безробіття - безробіття, яке виникає у зв'язку з пошу­ком кращої роботи.

Холдинг (від англ. hold - тримати, затримувати) - компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній та управляє їх діяльністю.

Централізація банківського капіталу - укрупнення розмірів капіталу банку за рахунок об'єднання капіталів кількох банків.

Централізація капіталу - процес збільшення розмірів індивідуального капіталу шляхом об'єднання кількох індивідуальних капіталів у один більший, внаслідок чого відбувається перерозподіл капіталу в суспільстві без зміни його загальних розмірів.

Циклічне безробіття - безробіття, яке пов'язане з такими змінами в економічній кон'юнктурі, які спричиняють економічний спад, скорочення обсягів виробництва, отже, скорочення попиту на робочу силу; його визначають як різницю між фактичним і природним рівнями безробіття.

Ціна - грошова форма вартості товару або вартість товару, виражена у грошах.

Ціна робочої сили - вартість товару "робоча сила", виражена в грошовій формі, тобто у грошах.

Цінова еластичність попиту - кількість товарів, на яку люди збільшать або зменшать спої придбання внаслідок зміни ціни.

Цінова еластичність пропозиції - кількісна характеристика чутли­вості пропозиції до зміни ринкової ціни товару.

Цінова конкуренція - боротьба між товаровиробниками за спожи­вача шляхом зменшення витрат виробництва, зниження цін на товари і послуги без істотної зміни їх якості й асортименту.

Цінова політика фірми - вироблення фірмою (підприємством) цілей і визначення сукупності економічних та інших заходів щодо формування цін на свою продукцію з метою досягнення більш високої норми прибутку.

Чисті витрати обігу - витрати, пов'язані зі зміною форми вартості, тобто з перетворенням товарної форми капіталу на грошову і грошової на товарну (витрати, пов'язані з операціями купівлі-продажу товарів, розра­хунками, вивченням динаміки попиту, цін, організацією реклами, утриман­ням торгових контор, веденням кореспонденції, заробітною платою продав­ців, касирів, бухгалтерів тощо).

Чисті показники - показники, які розраховують з вирахуванням споживання основного капіталу, який розглядають як один з видів витрат на виробництво.

"Чорний" ринок" - вид тіньової економіки, в межах якої функціонує певна сукупність заборонених законом економічних відносин між продав­цями і покупцями товарів і послуг.

Штучні монополії - об'єднання господарюючих суб'єктів, створені для отримання монополістичних вигод, які цілеспрямовано змінюють струк­туру ринкового простору у своїх інтересах, створюючи бар'єри для вход­ження на ринок інших господарюючих суб'єктів (захоплення джерел сиро­вини та енергоносіїв, змушування залежних банків відмовляти у кредитах новим підприємцям тощо); запроваджують дуже високий порівняно із кон­курентами рівень техніки і технології виробництва, використовуючи великий за розмірами капітал, що дає змогу досягти більшого ефекту від масштабів виробництва, витісняючи конкурентів за допомогою добре налагодженої реклами.

Юридичний зміст власності - сукупність вольових, свідомих, іде­альних відносин належності, володіння, розпоряджання і використання об'єктів власності, що набули правової форми.

Юридичний зміст капіталістичної власності - належність капіталістам засобів виробництва і грошей, а найманим працівникам своєї робочої сили, а також їх прав володіти, розпоряджатися та використовувати ці об'єкти власності.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

3. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведев В.С. Політична економія: Підруч­ник. - К.: Ніка-центр, Ельга, 2000.-527с.

4. Гальчинський А.С., Ещенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної тео­рії: Підручник. -К.: Вища школа, 1995.- 471с.

5. Економічна теорія: Політекономія: Підручник За ред.

В.Д. Базилевича. -З-е вил., перероб. І допов. -К.: Знання-Прес, 2004.-615с.

6. Економічна теорія./ З.М. Тарасевич: Підручник затверджено МОН Украї­ни . -Київ: ЦНЛ, 2006 - 784с.

7. Економічна теорія: політекономія, мікроекономіка, макроекономіка Л.В.Білецька Навчальний посібник рекомендовано МОН України - Київ: ЦНЛ, 2005 -652с.

8. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник. - К.: Видавничий центр "Академія", 2001.-656с.

9. Мочерний С.В., Устинко О.А., Фомішин С.В., Політична економія : Навч. посібник. - Х.: Дніпро, 2002.-794с.

10. Мочерний С.В. Політична Економія: Навч.посіб.- К.: Знання -Прес, 2002 —687с.

11. Основи економічної теорії/ С.В.Мочерний, С.А. Єрохін, Л.О.Каніщенко та ін./ За ред. С.В. Мочерного, - К.: ВУ "Академія", 1997 - 464с.

12. Основи економічної теорії: Підручник/ Ю.В. Ніколенко. З-те вид. -К.: ЦУЛ, 2003. – 540с.

13. Політекономія Ю.В. Ніколенко: Навчальний посібник рекомендовано МОН України - Київ: ЦНЛ: , 2003 . - 412 с.

14. Основи економічної теорії/ А.А.Чухно, П.С.Ещенко, Г.Н. Климко/ за ред. А.А. Чухна.-К.: Вища школа, 2001.-606с.

15. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник/ Г.Н.Климко., В.П. Нестеренко, Л.0 Каніщенко, -2-ге вид. перероб. і допов. - К.: Вища школа - Знання, 1997. -743с.

16. Основи економічної теорії: політекоекономічний аспект: Підручник/ Відп. ред. Г. Н. Климко - 4 - те вид., пепероб. і доповн. - К.: Знання, 2002-615с.

17. Політична економ ія : Навч. посіб./ К..Т. Кривенко, В.С. Савчук. , Бєляєв. За ред. К.Т.Кривенка. - К.: КНЕУ, 2001-508 с.

18. Політична економія. Навч. посіб./ За ред. В.О. Рибалкіна, В.Г.Бодрова. - К.: Академ видав., 2004.-672с.

19. Чепінога В.Г. Основи економічної теорії: Навч. посіб. - К.: Юрінком інтер, 2003. -500с.