2. Які ресурси підприємства є складовими його потенціалу?

Формування потенціалу підприємства являє собою процес реалізації заходів щодо забезпечення ринкових можливостей підприємства шляхом зміни його характеристик і властивостей до необхідного рівня відповідно до поставлених цілей. Оцінка потенціалу підприємства – це власне, і є визначення рівня його конкурентоспроможності.

У цьому зв’язку необхідно уточнити цей перелік характеристик, показників і властивостей виробничої системи, і розглянути методи їх розрахунку й оцінки.

До складу виробничої системи будь-якого рівня ієрархії традиційно включають відповідні ресурси:

- технічні (будови, споруди, виробниче устаткування, інвентар, основні і допоміжні матеріали і та ін.);

- технологічні (технології, ноу-хау, конкурентоспроможності технологічної ідеї, наукові наробітки й ін..);

- організаційної структури (характер і гнучкість управління системи, швидкість проходження управлінських рішень, функціональна збалансованість і т.п.);

- маркетингові (виконання маркетингових функцій, планування, просування і збут товару);

- кадрові (кваліфікація, середній вік, освітній рівень здатність адаптуватися в умовах зміни стратегії);

- фінансові (стан активів, ліквідність, борги, наявність кредитних ліній і т.д.);

- НДДКР і інформаційні (здатність до наукових досліджень і розробки нових ідей, наявність достовірної інформації про зовнішнє середовище і про конкурентів, стан виробничої системи і можливість одержання необхідної інформації, наявність довгострокових прогнозів розвитку ринку);

- організаційної культури (імідж і репутація підприємства, підприємницькі здібності й підприємливість клімат у колективів співробітників, ставлення до інновацій та ін.);

- показники загального простору (місце розташування, територія, виробничі і допоміжні приміщення і площі, комунікації, можливості їхнього розширення і т.д.).

Безумовно, кожний з перелічених ресурсів являє собою сукупність можливостей, але саме унаслідок взаємодії всіх складових системи ресурсів досягається ефект синергії і виробнича система отримує нові властивості і можливості, яких не має кожен окремий вид ресурсів.

Оскільки виробнича система розглядається як об’єкт стратегічного управління, то першочерговою буде відповідь на питання про те, які можливості мають фірми в сучасний момент і повинні мати в перспективі, щоб забезпечити конкурентоспроможності. Такі можливості можна вважати стратегічними ресурсами виробничої системи, що, до речі, не суперечить можливому тлумаченню поняття «ресурси». А граничні можливості по досягненню глобальних і локальних стратегічних цілей у відповідних умовах зовнішнього середовища називають стратегічним потенціалом. Він є категорією більш широкою, ніж «виробнича потужність», оскільки розкриває не тільки граничні обсяги виробництва продукції при найбільш повному використанні матеріальних і трудових ресурсів, а здатність підприємства аналізувати зовнішнє середовище, кон’юнктуру ринку і фактори виробництва, здатність адаптації до змін.

Таким чином, елементи виробничої системи варто вважати не матеріалізовані засоби виробництва, предмети праці або категорії, а саме можливості досягнення стратегічних цілей, що відкриваються при використанні цих засобів, предметів і категорій.

У загальноприйнятому розумінні поняття «можливість» - це засіб, умова, обставина, необхідна для здійснення чого-небудь. Мати можливість – означає мати необхідні умови і засоби. Що мається на увазі з погляду елементів виробничої системи? Необхідно розглянути їх із точки зору:

- зовнішнього середовища і можливостей адекватного реагування виробничої системи на зовнішні обставини;

Внутрішнього середовища і його впливу на граничні можливості виробничої системи.

Аналіз факторів макро- і мікросередовища, що виникають при виявленні можливостей і загроз, а також сильних і слабких сторін підприємства, тобто при SWOT-аналізі, безумовно, є інформаційною основою для формування його цілей і стратегій на перспективу, але він може змінити необхідність оцінки стратегічного потенціалу і стратегічних ресурсів фірми. Усі необхідні при цьому умови і засоби можна звести в таблицю 1. у вигляді своєрідної матриці, що характеризує не тільки стан підприємства на момент аналізу, а і дозволяє конкретизувати напрямок розробки стратегії для забезпечення стійкого положення фірми на ринку в майбутньому.

Таблиця 1.