- •Міністерство освіти і науки України
- •Структурно-логічна схема
- •Основні напрямки реформування вищої освіти.
- •Які ж основні напрямки, за якими повинно здійснюватися реформування вищої освіти України?
- •Європейський освітній простір. Болонський процес.
- •Основні принципи освіти в Україні
- •Питання та завдання:
Міністерство освіти і науки України
Національний технічний університет України
"Київський політехнічний інститут"
В.П. ГОЛОВЕНКІН
ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ
Курс лекцій
Київ 2007
Вступ
Фахівці освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" призначаються для науково-дослідної, науково-педагогічної й інноваційної діяльності. Стаття 48 Закону України ''Про вищу освіту'' визначає, що посади педагогічних і науково-педагогічних працівників можуть обіймати особи з повною вищою освітою, які пройшли спеціальну педагогічну підготовку. Далі зазначається що на посади науково-педагогічних працівників вибираються по конкурсу, як правило, особи, які мають наукові ступені або вчені звання, а також випускники магістратури й аспірантури. Виходячи з цього, у програму магістерської підготовки включена дисципліна ''Педагогіка вищої школи'.
У навчальному посібнику, що пропонується студентам, які вчаться за програмою магістерської підготовки, розглядаються основні проблеми сучасної педагогіки вищої школи. Навчальний посібник підготовлений на основі конспекту лекцій, які автор читав магістрантам університету з 1997 року. Зміст навчального посібника відповідає програмі дисципліни ''Педагогіка вищої школи'', схваленої Методичною радою університету (Протокол № 6 від 25.02.1997 р.).
МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Дисципліна має за мету підготовку магістрантів до майбутньої педагогічної діяльності в вищих навчальних закладах різного рівня на посадах асистентів, викладачів та старших викладачів.
Після вивчення дисципліни випускник магістратури повинен бути готовий до:
реалізації освітніх програм та навчальних планів у відповідності до державних стандартів вищої освіти;
аналізу методів та вибору ефективних методичних заходів навчання;
розробки та проведення всіх видів занять і контрольних заходів у вищому навчальному закладі;
самостійного засвоєння педагогічної літератури;
критичної оцінки занять які проводяться.
Після вивчення дисципліни магістрант повинен
ЗНАТИ:
основні принципи освіти;
систему освіти, освітньо-кваліфікаційні рівні та структуру вищих навчальних закладів України;
права та обов’язки учасників навчально-виховного процесу;
структуру державних стандартів вищої;
зміст освітньо-професійної програми свого напряму підготовки та спеціальності;
основні вимоги освітньо-кваліфікаційної характеристики своєї спеціальності;
вимоги до складу і змісту навчально-методичної документації з спеціальності та дисципліни;
сутність нових та інформаційних технологій навчання у вищий школі;
принципи організації педагогічних експериментів і аналізу їх результатів;
УМІТИ:
організовувати та аналізувати свою педагогічну діяльність;
планувати навчальні заняття згідно з навчальним планом та програмою дисципліни;
розробляти зміст, проводити структурування навчального матеріалу та проводити заняття різних видів;
забезпечувати послідовність викладення матеріалу та міждисциплінарні зв’язки;
визначати методи та засоби навчання та контролю;
організувати та керувати пізнавальною діяльністю студентів, формувати у студентів критичне мислення та уміння здійснювати діяльність зі всіма її складовими;
аналізувати навчальну та навчально-методичну літературу і використовувати її в педагогічній практиці;
здійснювати контроль і оцінку результатів та проводити корекцію процесу навчання.
МАТИ УЯВУ ПРО:
методи складання контрольних завдань і тестів з дисципліни та комплексних контрольних завдань з спеціальності;
можливості застосування комп’ютерної техніки в навчальному процесі;
дидактичні принципи побудови електронних навчальних посібників.
На вивчення дисципліни виділяється 1,5 кредити ECTS, тобто 54 навчальні години; з них: лекції – 24 години, семінарські заняття – 4 години, самостійна робота – 26 годин. На самостійне вивчення виносяться матеріали семінарських занять («Принципи дидактики» та «Культура педагогічного спілкування»), а також питання методики проведення різних видів групових занять, методичного забезпечення навчальних дисциплін. Крім того, з метою поглиблення знань студентів по дисципліні, розвитку досвіду самостійної роботи з педагогічною літературою студенти мають підготувати реферат із проблем педагогіки вищої школи.
Структурно-логічна схема навчального посібника допоможе Вам визначити індивідуальну траєкторію ознайомлення з навчальним матеріалом при самостійному вивченні дисципліни. Безперервні стрілки визначають рекомендовану послідовність вивчення. Пунктирні стрілки визначають слабкий змістовно-логічний зв'язок певних розділів посібника.