Golovenkin_Pedagogika_vysshey_shkoly / Lec5_2_2

Принцип системності, систематичності і послідовності Принцип системності, систематичності і послідовності.

Принцип спирається на наступні наукові положення, котрі грають роль закономірних початків: людина лише тоді має дійсне і діюче знання, коли в її мозку відображується чітка картина зовнішнього світу, що являє собою систему взаємозалежних понять; універсальним засобом і головним способом формування системи наукових знань є певним чином організоване навчання, система наукових знань створюється в тій послідовності, яка визначається внутрішньою логікою навчального матеріалу і пізнавальних можливостей учнів.

Системність властива науці, де на основі аналізу і систематизації робляться висновки, будуються гіпотези і теорії, формулюються закони. Тому науковість навчання припускає систематичність і логічну послідовність досліджуваного предмета.

Навчальний процес у вищій школі завжди пов'язаний із побудовою і функціонуванням складної системи навчання, що зв'язує цілі і задачі навчання, організацію навчального процесу, форми, методи і засоби навчання, зміст і рівень навчання, контроль рівня засвоєння і багато іншого.

Раціональна система навчання вимагає насамперед наукового визначення змісту навчання, що оптимально відповідає цілям і задачам навчання. З цього приводу Я.Коменський писав: «При визначенні змісту навчального матеріалу усунути все марне і зберегти лише істотне, основне, звідки все інше випливало б саме собою».

Ефективна система навчання вимагає пошуку методів  і форм навчання, відповідаючих змісту навчання, забезпечуючих високу ефективність і результативність навчального процесу. Ґрунтуючись на принципі системності, викладач має обґрунтовано застосовувати засоби і методи навчання.

Окремим проявом принципу системності є вимога систематичності і послідовності в навчанні.

Систематичність і логічна послідовність необхідні при побудові навчального плану спеціальності, розташуванні навчального матеріалу дисципліни, що відповідним чином відображується в навчальній програмі.

Реалізації цих принципів слугує так звана структурно-логічна схема дисципліни, у якій відображується взаємозв'язок окремих тем програми дисципліни, видів занять, їх часове розміщення, зв'язок з темами інших дисциплін.

Вимога систематичності поширюється і на кожне окреме заняття. Психологія і практика навчання показують, що навчальний матеріал, чітко оформлений у вигляді системи, тобто систематизований, структурований, краще засвоюється студентами і припускає більш широкий перенос на нові ситуації і задачі, а ніж сума тих же фактів, поданих несистемне. Про систематичність і послідовність Я.Коменський писав: "... наступне ґрунтується на попередньому, а попереднє змінюється наступним". «Вивчати явища не у відриві, не як «купу дров», а в зв'язку». «Забезпечувати завжди строгу послідовність у розташуванні навчального матеріалу».

Систематичність у викладі навчального матеріалу припускає перехід від простого до складного, від відомого до невідомого, від часткового до загального (індукція), але іноді і від загального до окремого (дедукція). З цього приводу Ф. Энгельс писав в Діалектиці природи: "...індукція і дедукція пов'язані між собою настільки ж необхідним способом, як синтез і аналіз, ... треба намагатися застосовувати кожну на своєму місці, а цього можна домогтися лише в тому випадку, якщо не випускати з уваги їх зв'язок між собою, їх взаємне доповнення один одного".  

 Процес навчання, який складається з окремих кроків, протікає тим вдаліше і приносить тим більш великі результати, чим менше в ньому перерв, порушень послідовності, некерованих моментів; якщо систематично не тренувати навички, то вони втрачаються; якщо не привчати учнів до логічного мислення, то вони постійно будуть відчувати ускладнення у своїй розумовій діяльності; якщо не дотримуватись системи і послідовності в навчанні, то процес розвитку учнів сповільнюється.  

Традиційний навчальний процес нерідко припускає порушення принципу систематичності − практичні і лабораторні заняття проводяться без належної опори на теоретичний матеріал лекційного курсу, що пов'язано із застосуванням жорсткого щотижневого розкладу занять. Така організація навчального процесу призводить до того, що студент не усвідомлює сутності процесу навчання, не розуміє значення теоретичної підготовки, не бачить зв'язку між різними видами занять, окремими заняттями, між навчальними діями і методами, досліджуваними на різних стадіях навчального процесу.

У практичній діяльності принцип систематичності і послідовності навчання реалізується шляхом дотримання багатьох правил навчання, важливими серед який є наступні:

1.     Використовуйте схеми та плани, щоб забезпечити засвоєння студентами системи знань. Розділяйте зміст навчального матеріалу на логічно завершені частини (модулі), послідовно їх реалізуйте, привчайте до цього учнів.

2.     Не ставте на занятті жодного питання, не включайте в план жодного пункту, на ґрунтовне розкриття і розгляд якого ви не розраховуєте.

3.      Не допускайте порушення системи як у змісті, так і в способах навчання, а якщо система порушена, негайно ліквідуйте прогалини, щоб  попередити неуспішність.

4.     Навчальний предмет − зменшена копія науки. Покажіть студентам її систему, формуйте поняття про свій предмет як про частку науки, реальної дійсності. Постійно використовуйте міждисциплінарні зв'язки.

5.      Використовуйте перевірену схему формування теоретичних знань:

§       встановіть об'єкт і предмет (природи і наукової теорії);

§       подайте підґрунтя теорії;

§       розкрийте інструментарій теорії;

§       поясніть наслідки теорії;

§       покажіть межі її застосування.

6.     Пам’ятайте, те, що є елементарним і простим історично і логічно, часто виявляється найважчим для свідомого засвоєння, тому з особливою старанністю впроваджуйте логіку науки та історичного процесу до свідомості учнів.

7.      Варто забезпечувати наступність як у змісті, так і в методах навчання, між навчальними предметами і курсами навчання.

8.      Вчіть учнів складати опорні конспекти, структурно-логічні схеми навчального матеріалу, які полегшують процес засвоєння знань.

9.      Частіше повторюйте і вдосконалюйте раніше засвоєне, щоб забезпечити систематичність і послідовність у навчанні.

10.  До коротких і узагальнюючих повторювань потрібно прибігати не лише на початку заняття, коли зазвичай узагальнюють раніше вивчений матеріал, і не лише при його закінченні − для закріплення розглянутої в ході заняття основної проблеми, але і після викладу окремих часткових питань.

11.  Нічого не слід додавати до пояснення нового матеріалу, окрім того, що вступає в асоціативні зв'язки легко, просто, природно. Ідеї, штучно вплетені в тему заняття (освітні, розвиваючі, виховні), знижують його цінність. З огляду на це, плануйте засвоєння найважливіших ідей на весь період навчального процесу відповідно до змісту навчання і можливостям учнів.

12.  Робіть повторення вивченого не лише на початку заняття для перевірки рівня засвоєння і не лише наприкінці заняття, з метою закріплення отриманої інформації, але також і по завершенні кожного логічно закінченого відрізка навчання в ході заняття.

13.  Постійно і терпляче привчайте студентів до самостійної роботи, поступово ускладнюючи його і створюючи можливості для самостійного вирішення все більш важких задач. Не підмінюйте учнів, краще допоможіть їм.

14.  Варто частіше показувати студентам перспективи їхнього навчання.

15.  Не зловживайте актуалізацією почуттєвого досвіду  і опорних знань, їх варто згадати рівно стільки, щоб вистачило для введення нового, не робіть проблеми з тривіальних знань, речей, відомих кожному.

16.  Не забувайте, що розуміння системи вимагає логіки, а формування її − також почуттів і емоцій. Навчайте енергійно, з підйомом, використовуйте яскраві факти з життя, літератури: поняття пояснюють, образи ваблять, стимули спонукають до дії.

17.  Наприкінці розділу, курсу обов'язково робіть узагальнення і систематизацію.

18.  Постійно, наполегливо і доброзичливо виправляйте помилки учнів, допущені в усних відповідях і письмових роботах, привчайте  до систематичного аналізу власних помилок.

19.  Не слід збуджувати діяльність втомлених студентів штучними методами, зловживати інтересом до нової діяльності. Дотримуйтесь фізичних норм розумової активності учнів, передбачайте і плануйте її спади і підйоми.

20.  Глибокі істини перетворюються в банальні фрази, якщо засвоюються поверхово. Якісний навчально-виховний процес − той, у якому присутні думка, мораль, почуття.

21.  Не прагніть за допомогою надмірно «хитрих» засобів досягти за одне заняття того, що в умовах природного навчання учні можуть засвоїти протягом декількох занять.

22.  Вимагайте від студентів засвоєння системи знань, умінь, навичок по кожнім розділі і по всій програмі.

23. Пам’ятайте, що вже сформована система знань − найважливіший засіб запобігання їх забування. Забуті знання швидко відновлюються в системі, без неї − на превелику силу.

24.  Пам’ятайте пораду Я.А. Коменського: все повинно даватись в нерозривній послідовності, так, щоб усе сьогоднішнє закріплювало вчорашнє і прокладало шлях  для завтрашнього.

25.  Будьте спостережливим, привчайте своїх студентів постійно, систематично і цілеспрямовано спостерігати і бачити істотне в явищах, предметах, людських відносинах.