Golovenkin_Pedagogika_vysshey_shkoly / Lec5_2_1
.htmПринцип науковості Принцип науковості.
В основі принципу науковості лежить ряд положень, які грають роль закономірних початків: світ є пізнавальним, і людські знання, перевірені практикою, дають об'єктивно вірну картину розвитку світу; наука в житті людини грає все більш важливу роль, тому вся освіта спрямована на засвоєння наукових знань, оволодіння навчальною системою знань про об'єктивну дійсність; предметом вивчення конкретної учбової дисципліни є та чи інша наука з її методологічною основою.
Науковість навчання у вищій школі − найважливіша умова, головний принцип, тому що випускник ВНЗ має бути підготовлений до професійної діяльності на рівні сучасних досягнень науки і техніки, володіти новітніми методами наукових досліджень, мати стійкий науковий світогляд.
Науковість навчання забезпечується насамперед науково обґрунтованим змістом навчання, суровим дотриманням принципів його формування; науковість навчання залежить від рівня реалізації викладачами змісту навчання; науковість навчання, дієвість придбаних знань залежать від відповідності навчальних планів і програм рівню соціального і науково-технічного прогресу, підкріплення придбаних знань практикою, зв'язками між учбовими предметами.
Принцип науковості навчання вимагає, щоб учням на кожному кроці навчання пропонувалися для засвоєння справжні, міцно встановлені наукою знання і при цьому використовувалися методи навчання, за своїм характером наближені до методів досліджуваної науки. За Я.Коменським: «Всьому вчити за допомогою доказів, заснованих на зовнішніх почуттях і розумі, і нічому не вчити, спираючись лише на один авторитет».
Забезпечення цього принципу досягається за рахунок постійного введення в зміст навчання новітніх досягнень науки, формування у студентів вмінь проводити аналіз і синтез, бачити проблему в різних аспектах, порівнювати і висовувати альтернативні варіанти можливих рішень, знаходити оптимальні вирішення. Одним з найважливіших напрямків практичної реалізації принципу науковості в навчанні є активна участь професорсько-викладацького складу в наукових дослідженнях, періодичне стажування викладачів у наукових установах. Важливим елементом розвитку і втілення принципу науковості навчання є залучення студентів до наукової праці.
Дидактичні принципи реалізуються через правила навчання, що є засобом реалізації принципів. Слід зазначити, що правила не лише автоматично випливають із принципів, але є узагальненням практичного досвіду багатьох поколінь викладачів.
Часто дидактичні правила трактують як конкретні вказівки викладачу про те, як потрібно вести себе в типовій педагогічній ситуації. При цьому варто мати на увазі, що не можна занадто захоплюватися правилами і вимагати педантичного їх дотримання, оскільки це може призвести до сковування творчої ініціативи викладачів. В цей же час, в навчанні, як і у всіх інших трудових процесах, дуже багато стандартних, типових ситуацій, коли викладачу не потрібно виявляти особливої творчості, більш того, це може зашкодити. Тут саме і необхідно діяти, дотримуючись правил. Практичний досвід навчання найбільше закріплюється саме в правилах (писаних чи неписаних). З одного боку, це відіграє позитивну роль, тому що зберігається наступність, стверджуються кращі традиції навчання, з іншого боку − негативну, тому що закріплюються не лише гарні, але і погані (здебільшого неписані) правила, змінити які буває дуже важко.
Скільки ж усього правил? На це питання найкраще відповісти словами К.Д. Ушинського: «...Саме ці правила не мають ніяких меж: всіх їх можна умістити на одному друкованому аркуші, і з них можна скласти кілька томів. Вже це одне показує, що головна справа зовсім не у вивченні правил, а у вивченні тих наукових основ, з яких ці правила випливають».
Зазвичай правила мають форму порад-нагадувань педагогу про те, що потрібно робити для можливо більш повного виконання вимог принципу. Відповіді на питання, як діяти, вони майже не містять. Це обумовлює творчий характер їхнього застосування.
Практика прогресивних дидактичних систем виробила ряд правил реалізації принципу науковості:
1. Реалізуючи принцип науковості, навчайте на основі новітніх досягнень педагогіки, психології, методики, передового педагогічного досвіду. Наполегливо впроваджуйте в практику рекомендації з наукової організації педагогічної праці.
2. З огляду на новітні досягнення дидактики і психології навчання, розумно використовуйте логіку не лише індуктивного, але і дедуктивного навчання, сміливіше вводьте абстракції, які дозволяють глибше зрозуміти конкретне. Намагайтеся, однак, уникати абстракцій, які не одержують повного визначення в рамках курсу.
3. Розкривайте логіку навчальної дисципліни, яка забезпечує з перших кроків її вивчення надійну основу для підведення до нових наукових понять.
4. Виховуйте у студентів діалектичний підхід до досліджуваних предметів, явищ, формуйте елементи наукового діалектичного мислення.
5. Впроваджуйте вивчення законів науки, враховуючи найбільш важливі сторони процесу розвитку досліджуваних явищ: залежність від зовнішніх умов, місця і часу, конкретні форми зміни явища, боротьбу старого з новим, зміст і форму.
6. У методах викладання відбивайте методи наукового пізнання, розвивайте мислення студентів, підводячи їх до пошукової, творчої роботи.
7. Систематично інформуйте своїх учнів про нові досягнення в науці, техніці, культурі; зв'язуйте нові досягнення зі зформованою в учнів системою знань.
8. Не зводьте ознайомлення з новими ідеями, сприйняття нового до одного окремого акту; розглядайте кожне явище в усіх нових зв'язках і відносинах.
9. Не упускайте можливості ознайомити студентів з біографіями видатних вчених, їхнім внеском у розвиток науки.
10. Розкривайте перед студентами методи і методологію наукового пізнання, покажіть залежність результатів від методів.
11. Застосовуйте новітню наукову термінологію, не користуйтеся застарілими термінами, будьте в курсі самих останніх наукових досягнень в галузі свого предмета.
12. Розкривайте генезис наукового знання, послідовно реалізуйте вимоги історизму в навчанні.
13. У зв'язку з все зростаючим потоком наукової інформації, головну увагу приділяйте ключовим проблемам науки, розкривайте перед студентами основні ідеї наукових досягнень, привчайте їх стежити за науковою інформацією, заохочуйте колективне обговорення науково-технічних і соціальних проблем.
14. Не обходьте спірні наукові проблеми, у доступній формі розкривайте їх зміст і перспективні шляхи вирішення, якщо дозволяють умови, організуйте дискусію.
15. Розвивайте науково-дослідну роботу студентів. Знайдіть можливості ознайомити їх з технікою експериментальної роботи, алгоритмами вирішення винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.
16. Домагайтеся, щоб студенти засвоювали нові поняття і терміни в єдності з науковими теоріями, законами.
17. Дайте учням можливість пережити радість відкриття, почуття успіху, задоволеності від пізнавальної напруги.
18. Висвітлюючи нові досягнення в науці і техніці, не забувайте розповідати про удосконалювання технології навчання, розкривайте складності навчальної праці і шляхи підвищення її ефективності через використання нових методів навчання і впровадження нових засобів.
19. Кожне нововведене наукове поняття систематично повторюйте, застосовуйте і використовуйте на всьому протязі навчального курсу, так як те, що не тренується, забувається.