Golovenkin_Pedagogika_vysshey_shkoly / Lec5_2_0

Основні принципи і правила дидактики Основні принципи і правила дидактики.

Історія дидактики характеризується наполегливим прагненням дослідників виявити загальні принципи навчання і на їх основі сформулювати ті найважливіші вимоги, дотримуючись яких викладачі могли б досягати високих і міцних результатів у навчанні.  

У сучасній дидактиці ствердилося положення, що принципи навчання історично конкретні і відображають насущні суспільні потреби. Під впливом соціального прогресу і наукових досягнень, по мірі прояву нових закономірностей навчання, нагромадження досвіду роботи педагогів, вони видозмінюються, вдосконалюються. Сучасні принципи обумовлюють вимоги до всіх компонентів навчального процесу − логіки, цілей і задач, формування змісту, вибору форм і методів, стимулювання, планування і аналізу досягнутих результатів.

Принципи навчання виступають в органічній єдності, утворюючи деяку концепцію дидактичного процесу, яку можна представити як систему, компонентами якої вони є. Але чи всі принципи та чи у будь-якому сполученні можуть входити в цю систему? На якій основі може бути побудована внутрішньо несуперечлива система принципів навчання?

Вирішення поставленої задачі починається з виявлення логічної основи побудови цієї системи. Такою основою Я.А. Коменський вважав принцип природозгідності навчання, і всі інші принципи навчання у нього виступали в тій послідовності, яка узгоджувалася з ідеєю природозгідності. Інакше розглядав їх А.Дістервег. Прагнучи розкрити більш конкретно дидактичні принципи і правила, він розглядав їх у вигляді вимог до: 1) змісту навчання; 2) викладачів; 3) учнів.

К.Д.Ушинський визначив необхідні умови гарного навчання так: своєчасність, поступовість, органічність, сталість, твердість засвоєння, ясність, самодіяльність учнів, відсутність надмірної напруженості і надмірної легкості, правильність. До дидактичних принципів він відносив також: 1) свідомість і активність навчання; 2) наочність; 3) послідовність; 4) міцність знань і навичок.

Численними є спроби розробити систему дидактичних принципів і в працях дослідників нового часу. Відбувається перебудова змісту принципів, що зберегли своє значення в нових умовах, і з'являються нові принципи, у яких відображаються нові вимоги суспільства до навчання. Аналіз дозволяє виділити в якості основних, загальновизнаних наступні принципи:

1)     науковості;

2)     системності, систематичності і послідовності;

3)     доступності;

4)     наочності;

5)     свідомості і активності;

6)     зв'язку теорії з практикою;

7)     єдності індивідуального і колективного.

Ці принципи складають систему дидактичних принципів. Усі дидактичні принципи взаємозв’язані і взаємозалежні, доповнюють і обумовлюють один одного. У практиці навчання вони знаходять застосування у вигляді методів і форм організації і проведення навчальної роботи, методичних рекомендаціях та ін.

Дидактичні принципи відображають узагальнені положення педагогічного досвіду в його головних, істотних положеннях. Із сучасних позицій ці принципи аксіоматичні, декларативні, не мають доказової основи. Однак як відправну платформу теорії навчання у вищій школі вони не лише важливі, але і вкрай необхідні. На основі дидактичних принципів у реальному навчальному процесі робляться висновки про дидактичну правильність чи помилковість його стану, побудови і функціонування.