Ekologia / 5

Тема: Екосистеми та їх місце в організації біосфери. Л - 5

Класифікація екосистем

Екосистема – об’єкт вивчення екології.

Екосистеми – основні структурні одиниці біосфери.

Екосистема – біотоп плюс біоценоз, тобто екосистема – об’єднання абіотичного середовища та живих організмів, які мешкають у ньому.

Екосистема – це поняття безрозмірне, вона не має фіксованих меж та території.

Рис. Основні компоненти екосистем та шляхи взаємодії між ними.

Існує 2 категорії екосистем:

1. Природні – виникають та існують незалежно від людини;

2. Штучні антропогенні екосистеми, які створюються людиною.

Природні системи досить різноманітні. За спільністю структурних ознак, особливостями функціонування, характеру потоку енергії та кругообігу речовин виділяють 15 основних екосистем (ці типи ще називають біомами (біом)).

Класифікація основних природних екосистем світу.

1. Екосистеми суходолу:

   1. Тундра;

   2. Хвойні ліси помірної зони;

   3. Листяні ліси помірної зони;

   4. Степи;

   5. Тропічна та субтропічна злакова рослинність;

   6. Саванна;

   7. Пустеля;

   8. Вічнозелений тропічний дощовий ліс;

   9. Болота;

   10. Луки;

2. Екосистеми водойм:

   11. Стоячі водойми: озера та ставки;

   12. Екосистеми текучої води: ріки та ручаї;

   13. Екосистеми відкритого океану;

   14. Екосистеми континентального шельфу;

   15. Естуарії

Саванна – тип тропічної рослинності, характеризується поєднанням трав’яного покрову з поодинокими чагарниками.

Континентальний шельф – поверхня й надра морського дна підводних районів прибережної держави, що прилягають до берега, але знаходяться поза зоною територіального моря, до глибини 200 м чи більше.

Естуарії – розширене гирло ріки, яка впадає у море чи океан (дельти річок).

Антропогенний фактор, антропогенні забруднення.

Антропогенний фактор – природо перетворююча діяльність людини.

За характером впливу на оточуюче середовище антропогенні фактори поділяють на прямі та непрямі, позитивні та негативні.

Прямі – діють безпосередньо на компоненти біосфери (осушення боліт, створення ярів та наспів).

Непрямі – проявляються в зміні клімату, складу атмосфери, ґрунту, що відбивається на умовах існування організмів.

Позитивні – впливаючи на оточуюче середовище, створюються фактори створюються сприятливі умови для життя та розвитку організмів (рекультивація, полезахисні смуги).

Негативні – виникають умови, сприяючі пригніченню організмів, навіть їх, вимирання.

Всі природні ресурси, на які здійснюється антропогенний вплив класифікують за схемою на мал. 6.

Антропогенне забруднення – надходження до оточуючого середовища таких відходів виробництва та інших відходів господарської діяльності (у вигляді речовин та енергії), які взагалі не характерні для нього, або не характерні їх, концентрації, інтенсивності, і які створюють загрозу здоров'ю людини, погіршують умови життя, завдають шкоду природним ресурсам, негативно впливають як на окремі живі організми, так і на функціонування екологічних систем у цілому.

Також виділяють:

1. Хімічне забруднення (надходження до навколишнього середовища різноманітних ксенобіотиків).

Ксенобіотики – чужорідні для організмів шкідливі сполуки (пестициди, препарати хімії, котрі потрапили в оточуюче середовище у значній кількості і викликають загибель організмів, а також порушують ту нормальну течію природних процесів у біосфері).

2. Фізичне – знищення територій, шумові перешкоди та електромагнітне випромінювання.

3. Термічне – теплове забруднення внаслідок відхідних газів багатьох підприємств та скиду у водойми нагрітої води з промислових підприємств.

4. Радіоактивне – пов'язане з надходженням у навколишнє середовище штучних ізотопів.

5. Засмічення – надходження до навколишнього середовища різного типу відходів.

6. Біологічне – при якому в природних та антропогенних екосистемах з'являються не властиві їм організми. Особливим випадком такого забруднення є мікробіологічне, пов'язане з розвитком у навколишньому середовищі паразитичної мікрофлори.

Найбільший відсоток антропогенного забруднення біосфери припадає на промислові забруднення.

Промислові забруднення – надходження до навколишнього середовища різноманітних несприятливих для нього речовин, що є побічним результатом промислового виробництва.

В залежності від типу промислового виробництва негативний вплив на природу має різні прояви.

Промислове виробництво базується на переробці різноманітних видів природних ресурсів з отриманням або засобів виробництва, або корисних для людини продуктів.

Промисловість підрозділяють на 2 основні галузі:

• Видобувну (видобування рудних та нерудних корисних копалин, лісова промисловість та деякі інші).

• Переробну – функціонує на сировині видобувної промисловості або сільського господарства.

Природні ресурси

Невичерпні

Вся вода, сонячне випромінювання, енергія вітра, повітря.

Вичерпні

Обмежені у своїй кількості

Сонячна енергія

Тепло Землі

Енергія припливів

Енергія вітру

Атмосферне повітря

Вода

Невідновлювані

Відновлювані

Рослини

Тварини

Ґрунт

Корисні копалини мінерального та органічного походження.

Простір

помешкання

Енергія рік

Рис. 6. Класифікація природних ресурсів.

Промислові забруднення ділять на 3 основні форми:

1. Забруднення атмосферного повітря пиловими та газоподібними тепловими викидами промислових підприємств.

2. забруднення водойм та підземних вод стічними промисловими водами, що вміщують спектр.

3. порушення земної поверхні та забруднення ґрунту металами та іншими шкідливими домішками.

Тема: Класифікації забруднень біосфери.

За агрегатним станом розділяють:

• газоподібні;

• пароподібні;

• рідинні;

• тверді.

Усі забруднення повітряного басейну об'єднують в 2 основні групи:

• матеріальні;

• енергетичні.

Серед матеріальних виділяють:

• групу хімічноенергетичних (нетоксичних);

• групу хімічно активних (токсичних).

За характером впливу на живі організми виділяють 5 груп (серед хімічно активних):

1. загально-соматичні – при певній кількості можуть визивати отруєння всього організму (оксиди вуглецю, ртуть та ін.);

2. подразливі – викликають подразнення дихальних шляхів (сірчаний газ, хлор, аміак, озон та ін.);

3. сенсибілізуючі або алергенні;

4. канцерогенні, що викликають злоякісні пухлини (бензапірен, нікель та його сполуки, оксиди хрому, радону, азбест та ін.);

5. мутагенні, що призводять до генетичних змін (свинець, марганець, уран).

Матеріальні забруднення спричиняють шкідливий вплив не тільки на людину та тваринний світ, а й на рослинний світ та неживу природу.

Енергетичні забруднення – це промислові теплові викиди, шуми, вібрації та всі види випромінювань – оптичні, електромагнітні, іонізуючі, акустичні.

Особливості енергетичного забруднення (на відміну від матеріальних) – це обмеженість зони їх дії та більшість цих забруднень проявляють свій вплив тільки в період їх, генерації, тобто подібні шкідливості не накопичуються в оточуючому середовищі (виключення складають іонізуючі випромінювання).

4