Л - 6

Техносфера. Основні джерела антропогенного забруднення довкілля.

Забруднення повітряного басейну викидами промислових підприємств.

Джерела забруднення атмосфери промисловими підприємствами – неутилізовані відходи різних виробництв, що утворюються внаслідок обміну речовин та енергії сучасних промислових підприємств з навколишнім середовищем.

Основні з цих шкідливостей:

• Окис вуглецю CO;

• Двооксид сірки SO₂;

• Оксиди азоту NO_x;

• Вуглеводні C_nH_m;

• Пил, пари кислот, біологічні забруднення.

Окис вуглецю (CO), чи чадний газ не має кольору, запаху і кольору. Горить синюватим полум’ям і утворює з повітрям вибухову суміш при вмісті від 12,5 до 75% і нормальному тиску. Температура запалення суміші 630 - 810ºC. У воді окис вуглецю розчиняється слабо. Окис вуглецю дуже отруйна. Її фізіологічний вплив на людину основане на тому, що гемоглобін крові, що міститься у червоних кров’яних тільцях, у 250-300 разів легше сполучається з окисом вуглецю ніж з киснем. Тому при вдиханні повітря, яке містить СО, кров поступово насичується нею і втрачає можливість засвоювати кисень. В результаті у людини з’являється нестача кисню в артеріальній крові, котра при досить високому насиченні СО (50-60%) може призвести до смертельного отруєння. Найбільша кількість СО, котре може бути поглинена кров’ю людини, складає приблизно 300 см³. Отруєння СО можуть бути гострі і хронічні. Розрізняють 3 ступеня отруєння окисом вуглецю:

1. Слабе, ознаками якого є шум у вухах, головний біль, запаморочення і прискорене серцебиття.

2. Сильне, для якого характерні симптоми першого ступеня отруєння і, крім того, втрата здатності рухатись і притуплення свідомості.

3. Смертельно небезпечне – втрата свідомості, судоми, смерть.

Ступінь і швидкість отруєння окисом вуглецю залежать від концентрації її у повітрі, часу перебування у загазованій атмосфері, кількості повітря вдихуваного за хвилину (частота і глибина дихання), а також від того, чи відбувається неперервне дихання отруєним повітрям, чи воно чергується з диханням отруєним повітрям. Вдихання повітря з окисом вуглецю концентрацією 0,128% на протязі 0,5-1 год. Може викликати тяжке отруєння, а концентрацією 0,4% - смертельно небезпечне для людини навіть після короткочасного впливу. При концентрації окису вуглецю в 1% людина втрачає свідомість навіть після декількох вдихів, а через 1-2 хвилини наступає смерть.

Сірчистий газ (SO₂), чи сірчистий ангідрид, - безбарвний газ з різким кислуватим смаком і сильно подразливим запахом, що нагадує запах сірки, що паленої, не горить і не підтримує горіння. Сірчистий газ легко розчинюється у воді з утворенням сірчистої кислоти. Сірчистий газ дуже отруйний, дратуюче діє на слизову оболонку очей і верхніх дихальних шляхів, може викликати запалення бронхів, набряк гортані і легенів. Небезпечний для життя при вмісті 0,05% навіть при короткочасному впливі; відчутний по дії на слизові оболонки очей вже при концентрації у повітрі 0,0005%.

Окиси азоту – газоподібні продукти вибуху вибухонебезпечних речовин, процесів спалювання, роботи двигунів внутрішнього згорання (автотранспортні забруднення) які включають окис азоту (NO), двоокис азоту (NO₂), а також, у незначних кількостях, чотириокис (N₂O₄), а іноді і п’ятиокис (N₂O₅) азоту. Пара окисів азоту надзвичайно отруйна і діє подразливо на слизову оболонку очей, носа, рота, а також на верхні дихальні шляхи і легені, викликаючи тяжкий задушливий кашель, головний біль, нудоту, іноді блювоту, а у тяжких випадках – набряк легенів з наступною бронхопневмонією. На відміну від інших газів отруйна дія окису азоту виявляється не одразу, а через деякий час (4-20 годин і більше). При вдиханні повітря, що містить 0,006% NO₂, приблизно через 20 хв. починається кашель і біль у грудях; при концентрації 0,01-0,015 % NO₂, вказані симптоми проявляються одразу у важкій формі; концентрація 0,023-0,039% NO₂ смертельно небезпечна для людини.

Окис азоту – безбарвний газ. Окис азоту в момент утворення швидко і легко реагує з киснем повітря, утворюючи двоокис азоту:

2NO+O₂=2NO₂.

Двоокис азоту (NO₂) – газ бурого кольору, легко переходить у чотириокис азоту. Двоокис і чотириокис азоту найбільш стійкі з усіх типів сполук з киснем, але у вологій атмосфері поступово, а через 40-60 хвилин переходять у азотну і азотисту кислоту внаслідок високої розчинності їх у воді.

Основними представниками альдегідів, потрапляють у атмосферу газів – акролеїн та формальдегід.(джерело - вихлопні гази).

Акролеїн (СН₂СНСНО) – безбарвна легколетюча рідина з неприємним різким запахом пригорілих жирів, що надходить у повітря у вигляді пари. Акролеїн вельми отруйний. Короткочасне вдихання акролеїну при невеликому його вмісті у повітрі, крім впливу на слизові оболонки очей, дихальний тракт, викликає запаморочення, біль у шлунку, нудоту і блювання. Десятихвилинне перебування в атмосфері, що містить 0,014 % акролеїну для людини смертельне, 0,002% – нестерпно, 0,0005 – важко переноситься. Перебування в атмосфері, що містить 0,0008 % акролеїну, на протязі 2 – 3 хв. викликає подразнення слизових оболонок очей рота і носа, на протязі 5 хв. подразнення важко переноситься. Акролеїн утворюється внаслідок розкладу складових частин дизельного пального під впливом високих температур.

Формальдегід (НСНО) – безбарвний газ з різким задушливим запахом, легко розчинний у воді. Вельми отруйний, діє подразливо на слизові оболонки дихального тракту, а також на центральну нервову систему. Концентрація формальдегіду у вдихуваному повітрі 0,007% викликає легке подразнення слизових оболонок очей і дихальних шляхів, а концентрація 0,018% - сильне подразнення. Систематичне вдихання формальдегіду з концентрацією його у повітрі 0,02-0,07 мг/л може визвати хронічне отруєння.

Пил.

Отруйний (Містить Pb, Hg, Cr, Mn, миш’як, отруйні елементи).

Неотруйний (Кварцевий, вугільний, силікатний)

Виділяють різні фракції пилу в залежності від розмірів частинок. Мілкодисперсний пил найбільш негативний:

• Діаметром 10 мкм – пил, що попадає в легені;

• Діаметром 2 мкм – особливо небезпечний. Призводить до професійних захворювань: сілікоз, антропоз і т. д. в залежності від типу пилу.

Класифікація джерел забруднення атмосфери.

За розташуванням:

• стаціонарні;

• напівстаціонарні;

• такі, що переміщуються.

За способом розосередження:

• точкові;

• об’ємні;

• лінійні

• рівномірно розосереджені.

За часом дії:

• неперервні;

• періодичні.

Основні забруднювачі атмосферного повітря за галузями:

1. Теплоенергетична та енергетична	32%
2. Металургія	27%
3. Вугільна та гірнича промисловість	23%
4. Нафтогазова	5%
5. Харчова	3%
6. Хімічна та нафтохімічна промисловість	2%
7. Підприємства Держжитлокомунгоспу України	1,1%

Найбільші викиди від стаціонарних джерел:

1. окисів азоту здійснюють підприємства металургії та енергетики – 70%;

2. викиди двоокису сірки – підприємства енергетики і металургії та вугільної промисловості – 87%;

3. викиди вуглеводнів та легких органічних сполук – підприємства вугільної, хімічної та нафтохімічної промисловості 83%.

За останні рокив цілому по Україні викиди пилу зменшилися приблизно на 52,5%, діоксиду сірки на 46%, окисів азоту на 41% (в основному за рахунок спаду виробництва).

3