2. Форми і зміст роботи зі спортивної медицини:

2.1. Систематичне диспансерне спостереження за спортсменами.

2.2. Медичне забезпечення спортивно-масових заходів та навчально-тренувальних зборів.

2.3. Організація та проведення заходів по відновленню працездатності спортсменів після тренувальних навантажень і змагань та реабілітація спортсменів після травм і захворювань.

2.4. Лікарсько-педагогічний контроль в процесі:

- навчально-тренувальних занять спортсменів;

- навчально-тренувальних занять в групах фізкультури оздоровчого напрямку;

- занять з фізичного виховання за державними програмами в дитячих дошкільних установах та закладах освіти різного рівня;

2.5. Здійснення медичної практики. Консультативна робота.

2.6. Складання та проведення індивідуальних оздоровчих програм, аналіз їх ефективності.

2.7. Проведення наукових досліджень в сфері медичного забезпечення фізичної культури і спорту.

2.8. Пропаганда здорового способу життя, оздоровчого впливу фізичної культури серед населення, санітарно-просвітницька робота серед фізкультурників і спортсменів.

2.9. Консультаційно-методична допомога з питань спортивної медицини лікувально-профілактичним закладам.

2.10. Координація діяльності та наступності в роботі закладів охорони здоров’я з різними відомствами і організаціями (спорткомітети, спортивні товариства і клуби, профспілкові організації, фонди милосердя і здоров`я, асоціації та федерації з видів спорту та ін.).

2.11. Впровадження нових методів і методик для оцінки рівня здоров`я, функціонального та фізичного стану.

2.12. Підготовка інструктивних матеріалів по діяльності Служби.

2.13. Організація та проведення семінарів, конференцій, нарад з питань спортивної медицини та оздоровлення населення засобами фізичної культури.

3. Система організації роботи зі спортивної медицини:

3.1. Медичне забезпечення осіб, які займаються фізичною культурою і спортом, їх реабілітація та оздоровлення здійснюється закладами та установами зі спортивної медицини та лікувальної фізкультури і лікувально-профілактичними закладами охорони здоров’я.

3.2. До складу закладів і установ спортивної медицини та лікувальної фізкультури входять:

- Український центр спортивної медицини МОЗ України;

- Київський центр спортивної медицини;

- обласні, міські лікарсько-фізкультурні диспансери та центри спортивної медицини;

- центри “Здоров’я”;

- відділення спортивної медицини у складі обласних лікарень та центрів “Здоров’я”;

- відділення (кабінети) спортивної медицини в лікувально-профілактичних закладах загальної мережі;

- Донецький, Запорізький обласні та Кримський республіканський лікарсько-фізкультурні диспансери, що підпорядковані Міністерству України у справах сім‘ї, молоді та спорту.

4. Головні завдання лікувальної фізкультури:

4.1. Впровадження і використання лікувальної фізкультури на всіх етапах лікування і реабілітації в лікувально-профілактичних закладах всіх рівнів системи охорони здоров’я.

4.2. Підвищення ефективності застосування лікувальної фізкультури шляхом поліпшення організації роботи, залучення до участі в цій роботі усіх ланок адміністративного та лікувального персоналу лікувально-профілактичних закладів, підвищення кваліфікації з питань лікувальної фізкультури лікарів та середнього медичного персоналу.

4.3. Вдосконалення комплексу методів лікування і медичної реабілітації за рахунок його раціональної побудови з використанням процедур лікувальної фізкультури.

4.4. Впровадження в лікувальний і реабілітаційний процес навчання та дотримання хворими засад здорового способу життя, оздоровчих систем і програм, лікувальної фізкультури та оздоровчого тренування в домашніх умовах.

4.5. Санітарно-просвітницька робота серед хворих, медичного персоналу і населення з питань здорового способу життя, лікувальної та оздоровчої ролі фізичних вправ і загартування, правил гігієни та самоконтролю при заняттях фізкультурою.

4.6. Відновлення фізичного здоров’я, повне або часткове відновлення працездатності, підготовка до соціально-трудової і соціально-побутової реабілітації.