Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
9
Добавлен:
19.04.2015
Размер:
37.89 Кб
Скачать

Черноіванова Євгенія ДІД/м-10

Практична робота №2.

Прогнозування інфляції та управління інфляційними процесами

Згідно з темпами зростання цін інфляцію поділяють на три види: повзуча, галопуюча, гіперінфляція.

У разі повзучої інфляції ціни зростають поступово, помірними темпами — приблизно 10 % на рік. За таких умов зберігається купівельна спроможність грошей, і тому підприємці нічим не ризикують, укладаючи угоди в поточних цінах.

Галопуюча інфляція означає швидке зростання цін — від 20 до 200 % на рік. Такий темп може зумовити тяжкі економічні та соціальні наслідки (падіння рівня виробництва, банкрутство багатьох підприємств, зменшення життєвого рівня населення тощо). Цим пояснюється прагнення позбутися грошей через купівлю товарів та нерухомості з метою збереження реальної вартості активів. Інфляція змушує банки відмовляти у наданні кредитів із фіксованим відсотком, а підприємців — не укладати угоди на основі індексації.

Гіперінфляція — це катастрофічне зростання цін (500—1000 % і більше за рік). Призводить до краху грошової системи. Гроші втрачають свої функції. Держава, підприємці і населення прагнуть позбутися паперових грошей, відбувається часткове повернення до бартерного обміну. Інфляційний процес може розвиватись у двох напрямах. Якщо макроекономічна нерівновага (стабільний розрив між сукупним попитом і сукупною пропозицією) зміщена у бік попиту, то цс призводить до нестримного постійного зростання цін. Таку інфляцію називають відкритою. Вона характеризується сталим зростанням індексу цін на товари, яке спричиняє радикальні зміни у психології споживачів, що, в свою чергу, стимулює ажіотажний попит, а отже, подальше розкручування інфляційної спіралі.

Другий напрям зумовлений тим, що макроекономічна нерівновага супроводжується втручанням держави в цей процес через контроль над цінами на товари і послуги. Така інфляція називається прихованою. За ступенем збалансованості зростання цін виділяють збалансовану і незбалансовану інфляцію.

У разі збалансованої інфляції співвідношення цін різних товарів залишається незмінним, незбалансованої — відбувається постійна зміна співвідношення цін між товарами, причому у різних пропорціях. З погляду очікуваності та передбачуваності інфляцію поділяють па очікувану і неочікувану.

Очікувана інфляція передбачається і прогнозується заздалегідь, неочікувана-характеризується раптовим стрибком цін.

Комбінація збалансованої та очікуваної інфляції не завдає економічних збитків, оскільки за таких умов фірми і населення знають наперед, що ціни наступного року, наприклад, зростуть удвічі. На стільки ж підприємства підвищать ніші на свій товар (хліб, обладнання, сировину, робочу силу тощо). У випадку поєднання незбалансованої та неочікуваної інфляцій наслідки можуть бути катастрофічними (інфляція в Україні в 1993—1994 pp.).

За місцем існування виділяють локальну і світову інфляцію. У разі локальної інфляції зростання цін відбувається в межах однієї країни, світової — охоплює групу країн або всю глобальну економіку.

Начало формы

Інфляція вимірюється індексами цін. Індекс цін — це відсоткове співвідношення середньозважених цін конкретного періоду до середньозважених цін базового періоду. У світовій практиці застосовують такі види індексів: оптових цін, роздрібних (споживчих) цін, цін промислової продукції, реалізації сільгосппродукції, цін інвестицій в основний капітал, цін на будівельно-монтажні роботи, експортних та імпортних цін, цін — ВНП-дефляторів. Індекс оптових цін розраховується для трьох груп товарів: товарів, готових для використання, проте ще не проданих споживачам; проміжних товарів; сировини, готової для подальшої переробки. Він відображує зміни середнього рівня цін, які встановлюються промисловими та будівельними підприємствами і компаніями, а також цін продукції фірм.Індекс споживчих (роздрібних) цін (ІСЦ) є показником вартості кошика споживчих товарів та послуг, які задовольняють повсякденні потреби. До його складу входять ціни на продовольчі товари, одяг, житло, паливо, транспорт, медичні послуги, плата за навчання тощо. ІСЦ розраховується практично в усіх країнах світу. Загальні вимоги щодо цього визначені ст. 12 Конвенції Міжнародної організації праці (МОТ) за № 160 (1985) «Про статистику праці» та іншими документами МОТ. Для розрахунків інфляції потрібні два масиви даних. Перший — щодо середніх змін цін по кожному з товарів та платних послуг, які входять до складу споживчого кошика. Другий — щодо частки витрат на цей вид товарів або послуг у загальній сумі грошових споживчих витрат населення. В Україні спостереженнями за зміною цін постійно займаються кілька сотень статистиків у 550 містах, зокрема у районних центрах. Наприклад, в Австрії використовують 582 показники, у Франції— 295, у ФРН — 735, у Великій Британії — 394, у США — 359, а в Польщі — навіть 1400 показників. В Україні з 2002 р. ІСЦ охоплює 102 види продовольчих, 120 — непродовольчих товарів і 48 видів платних послуг. ВНП-дефлятор відображує відношення номінального ВНП до реального.