Аналитико-прогнозюю. забезп_управл / Практические / АПЗУ_практ_звіти / АПОУ Практ. Журавлева, Коновалова / Журавлева ПР 1

Журавлева Е. ДИД/м-10

Практична робота № 1

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ В УПРАВЛІННІ

1. Аналіз Закону України «Про державне прогнозування та розробку програм економічного і соціального розвитку України».

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади формування цілісної системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць як складової частини загальної системи державного регулювання економічного і соціального розвитку держави. Законом встановлюється загальний порядок розроблення, затвердження та виконання зазначених прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку, а також права та відповідальність учасників державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України.

Цей Закон складається з п’яти розділів, які включають дев’ятнадцять статей, та прикінцевих положень.

Розділ «Загальні положення» містить визначення термінів, принципи державного прогнозування та розробки програм економічного і соціального розвитку України та структуру законодавства.

Державне прогнозування економічного і соціального розвитку - науково обгрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного і соціального розвитку. Прогноз економічного і соціального розвитку є засобом обгрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та прийняття конкретних рішень органами законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування щодо регулювання соціально-економічних процесів.

Програма економічного і соціального розвитку України - документ, в якому визначаються цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку, засоби та шляхи їх досягнення, формується взаємоузгоджена і комплексна система заходів органів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, спрямованих на ефективне розв'язання проблем економічного і соціального розвитку, досягнення стабільного економічного зростання, а також характеризуються очікувані зміни у стані економіки та соціальної сфери.

У другому розділі викладена система, процес розробки програмних документів економічного і соціального розвитку та державна програма економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період.

Третій розділ присвячений розробці прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів та міст.

У четвертому розділі описується розробка прогнозів розвитку галузей економіки на середньостроковий період і програм розвитку галузей економіки.

П’ятий розділ регламентує повноваження та відповідальність учасників державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку.

Цей Закон набрав чинності з дня його опублікування - 23 березня 2000 року.

Система прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку складається з:

• прогнозів економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди;

• Державної програми економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період;

• прогнозів економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів та міст на середньостроковий період;

• програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів та міст на короткостроковий період;

• прогнозів розвитку окремих галузей економіки на середньостроковий період;

• програм розвитку окремих галузей економіки.

У разі необхідності прогнозні і програмні документи економічного і соціального розвитку можуть розроблятися на більш тривалий період.

Складовими частинами програми розвитку галузі економіки повинні бути:

• характеристика стану розвитку відповідної галузі економіки, використання виробничого потенціалу, головних проблем розвитку відповідної галузі та шляхів їх розв'язання, стратегічні цілі, техніко-економічне обґрунтування та оцінка необхідних ресурсів для виконання програми;

• комплекс заходів і завдань (цільових проектів);

• фінансове та ресурсне забезпечення програми;

• розрахунок очікуваної ефективності та термін виконання програми;

• механізм управління та контролю за ходом виконання програми.

2. Аналіз проблем та перспектив прогнозування на підприємствах сфери послуг за концепцією І.С. Гращенка.

Розвиток підприємств неможливий без налагодженої та ефективної системи планування та прогнозування змін в економічному середовищі, що є чинником, який забезпечує стабільний інноваційний розвиток підприємств сфери послуг. Система планування має на меті подати комплексне наукове обґрунтування проблем, з якими може зіткнутися підприємство в майбутньому, і на цій основі розробити показники розвитку підприємства на плановий період, що неможливо без ефективної системи прогнозування.

У результаті дослідження були виявлені взаємозв’язки між змінами, що відбуваються на підприємствах сфери послуг, та проблемами й особливостями прогнозування на підприємствах сфери послуг. На підприємствах сфери послуг зміни можуть бути: запланованими і незапланованими; разовими або багатоступінчастими та можуть торкнутися багатьох аспектів:

1) змінюється асортимент продукції та послуг, що пропонуються, обсяги продаж, поява нових клієнтів, постачальників, ринків - цілі, завдання діяльності;

2) змінюються правова власність, джерела фінансування, організаційна структура управління - система управління підприємством;

3) технологія, що використовується;

4) організаційна культура, організаційні цінності, знаково-символічна система;

5) змінюються керівництво, повноваження, стиль керівництва, мотивація і ефективність праці;

6) змінюються фінансово-економічні показники, імідж підприємства - ефективність роботи усього підприємства.

Кожна така зміна обумовлена змінами, що відбуваються в зовнішньому середовищі, а також слабкими і сильними сторонами власне підприємства, та виступає фактором впливу на результати прогнозування розвитку підприємства.

Для забезпечення ефективності прогнозування на підприємствах сфери послуг можуть використовуватися наступні типи прогнозування.

1) Прогнозування, засноване на творчому баченні майбутнього, використовує суб’єктивне знання прогнозиста, його інтуїцію. Не зважаючи на те, що прогнози такого роду є маловірогідними, подібні розробки є гарним доповненням до сухого кількісного прогнозу.

2) Пошукове прогнозування - спосіб наукового прогнозування від сьогодення до майбутнього. Воно представлене двома видами: традиційним або естраполятивним, та новаторським або альтернативним. У цілому пошукове прогнозування спирається і на кількісні, і на якісні методи.

3) Нормативно-цільове прогнозування припускає спочатку визначення спільних цілей і стратегічних орієнтирів на майбутній період часу, а потім проведення оцінки розвитку господарюючого суб’єкта, виходячи з цих цілей.

Використання багатого інструментарію прогнозування для удосконалення старих і розробки нових аналітичних і прогнозних алгоритмів дозволить підвищити рівень інтелектуалізації комп’ютерних технологій. Для того, щоб підвищити надійність і достовірність результатів прогнозування, дослідження мають бути спеціальними і орієнтованими на конкретну проблему. Отже, в умовах зростання долі раптових і непередбачуваних змін, власне прогнозування є одним із способів підвищення інформованості про умови діяльності.

Прогнозування - це інструмент подолання нестабільності.

Підсумовуючи, зазначимо, що підвищення ефективності планової інформаційної системи за допомогою використання «слабких» сигналів під час проведення економічного моніторингу, вироблення і прийняття раціональних припущень створює умови для проведення ситуаційного економічного аналізу та оцінки рівня стабільності, дозволяє формувати допустимі варіанти дій зі збереження стабільності. У ринковій економіці неможливо домогтися стабільного успіху без чіткого та ефективного планування своєї діяльності, постійного збирання і акумулювання інформації і про стан цільових ринків, і про власні перспективи і можливості.

Активізація прогнозуючої діяльності дозволить підприємствам сфери послуг проводити модельні експерименти та аналіз можливих сценаріїв розвитку виникаючих проблем на прогнозному фоні. Цінність подібних досліджень полягає не лише в практичній спрямованості на ухвалення планового рішення, але і в тому, що вони служать джерелом нових ідей, гіпотез, теоретичних положень, тобто дозволяють комплексно підійти до дослідження проблем.

4