Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Психіатрія.О. К. Напрєєнко.К. Здоров'я, 2001..pdf
Скачиваний:
158
Добавлен:
30.03.2015
Размер:
5.48 Mб
Скачать

Глава 24

Психічні розлади пізнього віку

і м тором холінестерази такрином, а також мемантином, арисепТОМ, юмексом.

За останній період накопичено інформацію про лікування Низки психічних розладів пізнього віку за допомогою транс­ плантації ембріональної нервової тканини та інших нейрохі­ рургічних втручань (В. І. Цимбалюк і співавт., 1997).

Прогноз

При функціональних психічних розладах пізнього віку недо­ умство не розвивається, але в плані одужання прогноз неспри­ ятливий. Стан гострої сплутаності свідомості часто передує летальному кінцю. При пресенільних атрофічних психічних розладах прогноз украй несприятливий — швидко формуєть­ ся дефект особистості, а через кілька років хворий помирає. Старече недоумство завершується загальним психічним та фі­ зичним маразмом і смертю.

Експертиза

Медико-соціальна експертиза. Психотичні розлади пізньо­ го віку помітно знижують рівень життєвого функціонування. Людина стає непрацездатною, в разі атрофічних процесів не може самостійно пересуватися тощо.

Військова експертиза. За стійких психічних порушень хво­ рі непридатні до військової служби. їх знімають з військового обліку. У разі помірних функціональних порушень психіки придатність до військової служби та служби за військовим фахом осіб, що належать до офіцерського складу, прапорщи­ ків, мічманів, військовослужбовців жінок визначають індиві­ дуально.

Судово-психіатрична експертиза. Хворі на атрофічний пси­ хоз є недієздатними. У разі здійснення правопорушення їх ви­ знають неосудними.

СУДИННІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

До судинних психічних розладів, котрі частіше спостеріга­ ються в пізньому віці, призводять церебральний атероскле­ роз, гіперта гіпотонічна хвороби, інколи — облітеруючий

Частина третя Клінічна психіатрія

тромбангіїт. Майже чверть людей пізнього віку, які перебу­ вають на обліку в психіатричних установах, страждають на судинні психічні розлади. У 17,4 % населення, що старше за 60 років, спостерігаються психічні порушення судинного ге-

незу (С. І. Гаврилова, 1977),

 

Виділяють три групи судинних психічних розладів:

1) непси-

хотичні; 2) психотичні; 3) судинна деменція.

 

Н е п с и х о т и ч н і р о з л а д и . На початку хвороби

найчасті­

ше виникають неврозоподібні стани у вигляді псевдоастенічної, неврастеноподібної, астеноіпохондричної, астенодепресивної, астенофобічної, дисфоричної симптоматики тощо. Ці розлади безперервно поглиблюються або мають хвилеподіб­ ний перебіг.

П с и х о т и ч н і р о з л а д и . Виникають у вигляді гострих ре­ акцій екзогенного типу. Гостро або підгостро розвиваються варіанти потьмарення свідомості, після яких спостерігаються так звані перехідні синдроми — астенічний (сприятливий у прогностичному плані) або психоорганічний (несприятливий).

Серед ендоформних психопатологічних синдромів органічного | походження спостерігаються галюцинаторний (зазвичай вер­ бальний), параноїдний та галюцинаторно-параноїдний. До них нерідко приєднується або виникає самостійно депресивний стан з характерними для судинних розладів астенією, іпохондричністю, слабкодухістю, дисфоричністю (без мовного та ру- і хового загальмування), що супроводжуються появою таких рис особистості, як егоцентризм, надмірна образливість, бур­ котливість, звуження кола інтересів. Зазначені психопатологі­ чні прояви можуть з'являтися епізодично або мати затяжний перебіг.

С у д и н н а д е м е н ц і я становить 15—ЗО % від усіх випадків деменції. Виникає найчастіше у чоловіків віком 60—70 років. Вона є наслідком численних церебральних інфарктів, інсуль­ тів, транзиторних (гіпертензивних) криз, гострої та хронічної судинної недостатності, що супроводжує екстрацеребральні за­ хворювання серцево-судинної системи. На початкових етапах судинну деменцію умовно називають неускладненою. Вона ха­ рактеризується як лакунарна і проявляється неврозота психопатоподібною симптоматикою, загостренням преморбідних рис характеру за збереження морально-етичного ядра особис­ тості. При цьому порушуються пам'ять, увага, з'являються над­ мірна емоційна лабільність, тугорухомість мислення. Хворий

Глава 24 Психічні розлади пізнього віку

не може стримувати емоцій. Таке порушення після поновлення мозкового кровообігу певною мірою оборотне.

За несприятливого перебігу основного судинного захворювання, особливо на тлі гострих порушень мозкового кровообі­ гу, приєднання інтеркурентних соматичних захворювань, де­ менція набуває дифузного характеру. При цьому формується глибокий інтелектуально-мнестичний дефект психіки. Можуть розвинутися корсаковський амнестичний синдром, анозогнозія (псевдопаралітичний варіант деменції), деліріозні та інші роз­ лади свідомості, маячні, депресивні стани, розлади гнозису, мови, праксису (амнестична деменція). Характерними для су­ динної деменції є локальні неврологічні симптоми (слабкість м'язів кінцівок, порушення ходи, підвищення глибоких сухожилкових рефлексів, підошвового розгинального рефлексу, нсевдобульбарний параліч тощо).

Астенічне недоумство за перебігом нагадує деменцію при хворобах Альцгеймера і Піка. За даними паталогоанатомічних досліджень, у 50 % хворих на судинну деменцію остання поєд­ нується з хворобою Альцгеймера.

Діагностика судинних психічних розладів, особливо на ран­ ніх етапах, ґрунтується на виявленні астенічного синдрому, афективних порушень, загострення преморбідних рис особи­ стості до "карикатурного спотворення" (К. Шнейдер), дисмнестичних розладів. Останні проявляються помітним коливанням глибини розладу пам'яті та диспропорцією відхилень складо­ вих мнестичної функції (фіксація, збереження, відтворення та пізнання інформації). На пізніших стадіях цих розладів харак­ терними є непослідовність процесів мислення, осередкова, а в кінцевих стадіях дифузна деменція і повний психічний маразм.

Диференціальна діагностика передбачає виявлення описа­ них вище психічних порушень та порівняння особливостей їх­ нього виникнення і динаміки з соматоневрологічними ознака­ ми атеросклерозу, гіпертонічної та гіпотонічної хвороб, цереб­ рального облітеруючого тромбангіїту.

Так, для атеросклеротичних церебральних розладів харак­ терним є поєднання таких хворобливих проявів, як підвищена втомлюваність, афективні розлади та інші ознаки астенічно­ го синдрому, мнестичні порушення і загострення особистісних рис.

При гіпертонічній хворобі типовими є головний біль, психоііатоподібні стани, тужливо-пригнічений настрій або тривож-

Частина третя

Клінічна

психіатрія

ність і неспокій, інколи — пароксизми страху, маячіння стосун­ ків, переслідування, ревнощі, самозвинувачення іпохондричного змісту. Характерні також епізоди розладів свідомості (від обнубіляції до коми — при інсульті, а також сутінкові стани, онейроїд, делірій, аменція), різні ступені порушення пам'яті, психоорганічний синдром. При аневризмі судин мозку може виникати клінічна картина псевдотумору (головний біль, ейфо­ рія або морія, дратливість, іноді гнівливість, брадифренія — сповільнення мислення, мови, емоційних реакцій). Іноді хво­ роба призводить до постінсультної (постапоплексичної) де­ менції.

Нервово-психічні порушення при гіпотонічній хворобі про­ являються загальною млявістю, запамороченням (особливо за зміни положення тіла з горизонтального у вертикальне), голо­ вним болем, шумом у вухах. Інколи виникають субдепресивні та тривожні стани, періоди хворобливої помисливості, іпохонд­ рії, фобії. Ці розлади поглиблюються під час гіпотензивних кризів, що супроводжуються вазомоторними порушеннями, іноді — непритомністю.

Для церебрального облітеруючого тромбангіїту притаманні загальна слабкість, сонливість, головний біль, епізоди шизофреноподібних станів та сутінкових розладів свідомості, епілептиформні напади, можливі псевдотуморозні розлади. Останні найчастіше виникають при аневризмі інтракраніального відді­ лу внутрішньої сонної артерії і супроводжуються болем у від­ повідній частині лоба, в оці, а також зоровими розладами (амавроз, скотома, геміанопсія), симптоматикою ураження окорухового, відвідного та трійчастого нервів. Нерідко хворо­ ба призводить до вираженої деменції. При судинних псевдотуморозних розладах не буває характерних для пухлин голов­ ного мозку змін на очному дні, ЕКГ, ехоЕГ, у спинномозковій рідині.

Нервово-психічні розлади судинного генезу відрізняються від атрофічних уражень головного мозку пізнього віку. На­ приклад, при судинних захворюваннях не буває симптомів, що спостерігаються при хворобах Альцгеймера та Піка, синд­ ромів розладу мови, осередкової неврологічної симптоматики. Судинні хвороби, на відміну від сенільної деменції, мають гост­ рий початок, нерівномірний (хвилеподібний) перебіг. Психотичні епізоди з'являються вночі.

Глава 24

Психічні розлади пізнього віку

І Іеврозоподібні стани судинного походження диференцію­ ють з невротичними розладами (які теж часто бувають у лю­ ді ІЙ похилого віку).

Судинні ендоформні психози слід відрізняти від ендоген­ них — МДП, шизофренії, функціонального інволюційного пси­ хозу. Відмінними ознаками судинних розладів є такі: нестійка психіка; поглиблення інтелектуально-мнестичного дефекту психіки; нівелювання психотичних симптомів залежно від сту­ пеня недоумства.

Лікування

Загальними для лікування судинних психічних розладів є такі умови: тривалість; відмова від алкоголю, куріння; запобі­ гання психічному перенапруженню; систематичні заняття (дозоііані) фізичними вправами; щадний режим праці, відпочинку та сну; систематичне лікування соматичних та ендокринних (наприклад, цукровий діабет) хвороб; виконання певних по­ рад щодо дієти. Так, при церебральному атеросклерозі в раці­ оні обмежують кількість продуктів, що багаті на холестерин; при гіпертонічній хворобі не рекомендують прянощі, гострі страви, каву.

При атеросклерозі лікування спрямоване на нормалізацію ліпідного обміну, церебральної гемодинаміки, активізацію ме­ таболізму судинної стінки та нервової тканини. Для цього при­ значають: вітамінні засоби (особливо аскорбінову кислоту, ніко­ тинову кислоту); препарати йоду (кальцийодин, калію йодид, морську капусту та інші продукти, що містять йод); ноотропи (ноотропіл, аміналон, пірацетам та ін.); препарати, що поліп­ шують мозковий кровообіг (цинаризин, стугерон, кавінтон, трентал тощо). При гіпотонічній хворобі ефективні: вітаміни ірупи В; біогенні стимулятори (препарати женьшеню, китай­ ського лимоннику, елеутерококу, пантокрин та ін.); бальнео­ терапія (вологе обтирання, душ, вуглекислі ванни та ін.); ЛФК; за показаннями — антикоагулянти. Хворим на церебраль­ ний облітеруючий тромбангіїт призначають: вітаміни групи В, аскорбінову кислоту; препарати йоду; магнію сульфат; спаз­ молітичні та судинорозширні засоби, антикоагулянти.

При судинних психозах психотропні препарати приймають обережно, починаючи з мінімальних доз, бо організм таких хворих надто чутливий до цих засобів. Надають перевагу транк-

Частина третя

Клінічна

психіатрія

вілізаторам (сибазон, тазепам, седуксен, реланіум, рудотель, еленіум, радедорм та ін.). У разі потреби призначають препара­ ти з відносно низькою нейролептичною активністю (мелерил та ін.). При цьому враховують можливість різкого зниження артеріального тиску, аж до колапсу. За судинної депресії при­ значають: транквілізатори з антидепресивною дією (алпразолам, касадан); антидепресанти (амітриптилін, ципраміл, золофт, прозак та ін.); нейролептичні засоби зі стимулювальним і тимолептичним ефектами (флюанксол, еглоніл, сульпірид). У постінсультний період призначають курсове лікування це­ ребролізином.

Прогноз

Прогноз залежить від вияву та локалізації ураження судин головного мозку, а також від того, чи є гострі порушення мозкового кровообігу. Прогноз відносно сприятливий у разі обмеження клінічної картини тривалою неврозоподібною симп­ томатикою. Погіршується він тоді, коли з'являються, а тим паче наростають психотичні розлади; несприятливим стає при судинній деменції на тлі церебральних інфарктів, інсультів, гіпертонічних кризів, судинної недостатності, а також супут­ ніх інтеркурентних захворювань, що призводить до психічно­ го маразму. Хворі стають безпорадними в побуті, атрофують­ ся органи і тканини, згасають усі життєві процеси і настає смерть.

Експертиза

Медико-соціальна експертиза. На початкових етапах судин­ них захворювань рівень життєвого функціонування знижу­ ється помірно. Попри підвищену втомлюваність, хворі (хоча й з помітними зусиллями) можуть працювати за фахом, але умо­ ви праці для них полегшують. Інколи їм пропонують легшу ро­ боту. У разі затяжних психотичних станів або вираженої де­ менції встановлюють другу групу інвалідності, а в разі потреби в догляді — першу.

Військова експертиза. Для осіб, хто за віком підлягає війсь­ ковій експертизі, останню проводять аналогічно з викладеною в розділі "Психічні розлади пізнього віку".