ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ УКРАЇНИ
1. Предмет історії суспільно- політичної думки України як самостійної дисципліни.
2. Методологічні проблеми історії суспільно-політичної
думки.
3. Історіографічні аспекти вивчення вітчизняної суспільно-політичної думки
Особливос
ті
вивчення
історії
політичної
думки
України
Відсут |
|
|
|
|||
|
|
|
ніс |
|
|
|
|
|
|
ть |
|
|
|
т |
|
|
гл |
ибоких |
||
ра |
|
|
|
|
||
|
|
ди |
|
|
|
|
|
|
|
ці |
|
|
|
|
|
|
йних по |
|
|
|
|
пр |
|
літ |
|
||
|
ав |
|
ико- |
|||
|
|
|
ов |
|
як |
|
нас |
их ідей |
|
||||
|
|
лід |
|
|
|
|
|
|
|
ок |
|
|
|
|
|
|
іс |
|
|
|
|
|
|
ну |
|
|
|
|
|
|
ва |
|
|
|
межах інших д |
ння в |
|
||||
|
ві |
|
ержа |
і |
||
|
дс |
|
в |
|||
|
|
|
ут |
|
|
|
|
|
|
ності |
|
|
|
|
|
|
вл |
|
|
|
|
|
на |
асної |
|
||
|
|
|
ціо |
|
|
|
|
|
|
на |
|
|
|
|
|
|
льної |
|
|
|
|
|
д |
|
|
|
|
|
|
|
ержа |
|
|
|
|
|
|
вн |
|
|
|
|
|
|
ос |
|
|
|
|
|
|
|
ті. |
|
|
|
|
Не |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
о |
|
|
|
|
|
|
|
|
т |
|
|
|
бхідні |
||||||
|
|
ь |
|
|
|
|
|
|
с |
|||
|
|
об'єк |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
и |
|
|
|
|
|
г |
|
|
|
|
|
в |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
но |
||||
|
|
|
о |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
е |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
у |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
п |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ере |
|
|
|||
|
е |
н |
|
|
|
|
|
д |
ж |
|||
|
|
|
|
ог |
|
|
|
|
|
|||
|
а |
|
|
|
|
о |
|
|
|
|
|
|
|
|
н |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
алі |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
з |
|
|
|
|
|
|
і |
|
|
|
|
|
|
у |
|
|
|
|
|
ст |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
о |
|
|
|
|
|
|
||
|
п |
|
|
|
рії |
|
|
|
|
|
||
|
|
о |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
лі |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
т |
|
|
|
|
|
|
д |
у |
|
|
|
и |
чної |
||||||
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
м |
|
|
|
|
|
|
|||
У |
|
|
|
|
ки |
|
|
|
|
|
||
|
к |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
р |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
аї |
|
|
|
|
|
||
дл |
|
|
|
ни |
|
|
|
|
||||
ус |
я |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
пі |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
ш |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
ного |
|
|
||||
стано |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
вл |
|
|
|
|
||
я с |
|
|
|
|
|
енн |
|
|||||
|
|
у |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
ч |
|
|
|
|
|
|
||
д |
е |
|
|
|
|
а |
сної |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
ж |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
ав |
|
|
|
|
|
|
ті |
|
|
|
|
|
|
нос |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Специфічний предмет – історія виникнення і розвитку теоретичних знань про державу, політику, право, законодавство, суспільство, історію політичних, правових і суспільних теорій. 
Специфіка предмету історії політичної думки України полягає в тому, що вона досліджує не самі політичні інститути та відносини, не їх історичний розвиток, а відповідні форми їх
Тут може виникнути справедливе запитання: суспільство вивчає дуже багато наук. Це дійсно так. Але кожна з них має тільки їй притаманне проблемне поле. Так, наприклад,
------ |
|
|
політологія------ |
||
|
на думку |
|
(давньогрець--- |
давньогрецького |
|
ке – |
філософа Платона – |
|
мистецтво |
мистецтво, здатність |
|
жити разом за умов |
||
управляти |
||
полісу (грецьке місто- |
||
державою), |
||
держава у |
||
на думку |
стародавньому світі), |
|
Аристотеля, |
що ставить людину в |
|
певні поведінкові рамки й вимагає від неї дотримання комплексу правил соціального співжиття.
Як бачимо політологія не може розглядатися окремо без суспільства, як не може існувати суспільство без держави, бо стосунки між людьми повинні відбуватися і відбуваються за
певними правилами і законами.
Хоч, як свідчить історія, стосунки, що формуються між людьми, не завжди й не скрізь відзначалися не насильством, що у свою чергу, вплинуло на витлумачення політики, в якому здавна з'явився аспект конфлікту, боротьби.
Макс Вебер
зазначав, що
політика – це прагнення влади, її завоювання й утримання в різних великих суспільних колективах.
визначення
політики як концентрован ого вираження економіки
В.І.Леніним.
---------
політика----------
Девід Істон
уточнює, що
політика - це реалізований владою розподіл цінностей.
Перша позиція інтерпретує політику через державу.
Друга позиція репрезентує політику як владу, планове й зорганізоване прагнення її завоювання, формування, збереження та використання широкого діапазону її цілей, засобів, функцій.
Третя позиція - діяльність політичної людини, її інтереси, поведінка.
Останній підхід
сформувався у другій половині XX ст. під назвою
«політичний біхевіоризм»
(від англ. Ьеііауіог – поведінка).
Предмет історії суспільно-політичної думки:
-історично рухомий
-конкретний
органічне поєднання
науково-теоретичного і
практично духовного
визначає специфіку предмету історії суспільно-політичної думки
В історії думки, підкреслював Г.Гегель, спостерігається прогрес: “постійне підняття від абстрактного
(одностороннього) знання до знання все більш конкретного (повного, багатостороннього)”. Послідовність суспільно-політичних вчень в основному така ж, як
послідовність у логічних визначеннях саме ідеї, тобто історія пізнання відповідає об'єктивній логіці предмета, який пізнається.
Предметна своєрідність
різних наук проявляється у тому, що відповідні філософські концепції держави і права в рамках історії суспільно-політичних наук висвітлюються під своєрідним кутом зору,
Будь-які суспільні і політичні думки – це не що інше як певний соціокультурний рівень суспільства певної епохи. Тому досить важливим є усвідомлення його і визначення тих впливів на наступні погляди і думки, які вони викликали і які
Під методологією наукового дослідження зазвичай розуміють певний спосіб бачення та організацію наукового пошуку. Він включає:
•загальні принципи
•ідейно-концептуальний арсенал
аналізу
•
• о 
явища
• правила та критерії описування та
ТОБТО ПРЕДМЕТА
ДОСЛІДЖЕННЯ
.
Конфлікт суспільно- |
||||||||||
політичних та світоглядних |
||||||||||
парадигм історії вітчизняної |
||||||||||
суспільно-політичної думки |
||||||||||
|
|
|
|
|
го |
|
З |
|||
|
|
|
|
|
|
б |
і |
|||
|
|
|
н |
о |
|
о |
н |
|||
|
|
д |
|
|
|
кш |
||||
|
|
|
|
|
у о |
|||||
|
о |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
у |
|
|
г |
||||
|
|
|
|
|
|
|||||
З |
о к |
|
|
о |
||||||
|
|
|
||||||||
|
б |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
має місце ще не |
|
ще як слід не |
||||||||
до кінця |
|
|||||||||
|
утвердилася |
|||||||||
подолана |
|
|||||||||
|
нова парадигма |
|||||||||
спадщина |
ан |
|||||||||
плюралістичного |
||||||||||
моністичної |
лс |
підходу |
||||||||
методології |
і |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
д |
|
|
|
дослідник історії вітчизняної політичної думки |
||||||||||
наштовхується на недостатню опрацьованість саме |
||||||||||
теоретико-методологічних засад її аналізу |
||||||||||
Внаслідок
відсутності теоретико- методологічної системи в галузі історії й теорії української політології, вітчизняні дослідники змушені:
або ж спиратися на класичні концептуальні схеми, розроблені західною наукою
або ж, запозичуючи теоретико- пізнавальний інструментарій, з урахуванням національного контексту, розробляти власні специфічні методи аналізу
На наш погляд, продуктивним є шлях, згідно з яким наука як універсальне явище повинна послуговуватися однією метою - пізнанням істини, що потребує якомога ширшого застосування апробованих методів і методик історико- політологічної науки.
створення певної 
суспільно-політичної теорії 
інтерпретація й оцінка попередніх суспільно- політичних вчень та взаємозв'язок між ними
спосіб і форма вираження
певного типу і принципу
співвідношення між даною суспільно-політичною теорією і висвітленою дійсністю