Облік операцій за розрахунків платіжними дорученнями

Платіжне доручення — розрахунковий документ, який містить письмове доручення платника банку, що обслуговує, про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача.

Платіжне доручення подається клієнтом до банку, що його обслуговує, не менше ніж у двох примірниках. Платник має право зазнача- ти в платіжному дорученні дату валютування, яка не може переви- щувати 10 календарних днів з дати складання платіжного доручення. Банк одержувача до настання дати валютування, що зазначена в елек­тронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошти на відповідний рахунок і не пізніше від наступного робочого дня згід- но з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє одержувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування.

Операцію з перерахування коштів з відповідного рахунка на рахунок одержувача банк одержувача оформляє меморіальним ордером, у реквізиті «Призначення платежу» якого зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також повторює текст реквізиту «Призначення платежу» цього електрон­ного розрахункового документа.

Платник до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування на рахунок одержувача обліковуються в банку, що обслуговує одержувача. Банк одержувача, отримавши лист про відкликання коштів, цього самого дня перераховує кошти з відповідного рахунка на той самий рахунок у банку платника, з якого вони надійшли, якщо на час надходження вказівки кошти не зараховані на рахунок одержувача, та повідомляє одер­жувача про відкликання коштів платником.

Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 10 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення запов­нюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів одержувачеві.

Через підприємства поштового зв’язку здійснюються перекази:

• на ім’я окремих фізичних осіб — коштів, що належать їм особисто (пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження, авторський гонорар);

• підприємствам — коштів на виплату заробітної плати, для організованого набору працівників, заготівлі сільськогосподарської продукції в тих населених пунктах, в яких немає банків.

Для перерахування коштів підприємству зв’язку платник подає до банку, що обслуговує, платіжне доручення, в якому зазначає реквізити підприємства поштового зв’язку, з рахунка якого сплачуватимуться перекази їх одержувача, та номери списків одержувачів коштів.

Усі претензії за розрахунками між клієнтами регулюються ними без участі банку. Але банк приймає від клієнтів претензії згідно з угодою на обслуговування за несвоєчасне списання або зарахування сум, виплачуючи штраф на користь клієнта.

Під час проведення розрахунків між клієнтами банк відображає операції на рахунках у такий спосіб:

1. Якщо клієнти обслуговуються в одному банку:

Дебет рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — поточний рахунок платника;

Кредит рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — поточний рахунок одержувача коштів.

2. Якщо клієнти обслуговуються в різних банках:

а) у разі списання коштів з рахунка клієнта — платника, що обслуговується даним банком:

Дебет рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — поточний рахунок платника коштів;

Кредит рахунка 1200 А «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України»;

б) У разі зарахування коштів клієнтові — одержувачу коштів, що обслуговується даним банком:

Дебет рахунка 1200 А «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України»;

Кредит рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — поточний рахунок одержувача коштів.